"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "Крим - наш дім"
#15 за 10.04.2015
«Т╤ЛЬКИ ДАЙТЕ НАМ СВОБОДУ!»
З депортац╕╖ – в резервац╕ю?
САФ╤НАР ДЖЕМ╤Л╢ВА ПРО ЖИТТЯ В КРИМУ П╤СЛЯ АНЕКС╤╥
Дружина нац╕онального л╕дера кримських татар Мустафи Джем╕л╓ва Саф╕нар залишилася в Криму. ╥╖ розлучили з чолов╕ком. Зараз вона живе в будинку в Бахчисара╖ ╕ майже 20 рок╕в очолю╓ Л╕гу кримськотатарських ж╕нок. Саф╕нар ╕нод╕ влаштову╓ екскурс╕╖ за╖жджим журнал╕стам – показу╓ каб╕нет чолов╕ка, де скр╕зь документи, газети, книги, компакт-диски, ╕ справжн╕й музей у мансард╕ – шабл╕, картини, книги, посуд. Однак найц╕нн╕ший експонат – рад╕о, подароване академ╕ком Андр╕╓м Сахаровим радянському пол╕тв’язню Мустаф╕ Джем╕л╓ву. Саф╕нар була поруч ╕з чолов╕ком ╕ п╕д час заслання до Сиб╕ру. Зараз вона намага╓ться обстоювати ╕нтереси свого народу, залишаючись громадянкою Укра╖ни в анексованому Криму. В ╕нтерв’ю Рад╕о «Свобода» вона розпов╕да╓ про життя на п╕востров╕.
– Вони зараз «розконсервували» людей, як╕ п╕д час Укра╖ни десь на чомусь попалися. ╤ ц╕ люди дуже зручн╕. Вони ╖х тримали. А зараз ╖х починають використовувати, щоб розколоти наш народ ╕ створити видим╕сть того, що якась частина п╕дтриму╓ рос╕йську владу. – Що це за люди? – Наприклад, Бальбек – один ╕з них. В╕н працював у туристичн╕й ф╕рм╕ в Туреччин╕. В╕н десь на 400 тис. долар╕в ╖х об╕крав. На нього завели справу п╕д час Укра╖ни. Пот╕м його родич╕ прийшли до Мустафи ╕ сказали – допоможи нам, щоб справу закрили, не саджали його. Мустафа туркам каже: «Молодий чолов╕к помилився, давайте не будемо через ц╕ грош╕ його саджати». Вони сказали, що це — погана людина, Мустафа, ти дарма його захища╓ш. Через деякий час в╕н з╕брав соб╕ под╕бних. Вони палили опудало Мустафи в Криму. Це ще за Укра╖ни було. ╤ вже, видно, вони готувалися. Тепер в╕н виринув з-п╕д цього. ╤ тепер його взяли в уряд. (В╕це-прем’╓р самопроголошено╖ Республ╕ки Крим Руслан Бальбек, як стверджу╓ Мустафа Джем╕л╓в, був засуджений за звинуваченням у розкраданн╕ велико╖ суми у туристично╖ ф╕рми «ТЕС-тур». Бальбек спростову╓ заяви Джем╕л╓ва про наявн╕ у нього судимост╕). Саф╕нар Джем╕л╓ва, з точки зору ново╖ влади, – неоф╕ц╕йна особа. Вона не перере╓стровувала свою орган╕зац╕ю «Л╕га кримськотатарських ж╕нок» зг╕дно з рос╕йськими законами. Саф╕нар розпов╕да╓ про тиск на не╖ з боку спецслужб: – ╤ прослуховують вони нас, ╕ стежать не т╕льки за нами. Якщо 3 людини десь говорили, тут же ФСБ д╕зна╓ться, про що там говорили. Я кажу, вони «розконсервували» сво╖х донощик╕в, як╕ були у Криму, а ╖х чимало. – Ви зна╓те ╖хн╕ пр╕звища? – Ми ╖х не зна╓мо, ми просто здогаду╓мося хто це. Адже ми вже справу мали з органами 30 рок╕в. – Як ви розп╕зна╓те «стукач╕в»? Адже це ж непри╓мно – п╕дозрювати людину в зрад╕. – Наприклад, якщо хтось плану╓ збори як╕сь, ось уже вставляють туди свого. Ми здогаду╓мося, але ми ж не скажемо йому – сус╕де, ти що там, допов╕да╓ш?! Нав╕ть якщо в╕н ╕ допов╕да╓, його просто змусили, поставили його в таке становище. Коли все п╕дле, все брудне у людини сплива╓, вона змушена сп╕впрацювати з ними, щоб ╖╖ не посадили. – Чому ви не перере╓стрували вашу орган╕зац╕ю? – Робота орган╕зац╕╖ у нас була заснована на зв’язку з громадськими орган╕зац╕ями Укра╖ни, Туреччини. Ми працювали з «Червоним п╕вм╕сяцем». Ми працювали з д╕аспорою Румун╕╖, Болгар╕╖. Ми працювали з американським в╕дд╕лом з гуман╕тарно╖ допомоги. ╤ весь Крим отримував гуман╕тарну допомогу. Тепер усе закрите. Якщо в Крим неможливо за╖хати ╕ ви╖хати, яка може бути робота?! Приходжу на роботу, ╕ у вс╕х одна розмова: «Коли вони п╕дуть?». – Ваш чолов╕к – засновник Меджл╕су кримськотатарського народу, сьогодн╕ в╕н — депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни. Що в╕д нього чекають кримськ╕ татари? Чим в╕н ╖м може допомогти? – Ухвалили закон у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни, що ми — кор╕нний народ Криму, що без дозволу, без згоди кор╕нного народу Криму н╕хто не ма╓ права встановлювати тут свою владу ╕ вважати цю землю сво╓ю. Це — основний закон. Кримськ╕ татари знають, що будь-яка анекс╕я ╕ншо╖ територ╕╖ – це в╕йна. ╤ те, що ми бачимо на Донбас╕, ╕ те, що д╕╓ться тут... Коли анексували Крим, ми думали, що нас будуть висилати, нас будуть розстр╕лювати, вбивати, але вони обрали ╕нший шлях – вони створюватимуть тут так╕ умови, щоб люди сам╕ зв╕дси б╕гли ╕ рятували сво╖х д╕тей. Зараз дуже маленький в╕дсоток кримських татар ви╖хав на материк, в Укра╖ну. А основна маса сидить ╕ вич╕ку╓. – Ви стежите за економ╕чною ситуац╕╓ю в Рос╕╖? – Дуже нав╕ть стежимо ╕ за рублем, за доларом, за нафтою. Все це говорить про те, що в Рос╕╖ сво╖х проблем вистача╓. Крим для них — тягар. Ми бажа╓мо, щоб рос╕йський народ був благополучним, був економ╕чно розвинений, щасливий ╕ не заздрив ╕нш╕й держав╕, не хот╕в захоплювати чуж╕ територ╕╖. Ми рос╕ян любимо, але любимо ╖х там, у себе, в Рос╕╖, але не в Криму. – Я тут розмовляв ╕з представниками рос╕йськомовного населення. Не вс╕ позитивно ставляться до татар. У деяких ╓ питання, зокрема, у зв’язку ╕з захопленням земель. – Влада завжди поширю╓ ту ╕деолог╕ю, яка ╖й виг╕дна. ╤ коли насаджу╓ться певна думка про кримських татар... Коли ми сюди при╖жджали, про нас теж говорили, що ми будемо р╕зати ╖хн╕х д╕тей, не пускати в школу. Але коли пожили, притерлися з кримськими татарами, вони зрозум╕ли, що це такий же народ, як ╕ вони, працьовитий. В╕н прийшов на свою землю. В╕н ╖╖ любить. ╤ нас не в╕докремити. Що б вони там не говорили, що б вони не складали, що, мовляв, «вони землю взяли»... Так, ми взяли, тому що нам влада цю землю не давала. Ми не стали виселяти цих же рос╕йськомовних, як╕ живуть у наших будинках. Ми просто прийшли. От тут, де ви сто╖те, було порожн╓ м╕сце. Ми прийшли, поставили намети ╕ стали потихеньку будувати. ╤ коли вони зрозум╕ли, що ми зв╕дси не п╕демо, вони стали узаконювати. Газ провели, св╕тло провели, воду провели потихеньку. Якось обжива╓мося, живемо. Половина народу в результат╕ ц╕╓╖ депортац╕╖ загинула. За це н╕хто перед нами не вибачився. – Вашому чолов╕ку — Мустаф╕ Джем╕л╓ву — заборонений в’╖зд до Рос╕╖, зокрема ╕ в Крим. Чи ╓ вих╕д ╕з ц╕╓╖ ситуац╕╖, щоб ви могли побачитися з ним у себе вдома, в Бахчисара╖? – Це все залежить в╕д Пут╕на. Вони нав╕ть паперу жодного не дали. Без суду ╕ сл╕дства взяли його ╕ не пустили. Виставили автоматник╕в у масках ╕ все. Обличчя в них не видно. – Що зараз необх╕дно кримськотатарському народу, щоб в╕н себе в╕дчував б╕льш комфортно в заданих обставинах? – Нам н╕чого не потр╕бно. Ми згодн╕ сид╕ти на хл╕б╕, вод╕, без св╕тла, без газу, без усього – т╕льки дайте нам свободу!
Мум╕н ШАК╤РОВ
УКРА╥НЦ╤ ЗБИРАЮТЬ КОШТИ НА Ф╤ЛЬМ ПРО ДЖЕМ╤Л╢ВА
Укра╖нц╕ пожертвували понад 150 тисяч гривень для зйомок документального ф╕льму про Мустафу Джем╕л╓ва, пов╕домля╓ прес-служба волонтерського проекту «КримSOS». Проект п╕дтримали 248 благод╕йник╕в, завдяки яким усього було з╕брано 155 300 гривень, переда╓ «Новое время». За словами кер╕вник╕в орган╕зац╕╖, з╕бран╕ кошти будуть використан╕ на покриття витрат на першому етап╕ виробництва ф╕льму — на оплату роботи команди, забезпечення експедиц╕йних подорожей, написання сценар╕ю ╕ перш╕ зйомки в к╕лькох кра╖нах св╕ту, а також на оплату прав на використання арх╕вних матер╕ал╕в. «У цьому ф╕льм╕ ми спробу╓мо показати глядачев╕ не пол╕тика, а велику особист╕сть, з ╖╖ слабкостями, подвигами, захопленнями ╕ страхами. Ф╕льм буде будуватися на досл╕дженн╕ ╕стор╕й з життя Мустафи Джем╕л╓ва. Художн╕й прийом дозволить глядачев╕ пережити ключов╕ моменти дол╕ Мустафи ╕ його очима подивитися, як на радянське минуле, так ╕ на сучасну Укра╖ну та св╕т», — пов╕домляють орган╕затори. УН╤АН
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 10.04.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15043
|