"Кримська Свiтлиця" > #16 за 16.04.2004 > Тема ""Джерельце""
#16 за 16.04.2004
УКРАЇНСЬКИМ НАШИМ КЛАСОМ МИ ВЧИМОСЬ Й СВЯТКУЄМ РАЗОМ!
учні 3-го "а" класу ЗОШ ім. Горького с. Леніне
Дороге "Джерельце", добрий день! Вже третій рік знайомимось з цікавими сторінками твоїх розповідей на уроках читання та рідної мови. Але сьогодні вже пробуємо й самі писати. Правда, ще не все вдало складається. Ми - це 3-й "а" клас ЗОШ ім. Горького смт. Леніне. Нас дев'ятнадцять: вісім дівчаток і одинадцять хлопчиків. Три роки тому батьки віддали нас в український клас - і не жалкують. Кожен день ми пізнаємо щось нове з минулого нашої держави і готуємось стати справжніми громадянами України. І в цьому нам допомагає дитяча газета "Джерельце". Спасибі всім, хто бере участь у її створенні. Зовсім недавно наша школа святкувала 65-річчя свого народження. Ми гордимося, що вона найстаріша в районі. Багато наших батьків - її випускники.
Марина МОСКАЛЕНКО: - Я дуже люблю свою школу. Мої бабуся, тітки й татко навчались тут. Моя школа дуже гарна й велика. В ній цікаво вчитись, відвідувати гуртки. А коли виросту, своїх дітей обов'язково приведу в нашу школу.
Володимир КВАСОВЕЦЬ: - У 2001 році я при-йшов у перший клас. Мама привела мене у свою школу. Я знайшов тут багато справжніх друзів. Старатимусь гарно вчитись.
Сергій ЧІРІКОВ: - Моя школа - найкраща. Вчитись буду дванадцять років і хочу отримати золоту медаль. Клас наш хороший, але буває всякого.
Аль-Арслан АБІБУЛАЄВ: - Моя школа народилась у 1938 році. Вона дуже гарна. В нашому класі є трішки й невиховані діти, а є й виховані - це Маринка, Коля, Селім, Настя, Владик та я.
Наталя САВИЦЬКА: - Я приїхала в селище Леніне другокласницею. Школа мені полюбилась, але хочу попросити прем'єр-міністра добудувати нам нову школу, щоб діти й вчителі мали просторіші класи й спортивний зал.
Анна ГОЛУБ: - В дитячий садок я не ходила і школи боялась трішки. Зараз мені важко всидіти вдома на канікулах. Я скучаю за друзями й класом.
Володимир КРАСІКОВ: - Згадую наші дні іменинника. З нетерпінням чекали ми привітань і подарунків. Жаль, що іменини в нашому класі бувають лише дев'ятнадцять разів на рік!
Оленка КОНОВОДОВА: - До Нового року і Різдва ми готуємось заздалегідь. Вчимо колядки й щедрівки. Ще в першому класі ми колядували в районній державній адміністрації. Маємо комп'ютер - подарунок від голови Анатолія Павловича Гриценка.
Ельвін ГАСАНЗАДЕ: - Ось уже третій рік підряд всі наші рідні і знайомі чекають нас з колядками й щедрівками... Дехто тільки від нас взнав, що існує така форма привітань і поздоровлень.
Альона СТЕПАНЕНКО: - Ми святкували Новий рік. Одягнули гарні костюми. Наталя була Зима, Асан - Змій, я - Лисичка. Аня була Ангелом, а Маринка - Сніжинкою. Ми грали сценку. Батьки аплодували. Усі діти чекали подарунків від Діда Мороза.
Ростислава ЩЕРБАКОВА: - 15 лютого ми святкували Стрітення. Був у нашого народу дуже цікавий звичай. З нетерпінням чекали люди весну й вважали, що це птахи на своїх крилах з далекого вирію приносять її, проганяють люту зиму з її морозами й заметілями.
Іра ТКАЧЕНКО: - Весною, коли розцвітали перші проліски, трава, ряст, то хлопці й дівчата ходили до лісу "топтати ряст". Колись люди вважали, що розбуджена теплим сонечком земля передає свою силу траві, рослинам, а від них сила переходить у людину.
Настя КОБЗАР: - На Стрітення я була Сонечком. Запросили в гості другий клас. Ми разом закликали весну. І зразу після нашого свята (я таке бачила вперше) був дощ і град, грім і блискавка, яскраве сонце й захмарене небо.
Владислав ЗАХАРОВ: - Про свято Стрітення я почув вперше. Знаю тепер народні ігри, пісні, веснянки. А які смачні тістечка-жайворонки: Пташок викликаю З теплого краю. Летіть, соловейки, На нашу земельку! Спішіть, ластівоньки, Пасти корівоньки!
Микола МАКОВЕЦЬКИЙ: - З приходом березня все оживає, пробуджується земля. А нам, українцям, він знаменний і тим, що саме цього місяця народився Тарас Шевченко. І ми знову будемо зустрічати його ювілей разом з друзями й батьками. Селім ФАЗИЛОВ: - 9 березня ми втретє святкували день народження Т. Г. Шевченка. Цього року йому виповнилося 190 років. Його ім'я знає весь світ.
Максим ВАХРУШЕВ: - Люблю гортати "Кобзар". Звичайно, я ще не все розумію в цих віршах, але багато чого мені подобається. Дуже люблю співати пісню "Реве та стогне Дніпр широкий...".
Роман ФЕДОРСЬКИЙ: - Раніше я жив у Києві. Там є красивий пам'ятник Тарасові Шевченку. Мрію зробити свій і поставити біля нашої школи. Нехай діти приходять до нього з квітами, як у поетеси Лесі Щур-Храпливої: І кожен раз в весняний час Всі українські діти Згадають: нас любив Тарас! Йому дарують квіти.
Асан МУСЛІМОВ: - Арслан, Селім і я готуємо до свята вірші Т. Г. Шевченка татарською мовою. Наш народ з повагою ставиться до великого сина України, бо ми теж частина сьогоднішньої України. Надіємось, що у нас будуть з'являтися нові теми для зустрічі з нашою улюбленою газетою. Надсилаємо деякі фотографії з нашого життя.
З повагою, учні 3-го "а" класу ЗОШ ім. Горького с. Леніне та їхня вчителька Наталія Григорівна НАТЯГАЙЛО.
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 16.04.2004 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1914
|