Версiя для друку Обговорити в форумi

Якщо Крим без перебільшення можна назвати музеєм під відкритим небом, величезна історико-культурна спадщина якого є гідним внеском у світову духовну скарбницю, то Семінарський сквер у Сімферополі того дня був його зменшеною копією. Напередодні Міжнародного дня музеїв, що відзначався в неділю 18 травня, шість музейних установ міста не лише відкрили свої двері навстіж, запрошуючи жителів і гостей безкоштовно, без вхідних квитків оглянути виставкові колекції, в яких акумулюється матеріальна історія, культура, характер і дух людей півострова. У цей день їхні унікальні експонати, серед яких багато раритетних, перемістилися з музейних стін на вулицю поближче до народних мас, для яких вони і збиралися, багато років перебували в сховищах.
Мова цих артефактів навіть без тлумачного супроводу близька і зрозуміла кожному. Проходиш по вулиці Пушкіна від однієї виставкової вітрини до іншої і осмислюєш своє історичне минуле, ясніше розумієш сучасність, замислюєшся про майбутнє.
Одним із найцікавіших у Криму по праву вважається зібрання Центрального музею Тавриди. Його започаткували заснований у 1887 році Музей старожитностей Таврійської вченої архівної комісії та Природно-історичний музей Таврійського земства, що діяв з 1899 року. Нині колекція музею, де збираються, зберігаються і вивчаються історико-культурна спадщина та природні багатства Криму, налічує понад сто тисяч експонатів і містить значне зібрання археологічних предметів, нумізматики, графіки ХVІІІ-ХХ століть з видами півострова, цінний фото- і документальний фонд. Тут зберігаються унікальні історично-побутові речі, предмети декоративно-прикладного мистецтва та етнографії.
У музеї здійснюється велика наукова робота, проводиться більше тридцяти різнопрофільних виставок у Криму та за його межами. А у святковому форматі на території поблизу будівлі музею було розгорнуто виставку «Кримський сувенір». За програмою акції «Ніч у музеї» відвідувачі ознайомилися в лапідарії з археологією культури.
У 20-ті роки минулого століття Центральний музей Тавриди став власником націоналізованого у палацах та маєтках Південного берега Криму цінного зібрання робіт відомих російських художників К. Брюллова, І. Айвазовського, І. Шишкіна, І. Левітана, В. Сєрова, західноєвропейського живопису, фарфору та скульптури. Сформовану з нього колекцію художнього відділу музею розмістили в 1922 році в спорудженому в 1913 році будинку Офіцерських зборів 51-го піхотного Литовського полку. В 1937 році на його основі була створена Сімферопольська картинна галерея, перейменована в 1966 році в Сімферопольський художній музей.
Нині його колекція налічує близько десяти тисяч експонатів. В основній експозиції, розташованій у восьми залах, демонструється російське і західноєвропейське мистецтво з ХV до ХХ століття. Щорічно тут проводиться близько сорока виставок класичного і сучасного мистецтва з музейних фондів, приватних колекцій і робіт сучасних художників. А на виставці у Семінарському сквері картини сімферопольських художників можна було і побачити, і самому спробувати себе в ролі творця на майстер-класах з акварелі та піскового живопису.
Переходжу на другий бік вулиці Пушкіна і потрапляю в царину Кримського етнографічного музею. Уже сама його будівля, споруджена та освячена в 1869 році як притулок для дівчаток імені графині А. Адлерберг, є пам’яткою архітектури та містобудування. Колекція музею з часу заснування в 1992 році постійно поповнюється і нині перевищує дванадцять тисяч експонатів. Для відвідувачів відкриті постійно діючі виставки: «Мозаїка культур Криму», «Кримська скарбничка», «Російський самовар. Традиції пиття чаю».
Біля входу в Музей української вишивки імені Героя України Віри Роїк розміщено найбільший за розміром експонат етнографічного музею – рушник, вишитий до 200-річчя Тараса Шевченка. Поряд з ним за столиками вишивальниця Світлана Лавренюк та інші учасниці цього кримського Шевченківського проекту проводять майстер-клас з української вишивки. Школярі зацікавлено оглядають презентацію дерев’яних винаходів Леонардо да Вінчі з циклу «Моє хобі», власноруч випробовують їх у дії.
На вікнах оформлено виставки фотошкіл «КолРа» та «Сімферополь: силуети, тіні, віддзеркалення», а біля входу в двір музею демонструються етнографічні картинки: чаювання біля самовара, приготування в котлі на відкритому вогні італійського хліба, проводяться змагання «Народні забави» на забивання і витягування цвяхів із пенька.
Інтер’єр кримськотатарської кав’ярні відтворює Кримськотатарський музей мистецтв. Його фахівці на сувенірній виставці-продажу вишитих виробів, ювелірних прикрас і кераміки проводять майстер-класи із золотого шиття, малювання на воді – ебру.
Великий інтерес у відвідувачів викликають інсталяції в рамках експериментальної археології та історичної реконструкції історико-археологічного заповідника «Неаполь Скіфський». Перша композиція дає уявлення про життя і побут древніх кримських народів. Тут розміщені скіфський шкіряний шатер-намет, мідний котел на тринозі, елементи інтер’єру – шкури, плетені циновки, шкіряні, керамічні, дерев’яні вироби.
У другій композиції Гільдія ковалів Криму відтворила на місцевості мобільну діючу кузню, стилізовану під старовину, міх, ковадло, жаровню та інструменти до них. На цьому етнографічному фоні поряд з учасниками реконструкції в історичному одязі із задоволенням фотографуються відвідувачі — і дорослі, і малі.
Заповідник «Неаполь Скіфський» – новий музейний об’єкт на карті міста. Розпочаті в 2011 році з ініціативи Кримського республіканського комітету з охорони культурної спадщини роботи з розчищення і реконструкції Південного палацу з ділянкою траси південної оборонної стіни і мавзолеєм Скілура завершилися відкриттям експозиції з екскурсійним обслуговуванням.
Реконструкція оборонних і житлових споруд передбачає використання лише древніх матеріалів – каменю, глини, соломи, земляного розчину, щоб максимально точно і повно відтворити зовнішній вигляд і внутрішню забудову фортеці на ІІ століття до нашої ери – час розквіту держави Скілура. З кожним роком у міру проведення дослідницьких і реконструкційних робіт експозиційна територія заповідника буде розширюватися. Тут планують дослідити весь комплекс центральних воріт і прилеглого Південного палацу, а в подальшій перспективі передбачається перенесення основних робіт на територію Північного палацу і створення другого туристичного об’єкта.
На цьому ж демонстраційному майданчику були реконструйовані епізоди Вітчизняної війни 1812 року, коли флотський екіпаж у складі діючої армії брав участь у закордонному поході, обороні Балаклави, початку Першої світової війни і завершальний момент визволення Сімферополя в 1944 році. Епізоди продемонстрував історичний клуб реконструкції «Вітчизна». Після завершення кожного з них глядачі могли поспілкуватися з акторами і дізнатися подробиці цих історичних подій.
Завершував об’єднану музейну колекцію Музей історії міста Сімферополь. Створений він недавно – в 2008 році, однак і за свій короткий період існування уже володіє колекцією цікавих експонатів, зібраних завдяки допомозі жителів. Це живописні полотна з видами вулиць, предмети побуту, документи, листівки, газети періоду до 1917 року, реліквії часів Громадянської і Другої світової воєн, старовинні фотографії, більшість з яких виконані у фотомайстернях Сімферополя в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
— Це наша історична пам’ять, яка збагачує душі, зігріває серця, — сказала заступник міністра культури Криму Тетяна Манежина на урочистому нагородженні учасників VІ Республіканського конкурсу музеїв Криму, що відбулося в Центральному музеї Тавриди.
На півострові нині діє одинадцять державних і багато народних музеїв. Далеко за його межами відомі Лівадійський палац-музей, Бахчисарайський історико-культурний заповідник, експозиції Масандрівського та Алупкінського палаців-музеїв, Керченського історико-культурного заповідника, музею Лесі Українки в Ялті. Безцінні храми, палаци, мечеті, фортеці, що дійшли з глибини віків до наших днів. У них зберігаються і показуються цінності, якими, за словами голови Асоціації музеїв і заповідників Криму В’ячеслава Пересунька, не має права розпоряджатися навіть держава. Ми повинні передати їх наступним поколінням, щоб не переривався духовний зв’язок часів, а безцінна спадщина і багаті вікові традиції примножувалися.
Нині в Амстердамі демонструється кримська колекція, і в асоціації стурбовані за її долю у зв’язку з розмовами про ймовірність її неповернення в місця постійного зберігання через зміну територіального статусу півострова. Його новітня історія розвивається динамічно, і щоб встигнути за нею фахівці музейної справи розробляють нові проекти та експозиції. У Кримському етнографічному музеї, приміром, незабаром відкриється виставка «Хвилі Чорного моря» з колекції Російського етнографічного музею Санкт-Петербурга. Про це повідомив його директор Володимир Гройсман, що днями прибув з групою працівників для налагодження ділового співробітництва, наукових і творчих зв’язків з етнографічними закладами Криму.
Щоденна копітка подвижницька робота хранителів пам’яток історії дуже важлива. З колосального обсягу речей вони відбирають те, що через багато років буде характеризувати наш час. Їхнім високим професіоналізмом позначені всі сорок робіт, що надійшли на конкурс з 24-х музеїв, у тому числі й на громадських засадах. Кращим із них були вручені пам’ятні знаки і дипломи переможців у номінаціях про музейну подію року, масово-просвітницьку роботу серед населення, видавничу діяльність, музейну педагогіку, за честь і гідність працівника галузі. Для них виступали провідні артисти Кримської філармонії – народна артистка України Олена Басаргіна, молоді артисти Федір Марченко, Марина Гіман, Анжеліка Захарова, вокальний ансамбль «Джаз-Рандеву» та інші.
З голубого залу Центрального музею Тавриди акція «Сімферополь – музейна столиця. Музейні колекції об’єднують», присвячена Міжнародному дню музеїв і 230-річчю заснування Сімферополя, перемістилася на сценічний майданчик у Семінарському сквері, де виступили творчі колективи Кримського університету культури, мистецтв і туризму. Учасників і гостей свята привітала голова Постійної комісії Верховної Ради Криму з культури Світлана Савченко.
День музеїв відзначається в Криму з 70-х років минулого століття, однак вперше він пройшов так масштабно. Люди пішли в музеї, але і вони також вийшли зі своїх музейних просторів назустріч людям. І всі побачили, що експонати — не забуті речі, які лежать у фондах. Вони затребувані, особливо в нинішні часи суспільних змін.
Завдяки музеям ми маємо можливість доторкнутися до великих історичних і художніх цінностей. Проходиш від однієї експозиції до іншої по музейних залах, модернізованих, естетично оформлених за сучасними стандартами, і немов оживають пам’ятні та забуті події, імена, що залишили в історії людства свій незгладимий слід.

Валентина НАСТІНА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2014 > Тема "Душі криниця"