Версiя для друку Обговорити в форумi

Недавно Європарламент своєю Декларацією офіційно визнав сталінську депортацію чеченського народу в 1944 р. актом геноциду, а також рекомендував Євросоюзу вивчити план уряду ЧРІ - Чеченської Республіки Ічкерія - щодо врегулювання нинішнього російсько-чеченського конфлікту. В українських ЗМІ домінує офіційна точка зору Кремля, тому пропонуємо до уваги читачів звернення Президента ЧРІ Аслана Масхадова у зв'язку з прийняттям цієї декларації. Ця публікація в газеті "Українське слово" є продовженням розмови про тероризм і його джерела, яку часопис веде на своїх сторінках вже доволі тривалий час.

"Тотальна депортація 1944 року до Середньої Азії та Казахстану, - говориться у зверненні, - є однією з найтрагічніших сторінок у всій багатовіковій історії чеченців, оскільки під час цього насильницького акту було повністю ліквідовано національну республіку, а її територію поділили між сусідніми регіонами. За 13 років, які чеченський народ провів у вигнанні, загинуло майже 70 відсотків населення.
Варто зазначити, що найпершу депортацію чеченців здійснено Росією ще 1792 р. - після знищення держави, очолюваної першим імамом Кавказу шейхом Мансуром. Після ж знищення держави, очолюваної імамом Шамілем, та офіційного оголошення про завершення російсько-кавказької війни в 1859 р. значна частина чеченців опинилася на території Османської імперії. А при радянській владі перші масові виселення чеченців розпочалися в роки колективізації та культурної революції, тобто при сталінському режимі.
Для чого цей історичний вступ? Уряд ЧРІ розглядає це політичне рішення Європарламенту як, безумовно, серйозний політичний крок на шляху досягнення довгожданого миру на просякнутій кров'ю чеченській землі. В останній російсько-чеченській війні, яка все ще триває, вже загинуло понад чверть мільйона мирного населення ЧРІ, повністю знищена вся інфраструктура республіки, зруйновано чимало міст і сіл, шкіл і лікарень, закладів культури, а світла в кінці тунелю все ще не видно...
Навіть цю скорботну дату - 60-річчя своєї депортації - чимало чеченців зустріли в найважчих умовах масових невмотивованих убивств, позасудових страт, безпричинних затримань, жорстоких "зачисток", викрадень, катувань, зникнень, "адресних" перевірок з боку російських окупантів та їхніх поплічників, які вже п'ятий рік сваволять на території ЧРІ.
Сьогодні, як і 60 років тому, нашою національною трагедією став новий тотальний російський терор, у невблаганних жорнах якого перемелюється генофонд унікального і самобутнього чеченського народу, - одного з аборигенів древнього Кавказу, що може призвести в кінцевому підсумку до його повного фізичного зникнення з лиця землі.
Ваше рішення на захист чеченського народу, в умовах триваючого його геноциду, є додатковим моральним стимулом у боротьбі за виживання. Ми завжди відкриті для конструктивного діалогу зі світовим співтовариством і запрошуємо незалежних експертів ООН та ЄС для візуального моніторингу ситуації, щоб безпідставні наклепницькі нападки на чеченців з боку російських пропагандистів, що нахабно оббивають пороги ПАРЄ, ОБСЄ та інших авторитетних організацій, не могли викривити реальну картину в Чеченській Республіці Ічкерія.
Наївно думати, що нинішній режим Росії посоромиться використати свій терористичний досвід на міжнародній арені для вирішення політичних та інших завдань. Прикладом тому - віроломний і боягузливий теракт, здійснений з використан-ням дипломатичних кана-лів російськими спецслужбами в Державі Катар, що забрав життя мого попередника Зелімхана Яндарбієва. Завдяки широкому оприлюдненню останніх подій, пов'язаних із сім'єю Хамбієвих, ви стали свідками одного з численних терористичних методів, які застосовуються російською стороною, - захоплення заручників з мирного населення. Заручники здебільшого зникають безслідно, а пізніше їхні тіла зі слідами катувань знаходять у таємних похованнях, виявлених на всій території Чечні.
Тому хочеться вірити, що чеченський народ має право сподіватися на якнайшвидше визнання вами геноцидом війни, нав'язаної Чечні путінським режимом, яка за розмахом вандалізму та жорстокості затьмарила геноцид 1944 року.
Я щиро вірю в перемогу розуму та справедливості на Землі, а також у кінцеву перемогу чеченського народу. В цьому плані ні в кого у світі не має бути ніяких сумнівів!".

("Українське слово", 11.05 2004 р.).

ТИМ ЧАСОМ...

В Росії звільнено популярного керівника і ведучого  телепрограми "Намедни" (НТБ) Леоніда Парфьонова. Як повідомило РІА "Новости", офіційною причиною звільнення стало порушення Л. Парфьоновим трудового договору, згідно з яким останній зобов'язувався підтримувати політику свого керівництва. Відомо, що журналіста звільнили після телесюжету (який, до речі, був знятий з ефіру), присвяченого загибелі в Катарі екс-президента Чечні Зелімхана Яндарбієва. Він загинув у результаті замаху, здійсненого двома агентами російських спецслужб, над якими в Катарі саме йде суд. Парфьонов записав інтерв'ю з вдовою покійного Малікою Яндарбієвою, яка розповідала про те, що Зелімхан був особистим гостем еміра Катару, як прагнув колись повернутися на батьківщину, як вона приходила на суд над убивцями, аби подивитися їм у вічі.
Словом, пише "Україна молода", сюжет начебто без політики, але, вочевидь, влада Росії має іншу думку...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 11.06.2004 > Тема "З перших уст"