Версiя для друку Обговорити в форумi

За традицією березень розпочинається  жіночим святом, яке приносить у кожний дім, кожний трудовий колектив тепло і світло. Неможливо уявити його без квітів і подарунків для наших  жінок - кращих у світі бабусь і  матерів, дружин і доньок, коханих і наречених. У цей день я хочу висловити слова своєї поваги та  визнання  всім, хто має безцінне життєве призначення  - бути Жінкою.
Ви, сучасні жінки,  живете у чоловічому світі і  навчились грати за його непростими правилами. Ви вмієте  перемагати, досягати бажаного, на рівних конкурувати з нами. За це ми шануємо і цінуємо вас ще більше! Проте я впевнений: якою б  самодостатньою не була  жінка,  її природа завжди вимагатиме чоловічої любові і ніжності, захисту і опіки. Даруйте нам за те, що винагорода за вашу красу та шляхетність, інколи, буває надто скромною. Дуже хочу, щоб кожна з вас могла обпертися на вірне чоловіче плече, була коханою та бажаною, відчувала свою значущість і незамінність!
Ви маєте знати, що ми, чоловіки, також не можемо обійтися без жіночої уваги і підтримки.  Поруч з вами ми стаємо сильнішими, мудрішими, благороднішими. Свої перемоги ми присвячуємо вам і досягаємо їх з вашою допомогою. Взаємозалежність жінки та чоловіка  одвічна. Без неї земне життя втратило б свій сенс!
Жінка народжує дитину, продовжує рід, виводить в люди  дітей. Чи має наша жінка все необхідне для виконання цієї високої місії? Знаю, в цей святковий день ви раді поздоровленням, але навіть найкращі слова не змусять вас забути про повсякденні турботи. Короткою буде радість   тих з вас, чиї діти не мають
достатку, гідного харчування, лікування, освіти. Терпіння завжди було притаманне українській жінці. Але воно не може бути більшим за бажання мати гідне життя, бачити свої родини щасливими, бути спокійними за їх майбутнє. Я на боці тих жінок, які сьогодні сповнені  рішучості  відстоювати свої  права і права своїх дітей, прагнуть змінити життя на краще. Переконаний, що спільними зусиллями ми зможемо це зробити!
Дуже хочу, щоб  ви, дорогі жінки, хотіли  і могли  бути добрими і люблячими,  красивими і щасливими. Адже буде щасливою жінка - буде щасливою і наша Україна.
Щиро -
Віктор Ющенко.

ЗІ СВЯТОМ!
Дорогі наші вчителі!
Ми, учні 9-го "д" класу, з відкритою душею та чистим серцем бажаємо миру і злагоди у вашій оселі, нескінченних знань та наукових досліджень, щастя, здоров'я та міцних нервів!

БАЖАЄМО:

(1)  директору Людмилі Максимівні ВИШНЯК - старанних та чемних учнів, яких Людмила Максимівна завжди вислухає, обов'язково допоможе, якщо треба - заспокоїть, підніме настрій найчарівнішою усмішкою у світі;
(2) Валентині Петрівні    Коваленко - класному керівнику, вчительці української мови та літератури,  гарній людині щиросердечно зичимо щастя, благополуччя, оптимізму і бадьорого настрою. Вона - приклад закоханості в свою професію, служіння їй протягом усього життя. На неї, безперечно, можна розраховувати;
(3)  Ніні Павлівні ТКАЧЕНКО - щастя в житті та успіхів в її улюбленому предметі математиці;
(4)  Вікторії Юріївні КРИВОЩОКОВІЙ, вчительці фізики, - винайти свій perpetuum mobile - вічний двигун;
(5) Олександрі Іванівні ЯВОРСЬКІЙ, вчительці хімії, - уві сні побачити нову періодичну систему елементів.
(6)  Світлані Володимирівні СМЕТАНКІНІЙ, вчительці англійської мови, - щоб ми завжди "glad to see you".
Ми всіх вас, дорогі наші жінки-вчителі, щиро любимо і зичимо всього-всього найкращого!

***

Нехай волошками
цвітуть літа
прекрасні,
Нехай здійсняться
тисячі бажань.
Хай доля вам дарує
тільки щастя,
Ні грама бід,
ні крапельки
страждань.

Життя хай квітне,
як весняний сад,
І кожен день
усміхнено радіє,
А доля посилає зорепад
Здоров'я, і любові, і надії!
9-й "д" клас,
"Школа-ліцей" № 3 ім. А. С. Макаренка.
м. Сімферополь.

Сердечно вітаю свою маму Ельвіру Казимівну, бабусю Айріє Джемілівну та сестричку Ленару зі святом! Бажаю всім доброго здоров'я, веселих усмішок, щастя, любові і добра.
Весіля АБЛАЄВА,
учениця 7-го класу Журавлівської ЗОШ Сімферопольського району.

ХЛОПЦІ - ДІВЧАТАМ
11-го "б" класу "ВКЛ" 2003 р. випуску (і всім кримчаночкам!):

Неначе троянди, конвалії, проліски, ружі, -
В саду молодого життя розквітайте!
І захисників ваших, вірних і мужніх,
Увагою й ніжністю не обділяйте!

ДІВЧАТА - ХЛОПЦЯМ:
Наші хлопці-козаченьки -
І відважні, й чепурненькі,
Які вірші нам дарують!
А як скажем - ще й станцюють!
Записала Марійка МИСКОВА.

ЛЮБІ, ДОРОГІ УКРАЇНОЧКИ...
В цей день так хочеться привітати усіх наших жінок - славних, дорогих українок! І згадати добрим словом тих, хто уже відійшов за вічну межу...
Ось нещодавно, гортаючи підшивку "Дзеркала тижня", побачив статтю Юрія Хорунжого "Зв'язкова поколінь". Стаття дуже цікава і присвячена вона діячці УНР і відомій дисидентці Надії Суровцевій. Багато страждань випало на долю цієї жінки (29 років неволі і 29 важких літ під недремним оком КДБ), проте вона не зламалася. "Мені не щастить у коханні, політиці, кар'єрі та в усіх видах прихильності до мене з боку оточення. Але оскільки я витримувала всі прикрощі досі, й це виробило певний імунітет, то я сподіваюся і
далі не втрачати ні бадьорості, ні смаку до життя", - писала вона друзям.
Просто шкода, що з нею не вдалося познайомитись за життя (померла дисидентка у 1985 році в Умані, саме тоді, коли генсеком став Михайло Горбачов). Але у своїй великій докладній статті Юрій Хорунжий побіжно згадує, що до кінця її днів турбувалися про пані Надію відомий історик Ярослав Шашкевич та його дружина Людмила Шереметьєва-Дашкевич. (Ба! Та це ж мої добрі знайомі, та ще й передплатники "Кримської світлиці"!).
Відразу ж провідав їх і дізнався масу цікавих подробиць про життя нескореної українки, у жилах якої текла і російська, і польська, і литовська кров. Розмовляючи з пані Людмилою, ловив себе на думці, що коли її чоловік, Ярослав Романович, є мозком української нації, її історичною пам'яттю, то Людмила Шашкевич є душею України, її совістю та милосердям. Таке дивовижно-гармонійне поєднання!

*  *  *

Нещодавно громадськість Харкова відзначала 130-річчя з дня народження Наталії Меньшової (більш відомої як Наталія Полонська-Василенко). Ця чудова
жінка (до речі, росіянка по батькові) була першою в Україні жінкою-професором історії. Читачі "Кримської світлиці" повинні знати, що саме вона дослідила історію Південної України (яку до неї називали виключно Новоросією) і, як стверджували її колеги за фахом, саме вона "повернула" Північне Причорномор'я Україні. Її "Історію України" називають кращим підручником національної історії.
І на її долю випало багато поневірянь (вона була дружиною академіка Миколи Василенка, міністра освіти в уряді Павла Скоропадського), проте, навіть мерзнучи вечорами у холодній квартирі, не маючи часом і шматка хліба, вона оптимістично повторювала: "Ще не вмерла Україна, поки живуть і діють українки!" Як не згадати її сьогодні?
А скільки славних українок, які своєю жертовністю допомагали чоловікам творити Україну і залишилися "за кадром" історії! Варвара Крилова з містечка Сміла, що на Черкащині, була першою дружиною Олександра Довженка. Кохала його до нестями! Проте, коли після важкої хвороби ніг зрозуміла, що все життя ходитиме на милицях, вирішила не обтяжувати свого коханого: "Дорогий, рідний, коханий мій! Я прощаюся з тобою. Я іду назавжди від тебе. Розумію все-все. Ти йдеш у велике мистецтво. Ти віддаєш йому всього себе. Тобі потрібен друг у житті, потрібна натхненниця. Коли приходиш додому стомлений, вкрай виснажений - маєш спочити душею. Твоє серце не повинна ранити жіноча милиця! Не тривожся за мене, любий мій. Залишаю тебе свідомо. Не хочу, щоб недуга моя травмувала твою душу.
Я житиму до останнього подиху з тобою в серці, в спогадах, думках і снах. І стежитиму за твоєю красивою ходою. Вірю і знаю, що ти створиш багато прекрасного, доброго й вічного!
Твоя навіки Варвара Довженко".
Знаємо Юлію Солнцеву. Вдячні їй за все. Та чи тільки вона дарувала натхнення великому українському митцеві? Сьогоднішній день - це нагода вклонитися і таким, як Варвара Крилова...
Завжди пам'ятатимемо їх, наших найкращих! І цінуватимемо тих, хто з нами поряд...
Сергій ЛАЩЕНКО.
м. Львів.

ДОРОГІ НАШІ ЖІНКИ!
В цей день святковий, весняний
Бажаю вам ясної днини,
Щоб сонця промені ясні
Барвінком стежку вам стелили.
Щоб доля світлою була,
Мов пісня радості й надії,
І щоб збулися у житті
Всі ваші заповітні мрії!
Василь КРИВОЛАП,
пенсіонер.
м. Київ.

Вітаємо доцента ТНУ ім. В. І. Вернадського ВЛАСЕНКО Валентину Василівну з ювілеєм!
Валентина Василівна однією з перших вступила до тоді ще Товариства української мови імені Тараса Шевченка, була першою викладачкою української недільної школи. Пройшла ціла епоха від першої недільної школи до новобудови суперсучасної української гімназії.
Ви були серед перших! Першим найважче! Здоров'я, щастя Вам і Вашій великій родині.
Ваші друзі просвітяни.

* * *

Свого куратора, улюбленого викладача Валентину Василівну ВЛАСЕНКО сердечно вітаємо з ювілеєм!
Бажаємо, щоб стежина Вашого життя була довгою та щасливою. Хай лише вдячністю повертається добро, яке ви щодня даруєте усім! Хай Ваше домашнє вогнище ще многії літа зігріває серця люблячої родини! Хай Вас Господь Бог благословляє щастям-здоров'ям! Щоб Вам зозулі довго кували, соловейки співали, квіточки усміхались в нашій славній Україні.
Випускники 1983 р. Сімферопольського держуніверситету (нині ТНУ).
(На фото внизу - під час зустрічі з деканом і куратором).

* * *

Теплі вітання щастя, здоров'я, успіхів та вічної весни з нагоди дня народження шлемо Валентині Василівні Власенко.
Викладачі кафедри українського мовознавства ТНУ, студенти.

* * *

Шановна Валентино Василівно! Вітаємо з Днем народження!
День народження Ваш -
Це досвід і мудрість,
Це жага жити на користь всім.
Це невгамовна бадьорість,
Це пам'ять і вірність,
Це друга плече і порада.
Такої певної, святої,
Такої рідної, як ти,
Такої щирої, простої, -
Вже більше, мабуть, не знайти!
Родина ЯЦЕНОК.

СВІТЛИХ ДНІВ!
Цю гарну і щиру волинянку - Ларису Левчук знає багато людей в Криму. Полюбили її за доброту душі, чуйне серце, повагу до всього українського. Змалку звикла до праці, допомагала як могла своїй матері Афанасії Никифорівні, яка все життя провела на будівельних майданчиках. Та донька не скаржилась на нелегке життя. Закінчила Сімферопольський торговельний технікум, довгий час працювала завідувачкою секції універмагу "Центральний". Отримала визнання колег, була спорторгом, профоргом.
На конкурсі "Міс універмагу" зачарувала членів комісії не тільки своєю вродою, а й сповненим почуття виконанням української пісні "Чом ти не прийшов".
Останнім часом Лариса опанувала ще кілька нових професій. Вона, зокрема, гарний майстер-перукар. І цим старається віддячити людям за те, чому вони її навчили.
8 Березня - в цей світлий день пошанування нашого жіноцтва для Лариси подвійне свято - її день народження. Зі святом тебе, українська красуне! Світлих тобі майбутніх днів!
Віталій ГОРБАТЮК.

Шановна редакція!
Ми, учні Вересаєвської школи, а саме: гурток плекання української мови та мовно-комп'ютерна команда "Зірка", хочемо на сторінках "Кримської світлиці" привітати всіх учительок та технічний персонал нашої школи зі святом 8 Березня і присвятити їм ці слова:

Скінчилися вже хуртовини останні,
Нехай у вас в серці крижинки розтануть,
Щоб ваша душа навесні, як та квітка,
Як пролісок перший, - весняно розквітла!
Хай вам усміхається сонечко ясне,
А радість в очах - щоб ніколи не згасла!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #10 за 05.03.2004 > Тема "З потоку життя"