Версiя для друку Обговорити в форумi

Верховна Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Сергія Клюєва.
Як передає кореспондент УНІАН, спочатку в парламенті не вистачало голосів, лише за третім разом проголосував 231 із 249 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. Окремо парламент голосував за затримання та арешт Сергія Клюєва. За це рішення проголосували 228 народних депутатів.
На засіданні парламенту перший заступник генпрокурора Юрій Севрук зазначив, що в ході розслідування встановлено, що «Янукович, Клюєв та інші особи розробили план дій, спрямований на легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом».
Він зазначив, що йдеться, зокрема, про Межигір’я, яке було передано братам Клюєвим. Він повідомив, що йдеться про неправомірну вигоду на суму 146 млн. грн.
Як повідомляв УНІАН, 3 червня 2015 року Верховна Рада позбавила Сергія Клюєва недоторканності. Відразу після цього він намагався вилетіти до Австрії. 4 червня він не з’явився на допит у Генпрокуратуру, а потім стало відомо, що він зник – його місцезнаходження наразі невідоме. 8 червня стало відомо, що Клюєв за дорученням Генпрокуратури оголошений у розшук СБУ, а МВС розмістило про це інформацію на своєму сайті. Лише 16 червня генпрокурор направив до ВР подання про надання згоди на затримання та арешт депутата. 17 червня народний депутат Антон Геращенко заявив, що Клюєв утік в іншу державу через тимчасово окуповані території Донбасу. Лише 4 грудня в Раду надійшло подання Генпрокуратури з приводу дачі згоди на затримання й арешт Клюєва.
Сергія Клюєва підозрюють у скоєнні злочинів за ч. 3 ст. 209 та ч. 5 ст. 369 Кримінального кодексу («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»; «давання хабара»).

***

В Україні лише 14% громадян помічають політичну волю  представників будь-яких владних структур долати корупцію. Про це свідчать результати соціального дослідження, які озвучила заступник директора Київського міжнародного інституту соціології Вікторія Захожа на прес-конференції в УНІАН.
За її словами, попри загалом невисокий рівень довіри до інститутів влади і сприйняття її як корумпованої, населення України розглядає ці вищі органи як найбільш відповідальні за боротьбу з корупцією. Серед них: президент України (60,6% респондентів), Верховна Рада (41,7%) та Кабінет міністрів (37,7%).
Натомість, як сказала соціолог, політичну волю представників будь-яких владних структур долати корупцію помічають загалом не більше 14% населення України.
«Найбільше прагнення боротьби з корупцією громадянам демонструють місцева влада (13,2%) та президент (12,3%). З-поміж органів влади найбільш помітною для громадян була антикорупційна діяльність Люстраційного комітету (чули про певні заходи 32%) та президента (32%). Проте найефективнішими, за оцінками населення, є заходи засобів масової інформації (27%) і громадських організацій (28%)», - повідомила В. Захожа.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "З перших уст"