"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2020 > Тема "Резонанс"
#24 за 12.06.2020
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ЦАР ЕД╤П ╤ ВАЛЯНКИ
Схиляння перед чужим ╕ не пошанування свого – це той кам╕нь спотикання, об який переч╕па╓ться не одне покол╕ння укра╖нц╕в. Нав╕ть осв╕чених. Незнання власно╖ культури та ╕стор╕╖ вимива╓ з наших ряд╕в потенц╕йних творц╕в майбутньо╖ сильно╖ ╕ незалежно╖ держави. Часто у Фейсбуц╕ читач╕ вихваляються сво╖ми придбанками ╕ книжковими полицями, на яких дом╕нують переклади новоспечених чи новопреставлених бестселер╕в. Ориг╕нальна укра╖нська л╕тература займа╓ з того десь один в╕дсоток. Я б не назвала це сноб╕змом. Зор╕╓нтуватися в потоц╕ книг важко людин╕, яка в╕дносно недавно почала приятелювати з книгою. Рейтинги у нас давно зам╕нили книжков╕ огляди та критику, а б╕льш╕сть достойних книжок видан╕ м╕зерним накладом маленькими видавництвами, в тому числ╕ як╕сн╕ переклади як╕сних книг, а не того шмельцу, що його продукують комерц╕йн╕ видавництва. Це – одне лихо. ╤нше лихо, що процес вимивання будь-яких натяк╕в на нац╕ональну ╕дентичн╕сть посилю╓ться з приходом ново╖ влади, хоч ╕ при стар╕й було не набагато краще. Ось на ФБ-стор╕нц╕ молод╕ прац╕вники ╤нституту книги оприлюднили назви книг, як╕ вони прочитали. З ус╕х опитаних лише одна особа назвала ориг╕нальну укра╖нську книгу – «Цв╕т яблун╕» Михайла Коцюбинського. ╤нш╕ – переклади. Якби я була директором ╤нституту книги, я б зв╕льнила ус╕х, кр╕м останнього прац╕вника, за надану ╕нформац╕ю, бо це провал пол╕тики ╤нституту, на який покладають так╕ над╕╖. Укра╖нська книга – це книга, написана укра╖нською мовою. Бажано як╕сна. Р╕вень автор╕в ╕ читач╕в зростатиме, якщо в книжковому об╕гу з'являтимуться як╕сн╕ книги. Цим, власне, повинен би займатися ╤нститут книги. Якби я була математиком, я б все ретельно обчислила, врахувавши ус╕ фактори впливу, ╕ знайшла б потр╕бн╕ алгоритми. Але нав╕ть без цього я прикро вражена списком книг для держзакуп╕вл╕. Виявля╓ться, укра╖нськ╕ б╕бл╕отеки найб╕льше потребують переклад╕в так званих бестселер╕в, роман╕в Андр╕я Кокотюхи ╕ все ще потребують книжок Василя Шкляра, Сашка Дерманського, «Гарр╕ Поттера», хоч ними й так напхан╕ вс╕ б╕бл╕отеки по зав’язку. Невже цього не пом╕тили експерти? Невже вони не пом╕тили, що п╕дтримують велик╕ комерц╕йн╕ видавництва, як╕ часто женуть халтуру ╕ ц╕лком можуть об╕йтися без п╕дтримки держави? Питання у наш╕й держав╕ очевидно риторичне. ╤ потреба б у ньому в╕дпала б, якби ╤нститут книги сформував пр╕оритети ╕ принципи - ╕деолог╕чн╕, соц╕альн╕, художн╕, географ╕чн╕. Щоб пот╕м б╕бл╕отекар╕ не просили у б╕дних автор╕в подарувати сво╖ книги, бо «читач╕ питають». А може би ╤нститут книги в╕дзначив би бодай на сво╖й стор╕нц╕ 200-л╕тн╕й юв╕лей Пантелеймона Кул╕ша ╕ 80-л╕тн╕й Валер╕я Шевчука? А не зробив альфою та омегою укра╖нсько╖ л╕тератури Серг╕я Жадана. Все, що треба зробити, це усв╕домити роль укра╖нсько╖ книги вже нав╕ть не в процес╕ розбудови, а в процес╕ порятунку укра╖нсько╖ держави, бо з такими реформами осв╕ти ╕ культурним манкурством не буде кому ╖╖ рятувати. ╢ старий анекдот про те, як на передачу «Концерт на замовлення» дзвонить якийсь чолов╕к ╕ замовля╓ ар╕ю царя Ед╕па з однойменно╖ опери Страв╕нського, але кожного разу виконують п╕сню "Валенки". Врешт╕ диктор не витриму╓ ╕ каже: «Не випендривайтесь, Иван Иванович, слушайте песню «Валенки». Бо можна бути дуже просунутим ╕ крутим, читати Кундеру, Ст╕вена Хок╕нга чи Фукуяму, ╕ не мати при цьому елементарного художнього смаку, не кажучи вже про знання. Штучно створений попит у корумпован╕й кра╖н╕ розклада╓ морально сусп╕льство не зг╕рше н╕ж голод чи окупац╕я. Серпень 21, 2019
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2020 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22406
|