Версiя для друку Обговорити в форумi

12 квітня в севастопольському Українському культурно-інформаційному центрі відзначали 92-гу річницю всесвітньої скаутської організації Пласт. На святкування прибули голова Окружної Пластової Ради Криму Сергій Сухобойченко, керівники пластових гуртків з Сімферополя, Євпаторії, Новоозерного, Заозерного, Красноперекопська, Бахчисарая, а також представники товариства "Просвіта", Союзу українок, громадської організації білорусів "Пагоня", "Українського Севастополя", члени родин пластунів, журналісти Криму та Севастополя.
Як відомо, Пласт пройшов у ХХ столітті досить тернистий шлях, сповнений не лише надбань, а й труднощів. Заборонений в Україні протягом довгого часу, у роки незалежності почав відроджуватися. У Севастополі почав діяти з 1996 року. Не можна сказати, що сьогодні організація надто чисельна - у севастопольському осередку Пласту, очолюваному станичною Зіною Баланюк, - близько 30 дітей. Кількість їх постійно змінюється. Хтось не витримує і покидає організацію, хтось навпаки захоплюється пластовими ідеями, прикипає всім серцем, дорослішає, стає виховником і не пориває з Пластом вже ніколи. Маємо такий гарний приклад зростання Марусі Процак, що прийшла до Пласту школяркою, пізніше стала станичною севастопольської пластової організації. Зараз Маруся Жудіна (Процак) - вже голова Окружної Пластової Старшини в Криму. Вона - студентка 5-го курсу Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського і має на меті займатися педагогікою й надалі працювати у Пласті. Вона переконана, що пластові методики виховання є найкращими:
- Я вважаю, що Пласт утвердився в нашій державі. Сьогодні чимало педагогів використовують його виховні надбання. Бо пластовий виховник ставить за мету виховувати лідерів українського суспільства.
- Споглядаючи севастопольських пластунів вже з позиції виховника, назвіть конкретні приклади виховання так званих проблемних дітей.
- У севастопольському Пласті таких більше половини, але всі вони з часом вирівнюються. До Пласту хтось приходить з друзями, когось приводять батьки. Не всі можуть втриматися, адже Пласт вимагає серйозної самодисципліни. Хто зрозумів, що самодисципліна є запорукою майже всіх здобутків у житті, ті залишаються.
- Чи є виховні проблеми, котрі Пласт здолати не може?
- Так, це - родинні проблеми. Якщо в родині принципи виховання прямо протилежні пластовим, буває важко.
- Є приклади докорінних змін у вихованні таких дітей?
- На щастя, є, і ми пишаємося цими здобутками. Я зараз не буду називати прізвища, скажу тільки що в грудні минулого року в місцеву пластову організацію прийшла дівчина 13 років. Ситуація - надтяжка. Мати сама виховує дітей, до того ж не працює. Дівчина - з такими комплексами, що без психолога-спеціаліста не обійтися. Але ось на останньому занятті наша Юля змогла сама зробити висновок, вільно висловила свою думку та ще й захотіла написати роботу на певну тематику. Ті, хто бачив цю дівчину в грудні минулого року, можуть підтвердити, що це - очевидний здобуток. Ми змогли зарадити конкретній складній ситуації. Що ж до покращення успішності наших пластунів у школах, то ми прагнемо, щоб діти усвідомили, що опановують шкільну науку виключно заради себе.
Проблему успішності голова Окружної Пластової Старшини Маруся Жудіна бачить ще й у тому, що не всі вчителі у школах прагнуть зацікавити дітей. Пласт з цим, на її думку, справляється блискуче.
Отже, як бачимо, скаутські пластові організації утверджуються в Україні і, зокрема, в Севастополі. У місцевих пластунів сьогодні з'являються друзі і просто прихильники. Правда, з Управлінням у справах сім'ї та молоді Севастопольської міської держадміністрації стосунки й досі однобокі. Пластуни звертаються до начальника управління пана Тімченка із запитаннями про фінансування, запрошують його на заходи, святкування, а він все ніяк не відважиться ні на фінансову підтримку, ні на власну присутність. Але пластуни - народ терплячий, до перешкод звичний, долати їх вміє достойно. Зростає золота українська молодь, і не помічати цього дуже скоро стане невигідно таким керівникам, як пан Тімченко. Добре, якби він усвідомив це вчасно, для себе.

м. Севастополь.

На фото - Маруся Жудіна.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 23.04.2004 > Тема ""Будьмо!""