"Кримська Свiтлиця" > #35 за 07.10.2016 > Тема "З перших уст"
#35 за 07.10.2016
МИКОЛА СЕМЕНА: «ЗАКЛИКАЮ ДО ТЕРИТОР╤АЛЬНО╥ Ц╤Л╤СНОСТ╤ РОС╤╥»
Вже майже п╕вроку позаштатний оглядач Рад╕о «Свобода», журнал╕ст Микола Семена перебува╓ в Криму п╕д сл╕дством. ФСБ в╕дкрила проти нього крим╕нальну справу ╕ звинуватила в закликах до порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕╖. Приводом для цих звинувачень стала авторська стаття Миколи, в як╕й в╕н назива╓ Крим частиною Укра╖ни. В ╕нтерв'ю для «Крим.Реал╕╖» журнал╕ст розпов╕в, чому звинувачення проти нього суперечать нав╕ть рос╕йському законодавству ╕ як в╕н пережива╓ пересл╕дування ╕ тиск. - Пане Миколо, ви подали к╕лька клопотань про припинення крим╕нально╖ справи проти вас. Як ви об╜рунтову╓те те, що ваша справа ма╓ бути закрита? - Таких клопотань було два. Останн╓ клопотання б╕льш мотивоване. Мо╖ адвокати п╕дготували правове об╜рунтування, яке поляга╓ в тому, що, в╕дпов╕дно нав╕ть до рос╕йського законодавства, в мо╖х д╕ях нема╓ складу злочину. Чому? По-перше, адвокати об╜рунтовують це нормами закону «Про кордон Рос╕йсько╖ Федерац╕╖». В╕дпов╕дно до цього закону, остаточно встановленими межами Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ вважаються кордони, як╕ п╕дтверджен╕ м╕жнародними угодами. Взагал╕ вс╕ кордони в св╕т╕ встановлено шляхом укладення договору м╕ж двома сус╕дн╕ми кра╖нами про те, що ╖хн╕ меж╕ будуть проходити ось так ╕ ось так. Цей догов╕р м╕ж двома кра╖нами вважа╓ться частиною м╕жнародного права. А, в╕дпов╕дно до Конституц╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, документи м╕жнародного права вважаються пр╕оритетними ╕ мають б╕льшу силу в пор╕внянн╕ з внутр╕шн╕м законодавством. У зв'язку з цим догов╕р про кордон, який був укладений м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю, ╓ частиною м╕жнародного права ╕ сто╖ть вище внутр╕шнього рос╕йського законодавства. Тобто в╕н вище р╕шення Ради Федерац╕╖ про при╓днання Криму ╕ Севастополя ╕ ма╓ пр╕оритет над ним. В╕дпов╕дно до цього договору, кордон встановлено в╕д Харкова до Азовського моря, а дал╕ по Азовському морю ╕ Керченськ╕й протоц╕. В╕дпов╕дно, кордон по Перекопу н╕коли двома нашими кра╖нами не встановлювався. Тому ╕ до цього часу, в╕дпов╕дно до рос╕йського законодавства, кордоном м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю вважа╓ться межа по Керченськ╕й протоц╕, а не по Перекопу. За мо╖ми спостереженнями, нав╕ть сам╕ рос╕яни вважають кордон по Перекопу не ц╕лком законним, оск╕льки насправд╕ кордон по Керченськ╕й протоц╕ збер╕га╓ться: там перев╕ряють паспорти, там д╕╓ митна служба. Рос╕я збер╕га╓ тойкордон ╕ вважа╓ його таким, що залишився. З ╕ншого боку, в╕дпов╕дно до усього м╕жнародного права, Крим не вважа╓ться рос╕йською територ╕╓ю. В╕дпов╕дно до резолюц╕╖ Генасамбле╖ ООН, резолюц╕╖ ПАР╢, резолюц╕╖ Парламентсько╖ асамбле╖ кра╖н ОБС╢, в╕дпов╕дно до Будапештсько╖ угоди, договору про дружбу м╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю. В╕дпов╕дно, з твердження про приналежн╕сть Криму до Укра╖ни не виплива╓ те, що я закликаю до порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Навпаки, закликаючи до в╕дновлення колишнього статус кво на територ╕╖ Криму, я закликаю до в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕╖, яка була порушена Радою Федерац╕╖ в березн╕ 2014 року. Я закликаю до в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Рос╕╖ ╕ Укра╖ни - двох наших кра╖н, як╕ повинн╕ залишатися дружн╕ми, повинн╕ бути стратег╕чними партнерами, але бути незалежними одна в╕д одно╖. Тому, в╕дпов╕дно до м╕жнародного права ╕ рос╕йського законодавства, в мо╖х д╕ях нема╓ складу злочину. Якщо в Рос╕╖ ╓ ст╕льки неузгодженост╕ ╕ непорозум╕нь з м╕жнародним правом, ст╕льки проблем щодо держкордону у внутр╕шньому законодавств╕, це св╕дчить про те, що стосовно Криму н╕яка крапка не поставлена. Крим, як ╕ ран╕ше, залиша╓ться предметом широко╖, я б сказав, всесв╕тньо╖ дискус╕╖, в як╕й беруть участь багато суб'╓кт╕в, в╕д Орган╕зац╕╖ Об'╓днаних Нац╕й до окремих журнал╕ст╕в. Тому будь-який матер╕ал щодо статусу Криму в ц╕й ситуац╕╖ ╓ висловлюванням окремо╖ думки кожно╖ окремо╖ людини. Моя стаття - це скромна участь у ц╕й дискус╕╖. А право на участь у дискус╕╖, на висловлення думки гарантовано рос╕йською Конституц╕╓ю. - Аргументи у вас переконлив╕. Але, як в╕домо, рос╕йськ╕ сл╕дч╕ органи ╕ суди можуть нехтувати законом, особливо коли йдеться про пол╕тичне пересл╕дування. Наск╕льки ймов╕рно, що у ваш╕й справ╕ буде зроблено виняток? - У вс╕х колишн╕х клопотаннях сл╕дство нам в╕дмовило ╕ абсолютно не прислуха╓ться до мотивування. Сл╕дство не нада╓ нам мотивованих постанов щодо в╕дмов. Це св╕дчить про те, що справа буде просуватися дуже складно. Шанс╕в дуже мало, але я думаю, що вони ╓, хоч ╕ невелик╕. Оск╕льки проти т╕╓╖ лог╕ки, про яку я говорив, проти м╕жнародного законодавства дуже складно заперечувати. Якщо суд винесе обвинувальний вирок, то це буде ще одна дискредитац╕я рос╕йсько╖ судово╖ системи. Це буде прийняття ще одного незаконного р╕шення. - Вашим козирем ╓ те, що розголосу ваш╕й справ╕ може дискредитувати д╕╖ Рос╕╖ в Криму. Але чи бо╖ться цього рос╕йська влада наст╕льки, щоб взяти ╕ припинити пересл╕дування? - Складно про це говорити. Але, я думаю, в нин╕шн╕й пол╕тичн╕й обстановц╕, коли Рос╕я втратила дуже велику частину свого позитивного м╕жнародного ╕м╕джу, рос╕йським органам влади ╕ пол╕тичним парт╕ям саме час потурбуватися про св╕й ╕м╕дж на м╕жнародн╕й арен╕ ╕ виконувати хоча б сво╓ законодавство. - Нещодавно сл╕дчий ФСБ в╕дмовив вам у проходженн╕ л╕кування в Ки╖вському ╕нститут╕ нейрох╕рург╕╖. Чи було для вас це оч╕куваним? - Це було повн╕стю оч╕кувано, бо ми н╕як не спод╕валися на мил╕сть переможця в кримському питанн╕. Ми думали, що так ╕ станеться. Хоча я вважаю, що ╖хн╓ мотивування не зовс╕м в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕. По-перше, под╕бних операц╕й у Криму не роблять. По-друге, я не знаю, наск╕льки я можу дов╕ряти сво╓ здоров'я т╕й держав╕, яка мене судить. По-трет╓, ця операц╕я тут буде небезкоштовною, ав мене нема╓ таких кошт╕в, щоб оплатити цю операц╕ю Рос╕╖. А в Укра╖н╕ я м╕г би знайти спонсор╕в, як╕ б допомогли мен╕ вил╕куватися. Поки стан мого здоров'я не наст╕льки критичний. ╤ якийсь час я ще можу потерп╕ти. Я думаю, що це питання може бути порушене п╕д час суду. ╤ там ми спробу╓мо його ще раз вир╕шити. - Нещодавно у Варшав╕ пройшла конференц╕я ОБС╢ щодо людського вим╕ру. Там багато уваги було прид╕лено питанню Криму ╕ ваш╕й справ╕ зокрема. Як ви оц╕ню╓те виступи, як╕ звучали там? - Я високо оц╕нюю сол╕дарн╕сть з╕ мною м╕жнародних орган╕зац╕й. Я ц╕ную ╖хню допомогу ╕ п╕дтримку. Але я хот╕в би в╕дзначити абсолютно невмотивовану позиц╕ю представник╕в Рос╕╖ на варшавськ╕й конференц╕╖. Зокрема, виступ так званого голови кримського в╕дд╕лення Сп╕лки журнал╕ст╕в Рос╕╖ Андр╕я Троф╕мова, який заявив, що в╕н дв╕ч╕ зустр╕чався з мо╖м сл╕дчим ╕ вивчавмою справу. Я не знаю, наск╕льки можна зрозум╕ти мою справу без зустр╕чей ╕ розмов з╕ мною. Хоча я абсолютно не спод╕ваюся на допомогу Сп╕лки журнал╕ст╕в Рос╕╖, оск╕льки вони вже висловили свою позиц╕ю щодо цього ран╕ше? Кримська орган╕зац╕я Сп╕лки журнал╕ст╕в створена незаконним шляхом. З╕бралися люди п╕сля «референдуму», прийняли р╕шення зрадити Укра╖ну ╕ вважати себе членами Сп╕лки журнал╕ст╕в Рос╕╖. ╥х туди прийняли ус╕м колективом. По-перше, колективного прийому до Сп╕лки журнал╕ст╕в не ╕сну╓, ╕сну╓ т╕льки персональний прийом. Персонального прийому не було! Тому, по-перше, Андр╕й Троф╕мов не ╓ головою кримсько╖ орган╕зац╕╖ СЖР, в╕н незаконно присво╖в соб╕ це звання. А по-друге, в╕н п╕дтриму╓ обвинувальний ухил у ц╕й справ╕, як стало видно з його виступу, що зовс╕м неправильно. До реч╕, багато член╕в кримського в╕дд╕лення Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни залишилися в╕рними сво╖й батьк╕вщин╕ ╕ сво╖йсп╕лц╕. Вони залишилися членами НСЖУ, зокрема ╕ я. Ми з╕брали сво╖ документи ╕ передали ╖х у правл╕ння сп╕лки журнал╕ст╕в з проханням в╕дтворити в Ки╓в╕ тимчасову кримську первинну орган╕зац╕ю. - Як крим╕нальне пересл╕дування вплинуло на вас? Як ви почува╓тесь, який у вас настр╕й? - Настр╕й у мене оптим╕стичний, оск╕льки я ж спод╕ваюся на те, що переможе здоровий глузд. ╢дине, це вплинуло на м╕й творчий стан. Я змушений був дати п╕дписку про неви╖зд. Я обмежений у пересуванн╕. Мою банк╕вську картку заблоковано. Я обмежений у творч╕й робот╕. Якщо говорити про художню фотограф╕ю, то я через п╕дписку обмежений у тому, щоб ви╖жджати ╕ проводити фото-пленери. Я не можу писати. Це фактично блокування мого людсько╖ ╕ творчого потенц╕алу.
╤ван ПУТ╤ЛОВ
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 07.10.2016 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17482
|