Версiя для друку Обговорити в форумi

30 червня на 64-му році після важкої хвороби пішла з життя чарівна жінка, справжня українка Лідія Петрівна ШРАМКО.
Велике трудове життя Лідії Петрівни було присвячене Україні. Після закінчення в 1964 році Кримського сільгоспінституту вона працювала мікробіологом на винзаводі, завідувачкою лабораторії Первомайського райхарчкомбінату, економістом-агрономом в проектному інституті «Укргіпросад», старшим агрономом-виноградарем в «Кримрадгоспвинпромі».
Чудовий фахівець своєї справи, небайдужа до долі України, справжня донька свого народу, Лідія Петрівна турбувалася про майбутнє держави, добробут та благополуччя її громадян. Ще до проголошення незалежності України Лідія Петрівна стала активісткою українського громадського життя в Сімферополі, незмінною берегинею «Просвіти», провідницею українського національного відродження в Криму. Вона була в когорті перших фундаторів Всекримського товариства української мови та Всекримського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. Останні роки свого яскравого життя Лідія Петрівна Шрамко присвятила створенню і впорядкуванню бібліотеки Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в м. Сімферополі.
Колектив ВІКЦу і вся українська громада Криму в сумі і скорботі схиляють голови перед світлою пам’яттю цієї видатної жінки. Висловлюємо глибокі і щирі співчуття  всім близьким покійної. Вічна пам’ять Вам, дорога і незабутня Лідіє Петрівно!
Колектив Всеукраїнського інформаційно-культурного  центру в м. Сімферополі.

Лідії Петрівні ШРАМКО
Ви мужня жінка! Ще візьме на крила
Вас кращий з кращих білогривий кінь!
І понесе туди, де сонця злива,
У мить, коли співатимуть: - Амінь!..
Ви мужня жінка! Жінка-українка!
І хай душа за літом відліта,
Немов голубка... Сонячна пір’їнка
Впаде додолу - де земля свята!
Впаде на тихі батьківські пороги,
Де срібна мати з Богом розмовля...
І Ви ще наговоритесь із Богом!
Як з ним колись наговорюсь і я...
Так попросіть для нас веселих весен
І щедрих літечок із роду в рід,
І осені щасливих перевесел,
І зим погожих аж на сотні літ!
Просіть у Бога, щоб цвіла калина
Тут, у Криму, на гострих камінцях.
І щоб не в’яла наша Україна! -
Просіть в ім’я і Сина, і Отця!
Просіть, Голубко, голубині крила
Для кожного найменшого з синів!
І поцілує Вас червнева злива,
І райдуга всміхнеться у вікні...
Ви - мужня жінка.
Жінка-українка.
Галина ХМІЛЬОВСЬКА.
 
ПАМ`ЯТІ УКРАЇНКИ
Пішла із життя прекрасна людина Шрамко Лідія Петрівна.
Лідія Петрівна була серед тих, хто в кінці буремних восьмидесятих започатковував український рух в Сімферополі. Вона була серед тих перших сподвижників, які зібралися у міському саду і сказали: «Українці в Криму є!» Це потім буде Товариство української мови, Народний РУХ України, товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, різні політичні партії. А в той час не було нічого, крім віри в майбутнє і щирого бажання це майбутнє наблизити.
В 1993 році у Криму шаленіли російські шовіністи, вже йшов до влади Мєшков, активісти українського руху вимушені були відправляти своїх дітей за межі Криму. Саме в цей час Лідія Петрівна була серед тих трьох, що стали офіційними засновниками Всекримського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, була членом правління Всекримського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка першого скликання.
Лідія Петрівна була скромною жінкою. Але її добре пам’ятають просвітяни, які приходили до «Просвіти». Вона була справжнім пропагандистом українства, любила спілкуватися з людьми, була палким прихильником єдності українського руху в Криму. Лідія Петрівна завжди була душею українських зібрань.
В останні роки Лідія Петрівна активно працювала у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі, сприяла розбудові цього центру українства.
Просвітяни разом із усією українською громадою сумують за цією видатною жінкою.
Висловлюємо щирі співчуття рідним Лідії Петрівни.
Ми завжди пам’ятатимемо про Вас, Лідія Петрівно! Вічна пам’ять.

Правління Всекримського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2003 > Тема "Українці мої..."