Версiя для друку Обговорити в форумi

З нагоди 60 роковин Норильського повстання 18 травня у сесійному залі Львівської обласної ради відбудуться збори керівництва обласної державної адміністрації, обласної ради, Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих, Львівської обласної спілки політичних в’язнів України та громадськості. Потім учасники зборів відвідають Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького».
Під час проведення зборів представники Львівської округи НСОУ «Пласт» покладуть квіти до пам’ятних місць на вшанування жертв політичних репресій у м. Львові, зокрема, до пам’ятної таблиці жертвам спецслужб тоталітарних режимів (вул. С. Бандери, 1), приміщення колишньої тюрми на вул. Судовій, приміщення Львівського СІЗО (вул. Городоцька, 20), пам’ятного знаку Жертвам голодомору та політичних репресій (пр. В. Чорновола), Стіни пам’яті та скорботи (вул. Замарстинівська, 9), Меморіального комплексу жертвам, замордованим у червні 1941 року у львівських тюрмах НКВС (Янівське кладовище), пам’ятника дітям, невинно замордованим у тюрмах м. Львова в 1950-1951 рр. (поле № 50 Янівського кладовища).
Також у День пам’яті жертв політичних репресій 19 травня у м. Львові відбудеться покладання квітів до підніжжя пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів, екуменічна панахида та віче за участі представників обласної, міської влади та громадськості.
Зазначимо, що в Україні День пам’яті жертв політичних репресій відзначається кожного року у третю неділю травня. Цього року у м. Львові та області меморіальні заходи відбуватимуться 18-19 травня.

ДОВІДКОВО

Норильське повстання відбувалося з 25 травня до 4 серпня 1953 року у Державному таборі особливого режиму Горлаг у м. Норильськ.
У підготовці та проведенні Норильського повстання особливу роль відіграли українці, які були учасниками попередніх заворушень у різних таборах: Євген Грицяк, Данило Шумук, Степан Семенюк, Тарас Супрунюк.
25 травня 1953 року біля 5-го табору охорона розстріляла спочатку одного, а через декілька днів і групу в’язнів. Страйкомом був вироблений пакет вимог, де насамперед вимагалася гарантія дотримання існуючих в СРСР законів щодо захисту життя політв’язнів: 1) перегляд прокуратурою усіх судових справ; 2) звільнення малолітніх засуджених; 3) скорочення робочого дня; 4) дозвіл писати більше двох листів на рік; 5) зняття табірних номерів, що наносились фарбою на верхній одяг; 6) не зачиняти бараки; 7) не стріляти в робочу й табірну зони.
В усіх табірних пунктах Горлагу в’язні оголосили страйки. Станом на 5 червня 1953 року у страйку брало участь майже 17 тис. ув’язнених.
Повстання закінчилося розстрілом ув’язнених, кількість вбитих становить 150 осіб, а поранених не є достовірною через те, що після повстання в’язнів розвезли по різних таборах і тюрмах. Але відомо, що жертв було до тисячі.
Після повстання відбулась зміна керівництва концтабору. Також це повстання примусило пом’якшити режим відбування покарання.
На фото: українські політв’язні під час роботи на кам’яному кар’єрі, 1955 рік; Євген Грицяк, один із організаторів Норильського повстання

(Фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #20 за 17.05.2013 > Тема "З потоку життя"