"Кримська Свiтлиця" > #12 за 19.03.2004 > Тема ""Будьмо!""
#12 за 19.03.2004
ЛИХО ВІД СЛІВ
Марина РОСИЦЬКА,
Скаже, як зав'яже?
Однією з явних прикмет сьогоденної катастрофи в культурі стало лихослів'я. Майже кожного дня ми спостерігаємо це явище: вільно вживають грубі, а то й і соромливі та лайливі слова студенти ВНЗ, їх чути на вулицях та у громадському транспорті, вони лунають зі сцен і телеекранів, прижилися на сторінках деяких газет. Тепер лихослів'я вже не обирає ні професії, ні віку, ні статі. Лаються і вантажники напідпитку, і тверезі професори, дорослі і зовсім молоді люди, чоловіки і більшість жінок... Це явище досягло майже критичної позначки. Чому це так? У чому річ? Спробуємо розібратися. Неможливо пояснити факт існування лихослів'я лише соціальними або ідеологічними причинами. Справа в тому, що образлива і непристойна лексика існує з давніх часів, причому в багатьох мовах і культурах світу. Ще за язичництва вона входила до особливого словника культів і ритуалів і зовсім не вважалася некультурною. Наприклад, на російських весіллях співали так звані корильні пісні, в яких були присутні образи і лайка на адресу молодого (щоб дружина не лаяла його в майбутньому житті). Проте, в ті часи те, що зараз вважається лихослів'ям, не було непристойним. Пізніше, з прийняттям християнства, на лихослів'я було накладено табу і воно стало вважатися гріхом. Саме з непристойних і образливих слів та висловів і утворюється лексичний ряд лихослів'я. У цю групу входять назви частин людського тіла, перш за все геніталій (це так звана лексика "тілесного низу"), фізіологічних процесів, статевого акту, а також утворені від них слова. Як це не смішно, але у деяких людей вони слугують для зв'язку нормальних слів у реченні, для пояснення значення цих слів, а також для вираження якихось емоцій, як-от: гнів, обурення або подив. (Перше, що спадає на думку, це накази командирів у військовій частині. Буває так, що культурних слів замало, тоді на допомогу приходить "стара добра лайка" і все одразу стає зрозумілим). В наші часи лихослів'я існує в різних, так би мовити, іпостасях, проявах. Перш за все воно притаманне людям з низьким рівнем культури. У цьому випадку лайливі слова та вислови входять до їх звичного словникового запасу. Для цієї категорії людей вживання такої лексики є справою повсякденною, типовою (подібно тому як деякі люди щомиті кажуть ось, значить, отже). Ці люди вимовляють соромітні слова майже автоматично і не бачать в цьому чогось непристойного. Основним середовищем формування звичного лихослів'я є родина, а основною причиною - культурний вакуум, який існує в ній. Дитина, яка щодня чує, як лаються її батьки, засвоїть і передасть цю звичку своїм дітям. Широко розповсюдженим є також так зване афективне лихослів'я. Воно пов'язане з вираженням якихось почуттів і, звичайно, є емоційною реакцією людини на ситуацію, слова або поведінку інших людей, навіть на свої власні дії. Згадайте, що ви подумали або, може, сказали в ту злощасну мить, коли молотком вдарили не по цвяху, а по своєму рідному пальцеві. Або коли йшли ви собі спокійнесенько вулицею, нікому не заважали... аж раптом якась машина в'їхала в калюжу і все, що в ній було, за якусь мить опинилося на вашому одязі і обличчі!!! Тут уже точно змовчати зможе не кожен. До речі, існує точка зору, що саме ця можливість зняти сильне психофізичне напруження за рахунок вживання забороненої лексики і є основною причиною її існування. Але як би там не було, це не виправдовує лайку, адже вона все одно знаходиться за межею культурного спілкування. Цікавим у цьому плані є слово "блін", яке також відноситься до афективного лихослів'я. Чітко видно натяк на першоджерело, але цей евфемізм не вважається некультурним і звучить дуже часто, замінюючи нецензурний вислів і виступаючи в ролі вигуку. Хоча замисліться над таким питанням: а якщо не було б цього слова, як би ми тоді розмовляли?! Напевно, з одного боку, це правильна спроба замінити нецензурні слова більш пристойними, але з іншого - ці "бліни" вже заполонили мову вкрай і тільки бруднять її, хоча й значно менше, аніж лайка. Ще одним з проявів лихослів'я є навмисний епатаж, виклик суспільству, бажання зруйнувати загальноприйняті правила пристойності. Діапазон цього різновиду лихослів'я дуже широкий - від елементарного лінгвістичного хуліганства, написів на стінах і огорожах до цинічних виступів деяких представників "інтелігенції, а також, якщо можна так сказати, витворів мистецтва - книг, кінофільмів, спектаклів, матеріалів газет. Однак, одна річ, коли "тінейджер" малює щось на стіні, щоб здаватися крутим, а інша - коли по центральному телеканалу транслюють виступ президента на якійсь зустрічі і з його вуст фразу: "мочить в сортирах". Не можна віднести цю фразу напряму до лайливих або нецензурних слів, але це яскравий приклад культурного занепаду людини. І тисячі людей, які чули це, можливо, подумали: "А що ж в цьому такого некультурного, непристойного, якщо перша людина в державі може собі це дозволити?" Годі вже й казати, чим наповнені "витвори" масової культури, тобто кічі, чим представлені матеріали тієї ж "жовтої преси"... Не зайвим буде згадати про одне незвичайне видання - "Словарь русского мата", який нещодавно склав Олексій Плуцер-Сарно. За його словами, погану мову теж потрібно вивчати і друкувати з тою метою, щоб після цього можна було заборонити її вживання у ЗМІ та громадських місцях. Але чи не буде він використаний людьми для поповнення свого нецензурного словникового запасу?! Що ж це? Невже данина моді чи створення ефекту скандальності для більшої популярності? А може, не вміють інакше? Цікаво ось що - більшість нецензурних слів мають загальнослов'янське і навіть індоєвропейське походження. Але подивіться: в українській мові лайливих слів нема зовсім!!! Певно, бережуть українці свою мову, плекають і няньчать її, мов дитину. Яке ж тут лихослів'я?! Тільки любов і повага... Марина РОСИЦЬКА, студентка 2-го курсу факультету журналістики Таврійського екологічного інституту.
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 19.03.2004 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1838
|