Версiя для друку Обговорити в форумi

Підсумки п'ятої сесії ВР УКРАЇНИ

Верховна Рада - це суспільно-політичний організм, всеукраїнський барометр, "суспільно-політична кардіограма, на якій зафіксовано пульс держави", - це відзначив Голова Верховної Ради Володимир Литвин під час виступу в парламенті з нагоди закриття роботи п'ятої сесії ВР четвертого скликання.
Він наголосив, що протягом поточної сесії парламент не стояв осторонь усіх проблем в нашій країні, у внутрішній і зовнішній політиці держави.
Володимир Литвин високо оцінив співпрацю уряду і парламенту, зазначивши, що вона вийшла "на якісно новий рівень". За його словами, протягом сесії уряд і парламент провели 12 спільних заходів, які позначились на поліпшенні ситуації в економіці і житті громадян. Володимир Литвин також поінформував, що протягом сесії було зроблено понад 2 300 депутатських запитів, що свідчить про зв'язок народних депутатів зі своїми виборцями. Парламент прийняв протягом сесії 231 закон, з яких 59 - у новій редакції, ратифікував 55 міжнародних угод. Найбільшим досягненням роботи парламентаріїв Володимир Литвин вважає ухвалення Цивільного Процесуального кодексу України, низки законів, що стосуються реформування судової системи, зокрема про третейські суди та статус суддів.
Серйозним досягненням роботи цієї сесії Володимир Литвин назвав також початок політичної реформи в країні, зокрема ухвалення законів про вибори Президента України, про вибори народних депутатів і депутатів місцевих рад. При цьому він наголосив, що під час ухвалення багатьох питань, незважаючи на часом гарячі дискусії, Верховна Рада знаходила політичний компроміс і ухвалювала важливі для країни рішення.
Володимир Литвин також позитивно оцінив ухвалення низки законодавчих актів у галузі економіки, права, а також щодо реформування фінансової та податкової системи, що дало змогу залучити в економіку нашої держави додаткові інвестиції. Важливим також було ухвалення узгоджених урядом і парламентом змін до Закону України про державний бюджет на 2004 рік.
Підбиваючи деякі підсумки діяльності народних депутатів у поточній сесії, Володимир Литвин підкреслив, що парламент повинен "витримати курс на зближення діяльності уряду і Верховної Ради". Він висловив сподівання, що результатом спільної діяльності уряду і парламенту найближчим часом стане підвищення у 2 - 2,5 раза стипендії студентам, збільшення обсягів місцевих бюджетів, за рахунок чого підвищаться зарплати та інші соціальні виплати громадянам.
Позитивно він оцінив також низку законодавчих актів, прийнятих узгоджено урядом і парламентом на захист інвалідів, на створення для них робочих місць, а також на захист ветеранів Великої Вітчизняної війни. Наочним прикладом цього є те, що уряд і парламент узгоджено ухвалили рішення про оголошення 2005 року Роком ветеранів України.
Завершуючи свій виступ, Володимир Литвин як негатив відзначив те, що інколи на поведінку парламенту впливають позапарламентські сили. Він наголосив, що "Верховна Рада не може і не повинна йти за течією, треба займати певну власну позицію", яка була б на користь держави, українського народу і суспільству.
Володимир Литвин висловив кілька міркувань з приводу майбутніх президентських виборів, підготовка до яких суттєво впливала на діяльність нинішньої сесії. При цьому він побажав усім мудрості і виваженості під час виборчої кампанії і виборів майбутнього президента, а також висловив побажання, щоб кандидат на пост президента добре усвідомлював, що його "виграш не повинен стати програшем для держави".
Керівник парламенту подякував усім за співпрацю і оголосив про завершення діяльності нинішньої сесії Верховної Ради України. Прозвучав Гімн України. Так відбулось урочисте закриття сесії.

Юрій КОСТЕНКО, лідер Української народної партії, перший заступник голови фракції "Наша Україна":
- Я зупинюся на двох головних складових підсумків сесії - політичній та економічній.
На цій сесії влада продовжила спроби в брутальний, антиконституційний спосіб провести так звану політичну реформу. Після того, як не вдалося продовжити на два роки повноваження діючого Президента, а потім проштовхнути норму обрання Президента парламентом, з'явилася ідея урізати повноваження глави держави з тим, щоб, маючи парламентську більшість, і після президентських виборів зберегти всю повноту влади в руках тих, хто нині її будь-що намагається утримати. Методи, які влада застосувала для проштовхування т. зв. конституційних змін - порушення самої ж Конституції - викликали реакцію з боку Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка має намір на найближчій своїй сесії розглянути українське питання, що може загрожувати Україні якщо не призупиненням членства в цій організації, то позбавленням права голосу.
Щодо підсумків економічних, то ухвалення бюджету, в якому, за нашими оцінками,  приховано понад 10 млрд. грн. (при 52 мільярдах, які складають бюджет), свідчить, що відбулося масштабне обкрадання українського громадянина.
А внесення змін до бюджету на 2004 рік - це перекладання боргів цього уряду на уряди наступні.
На цій сесії було ухвалено багато законів позитивних, але, враховуючи ту систему, яка витворилася в Україні, навіть ідеальні закони просто не діють. Бо немає незалежних судових органів, які повинні дбати про їх виконання усіма, а не лише частиною суспільства.
Щодо оцінки роботи "Нашої України" на цій сесії, то, як на мене, ми вийшли із декількома фундаментальними ініціативами, які б дозволили в цій ситуації покращити життя більшості громадян. Це Проект бюджету на 2004 рік, який мав соціальне спрямування, але був відхилений урядом, а також пропозиції щодо врегулювання питання про виплати зарплат вчителям, реалізація ст. 57 Закону про освіту.

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, заступник голови Української народної партії, перший заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики та праці:
- Робота народних депутатів під час сесії у вирішенні соціальних питань була вкрай неефективною. Це пояснюється тим, що у парламенті домінує пропрезидентська і проурядова більшість, яка зацікавлена у звуженні соціальних прав найманих працівників та інших громадян, котрі мають право на соціальну підтримку з боку держави.
Уряд Януковича розігрував просту карту: спочатку відібрати у людей те, що вони заслужили, як було у випадку з мінімальною заробітною платою і з пенсійною реформою, а потім з барського плеча це знову повернути, як, наприклад, введення з 1 вересня мінімальної заробітної плати в 237 грн., яка мала бути такою ще з 1 грудня минулого року. Це стосується й пенсій. Зараз ідуть різноманітні копійчані підвищення, але основне підвищення вкрадено ще наприкінці минулого року. Тому з такою соціальною політикою уряду діяльність парламенту, в якому є проурядова більшість, не могла бути ефективною, а намагання "Нашої України" відстоювати права людей у цьому питанні не завжди завершувалися результативно з огляду на значний опір більшості.
Головне питання, яке турбувало мене як члена Комітету від блоку "Наша Україна" та від Української народної партії - це постійне намагання уряду занизити соціальні стандарти, завдати ударів по мінімальній зарплаті, пенсійній реформі та інших соціальних параметрах. Тому протягом сесії у співавторстві з Віктором Ющенком я вніс законопроект про поетапне наближення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму, який був розглянутий на Комітеті і внесений до порядку денного сесії. Законопроектом пропонувалося з
1 липня ц. р. довести рівень мінімальної зарплати не нижче 80% від рівня прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2005 р. вийти на 100% прожиткового мінімуму. У такому разі можна було б говорити про виконання ст. 48 Конституції України про прожитковий мінімум та законодавства про оплату праці. Проте спікер Литвин, очевидно, під тиском уряду і пропрезидентської більшості, постійно відкладав це питання і воно фігурувало десь у кінці порядку денного на тиждень. У результаті - справа до нього так і не дійшла. 
Після наступу уряду Януковича на пенсійну реформу я ініціював внесення постанови про проведення дня уряду з метою заслухати Януковича, Азарова, профільних міністрів і керівників щодо незаконності минулорічної  постанови Кабінету міністрів №1783, яка практично звела нанівець усю пенсійну реформу, зменшивши внаслідок зміни розрахункової формули реальні пенсійні виплати для більшості пенсіонерів.
 
Олекса ГУДИМА, голова Підкомітету з питань газової промисловості Комітету ВР з питань ПЕК, член політичної групи Української народної партії фракції "Наша Україна":
- Під час цієї сесії ми активно виступили проти Міжнародного газового консорціуму, створення якого шкодить національним інтересам України. Його сьогодні немає. Натомість Конституційний суд вже два місяці не може винести вердикт щодо подання групи народних депутатів з вимогою визнання угоди про співпрацю в газовій сфері між урядами України та Росії нечинною.
З нафтовою трубою аналогічна ситуація: було бажання влади протягнути в парламенті  Закон про концесії та віддати комерційним структурам основні прибутки від експлуатації нафтової труби - тобто спрямувати їх в "офшорки".
За моєю участю та при активній позиції Української народної партії на цій сесії нам вдалося не допустити включення Національного диспетчерського центру і стратегічних ліній електропередач напругою
220 Вт і більше до статутного капіталу акціонерної компанії "Енергетична компанія України". Ми переконані, що створення такої компанії є спроба продати її. Національний диспетчерський центр виведений із об'єктів, які включені в цю компанію.
Сьогодні все ще триває напружена боротьба із сумнозвісним реверсом, яка переноситься на наступну сесію. Аналогічна ситуація і щодо ядерної енергетики. Ми сьогодні заявляємо, що введення в дію двох енергоблоків - Рівненської та Хмельницької АЕС, - будучи позитивним фактором для української енергетики, водночас створює серйозні проблеми з точки зору їх надійності, оскільки наполегливо пропонований Росією технічний кредит надійності їх функціонування не забезпечує.

Ігор ЮХНОВСЬКИЙ, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти, член політичної групи Української народної партії фракції "Наша Україна":
- Впродовж сесії парламентарії прийняли чималу кількість законів та змін до деяких законів щодо освіти. Проте, на жаль, положення цих документів урядом не виконуються.
Основне завдання, що залишилось не врегульованим парламентаріями в освітній галузі, - низька оплата праці вчителів. Прийняття нового закону про визначення пенсій призвело до того, що пенсійне забезпечення вчителів є вкрай незадовільне, а дії уряду стосовно поліпшення ситуації нелогічні.
Я можу пояснити це двома причинами: з одного боку - освітня галузь держави є невпорядкованою. Прикладом тому є середні школи, особливо сільські. Середня заповнюваність сільських шкіл в Україні коливається від 55 до 110 дітей на всю школу. У Польщі цей показник дорівнює цифрі 680 дітей на школу. Крім того, завантаження одного вчителя теж недостатнє. Якщо американський вчитель в середньому 11 годин проводить у школі в роботі з дітьми, то український вчитель - не більше 4 - 5 годин. Ця організаційна проблема, яка стосується компетенції Міністерства освіти, має бути хоча б у проекті вирішення.
З іншого боку - нині заробітна плата вчителів вдвічі нижча, аніж середня зарплата працівників промисловості. Хоча, згідно із законом, вони мають бути однаковими. Уся шкала заробітних плат в Україні має складатися за світовим зразком. Посередині цієї шкали має бути заробітна плата вчителя, тобто вважатися за одиницю. А доки ми не піднімемо середню заробітну плату вчителя, до тих пір Україна не вийде із кризового стану.
Щодо вищої освіти було ухвалено низку різноманітних законів, що збільшують автономію вищих навчальних закладів - у першу чергу, це стосується фінансової діяльності ректорів. Відтепер ВНЗ мають право класти гроші на депозит та брати кредити на свій розвиток під певну заставу майна. Ухваливши відповідний закон, народні обранці також впорядкували питання плати за землю. Згідно з документом, вищі навчальні заклади та академічні установи звільняються від плати за землю.
Чималу кількість Законів народні депутати прийняли щодо дошкільної, середньої та профтехосвіти. Наприклад, закон, який забороняє власникам енергетичних засобів відключати бюджетні освітні установи від постачання електроенергії. Разом з тим, прийнято поправки до закону, згідно з яким приватні освітні заклади визначені як неприбуткові вищі навчальні заклади.

Валерій АСАДЧЕВ, заступник голови Бюджетного комітету ВР, член політичної групи Української народної партії фракції "Наша Україна":
- Сесія проходила під знаком політичної боротьби і підготовки до президентських виборів. "Заспів" - це її початок з незрозумілої, так званої "позачергової" сесії, присвяченої змінам до Конституції. Апофеоз - голосування за зміни до Конституції, фактично, за той же самий законопроект, який до того був відхилений тією ж Верховною Радою. Запам'яталися розгляд подій у Мукачевому та маса інших повідомлень про неправові дії з боку влади і президента, чергові кризові ситуації (зокрема, на ринку нафтопродуктів), проблеми з бюджетом - приховування 10 млрд. грн.
Щодо конструктивних дій - були прийняті декілька кодексів (хоча в цілому жоден з них поки що не схвалено) та законопроект щодо виплати заборгованостей вчителям по 57-й статті Закону України "Про освіту". Внесені зміни до бюджету зайвий раз показали, що економічний блок уряду дуже слабкий і фактично не справляється з тими завданнями, які ставить перед ним реальне життя.
Наступна сесія ВР, на мою думку, буде ще більше заполітизована, і про конструктивну роботу парламенту доведеться, мабуть, на певний час забути.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 09.07.2004 > Тема "З потоку життя"