"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2018 > Тема "Душі криниця"
#51 за 21.12.2018
В╤ДКРИТ╤ УРОКИ МАР╤╥ ЧУМАРНО╥
Програма творчого в╕зиту Мар╕╖ Чумарно╖, талановитого педагога-новатора, письменниц╕, журнал╕ста, у Червоноград виявилася довол╕ насиченою. Гостя з╕ Львова не вперше у шахтарському м╕ст╕, ╕ воно ╖й дуже сподобалося. Насамперед в╕дбулася зустр╕ч у б╕бл╕отец╕-ф╕л╕╖ №3, на яку зав╕тали учн╕ 6-7 клас╕в ЗШ №2, заступник директора навчального закладу ╤рина Костюк, вчитель Тетяна Нов╕кова, б╕бл╕отечний прац╕вник ╤рина Бубела. А представила гостю зав╕дувач б╕бл╕отекою-ф╕л╕╓ю Людмила Полько. Мар╕я Чумарна в╕дразу повела ц╕каву, невимушену розмову з╕ школярами, тр╕шечки розпов╕ла про себе. У 1975 роц╕ вона зак╕нчила Льв╕вський ун╕верситет, здобула ф╕лолог╕чну спец╕альн╕сть ╕ розпочала свою педагог╕чну д╕яльн╕сть у с╕льськ╕й школ╕. Це були важк╕ часи тотального стеження один за одним. Доноси р╕кою пливли на столи сп╕вроб╕тник╕в КДБ. ╥й, молод╕й вчительц╕-ф╕лологу, доводилося займатися у каб╕нет╕ ф╕зики, де легше було встановити м╕крофони («жучки») для прослуховування, що усп╕шно робив директор школи. Але Мар╕╖ Чумарн╕й захот╕лося проводити нестандартн╕ уроки, аби глибше зац╕кавити д╕тей р╕дною словесн╕стю, культурою. Отож ввела у навчальну програму факультатив казки. Учн╕ охоче залишалися п╕сля урок╕в, аби самим творити казки. Щось таки писали. Розкута дитяча фантаз╕я т╕льки сприяла цьому. Однак старш╕ педагоги, особливо «в╕рн╕ лен╕нц╕», аж н╕як не схвалювали такого новаторства. Посеред навчально року Мар╕╖ Чумарн╕й довелося залишити школу ╕ вибратися з╕ села. Проводжали ╖╖ ледь не вс╕ мешканц╕, на автобусн╕й зупинц╕ з╕бралося багато д╕тей. Один хлопчина, якому особливо вдавалися казки, г╕рко-г╕рко плакав. Не хот╕в в╕дпускати вчительку. Так вже полюбив ╖╖!.. - Якось, через багато рок╕в, в╕н явився мен╕ ув╕ сн╕, - згаду╓ Мар╕я Чумарна. - Тод╕ чимало часу я вже пропрацювала у газет╕, вела передач╕ на рад╕о, писала книги, стала членом Сп╕лки письменник╕в ╕ Сп╕лки журнал╕ст╕в, ╕ враз через отой сон збагнула: потр╕бно все залишити й створити для д╕тей школу нового типу, де б заняття проходили небуденно, зац╕кавлено, де б д╕ти усп╕шно засвоювали шк╕льну програму ╕ знали ще б╕льше. Так ╕ постала авторська школа Мар╕╖ Чумарно╖. ╥╖ в╕дкриття в╕дбулося 24 серпня 1991 року, знаменно, що саме у день проголошення незалежност╕ Укра╖ни. Спочатку функц╕онував т╕льки перший клас (30 учн╕в). З року в р╕к д╕йшло до випускних клас╕в. Програму творили «на ходу по╖зда». Ця школа вчить д╕тей нестандартно мислити, творчо розвиватися. «Вже тод╕ наш╕ педагоги вперше застосували елементи ╕нтегровано╖ осв╕ти. Що активно впроваджу╓ться тепер, ми впровадили давно», - прокоментувала г╕сть. А першим щаблем навчання ╕ виховання у ц╕й школ╕ була ╕ залиша╓ться укра╖нська казка. Тож, зважаючи на дитячу аудитор╕ю, Мар╕я Чумарна повела мову про казки, м╕фи та легенди. Бо саме через них ми можемо п╕знати чи наблизитись до п╕знання та╓мниць походження Всесв╕ту, св╕тогляду прадавн╕х цив╕л╕зац╕й (в т.ч. - праукра╖нсько╖), п╕знати феномен укра╖нсько╖ нац╕╖, душу укра╖нського народу. Адже Укра╖на - ареал найдревн╕шо╖ культури. Досл╕дження Мар╕╖ Чумарно╖ в ╕сторичному та часовому вим╕рах сягають ще дольодовикового пер╕оду. Автор приск╕пливо простежу╓ зв'язки культур Вавилону, Шумер╕╖, ╢гипту, Грец╕╖, Риму, Скандинав╕╖ (╕ не т╕льки цих) з праукра╖нською, пропону╓ см╕лив╕ г╕потези, твердження. - Рос╕яни спотворили наш╕ казки, - розпов╕да╓ Мар╕я Чумарна. - Наприклад, Кощ╕й (кость, к╕стка) ма╓ трактуватися як першоелемент, першооснова видимого буття; Баба Яга - енерг╕я... Та й вовк не ╓ недолугим. Це дуже самоорган╕зована тварина. Тепер ╖хню (рос╕ян) ╕нтерпретац╕ю ми часто використову╓мо як нашу казку. Але такого сл╕д позбутися! Попри педагог╕чн╕ клопоти, на щастя, Мар╕я Чумарна не полишила письменницько╖ д╕яльност╕. Вона ╓ автором 75 книг для д╕тей (р╕зного в╕ку) ╕ дорослих. Окрем╕ з них презентувала п╕д час зустр╕ч╕ - «Читайко-в╕дгадайко», «Мала й Велика Укра╖на», «Страж╕», «Казки для друга», «Кумедна читанка». Також читала власн╕ твори. Не об╕йшлося без в╕кторини. Приз за правильну в╕дпов╕дь, зв╕сно, книга. Скаж╕мо, яка л╕тера найб╕льш вживана в укра╖нськ╕й мов╕? Виявля╓ться, «К». Ця л╕тера, на думку авторки, сво╓р╕дний код нашо╖ держави - край, кра╖на, Укра╖на. ╢ у Мар╕╖ Чумарно╖ й в╕рш╕, де вс╕ слова починаються з л╕тери «К». Зустр╕ч справд╕ видалася ц╕кавою, п╕знавальною. В╕д такого сп╕лкування школяр╕ отримали чимале задоволення. Оп╕сля ще в╕дбулися зустр╕ч╕ з учнями та вчителями у ЗШ №12, г╕мназ╕╖, творчий веч╕р у центральн╕й м╕ськ╕й б╕бл╕отец╕. Тарас ЛЕХМАН м. Червоноград Льв╕вська область
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 21.12.2018 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20680
|