Версiя для друку Обговорити в форумi

Беру в руки ошатно видану книгу, подаровану мені одним із авторів, на якій значиться два імені – Петро Лойтра і Федір Степанов. Її назва – «Ти у мене одна». Це слова з вірша Федора Степанова, яким вона починається. Книга вийшла не в Криму, а в містечку Мала Виска на Кіровоградщині і має підзаголовок – «Збірка для дорослих і дітей». Вона репрезентує пісні кримського поета Федора Степанова та маловисківського музиканта Петра Лойтри, створені ними протягом останніх років, підсумовує творчу співпрацю двох митців – майстра слова і композитора.
Хоч адресат призначення в книзі й названий, однак у ній немає розподілу творів окремо для дорослих та для дітей. Бо, справді, хіба можна поділити Україну, її славну історію, рідну мову, матір, природу країни та її барвисті краєвиди за віковими ознаками? Вони належать усім! Головне, щоб про все це йшлося художньо переконливо, і щоб слово, а за ним музика збуджували душевні порухи, відповідні емоції читачів і слухачів.
Не беруся судити про якість музики, бо не вважаю себе фахівцем у нотній грамоті, а спинюся на поетичних текстах, які надихнули композитора на створення за ними пісень. Одразу зазначу, що їхній автор виявив себе в них саме як поет-лірик. Свого часу про цю рису віршів Степанова я вже писав. Отож до його творчого спектра, як-то критик і рецензент, варто долучити й таку примітну особливість на ниві поетичній – поет-пісняр, у чому переконує дане видання. Для цього варто лише ознайомитись з опублікованими в ньому віршованими текстами, що стали піснями. А тематичний розвій їх досить широкий, як зазначає автор передмови до книги Володимир Тельнов (член Національної спілки журналістів України, голова Маловисківського літоб’єднання «Степова криниця»), «тут є героїчні пориви, трагічне й іронічне, патріотичне і ліричне, є розмаїття природи, уся палітра переживань людського життя... Читач відчуває радощі і смуток, мрії, спогади, розчарування і надії».
Словом, перед тим, хто прочитає ці твори, постане їхній ліричний герой як суспільний суб’єкт у всьому обсязі його почувань: в радощах і в нещастях, у життєвих буднях... Причому, одні з віршів, створені за всіма законами пісенного жанру, мають приспіви-рефрени, що виконують почасти роль такого своєрідного пуанта, так поцінованого ще І. Франком, щоправда, в даному разі не прикінцевого, а проміжного, який, повторюючись, стає ідейно-визначальним стрижнем твору, одночасно цементуючи його в сюжетно-смислову цільність. І як на наочний приклад можна послатись хоч би на один з таких, уже згаданих вище творів – «Ти у мене одна», пройнятий синівською любов’ю до України і слова якого можна сприйняти як гімн рідній землі:
Україно моя, ти повік в моїм серці,
В шелестінні дібров, рокотанні бандур.
Та коли до борні
нам ставати прийдеться –
Нездоланна завжди і несхитна, як мур.
Світить сонце ясне, і лани колосяться,
Наша пісня розлога повсюди луна.
І не треба для мене найбільшого щастя,
Земле рідна, у мене ти в серці одна.
Інші поезії збірки сприймаються як ліричні пісні завдяки їхнім специфічним рисам та образно виражальній природі, що виявляє себе в таких ознаках, як, перш за все, мелодика, музичність строфіки, пісенність, символіка, синтаксичні паралелізми, повтори, а також простота побудови і водночас глибока чуттєвість. Компонент цього пісенного ряду можна виокремити хоч би в таких віршах поета, як «Журавлина пісня», «Материнський дарунок», «Любов – ріка» та інші.
Розмаїта і змістовна палітра пісенника. Глибокі патріотичні мотиви проймають історичну поему Ф. Степанова «Батіг» (назва містечка нині на Вінниччині, під яким 23 травня 1652 року козацьке військо гетьмана України Богдана Хмельницького вщент розбило і майже повністю знищило 50-тисячну польсько-шляхетську армію коронного гетьмана М. Калиновського і німецьких найманців). Розділи цієї поеми послужили Петру Лойтрі для створення цілого вокального циклу, зокрема інтродукції «Заграй мені, кобзарику, на своїй бандурі» та цілого ряду інших пісень – «Гей, задумав батько Хмель», «Лист Богдана», «Під Батогом», «Битва», «Ой чия то головешка...»
Зворушують і художні тексти, присвячені малій батьківщині, почуттям любові до неї ліричного героя, святим для кожної людини куточкам рідної землі, де вона народилась, де минули її дитинство і юність, прийшли перші почуття любові. До кращих з таких віршів належать «Ота стежина», «Журавлина пісня», «Криворіжжя моє», «Салгир», «Сокирки». Окремі з таких творів пронизані філософськими тенденціями, смутком за скороминучими літами, за молодістю, як, приміром, вірш «Маки польові» — по аналогії з яким напрошується пісня-шедевр Леоніда Глібова «Стоїть гора високая».
Чимало в збірці любовної лірики, віршів про перипетії кохання, що так вивищує людину й підносить над буденністю, романтизує її буття. Запам’ятовуються такі з них, як «Скрипка» та «Ой роки далекі».
Озвучені П. Лойтрою стали піснями й вірші Ф. Степанова, що належать до пейзажної лірики, зокрема «Зимова пісня» та «Серпневе».
Більшість віршів книги написані за пісенно-літературними традиціями, а деякі з них і своїми мотивами, і засобами пісенності та мелодики, і навіть лексичним складом близькі до народнопісенної лірики («Ой роки далекі» та, зокрема, вже згаданий «Любов – ріка»).
Не буду спинятись на деяких словосполученнях, які дещо важкі, як на мене, для співу, окремих повторах тощо, однак вони ніскільки не позначаються на загальному позитивному враженні від книги.
Загалом дане видання сприймається як художньо-тематична цільність, яку не порушує розмаїття її мотивів, про котрі йшлося вище. Вміщені ж російськомовні тексти хоча і відповідають ознакам пісенного жанру, але не зовсім вписуються в композиційну канву збірки та її загальну мелодику.
Книга П. Лойтри і Ф. Степанова «Ти у мене одна» є підтвердженням того, що, коли віршований текст знаходить музичний відгук у композитора, то це засвідчує близькість художнього мислення обох авторів, а відтак веде і до їхнього творчого успіху. Думається, що книга знайде свою дорогу і до музичного працівника, і до читача, просто любителя красного слова.

Михайло ВИШНЯК

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 15.06.2012 > Тема "Душі криниця"