Версiя для друку Обговорити в форумi

- Коли треба показати якійсь комісії, що сільська школа у нас тримається на належному рівні і що в ній гідно представлена державна мова, перевіряючих одразу ж везуть сюди, - з посмішкою (це така у нього манера говорити) розповідає заступник директора Новоандріївської загальноосвітньої школи Анатолій Володимирович Суходольський. Від нього також довідуюсь про досить несподівану біографію цієї людини.
Народився і виріс у Сімферополі, батько - українець, а мати - керчанка, і всі її родичі звідти, тож вважає себе росіянкою. Після школи закінчив історичний факультет Сімферопольського державного університету і поїхав собі за розподілом, куди послали. Та й затримався в селі вже майже на 20 років. Як опанував українську мову, котрою в українських класах Новоандріївської школи читає історію України, детально не розпитувала. Зрозуміла лише, що така вже в цій школі атмосфера. Бо її директор Анатолій Федорович Зазулін у цьому відношенні завжди був незмінним ініціатором. Це аж ніяк не суперечило настроям і його заступника (на цій посаді Анатолій Суходольський з 1990 року). Не суперечило і тим традиціям, що склалися в родині Анатолія Володимировича, який одружився на вчительці української мови та літератури з Рівненщини, що потрапила сюди теж за розподілом.
На моє запитання, чому він, людина, що має золоту медаль по закінченні школи та університетський червоний диплом та ще й, як виявилося, власну квартиру в Сімферополі, не бажає зміцнювати україномовними кадрами вищу школу кримської столиці, Анатолій Суходольський відповідає просто: звик до своєї школи.
Але хоч би Анатолій Володимирович заховався і значно далі, то все одно б не загубився. Бо знаходять же його, щоб відзвітувати перед поважними перевіряючими. Знайшло і керівництво політичного блоку "Наша Україна", аби запросити на міжрегіональний форум "Освіта і наука - стратегічний резерв України" - перший з чотирьох міжрегіональних форумів, який об'єднав освітян з Херсонської, Миколаївської, Одеської областей та Криму.
Цей форум, що відбувся 26 березня, зібрав біля трьохсот освітян і науковців, серед яких було і двадцять три кримчанина, у тому числі і Анатолій Суходольський.
Всі ці люди не мали проблем з державною мовою та вибором Батьківщини. Їх, як й інших колег, хвилювали незадовільний статус науковця, освітянина в нашій державі, що негативно позначається на виконанні фахівцями своїх функціональних обов'язків та результатах їхньої праці.
У виступах поважних професорів засуджувалася комерціалізація освіти, що в результаті урівнює знання студента і семикласника, освітянами наголошувалося, що реформа, складовою якої стало введення 12-бальної системи оцінювання знань, не спрацювала, піддавалося критиці і шкільне виховання. Мізерна зарплата, хронічне безгрошів'я щодо забезпечення інших потреб галузі не можуть постійно компенсуватися подвижництвом її працівників. До речі, для цього потрібні хоча б ідейне забезпечення, моральна підтримка такого ентузіазму. Але сьогодні престиж роботи вчителя падає на усіх рівнях. Тож відкладати вирішення проблем освіти на потім, коли "заживемо", це означає - свідомо відкидати країну за межі цивілізації.
В цьому світлі на форумі було прийнято цілу низку документів, у тому числі і програму розвитку освіти і науки "Освіта і наука - стратегічний резерв України". В ній, зокрема, зауважується: "Влада нехтує вчителем... Монополія держави щодо управління сферою освіти входить в протиріччя з інтересами суспільства, робить освіту відірваною від потреб місцевих громад і від вимог світових ринків. Не розроблено механізмів широкого залучення громадськості до управління освітою... Спостерігаємо дефіцит ідеалів, цінностей у молодіжному середовищі, недостатній рівень національної свідомості та громадянської відповідальності...".
В програмі розроблено також шляхи подолання притаманних сьогоденню середньої та вищої освіти негативних моментів, які не можуть бути усунені, доки цінності, що декларуються під час навчання, вступатимуть в протиріччя з цінностями, котрі демонструє нам влада, що сприяє популяризації подвійних стандартів життя.
Учасниками форуму було прийнято ухвалу, де констатується: заробітна плата освітян та науковців не відповідає суспільним завданням і життєвим потребам; поглиблюється нерівність в доступі до якісної вищої освіти; рівень освіти в цілому, як середньої, так і вищої, характеризується спадом. У зв'язку з цим було розроблено цілу низку рекомендацій, одна з яких і знайшла своє безпосереднє втілення під час форуму. А саме: його учасники підготували звернення до Голови Верховної Ради України В. Литвина та Прем'єр-міністра України В. Януковича, в якому зазначається: "До освіти ставляться як до затратної галузі, яку фінансують за залишковим принципом, не виконуючи навіть зобов'язань держави, закладених у законодавстві України, зокрема, у частині гарантованого фінансування освіти". В зверненні стверджується: "Реальні зміни в освіті не відбудуться, якщо їх не впроваджуватиме мотивований кваліфікований учитель з високим суспільним статусом і належною заробітною платою".
У зв'язку з цим учасники форуму висувають наступні вимоги: "Розглянути і прийняти Закон України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2004 рік", підготовлений народними депутатами В. Ющенком та В. Пинзеником. Підготувати зміни до Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", з урахуванням введення нового розміру мінімальної заробітної плати у 240 грн. з одночасним відновленням міжпосадових співвідношень в оплаті праці у бюджетній сфері, розширенням діапазону тарифних сіток, підвищенням розміру пенсій та з врахуванням необхідності компенсації місцевим бюджетом втрат, пов'язаних з виконанням рішень судів за статтею 57 Закону України "Про освіту".
 Хочеться сподіватися, що освітянська програма та наведене звернення знайдуть підтримку саме в тих колах, від яких залежить, чи й надалі високоосвічені вчителі-патріоти в сільських школах, такі, як Анатолій Суходольський, будуть лише феноменальним явищем...

ТИМ ЧАСОМ...

"Редакція газети "Крымские известия" для випуску додатка "Кримський діалог" запрошує на роботу журналістів, літературного редактора і коректора, які досконало володіють українською мовою" - таке оголошення з`явилося нещодавно в газеті Верховної Ради Криму. Ми повторюємо його в "Кримській світлиці" з метою допомогти колегам і собі: а раптом комусь із таких дефіцитних в Криму українськомовних газетярів не вистачить місця в "Кримському діалозі", то нехай іде до нас, бо точно таких самих кадрів, а ще відповідального секретаря, оператора комп'ютерної верстки (а може, десь і заступник редактора знайдеться?) - бракує й "Кримській світлиці". І вже не один рік.
Так само, як не один вже рік в Криму порушується питання про відкриття українськомовного факультету журналістики. Може, тепер, коли ця проблема впритул наблизилася до влади через її газету, питання й справді почне вирішуватися. Бо поки що єдиною кузнею українськомовних газетярів у Криму була все-таки "Кримська світлиця". Але її вже четвертий місяць не фінансують. А тут ось поруч - така альтернатива...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 09.04.2004 > Тема "З потоку життя"