Версiя для друку Обговорити в форумi

 Відкриваючи засідання "круглого столу" "Толерантність і права людини: напрямки діяльності недержавних організацій і донорів", менеджер правових програм Міжнародного фонду "Відродження" Роман Романов сказав, що організатори "доклали багато зусиль", щоб цей захід відбувся, як було задумано.
І справді, організатори під час підготовки його наштовхувались на дивні перешкоди. І ректор Таврійського національного університету Микола Багров не зголосився на пропозицію про зустріч Джорджа Сороса зі студентами і викладачами. Якби то був якийсь пересічний заклад, то нехай би, але ж ТНУ - один з найбільших одержувачів грантів фонду "Відродження" в Криму - він вже використав близько $600 тисяч для проведення наукових досліджень, поповнення бібліотек, закупівлі сучасного устаткування та поїздок учених за кордон.
 І чимало ЗМІ розпочали "війнушку" візиту міжнародного фінансиста і громадського діяча Джорджа Сороса в Україну і до Криму. У бесіді з журналістами він сказав: "Хотів би нагадати той неприємний інцидент напередодні мого візиту (про бійку в сімферопольському барі) - про неприємну, прикру спробу "1+1" пов'язати цей інцидент з моїм приїздом до Криму. Я не знаю, що пан Медведчук має особисто проти мене, але ці спроби занадто далеко заходять".
 Керівництво парламенту автономії також долучилось до пониження представництва "круглого столу" і призначило на вівторок позачергову сесію, хоча традиційно пленарні засідання проходять по середах.
 Остання, "найвоєнніша" перешкода трапилась напередодні проведення "круглого столу". Культпохід пожежного інспектора до музею закінчився закриттям Лівадійського палацу для проведення якихось міфічних навчань. Коментуючи такі дії, Дж. Сорос сказав, що хотів відвідати палац навіть як турист і погодився провести запланований захід навіть під відкритим небом. "Мені здається, така поведінка представників влади не дуже пропагує туризм, який так потрібен Кримові".
 Очевидно, і терпіння, і наполегливість організаторів "круглого столу" призвели до втручання глави держави, який в ніч на вівторок розпорядився надати Лівадійський палац для проведення освітньо-правничого заходу, чималі гроші за оренду якого були вчасно заплачені музею, котрий, в разі порушення договірних обов'язків, мусив би заплатити штраф.
 Таким чином, у вівторок, із деяким запізненням робота близько ста учасників розпочалась. З цікавими доповідями виступили радник Уповноваженого ВР України з прав людини Анатолій Задворний та завідуючий кафедрою політичних наук ТНУ Олег Габріелян. Учасники зібрання відзначали, що тема "круглого столу" важлива і, можливо, обговорення запізнилось. Наголошували, що в Криму для кримських татар земельне питання є найголовнішим і найактуальнішим, називали його впливові чинники - якість та кількість виділеної землі, відсутність грошей на землевпорядні роботи та ін. Доволі часто лунали подяки меценату.
 Автор цієї кореспонденції звернув увагу на певну правову незахищеність та дискримінацію української громади Криму та Севастополя, які є фактично "меншиною в меншині" і підпадають під визначення Рекомендації 1201 Парламентської Асамблеї Ради Європи 1993 року стосовно прав національних меншин. Являючись титульним етносом країни, українці півострова є меншістю і відчувають всі незручності й правову незахищеність, притаманні національним меншинам. Особливо це відчувається в освітній, культурній та інформаційній сферах. Держава Україна не підтримує прагнення громад мати в Криму школи з державною мовою навчання. Культурна, інформаційна та економічна політика є відверто компрадорськими.
 Також, на мій погляд, неможливо говорити про будь-яку міжетнічну "інтеграційну" діяльність чи інтеграцію національних меншин в українське суспільство без участі української спільноти в будь-якому регіоні України. Особливе занепокоєння викликає припинення фінансування єдиної в регіоні україномовної газети "Кримська світлиця", яка займає чітку проукраїнську позицію, що може пояснюватися і
передвиборним періодом в Україні.
 Генеральний директор Всеукраїнського інформаційно-культурного центру Галина Хмільовська зробила наголос на недотриманні прав української громади в освітній та культурній царинах. Загострення ситуації на півострові вона пояснила небажанням прибулих росіян інтегруватись в українське суспільство.
 На мій погляд, коментар п. Сороса про існування проблем з розвитком мови і культури не тільки у кримських татар, але й українців був викликаний саме нашими повідомленнями, бо раніше проблеми Криму пов'язувались лише із відновленням прав депортованих народів і фінансувались переважно саме такі проекти. Можливо, після слів Джорджа Сороса, які він повторив і під час спілкування з журналістами, щось зміниться у стратегії діяльності регіонального представництва фонду.
 У своєму виступі Джордж Сорос сказав, що не зрозумів - ситуація погіршується чи поліпшується, і відзначив низьку активність кримських неурядових організацій. Він почув про існуючі проблеми, але не впевнений, що зібрання може вирішити їх. Також меценат висловив сумнів у тому, що надання більших грантів на закордонні поїздки вирішують зазначені проблеми, і порадив робити роботу самим та незалежно ні від кого. Зауваживши, що Крим має чимале джерело прибутку - туризм, закликав розвивати саме цю галузь.
 Під час короткої прес-конференції для журналістів Джордж Сорос, відповідаючи на питання про те, що, за повідомленням деяких політиків, Сорос приїхав робити революцію, як і в Грузії, сказав: "Я хочу запевнити, що не маю ніякого наміру втручатися у внутрішні справи України".
 Після перерви робота "круглого столу" "Толерантність і права людини: напрямки діяльності недержавних організацій і донорів" продовжилась у вигляді дискусії між учасниками. А увечері трапилось якесь диво і більшість телеканалів, мов по команді, досить позитивно висвітлили подію в Лівадійському палаці. Та ще й досить толерантно...

ТИМ ЧАСОМ...

 Не переймайтеся, пане Сорос: це ж Україна...

 Роль і місце України в європейських процесах обговорили у ході зустрічі Голова Верховної Ради України Володимир Литвин і засновник Міжнародного фонду "Відродження", фінансист Джордж Сорос. Голова Верховної Ради підкреслив, що повністю підтримує позицію Джорджа Сороса, викладену в інтерв'ю газеті "День". Йдеться про те, що без України сьогодні не може бути повноцінної Європи і не можна говорити про якийсь реальний безпековий вимір в Європі. Як зазначив спікер, підходи та позиції, які декларує Джордж Сорос, є чіткими і зрозумілими.
 Керівник українського парламенту, коментуючи інцидент, який стався з Джорджем Соросом 31 березня в Києві перед початком форуму громадських організацій "Права людини на виборах", де американського фінансиста і філантропа двоє молодиків облили водою, назвав це дрібним хуліганством. За словами Володимира Литвина, він сказав Соросу, щоб той не переймався цим, підкресливши, що "і сам переживав подібне".

Л. КУЧМА ЗУСТРІВСЯ З Д. СОРОСОМ

Президент України Леонід Кучма зустрівся 31 березня з відомим меценатом і філантропом Джорджем Соросом, повідомила Укрінформу прес-секретар глави держави Олена Громницька.
 У ході зустрічі співрозмовники обмінялися думками щодо всього кола геостратегічних викликів, що постають перед сучасним світом. Відбулося широке обговорення концепції "ширшої Європи", місця і євроінтеграційних перспектив України. Темою розмови також стало питання розвитку відкритого суспільства на пострадянському просторі, співрозмовники торкнулися питання свободи преси в Україні.
Президент України висловився за майбутню конструктивну співпрацю з Джорджем Соросом.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 02.04.2004 > Тема "З потоку життя"