Версiя для друку Обговорити в форумi

"Депортация 1944 года спасла татарское население от катастрофического вымирания, а если учесть, что основным местом депортации была Ферганская долина и южные районы Средней Азии, то люди в силу этой самой депортации попали в рай..." ("Крымская правда", 18 мая 2004 года).
Такої кримської "правди", нарешті, не витримав вже й кримський уряд.

"КРЫМСКУЮ ПРАВДУ" ВИКРИВАЮТЬ У БРЕХНІ

Головне юридичне управління Ради міністрів Криму направило в прокуратуру республіки опубліковані в газеті "Крымская правда" дані соціологічного опитування "Молодь про депортацію кримських татар" (№ 87 від 13.05 2004). Уряд звернувся до органів прокурорського нагляду з метою проведення юридичної експертизи і правового реагування.
Згідно з даними опитування, 40 відсотків респондентів підтримали рішення Державного комітету оборони СРСР про депортацію кримських татар. Засудили це рішення 30 відсотків опитаних і 16 відсотків респондентів не мали власної думки. Ще 14 відсотків опитаних висловили інші думки.
Слідом за цим Рада молодих учених Таврійського національного університету ім. В. Вернадського, провівши оперативну перевірку фактів, викладених в "Крымской правде", спростувала ці дані, назвавши їх "грубою фальсифікацією громадської думки університетського соціуму". Як повідомило Кримське агентство новин з посиланням на інформаційно-ресурсний центр ТНУ, "відомості опублікованого соцопитування є абсолютно фантастичними". Авторами дослідження стверджується, що ними були опитані студенти випускних курсів. Однак саме ця категорія студентів протягом 2004 року перебуває в режимі самостійної роботи над дипломними роботами і вкрай рідко з'являється в стінах вузів, а іногородні студенти - і в межах Сімферополя. Крім цього, більше 35 відсотків студентів ТНУ є нащадками народів, які стали жертвами депортації, і важко уявити, щоб частина з них висловилася "за депортацію", як це стверджується в "Крымской правде". Крім того, 16 відсотків студентів, які "не мають власної думки", повідомляє Рада молодих учених ТНУ, цифра фантастична для студентського середовища і університетського співтовариства.
Заява вчених Таврійського національного університету ставить під сумнів вірогідність соціологічного опитування, об'єктивність його виконавців і замовників, а в сукупності з іншими публікаціями в "Крымской правде" дає підставу говорити про політику цієї газети, спрямованої на розпалення міжнаціональної ворожнечі. Українофобія, підбурювання, культивування недовіри і ненависті до кримських татар стали характерним стилем видання, що заявляє себе як "русская газета".
Рада міністрів Криму звернулася до прокуратури республіки з настійним проханням дати правову оцінку і вжити заходи реагування до видання, що допускає подібні висловлювання і судження.

* * *

Рада міністрів Криму і її голова Сергій Куницин офіційно заявляють про непричетність до рішення керівництва Державної телерадіокомпанії "Крим" розірвати договір про трансляцію телепередачі "Куранти". З цього приводу прес-служба Ради міністрів АРК нагадує, що ДТРК "Крим" є самостійною юридичною особою і також самостійно визначає свою ефірну політику. Крім того, ДТРК "Крим" не є монополістом телемовлення на півострові ні за охопленням ефірного покриття, ні за часом мовлення. Говорити про якусь "заборону" програми, означає навмисне спотворювати факти, лукавити чи попросту брехати.
Разом з тим, Головне управління зовнішніх зв'язків і міжрегіонального співробітництва Ради міністрів Криму має намір звернутися до фонду "Москва - Крим" і уряду Москви за роз'ясненням щодо участі директора кримського представництва фонду Павла Хрієнка і директора Російського культурного центру Олександра Єрмачкова в прес-конференції, де вони були представлені як учасники разом із Сергієм Цековим, Олександром Черноморовим і Михайлом Бахарєвим. Рада міністрів Криму хотіла б знати, чи відомо керівництву фонду та уряду Москви про участь зазначених посадових осіб у спільній з політичними партіями і організаціями прес-конференції.
Прес-служба Ради міністрів АРК.

А ЦЕ - ЩЕ ОДНА ПЕРЛИНА ГАЗЕТНОЇ "ПРАВДИВОСТІ":

"Оказалось также, что "нашисты" пытались повлиять на результаты выборов в Мукачеве не только путем фальсификации бюллетеней, но и силовыми методами!..
Сбор подозрительных личностей во время выборов в Мукачеве был нужен "нашистам" для проведения масштабных провокаций в Закарпатье..."
("Крымское время", 19 мая 2004 года).
Що робить злодій, якого піймали за руку? Кричить: "Держи вора"! Тож вважаймо, що в нашій журналістиці з'явився ще один жанр - злодійський...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 21.05.2004 > Тема "Резонанс"