"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2020 > Тема "З потоку життя"
#18 за 01.05.2020
Ярослав Грицак, ╕сторик: ПАНДЕМ╤Я – ЦЕ РЕПЕТИЦ╤Я АПОКАЛ╤ПСИСУ ТА ДЗВ╤НОК ЛЮДСТВУ
Вимушене усам╕тнення – насправд╕ може бути справжньою трапезою урок╕в, д╕алог╕в та веб╕нар╕в. Щоправда, онлайн. Соцмереж╕ нададуть тоб╕ виб╕р ось таких зустр╕чей. Лекц╕я з ╕сториком Ярославом Грицаком, яку зорган╕зувало видавництво Yakaboo, ╕ якого любить ╕нтерв’ювати Укр╕нформ, стала справжн╕м подарунком для його поц╕новувач╕в. Така розмова може бути не лише ╕нтелектуальною розрадою, а й справжн╕м безкоштовним мотивац╕йним про╓ктом для кожного. ╤сторикооптим╕ст, який, сидячи на карантин╕, жарту╓, що н╕коли так багато не працював. Окр╕м його оновлено╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни, яку в╕н плану╓ завершити до червня, в планах так╕ книги: “╤стор╕я Львова”, “╤стор╕я Донецька”, “Життя Бандери”. ╤ так, щоб не забути: у сп╕вавторств╕ ╕з ним взимку вийде сорок ╕стор╕й про Р╕здво. Ми пода╓мо найб╕льш ц╕кав╕ думки викладача Укра╖нського католицького ун╕верситету, починаючи з в╕дпов╕д╕ на запитання автора матер╕алу. Про св╕т п╕сля пандем╕╖.
ЯК ПАНДЕМ╤Я ТА КАРАНТИН ЗМ╤НЯТЬ СВ╤Т? Я ╕сторик, а не пророк. Пандем╕я – це не апокал╕псис. Але це репетиц╕я апокал╕псису, який ще в╕дбудеться... За п╕драхунками вчених, 2030 р╕к буде критичним, бо ресурси – зокрема, вода – вичерпуються. Тод╕, ймов╕рно, стане реальною боротьба за ресурси... При сучасному стан╕ економ╕ки вигляда╓, що ми проходимо п╕к багатства, св╕т вже н╕коли не буде таким багатим, як р╕к-два тому. Якщо тенденц╕я споживання збережеться, то наша цив╕л╕зац╕я йтиме донизу... Це загроза. У нас стане необх╕дн╕сть зберегти розвиток та стаб╕льн╕сть. Пандем╕я – це дзв╕нок. Вона попереджу╓. Б╕ологи власне давно розпов╕дали, що чим брудн╕ш╕ земля та св╕т, тим уразлив╕ший в╕н до в╕рус╕в, тим швидше в╕руси мутують. ╤ добре, що сьогодн╕ мутац╕╖ не ╓ смертельними. Якщо ми прийдемо до цього способу мислення, усв╕домлення загроз, то ми упов╕льнимо це. А може, нам не потр╕бний щодва роки новий айфон? А може, нам потр╕бно перес╕сти на велосипеди з машин? Може, треба зменшити темпи споживання? Бо людство з’╖да╓ те, що не лишиться наступним покол╕нням. Але у мене при цьому ╓ над╕я. Зл╕ почуття страху – позитивн╕. Страх змушу╓ рухатися, думати, шукати розв’язки. Я дуже спод╕ваюся, що пандем╕я змусить рухатися ╕ наш╕ ел╕ти. Я не виключаю, що пандем╕я призведе до к╕нця Трампа. Бо його пол╕тика заперечення потепл╕ння, мовляв, це вигадки, як ╕ заперечення пандем╕╖ – може не минутися. Це не в╕дбудеться швидко, але з ╕ншого боку, у нас небагато часу. Це нав╕ть зап╕зно про це думати. Укра╖на отриму╓ вс╕ недол╕ки пандем╕╖, не маючи переваг, як ╕нш╕ кра╖ни, у яких ╓ ╕ недол╕ки, й переваги. Пандем╕я – як окопна в╕йна. З ╕ншого боку. В окопн╕й в╕йн╕ вижива╓ той, хто довше висидить, висидить той, у кого ╓ ресурси. А ресурси беруться, якщо ти робиш реформи. Можливо, це стане поштовхом для реформ.
МИ РОБИМО ВС╤ СТРАТЕГ╤ЧНО ПРАВИЛЬН╤ КРОКИ, ЩОБ БУТИ НОРМАЛЬНОЮ ДЕРЖАВОЮ... Ви запиту╓те, чи ╓ я оптим╕стом щодо Укра╖ни через ╕нту╖ц╕ю, чи спираюсь на як╕сь аргументи? Кожен ╕сторик пише книгу про самого себе ╕ екстраполю╓ сво╖ погляди. Але м╕й оптим╕зм – це не “лайкозалежн╕сть”, я досить багато читаю, бачу певну лог╕ку ╕ тому думаю, що ми робимо вс╕ стратег╕чно правильн╕ кроки, щоб бути нормальною державою. Я майже переконаний: Укра╖на б╕льш-менш на доброму шляху... Якщо св╕т не зм╕ниться в г╕ршу сторону, не станеться катастрофи, то ми зреал╕зу╓мося. Думаю, нам залишилося 5%. Рутинних, але найскладн╕ших. Для мене це обов’язково – найскладн╕ше – незалежн╕ суди...
УКРА╥НА — ХИЖИЙ МЕТЕЛИК Мен╕ часом нагадують мо╓ пор╕вняння про Русь, як гус╕нь, з яко╖ вийшло к╕лька метелик╕в... Русь – не колиска, це структура, гус╕нь та метелик – дуже образно та спрощено. Укра╖нський метелик хижий, л╕та╓ вище... Мен╕ в╕н приваблив╕ший, у нього б╕льший потенц╕ал, в╕н л╕та╓ в╕льно, не ма╓ над собою пана. Рос╕йський, на жаль, н╕. На жаль – бо в╕н наш сус╕д. Мовно-рел╕г╕йн╕ традиц╕╖ у нас близьк╕, але у нас ╕нша пол╕тична традиц╕я. У нас неможливий Пут╕н, у них неможливий Майдан. У нас були Майдани, але вони не завершуються, бо ╓ певн╕ норми повед╕нки... У Рос╕╖ були революц╕╖, Лютнева революц╕я чи серпнева 1991 року, але пот╕м у них були в╕дкати. У нас нема в╕дкату, бо ми частина зах╕дного простору. Коли мене запитують, що нам потр╕бно для процв╕тання... Потр╕бн╕ платформи та ╕нституц╕╖ ╕ мусить бути л╕дер. Ки╓во-Могилянки не було б без Брюховецького. УКУ не було б без Гудзяка. Демократичн╕ ел╕ти важко уявити без Чорновола. Але добрий л╕дер повинен мати команду та будувати ╕нституц╕ю, яка зможе працювати без нього. Головний критер╕й житт╓здатност╕ ╕нституц╕╖: чи втрима╓ться ╕нституц╕я, команда, якщо його не буде поруч. Добрий л╕дер трошки л╕нивий, буду╓ ╕нституц╕ю з довгограючою стаб╕льн╕стю. Якщо ╓ воля та харизма – все решта додасться. Ви запиту╓те, чи ╓ ╕ в нас сильний л╕дер? Поки що я не бачу. Але Л╕дери виникають. Пам’ятаю, яка була фрустрац╕я та знев╕ра, коли загинув Чорнов╕л. Пот╕м виник Ющенко, пот╕м розчарування, пот╕м Порошенко... Укра╖нська земля багата нав╕ть на л╕дер╕в, головне, щоб настро╖ у сусп╕льства були в╕дпов╕дн╕ й був запит.
ЧИ ВИТ╤СНИТЬ РОС╤ЙСЬКА МОВА УКРА╥НСЬКУ? В це я категорично не в╕рю. Нехай мен╕ покажуть соц╕олог╕чн╕ досл╕дження. Бо соц╕олог╕я показу╓, що в останн╕ роки загальний консенсус склався: державна мова укра╖нська. Рос╕йська мова виходить з кола св╕тових мов, коло ╖╖ вживання звужу╓ться. Те, що людина говорить рос╕йською, то не завжди значить, що вона в╕дчува╓ ╖╖ як р╕дну. Бо ╓ р╕зн╕ стани, аспекти, вим╕ри... Зараз я говорю укра╖нською, а вийду на вулицю – ╕ говоритиму з м╕л╕ц╕онером рос╕йською. Або влада в Донецьку: вдома говорить рос╕йською, але при╖хавши до Ки╓ва – говоритиме укра╖нською. Як, де ╕ ким вжива╓ться мова? Ран╕ше говорили, що укра╖нська мова була мовою академ╕к╕в та прибиральниць. Зараз укра╖нська заходить у т╕ сфери, де ран╕ше ╖╖ не було, ╕ почина╓ дом╕нувати. У мо╖й сфер╕ – вс╕ ╕сторики укра╖номовн╕. Ви запиту╓те, чи заговорять Сх╕д ╕ П╕вдень укра╖нською мовою? Це питання трьох покол╕нь. Асим╕ляц╕йн╕ процеси, як╕ вже в╕дбувалися чи в╕дбуватимуться – це три покол╕ння. Чому там рос╕йська пан╕вна? Через рос╕йську колишн╕ жител╕ радянського простору входили у великий св╕т. Зараз принципово, щоб входили через англ╕йську мову. Тод╕ рос╕йська мова автоматично почина╓ втрачати св╕й статус. Завдання: щоб три покол╕ння волод╕ли англ╕йською – ╕ вона стала нормою.
ЧИ ЛЮДИ З “ДНР-ЛНР”, ЯК╤ ХОЧУТЬ В╤ДД╤ЛИТИСЯ, ╢ ЧАСТИНОЮ УКРА╥НСЬКО╥ НАЦ╤╥? Т╕, що хот╕ли в╕дд╕литися, не ╓ укра╖нсько╖ нац╕╓ю. Але в цьому рег╕он╕ були дв╕ групи: група укра╖нських актив╕ст╕в, рос╕йськоор╕╓нтованих актив╕ст╕в, жодна з яких не мала б╕льшост╕. А велика частина людей не мала якихось ст╕йких погляд╕в. Але укра╖нськомовне ядро ви╖хало п╕сля 2014 року. Словацький журнал╕ст Томаш Форро, який прожив у Донецьку, вдаючи посл╕довника сепаратиста, вт╕к, видав книжку, яка стала книжкою року. В╕н був здивований тим, як часто в╕н чув там укра╖нську. Його подруга, з якою в╕н там познайомився, через р╕к призналася, що вона укра╖нка. Не записуйте там вс╕х у сепаратисти. ╥х там точно не сто в╕дсотк╕в. Я в╕рю, що ми повернемо Донбас, оск╕льки не в╕рю, що Пут╕н в╕чний. ╤ в таких структурах, як РФ, зм╕на л╕дера – це криза. Микола другий. Смерть Лен╕на, Стал╕на. Коли Рос╕я буде слабка, Донбас повернеться. Ми не повинн╕ ставити це п╕д сумн╕в, треба думати, в яку Укра╖ну вони повернуться. Це неминуче, це насл╕дки порушення м╕жнародного права. Томаш Форро писав, що жител╕ Донбасу змучили себе в╕йною, вони хочуть нормального життя. Вони б не повернулися обличчям до Порошенка, але до Зеленського можливо б повернулися.
ПРО ШОКОЛАДНЕ МОРОЗИВО ╤ ЗАПАС КНИЖОК ╤ насамк╕нець я хот╕в би дещо побажати. Укра╖нц╕ – рекордсмени з виживання. Нас не можна знищити. Наше сусп╕льство краще за державу, але у цьому слабк╕сть – часом йому все одно, у як╕й держав╕ жити. Вт╕м, на сьогодн╕ я вс╕м бажаю сили духу ╕ здоров’я все перенести. Без втрат. Все мине, а ми лишимося. Бажаю мати св╕й запас книжок та шоколадне морозиво, яке п╕дживлю╓. ╤ бажаю використовувати шанс зупинитися та подумати – що ми робимо. (Укр╕нформ)
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2020 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22277
|