Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2019 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 15.11.2019
З Г╤ТАРОЮ ╤ ВЛАСНИМИ В╤РШАМИ. ЯК В╤ДРОДЖУ╢ТЬСЯ АВТОРСЬКА П╤СНЯ

Нотатки з Всеукра╖нського фестивалю «Обер╕г-2019» у Луцьку

7-9 листопада у Луцьку проходив Всеукра╖нський фестиваль авторсько╖ п╕сн╕ та сп╕вано╖ поез╕╖ «Обер╕г-2019». Гран-пр╕ фестивалю виборола учасниця з Криму Юл╕я Качула з батьковою п╕снею «Набол╕ло у душ╕, накримилось…»

***
В╕дроджений три роки тому в м╕ст╕ Луцьку Волинсько╖ област╕ Всеукра╖нський фестиваль авторсько╖ п╕сн╕ та сп╕вано╖ поез╕╖ "Обер╕г-2019" з╕брав цього разу рекордну к╕льк╕сть учасник╕в – понад 60 автор╕в-виконавц╕в ╕з 17-ти рег╕он╕в Укра╖ни. Серед них були аматори ╕ профес╕онали, сол╕сти й ансамбл╕, найстаршому виконавцю виповнився 71 р╕к, наймолодшому – 11.
Окр╕м традиц╕йно╖ авторсько╖ п╕сн╕, на фест╕ звучали блюз ╕ рок-н-рол, парафраз ╕ неформатна музика в акустичному супровод╕ г╕тари, фортеп╕ано, акордеону, бандури, флейти, укулеле, джембе... Тематика ╕ жанри п╕сень теж вражали р╕зноман╕ттям: виконавц╕ сп╕вали л╕рику й високу поез╕ю, сумували ╕ жартували, а наскр╕зними були теми рос╕йсько-укра╖нських в╕дносин, патр╕отизму та захисту сво╓╖ В╕тчизни.

ЮВ╤ЛЕЙНИЙ Р╤К “ОБЕРЕГУ”
На пресконференц╕╖ за участю орган╕затор╕в фестивалю "Обер╕г-2019" – представник╕в Волинсько╖ облради та облдержадм╕н╕страц╕╖, обласного науково-методичного центру культури та Луцько╖ м╕ськради – сп╕кери нагадали про те, що 2019 р╕к ╓ юв╕лейним, оск╕льки перший "Обер╕г" в╕дбувся р╕вно 30 рок╕в тому. Як ╕ ран╕ше, ╕деолог╕╓ю заходу залиша╓ться пропаганда як╕сного укра╖нського музичного продукту та укра╖нського св╕тогляду. Аби п╕дкреслити це, до гасла фестивалю "Без цензури, без халтури" нин╕ додали ще одне: "До укра╖нсько╖ державност╕ – через укра╖нську культуру".
"В╕домо, що будь-яка держава сто╖ть на трьох китах: мов╕, рел╕г╕╖ та культур╕. ╤ один ╕з цих пласт╕в ми й хочемо п╕дняти", – зазначив автор ╕де╖ в╕дновлення "Оберегу", депутат Волинсько╖ обласно╖ ради Серг╕й С╕вак.
За його словами, гарною традиц╕╓ю фестивалю, яка сприя╓ популяризац╕╖ укра╖нсько╖ авторсько╖ п╕сн╕, стають ви╖зн╕ концерти. Тор╕к бардам запропонували п╕дтримати захисник╕в ╕ посп╕вати у двох в╕йськових частинах Волин╕. А цього разу вони звернулись до студент╕в Луцька, як╕ з╕бралися в актов╕й зал╕ Сх╕дно╓вропейського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки.
Яскравими виступами в перший день фестивалю (7 листопада) молодь порадували В╕ктор Винник (гурт "Мер╕"), Тарас Силенко, переможець "Оберегу-2017" З╕нов╕й Медюх (гурт "Кул╕"), Володимир Смотритель (монотеатр "Кут"), Юр╕й Пол╕щук (гурт "Чорн╕ черешн╕") та ╕нш╕ в╕дом╕ в Укра╖н╕ виконавц╕.
Характерними рисами цьогор╕чного "Оберегу" були його волонтерська складова та високий р╕вень орган╕зац╕╖. З одного боку, доброчинну п╕дтримку в проведен╕ заходу надають меценати, а з ╕ншого – фестиваль теж допомага╓: з╕бран╕ на концертах кошти спрямовуються на потреби в╕йськових частин Волин╕.
"У той час як на ╕нших фестивалях в╕д нас вимагають плату за участь, тут нас безкоштовно забезпечують житлом ╕ харчуванням. Лучани дуже гостинн╕, а створена на фестивал╕ атмосфера надиха╓", – заначили сам╕ учасники "Оберегу".
Окр╕м того, для гостей були безкоштовно проведен╕ дв╕ екскурс╕╖ в Луцький замок Любарта ╕ його ун╕кальн╕ музе╖.
Аби розширити географ╕ю фестивалю ╕ залучити якомога б╕льше виконавц╕в, орган╕затори "вздовж ╕ впоперек проборознили ╕нтернет", вишукуючи тих, хто пише ╕ сп╕ва╓ укра╖нською, познаходили ╖х у соцмережах чи де╕нде й запропонували долучитися. В╕дтак на фестиваль було подано 85 заявок ╕з записами п╕сень. В╕дб╕р проводився дистанц╕йно ╕ зак╕нчився запрошенням 62-х учасник╕в.
Другий день "Оберегу" й половину третього в зал╕ Луцького палацу культури тривало конкурсне прослуховування. Оц╕нювало конкурсант╕в представницьке жур╕ на чол╕ з в╕домими письменниками ╕ громадськими д╕ячами братами В╕тал╕╓м ╕ Дмитром Капрановими. До складу жур╕ входили також знан╕ укра╖нськ╕ барди й автори-виконавц╕ Едуард Драч, Серг╕й Лазо, Володимир Смотритель, Юр╕й Пол╕щук, ╤гор Баранюк ╕ письменник В╕тал╕й Климчук.
Розказати про вс╕х учасник╕в фестивалю неможливо, але й знайомство з тими, кого я "вихопила" п╕сля виступу, дозволя╓ зрозум╕ти, як╕ люди з’╖халися до Луцька сказати сво╓ слово, донести свою п╕сню й заявити про свою творч╕сть.

П╤СН╤, НАРОДЖЕН╤ В АТО
Уродженець Ново╖ Каховки Херсонсько╖ област╕, а нин╕ – п╕дпри╓мець ╕з Дн╕пра Серг╕й Цигипа виступа╓ п╕д сцен╕чним псевдон╕мом "Майор Вихор". В╕н – учасник АТО, куди свого часу п╕шов добровольцем ╕ де прослужив два роки. Г╕тару на в╕йн╕ в руки не брав – там було не до того. В╕рш╕ про пережите почали народжуватися п╕зн╕ше. На "Оберез╕" Серг╕й сп╕вав, зокрема, про оборону Краматорського аеропорту.
"Про Донецький ╕ Луганський аеропорти знають ус╕, а от про аеропорт, який ми в╕дстояли, н╕хто не згаду╓. Його оборона тривала 80 д╕б, а командував нею полковник Кривонос, який зараз ╓ заступником секретаря РНБОУ", – розпов╕в бард.
У Дн╕пр╕ Цигипа брав участь у фестивал╕ "П╕сн╕, народжен╕ в АТО" ╕ на "Обер╕г" був запрошений разом ╕з колегами.
"Я теж "воюю" п╕снею, основна тема мо╖х твор╕в – в╕йськов╕ д╕╖ на сход╕. Ми, пост╕йн╕ учасники фестивалю "П╕сн╕, народжен╕ в АТО", виступа╓мо на фронт╕ у склад╕ волонтерських груп ╕ високомоб╕льно╖ бригади "Браво" Генштабу, яка йде "на передок" ╕ сп╕ва╓ у бл╕ндажах". ╥здимо туди 3-4 рази на р╕к, – розказав про себе ще один учасник фестивалю Серг╕й Бойко.
В╕тал╕й та Дмитро Капранови з Серг╕╓м Цигипою та Серг╕╓м Бойком
В╕тал╕й та Дмитро Капранови з Серг╕╓м Цигипою та Серг╕╓м Бойком
На "Оберез╕" в╕н, щоправда, вир╕шив сп╕вати легк╕ п╕сн╕. Одна з них була жарт╕влива – про необх╕дн╕сть учити сольфедж╕о.

ДУЕТ ╤З ПАРАФРАЗОМ
Потужний виступ дуету "О’Темпора" у склад╕ вокал╕стки Мар’яни Горд╕йчук та п╕ан╕ста й сп╕вака ╢вгена Яворського так вразив учасник╕в фестивалю, що про нього заговорили вс╕ й одразу. Ними захоплювались ╕ пророкували ╖м перемогу.
Я з Мар’яною та ╢вгеном познайомилась в╕дразу п╕сля виступу, щойно отямилась в╕д останнього акорду ╖хньо╖ п╕сн╕. З’ясувалося, що ╢вген за фахом – програм╕ст, за плечима у нього – лише музична школа по класу фортеп╕ано. Досягти р╕вня, який в╕н показав на фест╕, йому вдалося завдяки самост╕йн╕й ╕ наполеглив╕й робот╕.
"Зв╕сно, я ще не вийшов на той р╕вень, щоб повн╕стю розслаблятися на сцен╕, але як╕сний продукт уже можу продемонструвати", – зазначив музикант.
Його подруга Мар’яна – студентка Льв╕всько╖ нац╕онально╖ музично╖ академ╕╖ ╕м. М. Лисенка. Разом молод╕ люди працюють р╕к, але репетирувати ╖м вда╓ться нечасто. Адже ╢вген мешка╓ у Львов╕, а Мар’яна – в Ки╓в╕.
На "Оберез╕" дует показав дещо незвичне й ориг╕нальне – парафраз, в╕льн╕ фантаз╕╖ на теми старих, давно забутих п╕сень, взятих за основу ╕ пересп╕ваних.
"Н╕чого схожого з ориг╕налом у наш╕й робот╕ вже нема╓: слова ╕ мелод╕я – переписан╕, ╕ лише за деякими нотами можна здогадатися, яку ╕дею ми використали", – пояснив ╢вген.
...Яким же великим було здивування учасник╕в, зокрема й профес╕йних музикант╕в, коли вони д╕зналися, що "О’Темпора" не потрапила до числа лауреат╕в "Оберегу". "Певно, жур╕ ╖х не почуло чи не зрозум╕ло", – витало у фестивальному середовищ╕.

ЧАСТО ДУМАЮТЬ, ЩО П╤СНЯ ПРО КОХАННЯ, А НАСПРАВД╤ – ПРО МАЙДАН
Ц╕кавим ╕ нав╕ть трохи драматичним був виступ молодо╖ ки╖всько╖ виконавиц╕ ╢лизавети Жар╕ково╖, котра акомпанувала соб╕ на роял╕. Спочатку до р╕вня клав╕ш упав передбачений для голосу м╕крофон, а невдовз╕ у зал╕ й на сцен╕ вимкнулося св╕тло. Все це негативно, вважа╓ виконавиця, позначилось на ╖╖ виступ╕, ут╕м високий р╕вень конкурсантки жур╕ таки встигло оц╕нити ╕ присудило ╖й трет╓ м╕сце.
Писати музику ╢лизавета почала ще в дитинств╕, п╕д час навчання в музичн╕й школ╕. П╕зн╕ше робила це в музучилищ╕, мр╕яла стати профес╕йною п╕ан╕сткою. Дуже старалась, та на 4-му курс╕ "переграла руки". Так п╕ан╕сти говорять про профес╕йн╕ захворювання, як╕ вражають суглоби та сухожилля. Розпрощавшись ╕з мр╕╓ю, Л╕за вивчилася на ф╕лолога ╕ нин╕ виклада╓ укра╖нську мову й л╕тературу, та музику полишити не змогла. Почала брати уроки вокалу й за к╕лька рок╕в досягла достатньо високого р╕вня: сьогодн╕ вона – лауреат багатьох укра╖нських музичних фестивал╕в, де здобувала перш╕ й друг╕ м╕сця.
╢лизавета назива╓ себе представницею неформатно╖ музики, а на запитання – про що сп╕ва╓, в╕дпов╕да╓ так: "Важко сказати. Часто хтось дума╓, що п╕сня – про кохання, а насправд╕ вона – про Майдан. Або навпаки: думають, що це патр╕отична п╕сня, а вона – про кохання. Це тому, що я люблю укра╖нську поез╕ю, особливо ХХ стол╕ття. Мо╖ улюблен╕ автори досить химерн╕ – Антонич, Йогансен, Римарук, представники ки╖всько╖ школи поет╕в. Я люблю все таке метафоричне, ╕ воно в╕дбилось на мо╖й творчост╕", – розпов╕ла д╕вчина.
На Гала-концерт╕ "Оберегу", виступаючи вже як лауреатка, ╢лизавета сп╕вала п╕сню, присвячену нещодавно загибл╕й херсонськ╕й патр╕отц╕ Катерин╕ Гандзюк. З нею Л╕за познайомилася через соцмережу, але й на в╕дстан╕ оц╕нила, як вона розум╕лася на мистецтв╕ й п╕дтримувала його.
Минуло к╕лька дн╕в п╕сля фесту, а в мо╖й пам’ят╕ й дос╕ спливають перш╕ слова т╕╓╖ п╕сн╕: "Д╕вчинко, ти тепер море..."

ХЛОПЧИК З УКУЛЕЛЕ
У фо╓ Палацу культури я зустр╕ла родину з 11-р╕чним хлопчиком, який у руках тримав маленьку г╕тарку – укулеле. Данилко щойно виступив з╕ сво╖м батьком ╕ разом з ним якраз полегшено видихав.
"Ми при╖хали з м╕ста Кам’янське Дн╕пропетровсько╖ област╕, виступа╓мо дуетом. Дуже задоволен╕ фестивалем, орган╕зац╕я – на висот╕, абсолютно все подоба╓ться", – сказав батько Серг╕й Горд╕╓нко.
Сам в╕н п╕дпри╓мець ╕ музикант-любитель ╕з багатор╕чним стажем – грав колись у групах, а зараз склада╓ компан╕ю синов╕. Зрештою, без батька Даню на "Обер╕г" би не допустили, оск╕льки обумовлений в╕к учасник╕в – в╕д 16 рок╕в.
Хлопчик учиться в музичн╕й школ╕ й на в╕дм╕ну в╕д однокласник╕в, як╕ в╕ддають перевагу "попс╕", любить рок ╕ акустичну музику. П╕сень ще не склада╓, сп╕ва╓ з батьком його твори.

СП╤ВАЙ – ╤ ДОВГО ЖИТИМЕШ
Волинь на фестивал╕ була представлена достойно. З одного боку тому, що ╖хати недалеко, з ╕ншого, бо волиняни – люди сп╕вуч╕ й часто виступають ц╕лими родинами. Захоплення нечисельно╖ на прослуховуванн╕ публ╕ки викликав 71-р╕чний Брон╕слав Котвицький, який був чи не найжвав╕шим учасником конкурсу, в╕н сп╕вав ╕ танцював укра╖нський рок-н-рол. П╕сля виступу пан Брон╕слав розпов╕в, що живе в селищ╕ Рокин╕ Луцького району, п╕сн╕ пише з╕ шк╕льних рок╕в. ╥х тематика – р╕зноман╕тна: л╕рична, патр╕отична, дитяча, туристична. Туризмом захоплю╓ться вся його с╕м’я, а на Говерлу д╕дусь п╕д╕ймався 5 раз╕в.
"Секрет молодост╕ – писати п╕сн╕, сп╕вати, ходити в походи ╕ мати ╕нтерес до всього. Коли людина переста╓ мр╕яти, вона в╕дразу стар╕╓", – под╕лився сво╓ю мудр╕стю чолов╕к.
Окремо в╕д пана Брон╕слава на фестивал╕ виступав його син Леон╕д Котвицький. П╕д г╕тару в╕н сп╕вав про турпоходи, а пот╕м дуетом з╕ сп╕вачкою ╤риною Гапонюк презентував власний г╕мн "Оберегу".
"Я не ст╕льки музикант, як поет, п╕сень у мене – десятки, а в╕рш╕в — сотн╕. Я оце вперше вир╕шив засп╕вати сам, а до цього лише акомпанував батьков╕", – з╕знався бард.
За фахом молодший Котвицький – л╕кар-терапевт. Нещодавно в╕н вир╕шив зм╕нити профес╕ю ╕ "перейти на роботу" в YouTube. Створений ним канал ма╓ вже 24 млн перегляд╕в ╕ да╓ непоганий дох╕д. Щоправда, "л╕ку╓" там медик уже не людей, а мотокоси, бензопили та ╕ншу техн╕ку, розбирати й збирати яку йому дуже подоба╓ться.

СМ╤ЛИВ╤СТЬ БУТИ УКРА╥НКОЮ
Ще на пресконференц╕╖ орган╕затори пов╕домили, що серед заре╓строваних на участь у фест╕ ╓ й мешканц╕ Криму, Донецько╖ та Лугансько╖ областей. П╕зн╕ше я д╕зналася, що з Донбасу були переселенц╕, а от Крим представляла Юл╕я Качула ╕з С╕мферополя – виконавиця як власних, так ╕ батькових п╕сень.
"Я давно не була на фестивалях, це, мабуть, уперше за п╕втора року. Не було настрою, не хот╕лося н╕чого. Але я зрозум╕ла, що треба робити те, що можу, ╕ максимально багато там, де я ╓. Зараз я викладаю у сво╖й власн╕й вокальн╕й студ╕╖, маю багато учн╕в р╕зних нац╕ональностей. Серед них чимало кримських татар. З ними ми зробили просто неймов╕рне в╕део – записали духовний г╕мн цього народу "Guzel Qirim" (Гюзель Кирим) укра╖нською мовою", – розпов╕ла Юл╕я.
Коли ми розмовляли з нею, вона ще не знала, що отрима╓ гран-пр╕ фестивалю. А присудили його ╖й не т╕льки за виконавську майстерн╕сть, а й за громадянську позиц╕ю ╕ см╕лив╕сть залишатись укра╖нкою там, де це заборонено. На гала-концерт╕ Юля виконувала п╕сню свого батька "Накримилось", у як╕й автор дор╕ка╓ п╕вострову за те, що в╕н вигнав мат╕р Укра╖ну з╕ свого дому. "Не та мати, що родила, а та мати, що ростила... що ж тоб╕, невдячний сину, було мало"...
Приймаючи нагороду, Юл╕я з г╕ркотою зазначила: "Якби ви знали, як вони не хочуть, щоб ми розвивалися ╕ росли. Але ми все одно будемо це робити".
В╕таючи ╖╖, публ╕ка п╕днялася з╕ сво╖х м╕сць, ╕ для д╕вчини, як вона з╕зналася згодом, це стало найвищою в╕дзнакою.

В╤ДРОДЖЕННЯ П╤СЛЯ ДЕПРЕС╤╥
В останн╕й фестивальний веч╕р зала Луцького палацу культури була заповненою вщерть.
"Упродовж трьох рок╕в в╕дроджений "Обер╕г" пропагу╓ укра╖нську п╕сню там, на сход╕ Укра╖ни, а тепер долучився ╕ п╕вдень. Ще в 2017-му в нас був учасник з╕ Слов’янська, тор╕к Слов’янськ отримав гран-пр╕, а цього року ма╓мо Крим. "Перлинки", як╕ до нас при╖жджають, стають лауреатами, показують нам, зах╕днякам, приклад ╕ кажуть: ми там теж ╓! ╤ доки так буде, доти укра╖нську державу не здолати. Бо де зак╕нчу╓ться мова, там почина╓ться пожива для чужинц╕в. Тож нехай "Обер╕г" викону╓ свою м╕с╕ю, а Укра╖на буде такою, якою ╖╖ хот╕ли бачити ц╕л╕ покол╕ння наших нац╕ональних геро╖в", – сказав перед гала-концертом депутат Волинсько╖ обласно╖ ради Олександр Пирожик.
Лауреат╕в фестивалю (9 сол╕ст╕в та ансамбл╕в плюс володарку гран-пр╕) нагороджували на гала-концерт╕, який, без переб╕льшення, був просто фе╓ричним. Адже участь у ньому брали не т╕льки переможц╕ "Оберегу-2019", а й почесн╕ гост╕: члени жур╕, лауреати минулор╕чних фестивал╕в, ╕нш╕ з╕рки укра╖нсько╖ сцени: Валер╕й Маренич, Едуард Драч, Серг╕й Лазо, Тарас Силенко, Богдан Дощ, В╕ктор Погуляй, Микола Б╕льшевич, гурти "Кул╕", "Очеретяний к╕т", "Гал╕лео", донька нещодавно загиблого Василя Жданк╕на Анастас╕я та ╕нш╕ митц╕, яких можна назвати горд╕стю укра╖нсько╖ музично╖ культури.
"Якщо хтось каже, що нац╕я не в╕дбулася, хай при╖де на "Обер╕г" – ╕ подивиться. Цього року це в мене вже 12-й фестиваль, тож пов╕рте – мен╕ ╓ з чим пор╕внювати, – сказав з╕ сцени Серг╕й Лазо.
Прокоментувати п╕дсумки фестивалю я попросила ╕ члена жур╕, в╕домого бандуриста ╕ барда Едуарда Драча.
"Пор╕вняно з минулим роком, р╕вень виконавц╕в пом╕тно вир╕с. ╤ к╕льк╕сть охочих виступити значно зросла. Кр╕м того, ми побачили зб╕льшення ╕нтересу до жанру ╕ творчост╕ взагал╕. П╕сля багатор╕чного затишшя з’явилося багато нових ╕мен, нових автор╕в. Це св╕дчить про те, що пер╕од сусп╕льно╖ депрес╕╖ мина╓ – ╕ люди починають оживати. Творч╕сть завжди в╕дроджу╓ться першою, п╕сля не╖ вже йде пол╕тика й економ╕ка. Тому маю гарний прогноз", – п╕дв╕в риску музикант.
Натал╕я Потапчук
www.ukrinform.ua
***
Фоторепортаж з фестивалю див╕ться на Фейсбук-стор╕нц╕ «КС» -
https://www.facebook.com/krymskasvitlytsia

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 15.11.2019 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21720

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков