Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
Володимир Зеленський зустр╕вся з курсантами й л╕це╖стами в╕йськових навчальних заклад╕в та...


«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 01.05.2020
В╤ТАЛ╤Й ЛАЗОРК╤Н: ЛЕКЦ╤Я 4. КОНСТИТУЦ╤Я УКРА╥НИ ╤ СИСТЕМА НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БЕЗПЕКИ

Пол╕тики подають сусп╕льству думку, що чинна Конституц╕я Укра╖ни ╓ чи не найкращою Конституц╕╓ю в ╢вроп╕, проте – вона належним чином не д╕╓ ╕ не приносить корист╕ укра╖нському народов╕.
Так, Конституц╕я може бути ╕деально написаною, але в╕д╕рваною в╕д реального життя нац╕╖. Тому важливо зрозум╕ти причини, що перешкоджають Конституц╕╖ Укра╖ни працювати на розвиток укра╖нсько╖ нац╕╖.
У першу чергу, треба зрозум╕ти, чи взагал╕ ╓ зобов’язання ╕снуючо╖ держави перед укра╖нською нац╕╓ю ╕ як╕ п╕дстави да╓ чинна Конституц╕я для д╕╖ Закон╕в Укра╖ни “Про основи нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни”, “Про Раду нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни”, Указ╕в Президента Укра╖ни, якими затверджено Положення про в╕дпов╕дн╕ органи центрально╖ виконавчо╖ влади з визначенням ╖х функц╕й у сфер╕ нац╕онально╖ безпеки. Зробимо спробу роз╕братися в цьому.
Преамбула Конституц╕╖ Укра╖ни зазнача╓ наступне:
„Верховна Рада Укра╖ни в╕д ╕мен╕ Укра╖нського народу - громадян Укра╖ни вс╕х нац╕ональностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатов╕кову ╕стор╕ю укра╖нського державотворення ╕ на основ╕ зд╕йсненого укра╖нською нац╕╓ю, ус╕м Укра╖нським народом права на самовизначення,
дбаючи про забезпечення прав ╕ свобод людини та г╕дних умов ╖╖ життя,
п╕клуючись про зм╕цнення громадянсько╖ злагоди на земл╕ Укра╖ни,
прагнучи розвивати ╕ зм╕цнювати демократичну, соц╕альну, правову державу,
усв╕домлюючи в╕дпов╕дальн╕сть перед Богом, власною сов╕стю, попередн╕ми, нин╕шн╕м та прийдешн╕ми покол╕ннями, керуючись Актом проголошення незалежност╕ Укра╖ни в╕д 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням (1427-12), прийма╓ цю Конституц╕ю - Основний Закон Укра╖ни”.
Проте цей наб╕р красивих фраз преамбули не в╕дпов╕да╓ реальност╕ життя, а скор╕ше скерований на задоволення амб╕ц╕й пол╕тично строкато╖ Верховно╖ Ради Укра╖ни зразка 1996 року, яка проголосила, що д╕╓ в╕д ╕мен╕ Укра╖нського народу ╕ прийма╓ цю Конституц╕ю Укра╖ни. Таким актом Верховна Рада Укра╖ни фактично узурпувала нац╕ональну ╕дею, яка поляга╓ в утворенн╕ укра╖нсько╖ держави, ╕ д╕яла в╕д ╕мен╕ нац╕╖. Вона сама п╕дготувала проект конституц╕╖ ╕ сама його прийняла, а на це ма╓ право лише укра╖нська нац╕я, бо лише вона ма╓ право на самовизначення ╕ реал╕зац╕ю нац╕онально╖ ╕де╖.
Таким чином, Верховна Рада Укра╖ни знец╕нила нац╕ональну ╕дею, бо саме нац╕я створю╓ свою незалежну державу як зас╕б для задоволення нац╕ональних ╕нтерес╕в та забезпечення нац╕онально╖ безпеки. А владна верх╕вка у 1991 роц╕ разом з Верховною Радою Укра╖ни створила соб╕ державу для задоволення власних ╕нтерес╕в ╕ забезпечення власно╖ безпеки, чим зробила укра╖нську нац╕ю лише сторонн╕м спостер╕гачем цього доленосного для не╖ процесу. У 1996 роц╕ владна верх╕вка, залишивши владу соб╕, дозволила Верховн╕й Рад╕ прийняти Конституц╕ю Укра╖ни, яка вже н╕ на що не вплива╓ ╕ не визнача╓ для створено╖ держави н╕яких функц╕й щодо задоволення ╕нтерес╕в укра╖нсько╖ нац╕╖.
Тому Президент Укра╖ни може дозволити соб╕ оголосити на весь Св╕т, що нац╕ональна ╕дея в Укра╖н╕ не спрацювала. От т╕льки це неправда: нац╕ональна ╕дея спрацювала, бо держава створена, а те, що ця держава створена для неправедних справ ╕ у неправедний спос╕б, повн╕стю лежить на сумл╕нн╕ владно╖ верх╕вки ╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни 1991 року.
Анал╕з зм╕сту преамбули Конституц╕╖ показу╓:
1. Фраза “...на основ╕ зд╕йсненого укра╖нською нац╕╓ю, ус╕м Укра╖нським народом права на самовизначення” - не да╓ п╕дстав говорити в рамках чинно╖ Конституц╕╖ Укра╖ни про нац╕ю, бо тут йдеться не про нац╕ю, а про укра╖нський етнос, хоч в╕н ╕ ╓ переважаючою частиною Укра╖нського народу.
2. Законодавець у фраз╕ Преамбули Конституц╕╖: „...на основ╕ зд╕йсненого укра╖нською нац╕╓ю, ус╕м Укра╖нським народом права на самовизначення…” заклав дв╕ помилки.
Першою грубою смисловою помилкою ╓ саме твердження: „укра╖нська нац╕я ╕ весь Укра╖нський народ зд╕йснили право на самовизначення…”, оск╕льки за Коротким тлумачним словником укра╖нсько╖ мови видавничого центру „Просв╕та” видавництва 2004 року, народ – населення, об’╓днане приналежн╕стю до одн╕╓╖ держави зг╕дно (ст. 311), а нац╕я – ст╕йка сп╕льн╕сть людей, що ╕сторично склалася на баз╕ сп╕льно╖ мови, територ╕╖, економ╕чного життя, психолог╕чного складу, який проявля╓ться у сп╕льност╕ культури (ст. 316), тож самовизнача╓ться не народ, а нац╕я.
Друга груба смислова помилка у тому, що народ, за визначенням, не ма╓ права на самовизначення, бо це населення, що вже належить до держави, ╕ на 1 грудня 1991 року народ належав до УРСР за Конституц╕╓ю, тому саме укра╖нська нац╕я, як сп╕льн╕сть людей, що ╕сторично склалася в ╕сторично визначених на той час кордонах УРСР, на 1 грудня 1991 року мала право на самовизначення ╕ на формування сво╓╖ держави.
Саме ця ст╕йка сп╕льн╕сть людей 1 грудня 1991 року, ╕дентиф╕куючи себе укра╖нцями, сво╓ю переважаючою б╕льш╕стю голос╕в схвалила Акт проголошення незалежност╕ Укра╖ни в╕д 24 серпня 1991 року ╕ цим фактом св╕домо заявила усьому Св╕тов╕, що саме вона ╓ тою укра╖нською сп╕льн╕стю людей, що назива╓ться укра╖нською нац╕╓ю, що вона самовизначилась ╕ що вона створю╓ свою незалежну державу ╕ ма╓ визначити для не╖ в╕дпов╕дн╕ функц╕╖ стосовно забезпечення сво╖х власних нац╕ональних ╕нтерес╕в.
Проте цього не сталося, бо владна верх╕вка УРСР, що весь час чинила спротив формуванню укра╖нсько╖ нац╕╖, скористалась власною владою та в╕дсутн╕стю нац╕онально╖ ел╕ти, обдурила укра╖нську нац╕ю ╕ св╕тову сп╕льноту, перетворивши УРСР на власну державу для обслуговування сво╖х власних ╕нтерес╕в.
Таким чином, на сьогодн╕ створення укра╖нсько╖ нац╕онально╖ держави, як акту реал╕зац╕╖ нац╕онально╖ ╕де╖, не в╕дбулась, бо прийняття Конституц╕╖ Укра╖ни у 1996 роц╕ вже н╕чого не зм╕нило для укра╖нсько╖ нац╕╖, залишивши зовс╕м не укра╖нську нац╕ональну державу. ╤ хоча створена у 1991 роц╕ держава стала суб’╓ктом м╕жнародного права, вона не стала пох╕дною в╕д укра╖нсько╖ нац╕╖, а тому в ц╕й держав╕ п╕д час вибор╕в виникають питання друго╖ державно╖ мови та прояви сепаратизму, що небезпечно для ╕снування ╕ розвитку укра╖нсько╖ нац╕╖.
Для держави, створено╖ укра╖нською нац╕╓ю, мовного питання не ╕сну╓, бо за визначенням нац╕╖ мовою утворено╖ нею держави ╓ укра╖нська мова, а для громадян ╕нших нац╕ональностей питання мови в Укра╖н╕ регламенту╓ться чинним законодавством. Таким чином, ставлячи укра╖нську нац╕ю ╕ укра╖нський народ в чинн╕й Конституц╕╖ на один юридичний щабель, законодавець принизив поняття нац╕я. Очевидно, п╕д час прийняття Конституц╕╖ Укра╖ни спрацював пострадянський синдром боязн╕ поняття нац╕я, бо вс╕ народн╕ депутати 1996 року ╕ доросле населення Укра╖ни пам’ятали час, коли радянська пропаганда лякала вс╕х укра╖нським буржуазним нац╕онал╕змом, ототожнюючи його з нацизмом та фашизмом, ╕ за цей, вигаданий енкавидистами укра╖нський буржуазний нац╕онал╕зм, невинн╕ укра╖нц╕ в╕дсиджували терм╕ни покарання як пол╕тичн╕ злочинц╕, ╖х тисячами виселяли з р╕дних м╕сць у Сиб╕р та Казахстан.
На здоровий глузд, саме Конституц╕я Укра╖ни мала б пок╕нчити з цим ╕ ч╕тко задекларувати укра╖нську нац╕ю вищим пр╕оритетом в Укра╖н╕, ╕ тод╕ було б лог╕чним ╕ юридично правильним вживати поняття нац╕я, нац╕ональн╕ ╕нтереси, нац╕ональна економ╕ка, нац╕ональна безпека тощо. Без цього вс╕ терм╕ни з додаванням слова „нац╕ональний” ╓ безп╕дставними.
Конституц╕я Укра╖ни в розд╕л╕ “Загальн╕ засади” у Статт╕ 11 деклару╓, що: „Держава сприя╓ консол╕дац╕╖ та розвитков╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, ╖╖ ╕сторично╖ св╕домост╕, традиц╕й ╕ культури, а також розвитков╕ етн╕чно╖, культурно╖, мовно╖ та рел╕г╕йно╖ самобутност╕ вс╕х кор╕нних народ╕в ╕ нац╕ональних меншин Укра╖ни”. Очевидно, що тут законодавець явно ╕ зрозум╕ло говорить не про укра╖нську нац╕ю, а про укра╖нський етнос. Тому дал╕ у текст╕ Конституц╕╖ законодавець вже не визнача╓ роль держави в економ╕чному житт╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, хоча зрозум╕ло, що нац╕ональна економ╕ка ╓ головним об’╓днуючим чинником громадян Укра╖ни вс╕х нац╕ональностей ╕ взагал╕ матер╕альною основою ╕сторичного ╕снування ╕ розвитку укра╖нсько╖ нац╕╖, тобто, ╓ матер╕альною основою задоволення нац╕ональних ╕нтерес╕в.
Саме нац╕ональна економ╕ка ма╓ бути головним об’╓ктом нац╕онально╖ безпеки, оск╕льки найб╕льше небезпек природа заклала для нац╕онально╖ економ╕ки ╕, таким чином, законодавець в чинн╕й Конституц╕╖ штучно зв╕льнив державу в╕д виконання одн╕╓╖ з найважлив╕ших функц╕й – забезпечення розвитку нац╕онально╖ економ╕ки. ╤ те, що Конституц╕я Укра╖ни не зобов’язу╓ державу провадити економ╕чну пол╕тику з метою розвитку нац╕онально╖ економ╕ки та задовольняння нац╕ональних ╕нтерес╕в, також ╓ грубою помилкою законодавця.
Цим законодавець створив певну прогалину в законодавств╕, яка да╓ певним колам юридичну свободу д╕й щодо встановлення ситуац╕йних правил гри на внутр╕шньому ринку Укра╖ни для уникнення крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ п╕д час накопичення первинного кап╕талу за рахунок приватизац╕╖ нац╕онального багатства та державного майна та стримування розвитку малого ╕ середнього п╕дпри╓мництва як основи нац╕онально╖ економ╕ки. В╕д цього нац╕я програла, а виграли лише владн╕ ол╕гарх╕чн╕ клани.
Наступн╕ груб╕ помилки закладен╕ законодавцем у Статт╕ 17 розд╕лу “Загальн╕ засади” Конституц╕╖ Укра╖ни, яка визнача╓: „Оборона Укра╖ни, захист ╖╖ суверен╕тету, територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ ╕ недоторканност╕ покладаються на Збройн╕ Сили Укра╖ни”.
По-перше, очевидно, що в Статт╕ 17 Укра╖на розум╕╓ться як Укра╖на-держава, а не Укра╖на-нац╕я, ╕ йдеться у ц╕й статт╕ суто про державн╕ ╕нтереси.
По-друге, ц╕лком очевидно, що зм╕ст Статт╕ 17 Конституц╕╖ Укра╖ни ╓ абсурдним, бо “оборона Укра╖ни, захист ╖╖ суверен╕тету, територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ ╕ недоторканност╕” не може покладатися лише на Збройн╕ Сили Укра╖ни, оск╕льки Закон Укра╖ни «Про оборону Укра╖ни» в╕д 6 грудня 1991 року Статтею 1 визначив: «…оборона Укра╖ни - система пол╕тичних, економ╕чних, соц╕альних, во╓нних, наукових, науково-техн╕чних, ╕нформац╕йних, правових, орган╕зац╕йних, ╕нших заход╕в держави щодо п╕дготовки до збройного захисту та ╖╖ захист у раз╕ збройно╖ агрес╕╖ або збройного конфл╕кту…». Це значить, що Збройн╕ Сили беруть участь у зд╕йсненн╕ системних заход╕в держави щодо п╕дготовки до збройного захисту лише разом з ╕ншими центральними ╕ м╕сцевими органами виконавчо╖ влади, а самост╕йно Збройн╕ Сили зд╕йснюють збройний захист у раз╕ збройно╖ агрес╕╖ або збройного конфл╕кту, для чого вони ╕ створюються.
По-трет╓, так само ╕ з суверен╕тетом. Що таке суверен╕тет? Це право кожно╖ держави на верховенство сво╓╖ влади на вс╕й сво╖й територ╕╖, тобто, право вт╕лювати у життя прийнят╕ нею р╕шення. Для цього ╓ центральн╕ ╕ м╕сцев╕ органи влади, прокуратура, суди ╕ органи М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ Укра╖ни, дипломатична служба, як╕ ╕ впроваджують у життя державн╕ р╕шення. Сус╕дн╕ держави добров╕льно визнають або не визнають державний суверен╕тет, тож при чому тут Збройн╕ Сили, оск╕льки не можна у спос╕б збройно╖ боротьби примусити сус╕дн╕ держави визнати чийсь суверен╕тет, а у внутр╕шн╕х конфл╕ктах Збройн╕ Сили не застосовуються.
Конституц╕я Укра╖ни, як норма прямо╖ д╕╖, ма╓ бути зрозум╕лою для вс╕х громадян Укра╖ни, гарантувати встановлення справедливост╕ на вс╕й ╖╖ територ╕╖, бути над╕йною основою для створення б╕льш ефективно╖ держави, яка слугуватиме не окремим групам людей при влад╕, а гарантувати стаб╕льний розвиток Укра╖нсько╖ нац╕╖.
Наступну помилку в Конституц╕╖ Укра╖ни законодавець заклав у Статт╕ 18 розд╕лу “Загальн╕ засади”, яка визнача╓, що „зовн╕шньопол╕тична д╕яльн╕сть Укра╖ни спрямована на забезпечення ╖╖ нац╕ональних ╕нтерес╕в…”, оск╕льки Укра╖на тут розум╕╓ться як Укра╖на-держава, а держава не може мати сво╖х нац╕ональних ╕нтерес╕в. З цього можна зробити висновок, що законодавець не робить р╕зниц╕ м╕ж державними ╕ нац╕ональними ╕нтересами, що також ╓ грубою помилкою у чинн╕й Конституц╕╖ Укра╖ни, яка аж н╕як не працю╓ на нац╕ю.
З наведеного вище можна зробити висновки:
1. Законодавець не заклав у Конституц╕ю Укра╖ни прямих настанов щодо формування системи нац╕онально╖ безпеки й не визначив нац╕ю об’╓ктом чинного законодавства, а п╕д терм╕ном „нац╕ональн╕ ╕нтереси” заклав суто державн╕ ╕нтереси, що да╓ п╕дстави ман╕пулювати терм╕нами “нац╕я”, “держава”, “нац╕ональн╕ ╕нтереси”, “державн╕ ╕нтереси”, приймати ситуативн╕ закони на користь окремих впливових владних клан╕в.
2. Допущен╕ законодавцем помилки вимагають наукового п╕дходу до п╕дготовки нового проекту Конституц╕╖ з залучення представник╕в наукових к╕л, фах╕вц╕в права, пол╕тичних парт╕й, громадських орган╕зац╕й тощо, з метою вдосконалення понят╕йного апарату ╕ терм╕нолог╕╖ у сфер╕ нац╕онально╖ безпеки.
(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22268

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков