"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2019 > Тема "З перших уст"
#47 за 22.11.2019
МОЯ М╤С╤Я – ПРЕЗЕНТУВАТИ Ф╤ЛЬМ ╤ ЗАЦ╤КАВИТИ ╤СТОР╤╢Ю ГОЛОДОМОРУ
Р╕чард Бачинський-Гувер, сценарист ф╕льму «Г╕рк╕ жнива» МОЯ М╤С╤Я – ПРЕЗЕНТУВАТИ Ф╤ЛЬМ ╤ ЗАЦ╤КАВИТИ ╤СТОР╤╢Ю ГОЛОДОМОРУ
Канадський к╕нематограф╕ст укра╖нського походження, автор сценар╕ю першо╖ англомовно╖ художньо╖ стр╕чки про Голодомор в Укра╖н╕ «Г╕рк╕ жнива» Р╕чард Бачинський-Гувер презентував цей ф╕льм у Дн╕пр╕. Сценарист також в╕дв╕дав Мемор╕ал жертвам Голодомору та пол╕тичних репрес╕й, побував у ╕сторичному музе╖ й Музе╖ АТО ╕ взяв участь у «круглому» стол╕ на тему Голодомору. Кореспонденти Укр╕нформу запитали, як╕ його враження в╕д м╕ста та що в╕н дума╓ про можлив╕сть створення у Дн╕пр╕ Музею Голодомору. Виявилося, що Р╕чард Бачинський-Гувер – нащадок давнього укра╖нського роду. - Знаю, що ваша родина постраждала в╕д радянсько╖ влади? - М╕й батько лишився сиротою у 8 рок╕в. Оск╕льки близьких родич╕в не було, його забрали до дитбудинку, де записали п╕д ╕ншим ╕менем ╕ пр╕звищем. У Канад╕, в пров╕нц╕╖ Ман╕тоба, мешкав батьк╕в дядько, який ви╖хав за кордон у перш╕й хвил╕ ем╕грац╕╖. Але в╕н н╕чого не знав про долю родини сестри ╕ його небожа, радянська влада не пов╕домила йому про це. М╕й батько зазнав великих випробувань ╕ понев╕рянь, перш н╕ж д╕стався до дядька. ╤з тим англ╕йським ╕м’ям, яке йому дали, з психолог╕чною травмою, що в╕н сирота, батько жив усе життя. Пам’ятав укра╖нськ╕ слова – п╕чка, вареники, борщ, але ц╕ спалахи пам’ят╕ були поодинок╕. Це все спонукало мене взятися за вивчення укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. ╤ вже дорослим я знайшов село в Галичин╕, де, ймов╕рно, жили батьков╕ родич╕. Старенька ж╕нка у цьому сел╕ згадала, що там жили Бачинськ╕, й у них був маленький хлопчик, в╕н плакав, – говорила вона мен╕ по телефону. Я знайшов таким чином батькового двоюр╕дного брата ╕ пов╕домив про це йому. А вони знайшли мамине фото й передали йому. Так м╕й батько на схил╕ л╕т лиш побачив сво╖х маму й тата. - Ви використали цю ╕стор╕ю в сценар╕╖ ф╕льму «Г╕рк╕ жнива»? - Так. Цей образ маленького покинутого хлопчика я застосував у ф╕льм╕ «Г╕рк╕ жнива». На початку стр╕чки ╓ кадри, де маленький козачок, якого з╕грав м╕й син Женя, ╖де на баскому кон╕ й навс╕б╕ч вимаху╓ шаблею. Мо╓му батьков╕ так само довелося самост╕йно протистояти ус╕м негараздам. Вже тут я зрозум╕в, що пр╕звище Бачинських було в Укра╖н╕ досить поширене ╕ мало вагу. Один ╕з далеких родич╕в, ╤ван Бачинський – став одним ╕з перших, хто написав книжку про незалежну Укра╖ну в 1895 роц╕. В╕н по╖хав в Америку, просив допомоги, але йому в╕дпов╕ли: «Ви дуже хоробрий, але допомогти вам не можемо». - Ви, мабуть, добре зна╓те укра╖нську мову й культуру? - Я не р╕с в укра╖нськ╕й культур╕. Мо╖ батьки ╖╖ вже не знали. Але мама завжди мен╕ говорила: «Ти ма╓ш талант. Ти ма╓ш добру ╕дею про Голодомор. Помагай Укра╖н╕, синку, ╕ н╕коли не зупиняйся». Вже п╕зн╕ше я знайшов грош╕, команду, режисера, зйомки проводилися й тут, в Укра╖н╕, в арх╕тектурному музе╖ «Пирог╕в» п╕д Ки╓вом, у самому Ки╓в╕ та в Лондон╕. Бюджет ф╕льму – понад 20 м╕льйон╕в долар╕в. ╤нвестори сказали, що п╕дтримуватимуть цей про╓кт не заради грошей, а задля того, щоб людство знало про Голодомор не менше, ан╕ж про Голокост. Щоб св╕т сприймав Голодомор ╕ Голокост однаково, щоб вони були на одному р╕вн╕. ╤дея ф╕льму у мене з’явилася ще в 1999 роц╕, але лише у 2011-му я представив сценар╕й ╕нвестору з Торонто ╤ну ╤гнатовичу. Весь цей час я працював над сценар╕╓м в Укра╖н╕, де вивчив безл╕ч ╕сторичних документ╕в ╕ св╕дчень. У ф╕льм╕ розгорнуто величезну канву: тут ╓ й ╕стор╕я кохання, й Голодомор, але нам довелося почати з б╕льшовицько╖ революц╕╖, нам потр╕бно було пояснити багато речей – особливо про те, який спротив чинили селяни новому колгоспному ладу й так званому розкуркуленню. Роботу над ф╕льмом зак╕нчували, вже коли в Ки╓в╕ починався Майдан. ╤ в цьому теж ╓ певне знамення. Як тод╕, так ╕ зараз укра╖нц╕ хочуть показати, що вони нац╕я справедлива та волелюбна. Голодомор в Укра╖н╕ 1932-33 рок╕в – це не т╕льки трагед╕я нац╕╖, це ще окрем╕ траг╕чн╕ ╕стор╕╖ наших родич╕в, земляк╕в. Якщо не говорити про Голодомор, то молоде покол╕ння ╕ знати не буде. Моя м╕с╕я – презентувати ф╕льм ╕ звернути увагу, особливо молод╕, на ╕стор╕ю як вона ╓, але у такому формат╕, щоб ще й зац╕кавити. - Як молодь сприйма╓ ваш ф╕льм? - Наша молодь не звикла довго сид╕ти. Годину тридцять ╕де ф╕льм. Але п╕сля нього, можливо, вони захочуть п╕ти до б╕бл╕отеки – ╕ вивчити, д╕знатись, зрозум╕ти щось б╕льше. «Г╕рк╕ жнива» – це наче м╕сток у св╕домост╕. Дн╕про – молодець, що хоче в╕дкрити Музей жертв Голодомор╕в. Це дуже потр╕бно, необх╕дно для молод╕. Ф╕льм режисера Джорджа Менделюка та продюсера ╤на ╤гнатовича «Г╕рк╕ жнива» став першим художн╕м к╕но, яке розпов╕сть св╕товому глядачу про трагед╕ю, яка довго замовчувалася Радянського владою та дос╕ ╓ малов╕домою за межами Укра╖ни. Людмила Блик
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 22.11.2019 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21749
|