"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2019 > Тема "З потоку життя"
#3 за 18.01.2019
РОС╤ЯНИ ЙДУТЬ ╤З ПАР╢. САМ╤. ТОЖ СКАЖЕМО ╥М — НЕХАЙ ЩАСТИТЬ!
Чи варто чекати на як╕сь насл╕дки р╕шення РФ не направляти свою делегац╕ю в ПАР╢? «Укр╕нформ» не отримав в╕д експерт╕в одностайно╖ в╕дпов╕д╕ на це питання
У Держдум╕ заявили, що Рос╕я не направлятиме свою делегац╕ю в Парламентську асамблею Ради ╢вропи у с╕чн╕ 2019 року. “У ситуац╕╖, що склалася (початок агрес╕╖ Рос╕╖ проти Укра╖ни у 2014 роц╕, п╕сля чого права рос╕йсько╖ делегац╕╖ в ПАР╢ були обмежен╕, включаючи позбавлення права голосу. – Авт.), Державна Дума не бачить п╕дстав для повернення рос╕йсько╖ делегац╕╖ в ПАР╢ ╕ в╕дновлення сплати РФ внеск╕в до бюджету Ради ╢вропи. У зв'язку з цим депутати Держдуми заявляють про недоц╕льн╕сть направлення заявки на п╕дтвердження повноважень член╕в рос╕йсько╖ делегац╕╖ в ПАР╢ у 2019 роц╕”, – пов╕домля╓ться на сайт╕ Держдуми РФ. Аналог╕чну заяву – “не дуже-то й хот╕лося, не потр╕бна нам ваша Асамблея” – зробили у Рад╕ Федерац╕й РФ. Що тут скажеш... Схоже, у нашого агресивного сус╕да все, наче в т╕й байц╕ Езопа про лисицю й виноград. Попри сильний тиск ╕ ф╕нансовий шантаж ╢С, п╕дключення вс╕х лоб╕ст╕в й агресивну п╕ар-кампан╕ю в зах╕дних ЗМ╤ про необх╕дн╕сть повернення РФ в ПАР╢, Рос╕я так ╕ не змогла повернути свою делегац╕ю без виходу з анексованого Криму. Зрештою, як та лисиця, котра не змогла д╕статися виноградних грон ╕, забираючись, сказала сама до себе, що “вони кисл╕!”, рос╕яни не зум╕ли досягнути свого. Тож тепер звинувачують кого завгодно, т╕льки не себе. Але ц╕кав╕ше в даному раз╕ ╕нше, а саме: як╕ насл╕дки для ПАР╢ та, власне, для Укра╖ни, матиме в╕дмова РФ в╕д, нав╕ть, намагань повернутися в Парламентську асамблею? Пол╕толог-м╕жнародник, виконавчий директор ╤нституту св╕тово╖ пол╕тики ╢вген Магда каже, що в╕дмова Рос╕╖ направляти свою делегац╕ю в ПАР╢ не матиме критичних насл╕дк╕в. Ут╕м, наголошу╓, рад╕ти ще рано. Рос╕яни вм╕ють ╕ можуть грати з-за лаштунк╕в, не виходячи на авансцену. Магда: “Рос╕яни перестали чекати, що хтось на кол╕нах проситиме ╖х повернутися до ПАР╢. Тепер вони д╕ятимуть непрямими методами. Очевидно, що в ПАР╢ чимало Пут╕н-ферштейнер╕в, ╕ вони з кожними парламентськими виборами там зм╕нюватимуться. Веду до того, що не треба думати, що вони грали/ють т╕льки через Педро Аграмунта чи Турбйорна Ягланда. Рос╕яни використовують набагато ширш╕ ╕нструменти, пропонують р╕зн╕ реч╕ (не лише грош╕), займаються м╕м╕кр╕╓ю, пропонуючи кожному саме те, що в╕н хоче почути. Б╕льше того, в╕дсутн╕сть у ПАР╢ власно╖ делегац╕╖ виводить РФ з п╕д вогню критики, але примушу╓ д╕яти так, як вони звикли д╕яти – грати з-за лаштунк╕в, не виходячи на авансцену. Що в такому випадку сл╕д робити Укра╖н╕? Потр╕бна консол╕дована позиц╕я. Зв╕сно, вона ╓. ╤ наш╕ представники у ПАР╢ це щоразу показують. Але не можна допустити, щоб наближення президентських ╕ парламентських вибор╕в цю консол╕дац╕ю зруйнувало. Кр╕м того, Укра╖н╕ потр╕бно ч╕тк╕ше висловлювати свою позиц╕ю стосовно тих чи ╕нших питань, як ото стосовно вибор╕в генерального секретаря Ради ╢вропи. Тут ми не одностайн╕. Адже у нашому МЗС заявляють про п╕дтримку в╕це-прем'╓ра та глави МЗС Хорват╕╖ Мар╕╖ Пейчинович-Бурич, а члени парламентсько╖ делегац╕╖ – колишнього прем'╓р-м╕н╕стра Литви Андрюса Куб╕люса. Ну ╕, власне, не забувати порушувати в ПАР╢ питання агрес╕╖ РФ, демонструвати посл╕довн╕сть сво╖х д╕╖ ╕ не дозволяти нав╕ть думку мати про те, щоб зняти з не╖ санкц╕╖. Щодо насл╕дк╕в для ПАР╢. Цього року Рад╕ ╢вропи виповню╓ться 70 рок╕в. Святковий настр╕й обов’язково з╕гра╓ як на нашу користь, позитивно вплине на готовн╕сть ╕нших член╕в ПАР╢ п╕дставити сво╓ плече. Тож сво╖ми вихилясами Рос╕я не зможе щось критично зм╕нити. Об╕йдуться ╕ без ╖хн╕х внеск╕в”. Схожу думку висловив дипломат, голова Фонду “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко. За його словами, це такий спос╕б реагування, щоб не ставити себе у незручне становище. Адже в Рос╕╖ знають, що ╖х не допустять у залу, не допустять до голосування. Яременко: “Те, що РФ вир╕шила не направляти рос╕йську делегац╕ю звичайно турбу╓ багатьох ╓вропейських пол╕тик╕в, як╕ чомусь вважають, що присутн╕сть рос╕йсько╖ делегац╕╖ у ПАР╢ – це важливо, хоча б з точки зору бюджету. Що ж, думаю, згадан╕ аргументи просто притягнут╕ за вуха. Якщо Рос╕я хоче п╕ти з ПАР╢, то, будь ласка, ╕д╕ть! Звичайно, ╕ншим кра╖нам доведеться пропорц╕йно розд╕лити видатки, але вони з цим впораються, ╕ на тому питання буде закрите. Окей, а як же м╕жнародне право? А все просто. М╕жнародне право працю╓ т╕льки за умови, коли вс╕ учасники договор╕в добров╕льно погоджуються виконувати ╖х. ╤ роблять це в╕дпов╕дально. Рос╕я ж робить ставку на силу, а м╕жнародне право попросту не викону╓. Ба б╕льше, нав╕ть на р╕вн╕ законодавства закр╕пила верховенство нац╕онального права над м╕жнародним. А в╕дтак перебування тако╖ кра╖ни в орган╕зац╕ях, котр╕ повинн╕ забезпечувати саме правову сторону м╕жнародних в╕дносин – недоречне, хоча б з т╕╓╖ причини, що да╓ неправильний сигнал усьому св╕тов╕. Щодо Укра╖ни, то насл╕док т╕льки один, ╕ в╕н такий, як для вс╕х кра╖н св╕ту: якщо ти не викону╓ш сво╖ м╕жнародн╕ зобов’язання – тоб╕ не м╕сце в м╕жнародн╕й сп╕льнот╕ чи, принаймн╕, в орган╕зац╕ях, де ти письмово зобов’язався виконувати вс╕ р╕шення. Ось ╕ все! Вигнання Рос╕╖ ╓ символ╕чним, правильним ╕ законним р╕шенням. ╤ це для нас ан╕ перемога, ан╕ поразка. Адже те, що нин╕ в╕дбува╓ться в Рос╕╖, воно в╕дбува╓ться не через як╕сь р╕шення чи позиц╕ю Укра╖ни, а виключно через позиц╕ю само╖ Рос╕╖. Ми не запрошували ╖х нападати на себе, не спонукали ╖х до цього. Тому якщо серед ╓вропейських пол╕тик╕в знайдуться так╕, як╕ почнуть звинувачувати у чомусь Укра╖ну, а так╕ точно знайдуться – можемо спок╕йно все ╕гнорувати, бо ╖хн╕ звинувачення безп╕дставн╕”. Натом╕сть пол╕толог, голова ГО "Асоц╕ац╕я Пол╕тичних Наук" Дмитро С╕нченко перекону╓, що нав╕ть без делегац╕╖ РФ, в ПАР╢ залишиться чимало симпатик╕в Пут╕на. С╕нченко: “Спершу про насл╕дки, як╕ отрима╓ ПАР╢. ╥х одразу к╕лька. Почнемо з негативу. Найголовн╕ший ╕ найв╕дчутн╕ший – ф╕нансовий. Орган╕зац╕я змушена буде скорочувати сво╖ витрати через значне недоотримання ф╕нансування в╕д Москви. Другий насл╕док – пол╕тичний. ПАР╢ остаточно втратить будь-який вплив (а точн╕ше – над╕ю на його в╕дновлення) на одну з найб╕льших кра╖н ╢вропейського континенту. В той же час, на мою думку, позитив перекри╓ вс╕ негативн╕ насл╕дки – ПАР╢ збереже св╕й авторитет серед решти кра╖н-член╕в, а отже – збереже себе як орган╕зац╕ю. Якщо орган╕зац╕я не поступиться сво╖ми принципами, заради яких вона створювалась, вона матиме сенс на подальше ╕снування. А ╕нш╕ кра╖ни-учасники розум╕тимуть, що порушення принцип╕в орган╕зац╕╖ матиме незворотн╕ насл╕дки. Дал╕ – насл╕дки для Укра╖ни. Це безперечно – геопол╕тична перемога, а за перемогу не критикують. Повага ╕ вплив нашо╖ делегац╕╖ в середин╕ орган╕зац╕╖ зросте. Але не варто спод╕ватись, що це остаточна перемога. Нав╕ть без участ╕ РФ, в ПАР╢ залишиться чимало "друз╕в Пут╕на", як╕ й надал╕ в╕дстоюватимуть його ╕нтереси ╕ протид╕ятимуть нам ╕ нашим союзникам. Ну ╕, власне, про РФ згадати також потр╕бно. Насл╕док за несплату членських внеск╕в ч╕ткий – це виключення з╕ складу орган╕зац╕╖. ╤ його змушен╕ будуть прийняти. Але варто також розум╕ти, що виключення з╕ складу орган╕зац╕╖ – це не лише зовн╕шньопол╕тична ╕золяц╕я, але ╕ позбавлення м╕жнародних зобов'язань. Ран╕ше Рос╕я робила вигляд, що вона ╖х виконувала. Сьогодн╕ у Кремл╕ зрозум╕ли, що маски скинут╕, ╕ робити вигляд вже не достатньо, тому рос╕йське кер╕вництво вже давно схиля╓ться до думки про те, щоб "грюкнути дверима", знявши з себе незручн╕ зобов'язання. Москва не плану╓ дотримуватись жодних м╕жнародних договор╕в чи закон╕в, а у сп╕лкуванн╕ з ╕ншими державами робить ставку виключно на зброю та ф╕нансовий ╕нтерес. Зразком для насл╕дування Пут╕ну слугу╓ Г╕тлер, який свого часу св╕домо покинув Л╕гу Нац╕й. От ╕ Пут╕н залиша╓ ПАР╢ ц╕лком св╕домо. Сво╓ю чергою пол╕толог Дмитро Гаврилюк перекону╓, що ПАР╢ та ╖╖ р╕шення стануть об’╓ктом дез╕нформац╕йно╖ кампан╕╖ з боку РФ. Остання публ╕чно не визнаватиме лег╕тимн╕сть жодного р╕шення чи декларац╕╖ ц╕╓╖ орган╕зац╕╖, а безпосередня комун╕кац╕я м╕н╕м╕зована. Гаврилюк: “Якщо врахувати, що Кремль не шкоду╓ кошт╕в власного бюджету ╕ ол╕гарх╕в на р╕зн╕ лоб╕стськ╕ акц╕╖, вочевидь п╕дкупити того чи ╕ншого парламентаря ПАР╢, який буде озвучувати ╕ пропонувати те, що виг╕дну Кремлю, максимально блокувати укра╖нськ╕ ╕ проукра╖нськ╕ р╕шення, то це – можливо. Для Укра╖ни не варто передчасно рад╕ти такому демаршу рос╕ян, бо це може бути ╕ класичний дипломатичний шантаж в розрахунку на ╕стер╕ю щодо “б╓з д╓н╓г Кремля н╕как”. Опитав Мирослав Л╤СКОВИЧ
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2019 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20779
|