Версiя для друку Обговорити в форумi

Такої думки дотримується координатор парламентської фракції "Наша Україна", голова партії "Реформи та порядок" Віктор ПИНЗЕНИК.

- Вікторе Михайловичу, ви стверджуєте, що згідно з підписаною 19 вересня цього року главами чотирьох держав Угодою про ЄЕП українська сторона зазнає лише збитків. Проте є думка, що Україні потрібна спільна зона вільної торгівлі.
- Справді, єдиний момент в угоді, з яким можна погодитися, - це створення зони вільної торгівлі. Україна зацікавлена у взаємовигідній співпраці з усіма своїми сусідами. Але те, в якому вигляді в угоді описано зону вільної торгівлі, дає підстави стверджувати, що відбулася підміна понять. По суті мова йде не про зону вільної торгівлі, а про митний союз. А це різні речі. Відомо, чим загрожує для України вступ у такого роду митні союзи.
- Якщо зона торгівлі насправді є митним союзом, то що таке з економічної точки зору сам Єдиний економічний простір?
- Для прикладу розглянемо ті аспекти угоди, де мова йде про узгоджену політику забезпечення рівноправної конкуренції. Зростання курсу російського рубля до української гривні суперечить умовам рівноправної конкуренції, оскільки російські товари на українському ринку дорожчають, а українські товари на російському - дешевшають. Умови конкуренції порушуються. Цей аспект дотримання рівноправних умов потребує проведення єдиної курсової політики, своєрідної форми прив'язки валют. Навіть за збереження режиму національних валют - це тотожне запровадженню спільної валюти. А економіки України і Росії різні. В Росії експорт превалює над імпортом. В Україні є тенденція випередження обсягів імпорту над експортом. Це слід враховувати в курсовій політиці держав. Далі. Обмінний курс є своєрідним барометром, який реагує на ситуацію в економіці. Він похідний від інструментів бюджетної та грошово-кредитної політики. Отже, це означає, що треба забути про власну бюджетну та грошово-кредитну політику. Бо тільки єдина політика може забезпечити узгодженість обмінного курсу. Окрім того, Україна позбавляється права на свою податкову політику, оскільки це порушує умови конкуренції українських і російських виробників...
- Тоді що залишається вигідного для України?
- Власне, нічого. Я не знаю, чи цікавляться статистикою урядовці, які готували проект угоди. Проте відомо, що лише 24,5 відсотка українського експорту спрямовано в країни СНД, 75,5 відсотка - в інші країни, зокрема 40 відсотків - у Європу. Тому відверто дивують висловлювання деяких горе-економістів про те, що Україна залежить від імпорту з Росії. Справді, імпорт з Росії становить більше половини загального імпорту. Проте хочу наголосити, що світ, у тому числі й Україна, живе в такій економічній системі, де важливим є не питання купівлі, а питання продажу. Добробут людей, зміцнення економіки залежать не від імпорту, а від обсягів експорту! На сьогодні в Україні робота тисяч українських підприємств, зарплата мільйонів громадян залежить на 75 відсотків від експорту не до країн СНД! І саме поза межами СНД - наші ключові ринки і перспектива відкриття нових.
Потенційно в Україні за кілька років можливе підвищення зарплатні громадян до 5 000 гривень. З підписанням угоди ми будемо приречені на стандарти країни-учасниці угоди з найнижчим рівнем життя. Адже разом з нормою про вільне пересування робочої сили в межах ЄЕП моделлю рівня добробуту стане усереднений рівень цих країн. Якщо хоча б одна країна не досягне прогресу - всі будуть змушені жити так само. Стандарти добробуту мають бути європейські, а не ті, що є сьогодні в Україні, Росії, Білорусі чи Казахстані.
- А кому в такому разі потрібне втілення положень угоди?
В угоді чомусь розділено дві речі - окремо стоїть пункт про вільний рух товарів, окремо - про доступ до природних монополій. Перше означає, що немає жодних обмежень на просування товарів у межах чотирьох держав. Стосовно другого, то слід зазначити, що природна монополія - це газова труба. Виходить, що Україна дає доступ до газової труби за українськими цінами, а Росія - за російськими. Якби ці пункти було об'єднано, в мене не виникло б запитань. Але вони стоять порізно. І це означає, що Україна дає Росії гарантії
вільного транзиту за українськими цінами (через що, до речі, держбюджет втрачає декілька мільярдів гривень), але жодних гарантій з боку Росії з приводу вільного ринку, які будуть передбачені окремим документом, немає.
Окрім іншого, ЄЕП формують у вигляді акціонерного товариства, рішення в якому приймаються відповідно до частки голосів (частки у "статутному фонді"). А саму частку встановлюють відповідно до економічного потенціалу країни-учасниці. Очевидно, що за такої ситуації лише від Росії залежатиме доля інших держав, бо рішення так званого регулюючого органу є обов'язковими для виконання всіма членами ЄЕП.
- А як ви оцінюєте можливість введення спільної валюти в межах Єдиного економічного простору?
- Будуючи економічні зв'язки згідно з положеннями угоди, ми зобов'язані будемо "прив'язати" гривню до рубля. А це, по суті, означатиме введення режиму єдиної валюти. А Україна не має права робити прив'язку до слабкої валюти. Це зможе призвести до колапсу української економіки, бо голов-на частина товарообігу країни залежить від долара і євро, а не рубля. Та й Росія здійснює поставки газу з прив'язкою до долара.
- Однак Угода про створення Єдиного економічного простору вже підписана президентами. Останнє слово залишається за Верховною Радою. Які прогнози?
- Таку угоду не можна ратифікувати. Якщо ти депутат України - ти не маєш права голосувати за таку угоду. Я сподіваюся, що Верховна Рада не допустить, щоб цей документ у сьогоднішньому його викладі був прийнятий. Позиція фракції "Наша Україна" відома - ми ніколи не погодимося з набуттям чинності угоди, що, по суті, веде, до втрати незалежності України. Що ж до можливості прийняття її іншими політичними силами, то підставою для оптимістичного прогнозу є заяви багатьох депутатів пропрезидентських фракцій, які теж висловилися про невідповідність цього документа Конституції України.
Розмову вів
Сергій КОПНІЙ.
"Голос України".
(Друкується зі скороченнями).

Лідер НДП сумнівається в життєздатності ЄЕП

Лідер Народно-демократичної партії Валерій Пустовойтенко ставить під сумнів можливість функціонування Єдиного економічного простору Білорусі, Казахстану, Росії й України. Про це він заявив у Сімферополі на зустрічі зі студентами Кримського факультету Національної юридичної академії України. В. Пустовойтенко нагадав, що в 1997 році, коли він був Прем'єр-міністром України, була досягнута домовленість з Росією про створення зони вільної торгівлі двох держав. Лідер НДП відзначив, що після довгих коливань Верховна Рада України схвалила угоду з Росією, однак Держдума РФ дотепер її не ратифікувала. "Ми не виконали того, що є, а хочемо йти далі", - підкреслив В. Пустовойтенко.                "Контекст-медіа".

Народний коментар
РАЗОМ НА ВСІ ВІКИ?

Чого Москва до Союзу
Щодня агітує?
Кажуть люди: "Тато маму
дарма не цілує"...
Чого Москва до Союзу
тягне нас щосили?
Якби нам із того користь,
нас би не просили!
Чого Москва до Союзу
нас у спину пхає?
Про Богдана пісні співа,
а Мазепу лає?
Москва любить повторяти:
"Ви навіки з нами".
Жар-бо звикла загрібати
чужими руками.
Пам'ятаєте, брати мої
і державні мужі,
За що колись Тарас купав
Богдана в калюжі?
Одурили москалики
великого мужа.
Чи ж то Кучму одурити
Путін не подужа?
Бодай же ви, москалики,
того не діждали,
Щоб ми ще раз перед вами
на коліна стали.
Петро ЧОРНОВІЛ.
с. Багачівка Черкаської обл.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2003 > Тема "З перших уст"