|
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2003 > Тема "З потоку життя"
#43 за 24.10.2003
ОСТРІВ ТРИВОГИ НАШОЇ...
Олександр СВИРИДЕНКО, прес-служба УРП "Собор".
Як уже повідомлялося, на доручення українського парламенту острів Тузла 17 жовтня відвідала група народних депутатів України на чолі з головою Комітету з питань державного будівництва й місцевого самоврядування, лідером Української республіканської партії "Собор" Анатолієм Матвієнком, до складу якої також входили академік Костянтин Ситник (УРП "Собор"), Степан Хмара ("Батьківщина"), Андрій Шкіль (УНА-УНСО), Степан Бульба (СПУ), Віктор Драчевський (ППУ), Володимир Кафарський (НДП), Віктор Мироненко (КПУ), Ігор Осташ та Рефат Чубаров (обоє - "Наша Україна"). Отже, в групі були представлені і "більшість", і опозиція.
Депутати зустрілися з керівним складом Державної прикордонної служби України - першим заступником голови ДПС України генерал-лейтенантом Михайлом Ковалем та начальником Азово-Чорноморського управління Державної прикордонної служби України генерал-лейтенантом Віктором Назаренком, особовим складом прикордонної застави "Тузла". Прикордонники продемонстрували депутатам та представникам засобів масової інформації свою готовність захищати український кордон від можливого вторгнення з боку східного сусіда, свою віру в те, що ця земля була, є і буде українською.
Справді, за короткий час на острові зведено чималу кількість інженерних споруд, замаскованих вогневих позицій, прикордонниками відпрацьована спецоперація "Хвиля", яку раніше застосовували виключно внутрішні та повітряно-десантні війська. Для реалізації поліцейської операції, окрім звичайних видів озброєння прикордонників - автоматів та кулеметів Калашникова, снайперських гвинтівок Драгунова, гранатометів, - військові озброєні пістолетами "Форт" з гумовими кулями, газовими балончиками та гумовими кийками. На заставі несуть службу декілька десятків прикордонних собак - найліпших "друзів" порушників кордону.
У своєму зверненні до прикордонників Анатолій Матвієнко передав вітання від імені керівництва Верховної Ради України. Він, зокрема, зазначив: "На жаль, на цьому острові нас всіх зібрала тривога за територіальну цілісність нашої держави. Ми всі маємо стати на захист територіальної цілісності України і не допустити будь-яких посягань на її суверенітет. Я хочу всіх запевнити, що ми, народні депутати України, зробимо все, щоб вирішити переговорним шляхом ті проблеми, які виникли. Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати прикордонній службі України, кожному з прикордонників за те, що, розуміючи свою високу відповідальність перед українським народом, перед Конституцією України, ви зразково виконуєте святий обов'язок - захищати українську землю..."
Від імені Української православної церкви Київського патріархату до прикордонників звернувся єпископ Сімферопольський та Кримський Климент: "Дорогі брати! Сьогодні ми стоїмо на землі, де проповідував Євангеліє святий апостол Андрій Первозванний. Я благословляю вас образом Миколи Чудотворця, до якого звертаємося всі ми - і моряки, і військові, і мирні люди, - щоб на цій землі був мир".
Про необхідність захистити Тузлу заявляли й інші народні депутати України - окрім одного. Комуніст Віктор Мироненко, начебто нічого й не сталося, говорив лише про те, як добре всім народам буде в Єдиному економічному просторі. І вже вкотре виникло запитання: а чи доречна взагалі остання літера в абревіатурі "КПУ", коли ця партія й досі більше оглядається на Кремль, а не на інтереси своєї держави?
Після відвідання острова група народних депутатів зустрілася з міським головою Керчі, депутатами міської Ради та активом міста. На жаль, при обговоренні ситуації у деяких виступах місцевих депутатів лунали й тези щодо меншовартості українського народу, визнання провідної ролі Росії. Один з промовців абсолютно серйозно заявляв про існування трьох братніх слов'янських народів, серед яких російський народ - старший, а український та білоруський - середній та молодший брати. Але тут таки йому образно відповіла мешканка Керчі (до речі, сама за походженням "таманка"): "А як ви поставилися б до того, коли, прокинувшись, виявили б, що ваш старший брат самовільно пересунув свій паркан на метр вглиб вашої території?"
Справді, значна частина мешканців міста пов'язана родинними зв'язками з жителями російської Тамані. З "умиранням" поромної переправи зв'язки між Кримом і Кубанню ускладнилися, і тому початок будівництва греблі багато хто у Керчі та на Таманському півострові сприйняв позитивно, сподіваючись, що майбутній мостовий перехід оживить економіку, допоможе вирішити серйозні внутрішні проблеми Східного Криму. Адже в Керчі 100 відсотків водопостачальних мереж потребують заміни. Вже не перший рік місто забезпечується водою в аварійному режимі, вода подається з інтервалом по кілька годин на добу. Останній план реконструкції водопостачальної мережі міста було затверджено ще в далекому 1984 році, перший етап його реалізації передбачав фінансування у розмірі 40 мільйонів рублів. Але майже нічого не було зроблено. Зрозуміло, що сьогодні проблему водопостачання силами лише місцевого бюджету вже не вирішити.
До того ж, у Керчі кожний третій житель - пенсіонер. Субвенція до міського бюджету на покриття пільг сягає не більше 55 відсотків від необхідної суми. А для пільгового проїзду у міському транспорті бюджетна субвенція покриває взагалі менше 8 відсотків. У міському бюджеті Керчі - п'ять програм з питань соціального захисту населення. Але замість 2,1 мільйона гривень з державного бюджету на їх виконання надійшло всього 165 тисяч. Заборгованість міського бюджету по пільгах ветеранам складає 1,620 тисяч гривень та ще 900 тисяч - по субсидіях.
"Як у таких умовах нам виживати?" - справедливо запитують депутати міськради. І, слухаючи їхні виступи, я подумав: наскільки вищий був би рівень їхнього українського патріотизму, якби недолуга влада не довела всіх нас до злиднів і якби керченці жили хоча б не гірше, аніж таманці... І, однак, навіть у цих складних умовах цей патріотизм керченці виявили. На адресу Президента Російської Федерації надійшло звернення депутатів Керченської міської Ради 24-го скликання. В ньому відзначається: "Депутати, як і багато інших жителів міста-героя Керчі, серйозно стурбовані ситуацією, що склалася в районі острова Тузла. Базуючись на думці вчених, ми стверджуємо, що будівництво греблі може потягти непередбачувані наслідки в екологічному, іхтіологічному та гідрологічному аспектах". Зі зверненнями на адресу Президента, Голови Верховної Ради та Прем'єр-міністра України з вимогою захистити територіальну цілісність держави звернулися колектив Керченського морського торговельного порту та Керченського судноремонтного заводу.
Міський голова Олег Осадчий, висловлюючи свою власну позицію щодо будівництва греблі, зазначив: якби російська сторона ставилася до українців так само з повагою, як це сьогодні робиться в Україні, зокрема у Керчі, то спочатку хоча б поінформувала сусідів про свої наміри. Насправді ж, ще у вересні російські емісари звернулися до цивільних жителів острова Тузла з пропозицією змінити громадянство на російське. При цьому вони говорили: можливо, лінія кордону пройде в іншому місці. Більше того, на території острова 28 вересня був закопаний репер № 7, що позначав кінцеву точку споруджуваної від таманського берега дамби. Відверто говорилося і про плани розміщення на острові 24-го загону Новоросійської прикордонної застави. І тільки оперативне десантування на острів українських прикордонників 29 вересня фактично зупинило плани його окупації Росією.
Міський голова нагадав про очевидне: для бюджету Керчі зміна державної належності протоки означає втрату головного джерела наповнення - бо ж щороку Україна одержує близько 170 мільйонів доларів за проходження понад 9 000 суден Керч-Єнікальським каналом - єдиним судноплавним ходом, яким великі кораблі можуть пройти з Чорного моря в Азовське. До того ж, спорудження греблі між Таманню й Тузлою спричинить прискорене замулення цього каналу, доходи від якого, між іншим, годують увесь Крим.
Не менш небезпечний для Керчі й екологічний аспект будівництва: під загрозою вже опинилися місця нерес-ту й міграції керченського оселедця, основи місцевого рибальства. Слід пам'ятати й про те, що, як стверджують фахівці, в Азовському морі нараховується більше ста перспективних для розробки родовищ нафти та газу. Тільки в районі острова Тузли їх близько семи. За деякими оцінками, поклади нафти там складають близько 50 мільйонів тонн, газу - 200 мільярдів кубів. І їх теж Україна втратить, якщо Росії вдасться перебрати острів під свій контроль.
Голова парламентської делегації Анатолій Матвієнко поінформував учасників засідання в Керченській міськраді, що він запросив представників керівництва Краснодарського краю Росії спільно з представниками різних фракцій Верховної Ради України опрацювати конкретні рішення для зняття конфліктної ситуації. На жаль, ніякої реакції з того берега Керченської протоки на це запрошення не надійшло.
Звертаючись до присутніх, Анатолій Матвієнко підкреслив: "Найбільший сум у мене викликає відсутність позиції з боку керівництва Росії і України. Досі не чути твердого слова гаранта Конституції України, і ми не розуміємо, чому мовчить Президент Російської Федерації. Нам сумно з приводу брехні, яка сьогодні жваво поширюється як в Україні, так і в Росії, начебто ініціатива будівництва належить керівництву Краснодарського краю чи навіть окремо взятого району. Виходить, мільярдні суми, які сьогодні вкладаються в будівництво, виділяються з районного
бюджету. Все це - абсолютна брехня.
Насправді є відповідне рішення Міністерства надзвичайних ситуацій Росії, мобілізовані необхідні засоби для забезпечення будівництва (за підрахунками прикордонників, кожну годину в протоку висипають 160 машин ґрунту). Нам незрозумілі заяви деяких російських політиків, як-от сумновідомого Дмітрія Рагозіна, що свідомо загострюють ситуацію, проголошуючи: "200 млн. доларів ми платимо українцям за проходження російських суден Керченською протокою. Чому ми повинні їм платити?" Або офіційна позиція російських прикордонників, сформульована під час робочої зустрічі делегацій Північнокавказького регіонального прикордонного управління Федеральної служби безпеки РФ та Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України 14 жовтня: "До принятия межправительственного решения о статусе Азовского моря и Керченского пролива не определять государственную принадлежность острова Тузла".
Коментуючи ці демарші росіян, Анатолій Матвієнко нагадав: українсько-російські договори 1991, 1994 і 1997 років визнають, що всі адміністративні кордони колишніх республік СРСР є сьогоднішніми державними кордонами. Кордон між островом Тузла і російським Таманським півостровом був у свій час нанесений на карту. І якщо ми зараз поставимо питання непорушності цього кордону під сумнів, ми спровокуємо шалену колотнечу не тільки в Криму. Україна матиме ланцюгову реакцію, яку неможливо буде зупинити.
Завершив свій виступ Анатолій Матвієнко словами: "Будь-яка зміна, навіть будь-який сумнів щодо існуючого кордону нашої держави є не що інше, як дуже серйозний проект дестабілізації в усій Україні. Відтак розмова про події в Керченській протоці має бути перенесена на рівень найвищого керівництва держави - Президента та Прем'єр-міністра. На жаль, поки їхньої серйозної стурбованості ми не відчуваємо".
Київ - Тузла.
Фото Г. ХМІЛЬОВСЬКОЇ
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 24.10.2003 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1374
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
