Версiя для друку Обговорити в форумi

Верховна Рада України схвалила 20 квітня Закон про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору.
За таке рішення проголосували 265 народних депутатів. Згідно з цим Законом Україна братиме участь у формуванні та функціонуванні Єдиного економічного простору в межах, що відповідають Конституції України. Сторонами Угоди є Білорусь, Росія, Казахстан та Україна, які під Єдиним економічним простором розуміють економічний простір, який об`єднує митні території цих країн, де забезпечується вільний обіг товарів, послуг, капіталу та робочої сили, на їх територіях здійснюється єдина зовнішньоторгова та узгоджена в обсягах, необхідних для забезпечення рівноправної конкуренції і підтримки макроекономічної стабільності, податкова, грошово-кредитна та валютно-фінансова політика. Метою формування ЄЕП є створення умов для стабільного та ефективного розвитку економік країн-учасниць та підвищення рівня життя населення. Угодою передбачається формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, яка передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на основі проведення єдиної політики у сфері тарифного та нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій та інших форм державної підтримки.
Здійснення координації та управління формуванням і функціонуванням ЄЕП на міждержавному рівні забезпечуватиметься Радою глав держав. Кількість голосів кожної держави-учасниці в рамках Ради глав держав розподіляється, виходячи з принципу "одна держава - один голос". Правовою основою забезпечення формування та функціонування ЄЕП є міжнародні договори та рішення органів ЄЕП, які укладаються та приймаються з урахуванням законодавства сторін та згідно із загальновизнаними нормами та принципами міжнародного права.
Під час обговорення цього документа фракції "Наша Україна", БЮТ, Соціалістична партія України висунули близько десятка законопроектів про неприйнятність проекту закону про ратифікацію Угоди щодо формування Єдиного економічного простору. Але жоден з них не знайшов підтримки народних депутатів.
(УКРІНФОРМ).

Навіть Затулін сумнівається...

На думку депутата Державної Думи Російської Федерації, директора Інституту країн СНД Костянтина Затуліна, угода про формування Єдиного економічного простору України, Росії, Білорусі і Казахстану не почне працювати відразу після її ратифікації, оскільки даний документ не має конкретного змісту. Про це К. Затулін заявив на прес-конференції в Сімферополі 19 квітня.
"За час, поки її (угоду про ЄЕП. - "Контекст-медіа") розробляли, Україна успішно пішла від всіх конкретних зобов'язань, - заявив К. Затулін. - Ми сьогодні робимо хорошу гримасу, ратифікуючи документ без конкретного змісту". На думку К. Затуліна, документ про ЄЕП мало чим відрізняється від "решти документів, підписаних тоннами в рамках СНД".
К. Затулін вважає, що одночасне внесення на голосування у Верховну Раду України і Держдуму Росії питань про ратифікацію угод про ЄЕП, Азово-Чорноморський і сухопутний кордон між Україною і Росією свідчить про низький рівень довіри між країнами. "Якби ступінь довіри був вищий, можна б було спокійніше працювати з цими документами, не обов'язково в один день їх ратифікувати", - вважає К. Затулін.
"Контекст-медіа".

До речі...

Більше половини (55,2%) опитаних в Україні громадян оцінюють українсько-російські відносини як нестабільні. Менше третини опитаних (31%) вважають їх добрими, 7,4% переконані, що відносини Києва і Москви погані, і 5,9% респондентів вагалися з відповіддю.
Такі дані опитування, яке було проведене соціологічною службою Центру Разумкова у поточному році. Опитано 2 024 респонденти у віці від 18 років у всіх регіонах України, погрішність вибірки 2,3%.
За результатами проведеного Центром Разумкова моніторингу суспільної думки з питань зовнішньої політики, динаміка оцінок за останні три роки (з лютого 2001-го по лютий 2004 року) зазнала деяких позитивних змін. У порівнянні з лютим 2001 р. помітно збільшилась (з 18,2% до 31,5%) частина респондентів, що характеризують відносини між країнами як гарні. У свою чергу зменшилося (з 65,4% до 55,2%) число тих, хто вважає їх нестабільними. Трохи знизився і відсоток респондентів
(з 10,5% до 7,4%) упевнених в тому, що відносини України і Росії погані.
За поглиблення співпраці з Росією виступають 70,2% опитаних. Прихильники підтримування відносин на нинішньому рівні складають 16,4% респондентів. 9,2% опитаних вважають за необхідне скорочення співпраці з Росією і її впливу на Україну.
41,3% українських громадян вважають, що пріоритетним напрямком зовнішньої політики України повинні бути відносини з Росією, біля третини (30,9%) віддають перевагу контактам із країнами Євросоюзу.
(Інтерфакс - Україна).

Ю. КОСТЕНКО: наш ринок стане полігоном...

"Втрата українським бюджетом від 15% до 25% надходжень, девальвація гривні, відтік кваліфікованої робочої сили, згортання виробництва - така економічна ціна вступу України в ЄЕП", - вважає перший заступник голови фракції "Наша Україна", лідер Української народної партії Юрій Костенко.
Коментуючи економічні наслідки вступу в ЄЕП народний депутат наголосив на чотирьох аспектах:
- Втрата надходжень до Державного та місцевих бюджетів. Український ринок стане полігоном для російської продукції. Це, відповідно, призведе до скорочення робочих місць в Україні і скорочення надходжень до Державного бюджету. За різними оцінками, щороку Україна буде втрачати від 15% до 25% надходжень до державного та місцевих бюджетів.
- Згортання виробництва. Вступ України до ЄЕП призведе до згортання цілих галузей економіки. Візьмемо вугільну галузь. Відомо, що кузбаське вугілля на 40% дешевше за вугілля донецького регіону. Відповідно цілі галузі в Україні стануть неконкурентноздатними і збанкрутіють.
- Міграція робочої сили. Відсутність робочих місць призведе до масового відтоку кваліфікованої робочої сили в Росію або інші країни. В тому числі це стосується молоді. За експертними оцінками, близько 250 тисяч молодих українців будуть змушені шукати заробітків за межами України.
- Девальвація національної валюти. Вступ України до ЄЕП завдасть удару по гривні. Гривня буде девальвувати, а це призведе до зменшення темпів економічного зростання, депресії виробництва та банкрутства української економіки із усіма наслідками - як соціальними, так і економічними.
Олександр БАБАК.

А що думає пан Комісар?

БРЮССЕЛЬ. В України можуть виникнути проблеми при вступі до Світової організації торгівлі і наближенні до ЄС, якщо угоду про Єдиний економічний простір з Росією, Білоруссю і Казахстаном буде втілено в життя. Про це в інтерв`ю "Німецькій хвилі" заявив речник Комісара ЄС з зовнішніх відносин Дієго де Охеда. Він зазначив, що не бачить негайних результатів приєднання Києва до ЄЕП, однак це може бути несумісним із проголошеними раніше намірами України вступити до СОТ та ЄС.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 23.04.2004 > Тема "З потоку життя"