Версiя для друку Обговорити в форумi

Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". За його ухвалення проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226-ти, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Після ухвалення мовного закону депутати заспівали Гімн України.
Цим законом створюється Національна комісія зі стандартів державної мови та запроваджується посада уповноваженого із захисту державної мови.
Нацкомісія складатиметься з дев'яти членів, яких призначатиме Кабінет міністрів. Серед повноважень цього органу – затвердження вимог до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України. Нацкомісія уповноважена організовувати та проводити іспит на рівень володіння державною мовою, а за його результатами видавати відповідні сертифікати.
Уповноваженого із захисту державної мови також призначатиме на посаду та звільнятиме уряд. Уповноважений розглядатиме скарги та зможе штрафувати суб’єкти господарювання за порушення вимог закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова Верховної Ради та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, народні депутати, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.
Законом запроваджується Державна програма сприяння опануванню української мови, яку затверджує Кабінет міністрів. При цьому йдеться про те, що на державному рівні передбачено організацію курсів української мови для дорослих. Також держава має забезпечити можливість вільно опанувати державною мовою громадянам України, які не мали такої змоги.
Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит про рівень володіння державною мовою у порядку, який встановлює уряд. За його результатами особа отримає відповідний сертифікат. Класифікація рівнів володіння державною мовою розроблятиметься і затверджуватиметься Нацкомісією з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).
Разом з тим іноземні військовослужбовці, які служать у Збройних силах України та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони повинні будуть опанувати її протягом року з дня набуття громадянства.
Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Водночас закон передбачає, що супровід культурно-мистецьких, розважальних і видовищних заходів в Україні має здійснюватися державною мовою. У разі, якщо конферанс здійснює особа, яка не володіє нею, організатор повинен забезпечити переклад такого виступу державною мовою.
Законом визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях.
Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». Водночас у певних випадках цей термін є довшим. Наприклад, у сфері друкованих засобів масової інформації законом передбачений перехідний період тривалістю 30 місяців.
Як повідомляв Укрінформ, у першому читанні Рада ухвалила законопроект 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 4 жовтня 2018 року. Підготовка «мовного» законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців. За цей час комітет ВР з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок до цього документу. До другого читання проекту закону парламентарії приступили 28 лютого.

Тим часом…
Депутати з Опоблоку заблокували підписання закону про мову
Депутати із фракції "Опозиційний блок" заблокували підписання головою Верховної Ради Андрієм Парубієм закону про функціонування української мови як державної. Як передає кореспондент УНІАН, у парламенті зареєстровано два проекти постанов про скасування рішення парламенту про ухвалення зазначеного закону. Так, у Верховній Раді зареєстровано проект постанови "Про скасування рішення Верховної Ради України від 25 квітня 2019 року про прийняття в цілому проекту закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (реєстраційний №5670-д-П), авторами якого є голова фракції "Опозиційний блок" Вадим Новинський і його заступник Олександр Вілкул. Читайте також Як Рада ухвалювала мовний закон: фоторепортаж УНІАН Також зареєстровано проект постанови з такою ж назвою з реєстраційним №5670-д-П1, авторами якого є позафракційні народні депутати Юрій Бойко і Юлій Іоффе, а також члени фракції "Опоблок" Василь Німченко, Нестор Шуфрич, Юрій Мірошніченко, Михайло Папієв. Як відомо, відповідно до регламенту голова Верховної Ради України не може підписати закон до того моменту, поки парламент не проголосує ці проекти постанов. В разі, якщо парламент не підтримає ці постанови, Парубій матиме право підписати закон і подати його на підпис президенту України.
https://www.unian.ua/politics/10530909-deputati-z-opobloku-zablokuvali-pidpisannya-zakonu-pro-movu.html

У МЗС РФ НАЗВАЛИ ЗАКОН ПРО МОВУ В УКРАЇНІ «ПРИМУСОВОЮ УКРАЇНІЗАЦІЄЮ»

У МЗС Росії назвали закон про функціонування української мови як державної "примусовою українізацією". Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це на брифінгу в Москві сказала офіційний речник МЗС Росії Марія Захарова. "Верховна Рада ухвалила в другому читанні скандальний закон про українську мову. Інакше його назвати не можна. За своєю суттю він є законом про примусову українізацію, фактично тотальну", - впевнена Захарова. На її думку, закон встановлює "прямі заборони і обмеження на використання російської мови в різних аспектах суспільного життя". "Після офіційного оприлюднення ухваленого документа йому буде дана відповідна оцінка, хоча вже зрозуміло, що багато положень нав'язані адміністрацією Порошенка, що йде, і що він входить в протиріччя з цілою низкою міжнародно-правових норм", - заявила Захарова. Вона стверджує, що даний закон "йде врозріз" з Мінською угодою, де зафіксовано "право на мовне самовизначення", що ускладнить мирне врегулювання.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 26.04.2019 > Тема "З перших уст"