"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2015 > Тема "Душі криниця"
#22 за 29.05.2015
КИ╥В ПОШАНУВАВ КОСМАЦЬКОГО МУЧЕНИКА
Дорога до Храму
Блаженний священномученик Омелян Ковч — людина винятково╖ мужност╕. Впродовж багатьох рок╕в про нього в Укра╖н╕ ╕ не згадувалось аж до того часу, поки Укра╖ну не в╕дв╕дав у 2001 роц╕ Папа ╤ван Павло ╤╤, який проголосив отця Омеляна Ковча Блаженним священномучеником. А вже 24 кв╕тня 2009 року в Ки╓в╕ в╕дбулося урочисте проголошення Блаженного священномученика Омеляна Ковча Покровителем душпастир╕в Укра╖нсько╖ греко-католицько╖ церкви. Таким чином, Омелян Ковч поверта╓ться ╕з забуття. Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року в сел╕ Космач на Гуцульщин╕ у с╕м’╖ в╕йськового капелана Григор╕я Ковча. У Космач╕ на той час разом проживали ╓вре╖, поляки, укра╖нц╕ без будь-яких конфл╕кт╕в. Хлопчик зростав у гуцульському середовищ╕, виховувався на кращих традиц╕ях ╕ звичаях, змалечку вм╕в шанувати старших, з пошаною ставився до б╕дних, яким батько Григор╕й повсякчас допомагав. З 1905 до 1911 року навчався в колег╕╖ святих Серг╕я та Вакха в Рим╕, в чому йому вс╕ляко сприяв митрополит Андрей Шептицький. Свою першу параф╕ю отримав далеко поза межами Укра╖ни у м╕стечку Козарац (тепер╕шня Босн╕я та Герцеговина). Згодом п╕шов капеланом до укра╖нського в╕йська УГА, а вже з 1922 року Омелян Ковч отриму╓ параф╕ю в м╕стечку Перемишляни на Льв╕вщин╕. Як ╕ в Космач╕, тут мешкали ╓вре╖, поляки, укра╖нц╕. Омелян Ковч активно включився в укра╖нське життя, в╕дстоював укра╖нську мову, був засновником Народного дому, читальн╕ «Просв╕та»… За свою громадську д╕яльн╕сть був пересл╕дуваний польською владою, його не раз арештовували чи ув’язнювали. Омелян Ковч одружився з дочкою священика Мар╕╓ю-Анною Добрянською, у них народилося три сини ╕ три доньки, яких батьки виховали в християнському дус╕. Кр╕м сво╖х д╕тей, Омелян Ковч допомагав коштами д╕тям б╕дних параф╕ян. Аж тут нагрянула в╕йна. Н╕мц╕ почали масово знищувати ╓вре╖в. Омелян Ковч ус╕ляко допомагав ╖м, нав╕ть рятував, коли н╕мц╕ спалили синагогу. ╤з охоплено╖ вогнем синагоги Омелян Ковч вин╕с нав╕ть рабина м╕ста Белз Аарона Рокеаха. А ще Омелян Ковч виготовляв так зван╕ ар╕йськ╕ документи (метричн╕ виписки з церковних книг про хрещення), як╕ вбер╕гали в╕д знищення ╓вре╖в. Так сталося ╕з Руб╕ном та ╤ткою П╕зем, яких Омелян Ковч вихрестив ╕ видав ╖м посв╕дки, завдяки яким вони вижили п╕д час Голокосту. ╤ вже в с╕чн╕ 1943 року Омеляна Ковча заарештувало гестапо та ув’язнило в тюрму на Лонського у Львов╕. Зв╕дти була можлив╕сть Омеляна Ковча врятувати при одн╕й умов╕, що в╕н в╕дмовиться допомагати ╓вреям. Проте Омелян Ковч в╕дмовився в╕д ц╕╓╖ умови ╕ н╕мц╕ запроторили його до концтабору Майданек, де в╕н пройшов страшн╕ випробування ╕ муки. Тут в╕н був конче потр╕бний приреченим на смерть людям, про що перегодя писав у сво╖х листах: «Я вдячний Господу за його доброту до мене. Поза небесами, це — ╓дине м╕сце, де я б хот╕в бути. Ми тут ус╕ р╕вн╕. Поляки, ╓вре╖, укра╖нц╕, рос╕яни, литовц╕ чи естонц╕. Я тут ╓диний священик. Я не можу уявити, що вони робитимуть без мене. Тут я можу бачити Бога – Бога, який одинаковий для вс╕х, незалежно в╕д наших рел╕г╕йних в╕дм╕нностей». 25 березня 1944 року Омеляна Ковча було спалено в одному з╕ страшних крематор╕╖в концтабору Майданек. ╤ лише через с╕мдесят рок╕в по╖де в Майданек укра╖нський фотомитець ╕з Ки╓ва Гера Артемова, сфотографу╓ т╕ страшн╕ м╕сця, де в╕дбував свою каторгу Омелян Ковч, аби показати ╖х в Укра╖н╕ акурат в той час, коли ╢вропа та Укра╖на в╕дзначали 70-т╕ роковини з часу зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, коли про це мають знати ус╕, тим паче, що зараз на Донбас╕ йде повним ходом в╕йна рос╕йсько╖ арм╕╖ та рос╕йських найманц╕в проти незалежно╖ суверенно╖ держави Укра╖на. Св╕тлини з концтабору Майданек Гера Артемова об’╓днала у велику виставку п╕д назвою: «Якщо я не буду тут…» ╕ присвятила ╖╖ блаженному Омеляну Ковчу. Виставку в╕дкрито минулого тижня в Нац╕ональному музе╖ Тараса Шевченка в Ки╓в╕ за сприяння Польського ╕нституту в Ки╓в╕. На цьому велелюдд╕ в музе╖ добре слово про Омеляна Ковча мовили: директор Нац╕онального музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, директор Польського ╕нституту в Ки╓в╕, радник-посланник Посольства Республ╕ки Польща в Укра╖н╕ ╢ва Ф╕гель, ╓пископ-пом╕чник Ки╖всько╖ арх╕╓парх╕╖ УГКЦ, владика Йосип М╕лян, укра╖нський фотограф, член UPHA та Незалежно╖ мед╕а-профсп╕лки Укра╖ни Гера Артемова. Остання розпов╕ла про свою роботу над виставкою, про ╖╖ перебування в Космач╕, Унев╕ та Перемишлянах, Майданеку та Львов╕, досл╕дження б╕ограф╕╖ блаженного Омеляна Ковча ╕ майбутн╕ плани щодо подальшо╖ сво╓╖ д╕яльност╕ в розв╕дц╕ житт╓д╕яльност╕ Омеляна Ковча та його родини. Продовжилось пошанування блаженного Омеляна Ковча показом ф╕льму «Парох Майданека» режисера Гжегожа Л╕нковського, який презентував священик греко-католицько╖ параф╕╖ з Любл╕на, отець-доктор Стефан Батрух. Наступного дня в╕дбувся в Нац╕ональному музе╖ Тараса Шевченка «круглий ст╕л» п╕д назвою: «В’язень табору Майданек о. Омелян Ковч. Протистояння злу в мирний час та в умовах в╕йни. Роль кожно╖ людини та особиста в╕дпов╕дальн╕сть» за участ╕ голови Фундац╕╖ духовно╖ культури пограниччя, отця-доктора Стефана Батруха, мера Космача Дмитра Пожоджука, посла Республ╕ки Польща в Укра╖н╕ Генрика Л╕тв╕на, журнал╕ста-експерта ╕нституту масово╖ ╕нформац╕╖ Романа Кабач╕я… У робот╕ «круглого столу» взяли участь в╕це-канцлер Ки╖всько╖ арх╕╓парх╕╖ УГКЦ прото╕╓рей Василь Чуд╕йович, укра╖нський фотограф Гера Артемова, представник Любл╕нського в╕дд╕лу ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ Польщ╕ Мар╕уш Зайончковський… При╓мно, що п╕сля пошанувань блаженного Омеляна Ковча в Космач╕ ╕ Перемишлянах, про нього згадали, завдяки Польському ╕нституту в Ки╓в╕, кияни. Цьогор╕чн╕ святкування на честь отця Омеляна Ковча у Ки╓в╕ засв╕дчують в╕дновлення пам’ят╕ про блаженного священномученика та поширення знань ╕ в╕домостей про його видатне життя, мученицьку смерть ╕ великий подвиг жертовност╕ та любов╕ до людей.
Дмитро ПОЖОДЖУК, заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни ╤вано-Франк╕вська область
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 29.05.2015 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15321
|