Версiя для друку Обговорити в форумi

Ще понад 30 років тому, мов динозаври, вимерли в Сімферополі трамваї, неквапливі, романтичні, з квитками по 3 копійки. Місто опанували тролейбуси, про них навіть пісні почали складати, "Я в синий троллейбус войду на ходу" - це ж, здається, зовсім недавно співалося. Хоча по можливості я віддавала перевагу "неоспіваним" автобусам, менш "вальяжним" і більш маневреним.
Однією зі складових оголошеної у 80-ті роки перебудови Горбачов назвав прискорення. І з часом воно дійсно стало реальністю. Бо сьогодні, щоб вижити, треба "крутитися": працювати на кількох роботах; характерно також, що найдешевші харчі, які може собі дозволити пенсіонер, продаються не в найближчих крамницях, а на найвіддаленіших продуктових базах. А що вже говорити про наших "горе-бізнесменів", які "піднімають економіку" лише за рахунок хуткої "міграції" містом в пошуках раптової дешевинки.
І тут запити співпали з пропозицією. Відчувши, що час - це гроші не завжди в переносному значенні слова, наша громада стала потихеньку пристосовуватися до маршрутних таксі. І не таких вже й зручних, бо в найпоширеніших "ГАЗелях" є місця і для "безногих", і для "кривобоких", і для тих, хто "користається ходулями". Але ж майже завжди їдеш сидячи, і за 75 коп. - вважайте, будь-яка ваша забаганка. Сьогодні в Сімферополі 932 маршрутними таксі обслуговуються 79 маршрутів.
А оскільки за рулями таксомоторів сидять люди, що працюють не на державну зарплату, а самі на себе, то, попри всі рекомендації міськвиконкому, з громадянами, котрі мають пільги щодо проїзду (а це лише три категорії, порівняймо: в тролейбусах право на безплатний проїзд має 29 категорій сімферопольців), взаєморозуміння у водіїв не виникає. "Почему зашел, как в свою квартиру, и не спросился?!" - приблизно так тут вітають інвалідів війни.
Тож, як правило, всі платоспроможні зупиняють таксі і одержують більш-менш якісну послугу за свої кровні, а решта очікує тролейбус і, їдучи задарма, особливо не коверзує. Звичайно, трапляються і в тролейбусах пасажири з мобільниками, але вони не вирішують проблему, тож міський електротранспорт занепадає. Сьогодні 14 маршрутів обслуговує 135 тролейбусів (їхня кількість знизилася за останнє десятиріччя приблизно вдвічі), переважна більшість транспорту вже "глибоко пенсійного віку" або ж потребує капремонту. Себто, готується в "динозаври".
А більшість з нас, як і ведеться, відчує потребу в них лише тоді, коли... втратить. І тому вже сьогодні керівництво Кримського державного виробничого підприємства "Кримтролейбус" б'є тривогу і висуває категоричні вимоги до міськвиконкому, аби якщо не поставити тролейбуси і "маршрутки" в рівні умови, то хоча б наблизити їх в правах. Одна з них - змусити водіїв "маршруток" перевозити безкоштовно всі 29 категорій громадян, що користуються пільгами, та ще й не по одному, як вони зараз це роблять, а скільки буде бажаючих. Інша вимога: "Перевести маршрутні таксі в режим громадського транспорту з розкладом руху, який необхідно узгоджувати з КДВП "Кримтролейбус" (першочерговість - КДВП "Кримтролейбусу"), визначити окремі зупинки іншим видам транспорту, заборонити зупинки "на вимогу". Ще й така: "Прибрати "маршрутки" до розумної кількості з тролейбусних маршрутів".
Зрештою, тут важко утриматися від коментарів: боротися з конкурентом було б значно природніше, прагнучи до підвищення якості власних послуг, а не до штучного обмеження сімферопольців у тих, вже звичних їм зручностях, які забезпечують частково "маршрутки". Особливо не імпонують такі слова, як "заборонити". Звичайно, можливість зупинки на вимогу частенько і визначає наш вибір, бо час - гроші і теліпання від офіційної зупинки до офіційної та ще й з вантажем не відповідає нашому вимушеному стилю життя, коли постійно сам почуваєшся на межі можливого. Не дуже б хотілося стояти там по півгодини, а потім слухати окрики: "Тролейбус не гумовий!", "Пройдіть уперед, вам що, позакладало!", "Ви вже мені на голову сіли!", а "виповзши" зупинкою пізніше, ніж потрібно, рахувати відсутні ґудзики і радіти, якщо цього разу тобі не розрізали сумку.
Серед вимог до міськвиконкому імпонують ті, що містять цілком зрозумілий наголос на необхідності підвищення прямих і непрямих інвестицій з метою збереження міського електротранспорту, як-от: передбачення коштів у бюджеті міста на розвиток тролейбусних перевезень, забезпечення парку матеріально-технічними ресурсами і новим рухомим складом тощо.
Хай-но з'являться в місті новенькі тролейбуси в потрібній кількості, де можна їхати сидячи і не втрачати почуття людської гідності у сварці, пробиваючись до виходу, і ми одразу звернемо увагу, що квитки тут - майже вдвічі дешевші, й охоче підтримуватимемо матеріально транспорт нашого дитинства.
27 січня з'явилася вже і постанова кримського уряду про роботу міського транспорту. В ній привертається увага до перевантаженості центру міста транспортними засобами, зауважується, що 46% від правопорушень за кермом на теренах Криму припадає на Сімферополь. З метою зменшення кількості транспортних одиниць та збереження обсягу перевезень міськвиконкому пропонується створити мережу автобусного транспорту (термін  - 1 березня 2004 р.). Щодо КДВП "Кримтролейбус", його планується звільнити від оплачування земельного податку. Ось, вважайте, і все, що стосується цього підприємства, яке свої радикальні вимоги змушене вже підкріпляти і радикальними діями. Що роблять на пароплаві, якщо той починає тонути? Звичайно ж, позбавляються вантажів, які не є життєво важливими. Сумлінних кондукторів поки що не викинули "за борт". Вони стали контролерами-ревізорами, які до 1 квітня будуть реалізовувати талони в салонах тролейбусів. А потім... ми повернемося до старої звички: купляти ці талони в кіосках і компостувати їх в транспорті без стороннього стимулювання.
То як же врятувати сімферопольський електротранспорт? Про це й відбулася наша розмова з заступником генерального директора КДВП "Кримтролейбус" Андрієм Геннадійовичем Мінєєвим (на фото), який, сходинка за сходинкою, дійшов від майстра цеху до своєї теперішньої посади, маючи дві вищі освіти. Але "популярного" методу розв'язання  означених "електротранспортних" проблем в розмові так і не вималювалося. Бо від того, що скоротиться кількість "маршруток" і вони будуть відкинуті з центру міста, тролейбусів не побільшає. А щоб електротранспорт таки дійсно піднявся з колін, потрібно, аби при владі були щиро зацікавлені в цьому люди, котрі хоч зрідка застрибували б разом  з нами, як співалося колись у згаданому вище шлягері, "у синій тролейбус". Тож поки що попереду зміни суто косметичні, за котрими, як і за яскравою рекламою (теж - засіб виживання нашого електротранспорту), не приховати ні обшарпаність міських тролейбусів, ні взагалі - обшарпаність нашого життя.

Тим часом...

Керч пересяде на "рогатих"?

До 10 вересня поточного року в Керчі відкриється рух по першій тролейбусній лінії, повідомила прес-служба Ради міністрів АРК.
За її інформацією, на сьогодні у Керчі практично завершене будівництво головного корпусу тролейбусного депо і необхідної інфраструктури. Однак, враховуючи розтягнуті терміни зведення будівель - будівництво було розпочате ще в 1990-х роках,  потрібна буде додаткова технічна експертиза їхньої експлуатаційної придатності. "До початку вересня будівельники і наладчики повністю закінчать пуско-налагоджувальні роботи, і керчани зможуть користуватися ще одним видом міського транспорту", - пові-домила прес-служба кримського уряду.
Довжина першого тролейбусного маршруту в Керчі складе 13,5 кілометра кільцевою лінією. "З десятьма зупинками він проляже від центру міста до одного з густонаселених мікрорайонів. Планується, що десять машин для обслуговування маршруту передасть Керчі підприємство "Кримтролейбус"".
Прес-служба кримського уряду також повідомила, що побудувати тролейбусне депо в Керчі планувала ще Рада Міністрів УРСР у 1989 році, але з самого початку об'єкт потрапив у число довгобудів. З перемінним успіхом спорудження депо фінансувалося з 1991-го по 2002 рік, за цей час будівельники освоїли 13,5 млн. грн. Потім будівництво завмерло і було реанімоване тільки після цільового доручення Президента України.
Контекст-медіа.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 12.03.2004 > Тема "З потоку життя"