Версiя для друку Обговорити в форумi

Шевченкіана

Шановна, дорога редакціє «Кримської світлиці»!
Сердечно вітаю усіх вас і ваші родини зі світлим святом Воскресіння Христового! Вірю, що це величне Свято воскресить наші душі до любові, добра і перемоги правди. І тоді воскресне Україна як єдина Родина, а Крим буде улюбленим місцем духовного й естетичного паломництва наших громадян.
Від імені просвітян Львова висловлюю вам глибоку вдячність за вашу мужність, стійкість і незламність у ці важкі часи розбудови нашої держави, творення її новітньої історії. Надзвичайно актуальними для виховання національної гідності є матеріали вашої багатої і цікавої Шевченкіани. У ці світлі дні Воскресіння Христового зичу всім вам і кримчанам віри у повернення Криму в лоно України, у нашу спільну творчу працю на розбудову європейської демократичної унітарної України! Щастя, Радості, Миру! Христос Воскрес!
З глибокою повагою, Наталя Гумницька

ТИТАН ЛЮДСЬКОГО ДУХА І ЛЮБОВІ

«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі і вільні шляхи професорам та книжним ученим». Іван Франко

Світову культуру, духовний фундамент людства творять представники окремих націй і народів, які силою своєї думки піднялися до вершин людського Духа, Любові, Гармонії. Широке визнання нащадків здобули, зокрема, Данте, Сервантес, Шекспір, Гете, Байрон, Пушкін, Міцкевич, Гюго, Бйорнсон. Це лише декілька імен із надзвичайно широкого списку видатних творців духовних скарбів людства.
До стовпів людського духа, безперечно, належить постать Тараса Шевченка, 200-літній ювілей якого у 2014 році за рішенням ЮНЕСКО буде відзначати світова громадськість. Та чи достатньо відоме це ім’я світовій спільноті, чи ознайомлена вона із його багатогранною творчістю? Питання риторичне. Причина – століття бездержавності України, наслідки якої відчутні й у третьому тисячолітті: на 23-му році незалежності України багато хто її й досі вважає частиною Російської Федерації.
Серед геніальних творчих особистостей у світі важко знайти постать такого масштабу і з такою трагічною долею, як у Тараса Шевченка. Тарас Шевченко народився у серці України на Черкащині 9 березня 1814 року у кріпацькій родині, тобто родині селян, які не були вільними, а належали панові Енгельгардту. Отже, син кріпака і сам кріпак. Сирота: у 9 років помирає мати, а у 11 – батько. Прожив усього 47 років. З них 24 – у кріпацькій неволі (своєрідна форма рабства), 10 – на засланні. Тільки 13 – на волі! У 24 роки — викуп з неволі, а через 9 років свободи, тобто у 33 роки, – заслання на більш ніж 10 років без права писати і малювати. Проте поряд з трагізмом – безмежна радість творчої внутрішньої свободи і подиву гідна продуктивність. Успішне закінчення із золотою медаллю у 1845 році Санкт-Петербурзької академії мистецтв, слава молодого перспективного художника і кандидата на навчання в Італії, а найголовніше – сенсаційна поява поетичної збірки «Кобзар» у 1840 р., тобто лише за два роки перебування на волі! Дивовижна працездатність, дивовижної сили й енергії Слово! Слово, продиктоване любов’ю до усіх поневолених людей світу і, безперечно, своїх закріпачених земляків. Літературна спадщина вражає як жанровим багатством – поезія, поеми, проза, драматургія, епістолярна спадщина, щоденникові філософські роздуми, — так і обсягом: загалом 238 поетичних творів. Те ж стосується і мистецької спадщини Тараса Шевченка: всього 835 творів різного жанру і ще 270 втрачених художніх праць. Він – блискучий портретист. Серед 150 портретів сучасників – 43 автопортрети. А ще тонкий музикант, володар чудового тенорового голосу.
Своє вкрай коротке життя на свободі Шевченко присвячує і науковим дослідженням в галузі археографії, археології, етнографії, фольклористики, поліграфії (гравюри), а також громадській (ідейний натхненник Кирило-Мефодіївського братства) та освітній роботі. Автор і видавець «Букваря» українською мовою, а також задуму серії підручників з історії, географії, математики. Але тяжка хвороба і смерть, на превеликий жаль, не дозволили Шевченкові здійснити цей масштабний освітянський проект. Безперечно, геній Шевченка позначився на усій його творчій спадщині. Учені й досі ведуть дискусії щодо першості у цій спадщині генія-художника чи генія-поета. Проте силою свого лаконічного і ємкого Слова Шевченко посів чільне місце не лише серед титанів Духа своєї епохи, а й своїх попередників і наступників. Дивовижна сила його поетичного слова закодована в божественній любові до людини, до її свободи, гідності, духовної краси і гармонії, національних традицій.
Саме вічні проблеми змагання Добра і Зла за творчу свободу та щастя людини, які є стрижневими у творчості Шевченка, поставили його у ряд гуманістів, духовних світочів людства, які дають надію на волю і вказують шлях її здобуття. Шевченко належить до рідкісних прикладів у світовій культурі, який не лише своєю творчістю, але й своїм життям довів можливість духовного зростання гідності Людини до її Ідеалу за будь-яких обставин. Він здійснив життєвий і творчий подвиг – вселив віру нащадків у реальність піднесення людської Мислі, людського Духа над матеріальними прагненнями та життєвими обставинами. А головне – здобуття внутрішньої свободи, позбавлення страху, а отже, рабської сутності людини.
Але є ще одна заслуга Шевченка перед світовою культурою – він своїм Словом зберіг український народ, об’єднав його в один національний організм, вказав основні екзистенційні імперативи його поступу. І в цьому чи не найбільша сила і заслуга природи генія Шевченка як перед світовою, так і перед українською історією. По суті, Шевченко — це особистість, яка змінила історію не лише України, а й Європи, підтвердивши наявність у її центрі вкрай цікавої, самобутньої і перспективної нації, зберігши українську ідентичність силою своєї життєствердної формули: «Я на сторожі біля них поставлю Слово…». Сьогоднішні історичні змагання на Майдані Незалежності у Києві (і на безлічі майданів біля пам’ятників Шевченка в містах і містечках України та багатьох країн світу) за європейський вектор України, за свободу і гідність людську й національну, підтверджують віру Шевченка в «оновлену землю» без «ворога супостата», а лише зі щасливою матір’ю і сином, радісними, вільними людьми. Бо найбільше щастя на землі за Шевченком – це усміхнене обличчя людини!
Шевченко для усього людства – це Прометей, який своє переповнене безмежною любов’ю серце віддав Людству для здійснення його мрій про Свободу, Гідність, Добро. Завдяки своєму універсалізму і гуманізму Шевченко став одним із Духовних стовпів людства, що запліднює небо стихією Гармонії, Любові, Братерства. Тож не дивно, що вдячні люди в Україні і поза її межами спорудили Тарасові Шевченку понад 1 000 монументальних скульптурних портретів, а його «Заповіт» перекладено майже 200 мовами світу! Низький уклін цьому визволителю людського Духа і поборникові Правди на Землі у Рік Його 200-ліття!

Наталя ГУМНИЦЬКА,
член НТШ і «Просвіти»
м. Львів

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2014 > Тема "Українці мої..."