Версiя для друку Обговорити в форумi

Посеред травня на інтернет-ресурсі «Український інтерес» (https://uain.press/interview/vladyka-klyment-najstrashnishe-koly-vedesh-vijnu-z-vlasnoyu-derzhavoyu/) з'явилося інтерв'ю з архієпископом Сімферопольським і Кримським УПЦ КП Климентом під жаскуватим заголовком «Найстрашніше – коли ведеш війну з власною державою». Згодом цей матеріал був підхоплений порталом «Культура» Національного газетно-журнального видавництва (http://cultua.media/najstrashnshe-koli-vedesh-vjnu-z-vlasnoju-derzhavoju) та спорідненою газетою «Культура і життя», що дещо проливає світло на «звідкиногиростуть» того «Українського інтересу», який у своїх вихідних даних вказує лише електронну адресу - uain.press@gmail.com.
Серед іншого, коментуючи наболілі кримські теми, і насамперед – становище в Криму української церкви та її вірян, владика Климент – з подачі кореспондента видання М. Кірєєва, торкнувся й проблеми «Кримської світлиці». Наводимо повністю цей фрагмент інтерв'ю:

«Тепер що стосується іншої теми, яка пов’язана з Кримом – це газета «Кримська світлиця». Засновником є Міністерство культури України, тому воно несе повну відповідальність за цю газету. Газета знаходилась в Криму. Як і Церква, двадцять років ми воювали з Урядом України, з Міністерством культури, щодо фінансування цієї газети, ми воювали за приміщення для редакції. Врешті-решт за часів Ющенка в Сімферополі було виділено дві кімнатки, де розташувалася редакція.
Після подій чотирнадцятого року вся редакція виїжджає з Криму, в Київ, на сім чоловік їм дають кімнату тринадцять метрів. Бо в Києві нема приміщень для газети «Кримська світлиця». Далі стало питання фінансування. Міністерство культури говорить – скорочуйте штат, фінансування не буде. Вибачте мене – це що за політика? На кого працює міністерство? Люди кинули все, залишили все в Сімферополі – майно, квартири, виїхали голі-босі. І тут вони виявилися нікому не потрібні, зокрема міністерству, яке є засновником кримської газети.
Попри це газета працює, виходить, оскільки в нас є великий досвід боротьби і як друкувати газету навіть в екстремальних умовах, коли нема грошей. Держава, звісно, щось дає. Але фінансування, такого, як повинно бути, нема.
Ми ставили перед Міністерством культури питання про те, що треба зробити англомовний примірник. Зараз проходить Євробачення, користуючись напливом іноземців, можна було б розповсюдити газету серед них. Бодай частина цього тиражу поїхала б до Європи, іноземці б ознайомилися з перших рук з ситуацією, яка є…
Найстрашніше – коли ти ведеш війну з власною державою…»

Ось такі висловлювання кореспондент М. Кірєєв і його «Український інтерес» приписують не просто священику, а архієпископу, духівнику кримчан-українців, які не можуть не вірити своєму духовному поводирю. Тож кожне мовлене ним слово сприймається, як істина в останній інстанції. Але як можуть зреагувати давні читачі нашої газети, котрі добре знають непросту її долю і які переважно всі є прихожанами храму св. Володимира і Ольги УПЦ КП, де служить Богу і людям архієпископ, на його несподівану заяву, наприклад, про «дві кімнатки», отримані редакцією за часів Ющенка? Та не за Ющенка, а за Кучми, і не дві якісь «кімнатки», а цілих П'ЯТЬ загальною площею під дві сотні кв. метрів на третьому поверсі бази-готелю МДЦ «Артек», куди ми в'їхали у серпні 2002 року! Ну не може владика Климент цього не знати, бо всі ті роки він був, можна сказати, позаштатним членом редколегії і офіційним членом Громадської ради «Кримської світлиці»! Ми справді – церква й газета - йшли пліч-о-пліч ці десятиліття, ділили печалі й радощі, практично кожен помітний «Світличний» захід – конкурс, презентацію – благословляли або сам владика Климент, або хтось із його помічників. До речі, і ті приміщення, які у 2002 році спільними зусиллями вдалося, нарешті, вичавити з влади (було ж навіть спеціальне доручення президента Кучми – див. копію!), ті п'ять кімнат освячував помічник єпископа Климента – отець Роман (див. стор. «КС» з архіву). Невдовзі сам владика Климент у наших нових хоромах святкував вихід тисячного номера газети і благословляв наші редакційні «Вечорниці у Світлиці» - (див. фото за 2003 рік) – ще задовго до Ющенка, за якого, до слова, газета насправді ледве не згинула.
Тепер стосовно «всієї редакції», отих сімох «голих і босих», які після подій 2014-го року виїхали з Криму до Києва. Та тут діти лейтенанта Шмідта відпочивають! Як же їх може бути семеро, коли насправді виїхала ЛИШЕ ОДНА особа, а в останньому табелі обліку робочого часу за травень 2016 року, який я власноруч заповнював і надсилав до відділу кадрів Національного газетно-журнального видавництва, діючих працівників «Кримської світлиці» у Криму на той час документально зафіксовано лише П'ЯТЕРО (львівського власкора «КС» ми ж у розрахунок, зрозуміло, не беремо – йому то з якого дива до Києва прямувати?). Агов, хто ж ті безіменні герої з кримської редакції, що «кинули все, залишили все в Сімферополі – майно, квартири і виїхали голі-босі»? А хто ж тоді щопразника передає з церкви в Інтернет репортажі (як от останній – зі свята Трійці, а ще дивіться - https://www.facebook.com/192473467490932/videos/1366892580049009/
https://www.facebook.com/192473467490932/videos/1429699167101683/
https://www.facebook.com/192473467490932/videos/1171517266253209/
і т. д., і т. ін.), щоб бачив увесь світ, що ми, українці, тут ще таки є? Кому зі «світличан» владика Климент недавно допомагав хоронити стареньку матір? Він же прекрасно знає, що ми, стара газетна «Світлична» гвардія, - тут, у Криму, що нікуди ми не виїхали, не покинули своїх читачів, як і він – своїх прихожан, – то хто ж тоді вставив священику в уста оте облудне – «вся редакція виїжджає з Криму в Київ…».
Можна припустити, звичайно, що архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент з нашого кримського далека міг не дочути про те, що наприкінці минулого року Міністерство культури України офіційно заявило про вихід зі складу співзасновників «Кримської світлиці» (див. лист), а тому «повної відповідальності за цю газету» від нього годі сподіватися. Але чому ж тоді не підстрахували видавничі пани-редактори: такого ж листа – про вихід Мінкультури зі складу співзасновників - отримала, зокрема, й газета «Культура і життя». Але – ні пари з уст!
Чи не тому, що декому просто запраглося використати авторитетне слово відомого кримського українського церковного діяча для досягнення своїх меркантильних конкретних цілей – «фінансування такого, як повинно бути»…
Бо ж, бачте, конче потрібно зробити ще й англомовний примірник «Кримської світлиці» - це за кількості її передплатників на поточний рік на всю Україну – аж дві сотні екземплярів! - щоб «бодай частина цього тиражу поїхала б до Європи, іноземці б ознайомилися з перших рук з ситуацією, яка є»… Авжеж, «ситуація, яка є» в Криму, з Києва видніша і зрозуміліша – і тобі, Європо, це не хто-небудь, а цілий архієпископ Сімферопольський і Кримський засвідчує – точніше, той, хто в згаданому інтерв'ю приписує йому такі слова…
Після тієї публікації в «Українському інтересі» я звернувся за вказаною у вихідних даних електронною адресою:

«Крим-Світлиця
Кому:
uain.press@gmail.com
Дата: Чт, Травень 25, 2017
ДЛЯ М.КІРЄЄВА
Доброго дня, шановні колеги! Ті, хто знає справжню ситуацію з «Кримською світлицею» в Криму, реагують на Вашу публікацію приблизно отак:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001959151800&fref=ts
Олександр Польченко:
Під словами владики Климента, де він розповідає про церкву в Криму, можу підписатись під кожним словом! А от про «Кримську світлицю»? Владико, будьте чесними: «Кримську світлицю» видавили з Криму свої, київські, вірніше, колишні кримські ваші прихожани. Сьогодні разом з церквою в Криму - інтернет-видання «Кримської світлиці», чи можливо ви не знаєте? І в соборі Володимира та Ольги їх не бачите, сьогодні, вчора і завжди? Якщо з'являється одна неправда, чекай іншої?»
Ознайомтеся, будь ласка, для початку хоча б з оцим:
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=18557
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=18468
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1123554201049516&id=192473467490932&substory_index=0
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=18452
Якщо після цього Вам, заради повної об'єктивності, захочеться взяти інтерв'ю ще й у Т. Соловей, чи В. Качули, чи В. Бута, котрі відмовилися виконувати недолугі, руйнівні київські накази і залишилися зі «Світлицею» й своїми читачами в Криму - звертайтеся за цією адресою, завжди готові до діалогу!»

Та ніхто, зрозуміло, так і не звернувся, тому неправда, вкладена в уста архієпископа Климента, продовжує гуляти Мережею, кидаючи тінь і на нього. Ось тому і пишу ці рядки. Бо воювати усім нам, звичайно ж, треба не з власною державою, а з брехнею, яка цю державу обплутала, і з тими мискоборцями, пристосуванцями, пройдисвітами, які її продукують і тиражують, ще й  зухвало при цьому прикриваючись… українським інтересом.

Віктор КАЧУЛА

P.S. Серед фотодокументів подаю також два торішні свої редакторські листи до міністра Нищука і співзасновників. Я до останнього боровся за цивілізоване, продумане, обґрунтоване рішення стосовно долі газети і закликав до діалогу. Якби він відбувся – не було б тепер приписаного архієпископу Клименту квиління про кімнату в тринадцять метрів і сімох «голих та босих» новітніх дітей лейтенанта Шмідта, які нікому в Києві не потрібні - як і сам той київський клон кримської газети. Не було б позовів до нашого кримського землячка – новоспеченого київського державного чинуші, у яких ми домагаємося справедливості. Не писала б моя колега, яка півтора роки не отримує ні копійки і взагалі не знає, звільнена вона з роботи, чи ні, відчайдушних листів президенту і генпрокурору (http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=18557). Не було б тієї облуди, яку намагаються «освятити» ось такими священицькими інтерв’ю, а була б робота – непроста, але така потрібна і вдячна.
Але нам, сірим, вчергове підсунули війну – ще й «з власною державою». А й справді – що може бути страшнішого?

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #22 за 02.06.2017 > Тема "Резонанс"