"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2014 > Тема "Українці мої..."
#37 за 12.09.2014
НАМ 25 ТАКИХ ЗНАЙОМИХ РОК╤В...
Героям - слава! ЮВ╤ЛЕЙН╤ РОЗДУМИ
Всеукра╖нське товариство пол╕тичних в’язн╕в ╕ репресованих (ВТПВ╕Р) – громадська орган╕зац╕я п╕д першою назвою Всеукра╖нське товариство репресованих (ВТР) — засноване на зборах (близько 100 ос╕б), як╕ в╕дбулися 3.06.1989 р. просто неба на Льв╕вськ╕й площ╕ в Ки╓в╕ (Сп╕лка художник╕в п╕д тиском КДБ у день збор╕в в╕дмовила в наданн╕ прим╕щення Будинку художник╕в). Мета Товариства – об’╓днання зусиль, використання досв╕ду колишн╕х пол╕тв’язн╕в, депортованих, в’язн╕в сумл╕ння в ╕м’я утвердження ╕ розбудови соборно╖ самост╕йно╖ демократично╖ Укра╖нсько╖ держави, а також надання матер╕ально╖ допомоги членам Товариства. Головою Товариства був обраний ╢вген Васильович Пронюк. А три роки тому головою став льв╕в’янин Петро Франко. Одночасно з в╕дзначенням Дня Незалежност╕ Всеукра╖нське товариство пол╕тичних в’язн╕в ╕ репресованих (ВТПВ╕Р) в╕дзначило 25 рок╕в свого ╕снування. Не так широко ╕ голосно, як би сл╕д було… Але причина зрозум╕ла: у дн╕, коли йде священна в╕йна з проклятою народом колишньою ╕мпер╕╓ю за справжню незалежн╕сть, мусимо заощаджувати кошти для арм╕╖, для нин╕шн╕х С╕чових Стр╕льц╕в. Люди поважного в╕ку, сивочол╕, з в╕дзнаками ╕ без, з╕бралися з╕ вс╕╓╖ Укра╖ни у Львов╕, у Палац╕ мистецтв. Об╕йми, прив╕тання, спогади… Тут присутня якась сотня ╕з 40 тисяч нин╕ сущих в Укра╖н╕… Ск╕лькох людей уже не стало… ╤ ще оця цифра – 25! Найб╕льш «популярний» терм╕н ув’язнення був саме 25 рок╕в. ╢ сьогодн╕ серед живих ще чимало пол╕тв’язн╕в, як╕ мали цей терм╕н. Ус╕ во╖ни УПА отримували цей строк. ╤ часто пересиджували його. Увесь св╕т зна╓ волиняка Данила Шумука, що просид╕в 42 роки у польських, н╕мецьких ╕ московських концтаборах… У США живе Святослав Караванський (1920 року народження), який в╕дбув 30 рок╕в. Десь у Торонто перебува╓ Григор╕й Герчак, що в╕дбув точно 25 л╕т – з 1952 до 1977 року!! Тут у Львов╕ мешка╓ Юрко Шухевич, син славного командира Романа Шухевича, теж пробув 30 рок╕в лише за те, що син такого батька. ╤мпер╕ал╕стична Москва протягом ус╕х рок╕в панування комун╕ст╕в знищувала, позбавляла вол╕ кращих син╕в ╕ дочок нашого народу. Голодомори, розстр╕ли, ув’язнення, заборони на профес╕йну працю, виключення з виш╕в... Василь Стус, В’ячеслав Чорнов╕л, Св╕тличн╕ ╤ван та Над╕я, Микола Руденко, Олекса Тихий, Левко Лук’яненко, Данило Кулиняк, Галина Гордасевич, Оксана Мешко ╕ ╖╖ син Олесь Серг╕╓нко, Василь Овс╕╓нко, ╢вген Сверстюк, Василь Барладяну-Бирладник, ╤гор ╕ ╤рина Калинц╕, Н╕на Строката-Караванська, Ганна Михайленко, брати Горин╕, ╤рина Сеник, ╤ван Гель, Василь Л╕совий, Богдан Чорномаз, Володимир Мармус, Дмитро Гриньк╕в, Григор╕й Гайовий… Десятки… Сотн╕… Тисяч╕… Згаду╓ш ц╕ ╕мена (а ╖х тисяч╕-тисяч! ╕ м╕льйони!!), ╕ хапа╓шся за голову!! Боже, Боже! — як ця Укра╖на витримала таку наругу, таке нищення!? Якою б прекрасною вона була, коли б ус╕ розстр╕лян╕, виморен╕, знищен╕, п╕друбан╕ п╕д кор╕нь, збит╕ на злет╕ залишилися живими ╕ змогли на вол╕ реал╕зувати сво╖ сили, таланти, св╕й розум, снагу?? Слава Богу, що росте у нас забудь-трава, що ми топчемося по н╕й, що ми дума╓мо про насущн╕ потреби… ╤накше, пам’ятаючи про це викошування кращих людей, ми би не змогли жити… А так – живемо, щось робимо, працю╓мо, боремось, народжу╓мо д╕тей (для того, щоб ╖х теж було репресовано, як г╕рко каже Серг╕й Бабич з Житомира, який в╕дбув сво╖х 27 рок╕в), збира╓мося на в╕дзначення 25-р╕ччя нашого Товариства. Ось 87-р╕чний Зенов╕й Сердюк ╕з Тернополя, учасник УПА, який пише ун╕кальн╕, чудов╕ в╕рш╕ про геро╖чну боротьбу з фашистами ╕ комун╕стами. В╕н ╕ сьогодн╕ прив╕з нову (уже чи не десяту!) книжечку з╕ сво╖ми творами п╕д назвою «Рад╕сть боротьби», видану за св╕й рахунок, та й розда╓ побратимам… Ось нин╕шн╕й голова ВТПВ╕Р Петро Фран-ко, що недавно розм╕няв дев’ятий десяток, – арештований у сво╖ 15 рок╕в ╕ закинутий до пивниц╕ (себто – п╕двалу) тюрми на Лонцького у Львов╕. Ось в╕н знову роздарову╓ сво╖ книги, яких видав уже зо три десятки — про Нор╕льське повстання, про боротьбу за Соборну Укра╖ну, про патр╕арха Йосипа Сл╕пого, з яким, до реч╕, сид╕в у концтаборах, про малол╕тн╕х в’язн╕в, яких НКВД ув’язнювало ╕ нав╕ть розстр╕лювало… Ось в╕нничанки Любов Севастьянова з мамою Антон╕ною, ╖х обох арештували у березн╕ 1948 року в Черн╕вцях, коли Любоньц╕ було м╕сяць, ╕ вона пробула у камер╕ п╕втора року, поки маму засудили, дали 25 л╕т ╕ повезли до концтабору. Ось Орися Сокульська з С╕чеслава, в яко╖ ╕ брат Ярослав Лес╕в, священик греко-католицько╖ церкви, ╕ чолов╕к ╤ван Сокульський, обидва поети, пройшли концтабори ╕ брутальн╕ знущання, внасл╕док чого передчасно покинули цей св╕т. Вона щойно видала у «Смолоскип╕» великий фол╕ант — «Сн╕г без грат» з творами свого брата… Ось харк╕в’янин Анатол╕й Здоровий, талановитий ф╕зик, кандидат техн╕чних наук, який написав на паркан╕ проспекту у Харков╕ гасло на захист р╕дно╖ мови, провадив велику роботу щодо пропаганди укра╖нсько╖ ╕де╖, за що отримав 7 рок╕в концтабор╕в, втратив з╕р, але збер╕г незборну силу духу. Ось тернополяни Дем’ян Чернець, заступник голови Товариства, та ╤гор Олещук, директор музею пол╕тв’язн╕в, створеного просто у в’язниц╕ Тернополя… Ось одесити Володимир Барсук╕вський ╕ Павло Отченашенко, заступник голови Товариства, як╕ ще юнаками за лист╕вки ╕ за висловлення сво╖х думок мус╕ли ╖хати у вагонах-столип╕них до далеко╖ Мордов╕╖, а пот╕м десятил╕ттями жити нап╕взмоги. Ось Левко Глух╕вський, заступник голови Товариства, депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни 2-го, 3-го ╕ 4-го скликань, доктор техн╕чних наук, професор, народжений в 1942 роц╕ аж у Казахстан╕ (Актюб╕нська область) у с╕м’╖, депортован╕й ╕з Зах╕дно╖ Укра╖ни у 1940 роц╕. Ось сестри Людмила ╕ Жанна з С╕чеслава-Дн╕пропетровська, доньки Миколи Береславського, який 10 лютого 1969 року вчинив спробу самоспалення б╕ля ки╖вського ун╕верситету в ╕м’я Укра╖ни… Суд в╕дм╕ряв йому два з половиною роки. На жаль, не був присутн╕м через хворобу перший, нин╕ почесний голова ВУТП╕Р ╢вген Пронюк, який в╕дбув 7 рок╕в плюс 5 рок╕в заслання. ╤ не при╖хала тепер ╕ вже не при╖де н╕коли з Черн╕вц╕в голова обласно╖ орган╕зац╕╖ ВТПВ╕Р ╤рина Войцех╕вська, велика стражденниця ╕ незламна поборниця укра╖нсько╖ справи, хай земля ╖й буде пухом. Мудра ╕ сильна ж╕нка, донька Укра╖ни… Льв╕вська влада чудово зустр╕ла ╕ вшанувала пол╕тв’язн╕в ╕ репресованих. Сам голова обласно╖ ради Петро Колод╕й проникливо поздоровив присутн╕х з 25-р╕ччям орган╕зац╕╖ та вручив грамоти ╕ нагороди. Льв╕в’яни виготовили медал╕, як╕ разом з грамотами отримали ус╕ присутн╕ пол╕тв’язн╕. ╤з в╕тальним словом до присутн╕х звернувся перший заступник голови Льв╕всько╖ ОДА Йосиф Ситник, який зачитав в╕тальне звернення в╕д Президента Укра╖ни Петра Порошенка та т. в. о. голови ОДА Юр╕я Турянського. Виступив з прив╕танням Степан Куб╕в, нещодавно обраний головою Мемор╕алу ╕мен╕ Василя Стуса. В╕н вручив юв╕ляру Петру Франку монету «Небесна Сотня на варт╕», що стало символом зв’язку наших пол╕тв’язн╕в з сучасними борцями за Незалежну Соборну Укра╖ну. А пот╕м була екскурс╕я до музею «Тюрма на Лонцького», яка викликала в серцях пол╕тв’язн╕в чимало ╕ г╕рких, ╕ сумних спогад╕в… Як╕ страшн╕ т╕ камери, де нав╕ть ст╕ни просякнут╕ сльозами ╕ прокльонами катованих ╕ розстр╕ляних тут комун╕стами сотень ╕ сотень людей. Пот╕м ми поклали кв╕ти до пам’ятника пророков╕ Тарасу Шевченку, якого за Укра╖ну замучили колись. Сп╕вали, читали в╕рш╕. Як по-сучасному звучали слова Тараса, звернен╕ до друга Якова де Бальмена, що загинув на Кавказ╕: ╤ тебе загнали, м╕й Якове добрий! Не за Укра╖ну, А за ╖╖ ката довелось пролить. Кров добру, не чорну. Довелось запить з Московсько╖ чаш╕ московську отруту. Зараз на Сход╕ трива╓ наша боротьба, ╕ знову з московськими окупантами, за наш╕ ╕деали, як╕ ми спов╕дували, як╕ ми у т╕ далек╕ роки обстоювали за гратами камер ╕ за колючим дротом концтабор╕в – за соборну, в╕льну, ╓вропейську Укра╖ну. Отак╕ наш╕ 25 рок╕в...
Олекса Р╤ЗНИК╤В, письменник, головний редактор часопису ВТПВ╕Р «Зона»
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 12.09.2014 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13953
|