Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
Володимир Зеленський зустр╕вся з курсантами й л╕це╖стами в╕йськових навчальних заклад╕в та...


«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 17.07.2020
ЗАКОН ПРО МОВУ: ДВА ФРОНТИ ТА ОДНА НЕБЕЗПЕКА

Репортаж з-п╕д Верховно╖ Ради з екскурс╕╓ю в Конституц╕йний Суд

П╕д куполом парламенту в цей день з╕бралося багато прекрасних людей. Це був день 30-р╕ччя ухвалення Декларац╕╖ про державний суверен╕тет - документу, ун╕кального тим, що його прийняли фактично в умовах ще тотал╕тарно╖ радянсько╖ держави.
Випадково чи н╕, але саме в цей день р╕к тому почав д╕яти Закон Укра╖ни "Про забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖". Св╕домо чи н╕, але саме в цей день уже 2020-го укра╖нський парламент за ╕н╕ц╕ативи його сп╕кера та депутат╕в моноб╕льшост╕ планував поставити у порядок денний про╓кт закону авторства Максима Бужанського, який мав призупинити д╕ю закону про мову.
Прихильники укра╖нсько╖ мови побачили у цьому г╕рку символ╕ку. Пот╕м розгляд цього про╓кту перенесли, але м╕тинг «Руки геть в╕д Мови» парт╕я ╢вросол╕дарн╕сть та мовн╕ актив╕сти вже оголосили саме на 16 липня.

ПОДВ╤Р’Я РАДИ: ВСЕ Т╤ЛЬКИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ?
Досл╕джувати в╕дв╕дувач╕в м╕тинг╕в завжди ц╕каво. Ти бачиш парт╕йн╕ групи (тут, окр╕м ╢С, були присутн╕ "Свобода", Демсокира та Нацкорпус) - люди мотивован╕ та моб╕л╕зован╕, але ц╕кав╕ ╕ одиночки, компан╕╖ безпарт╕йних друз╕в. Перед початком м╕тинг╕в знайомлюся ╕ з тими, ╕ з ╕ншими. Ось фотографу╓ться група симпатичних учасник╕в. Знайомимося:
- Я – проректор Донецького ун╕верситету Андр╕й Гижко, - охоче розпов╕да╓ один з них. - Сьогодн╕ у Винниц╕ в╕дбудеться к╕лька майдан╕в проти закону Бужанського, але якщо закон виноситимуть ╕ будуть розглядати серйозно, то вс╕ при╖дуть сюди.
- Зазвичай, науков╕ сп╕льноти тяж╕ють до парт╕й влади, - обережно кажу я.
- Це не про мене, - розум╕юче посм╕ха╓ться.
Йду дал╕, бачу двох д╕вчат з╕ см╕шними гаслами типу: «Рос╕я, прибери челюст╕ в╕д мо╓╖ мови». Як з’ясувалося, це донеччанка Оксана (переселенка) та киянка Тетяна.
Пот╕м п╕дходжу до хлопця, який трима╓ плакат, яким спов╕ща╓, що познайомиться з укра╖ноботкою для народження д╕тей-бандер╕вц╕в.
- Це - для привернення уваги чи д╕йсно пошук пари?
- ╤ те, ╕ друге, - лакон╕чно пов╕домля╓ в╕н. - Але поки що н╕хто не звертався.
Тут же сто╖ть сп╕льнота в╕домого мед╕а-ресурсу, яка здобува╓ докази участ╕ Рос╕╖ у в╕йн╕ на Донбас╕ у футболках: «Я русский бы выучил только за то, що треба допитувать пленних».
За к╕лька хвилин почина╓ться м╕тинг. Андр╕й Паруб╕й ретроспективно розпов╕да╓ про пол╕тичн╕ насл╕дки для пол╕тикуму, коли вони починають утискати мову. Тут же ╤рина Геращенко та Петро Порошенко, яких симпатики та однопарт╕йц╕ зустр╕чали овац╕ями.
Не будемо переказувати запальних промов, зазначимо лише: це був другий «парламентський» фронт проти скасування мовного закону.
Чим поясню╓ться под╕бна ╕н╕ц╕атива сп╕кера Верховно╖ Ради та окремих "Слуг", як╕ п╕шли всупереч рекомендац╕ям ╕ уряду, ╕ проф╕льного ком╕тету, ╕ таки з╕бралися виносити про╓кт закону? Можливо, для одних - це бажання притримати пророс╕йськ╕й електорат, який м╕гру╓ до ОПЗЖ, а для ╕нших – показати свою пророс╕йськ╕сть. ╤ це бажання вдало використову╓ Рос╕я.
Хоча, здавалося б: мовна дискус╕я давно повинна була в╕д╕йти у минуле. Для молод╕, яка зна╓ по дв╕-три мови, не становить проблеми опанувати державну, укра╖нську.  Якби не штучн╕ пристраст╕, запалюван╕ кремл╕вськими прихильниками, переконана, що р╕вень конфл╕ктност╕, пов’язаний ╕з мовним законодавством, знижувався б.
Бо нав╕ть сьогодн╕шн╕ представники державних мовозахисних ╕нституц╕й - це н╕як╕ не нац╕онал╕сти, а, швидше, зважен╕ центристи, як╕ можуть перейти на рос╕йську, ╕ як╕ ╓ прихильниками лаг╕дно╖, без лапок, укра╖н╕зац╕╖. Все, що сьогодн╕ пропонують мовний обмудсмен ╕ голова ком╕с╕╖ з╕ стандарт╕в укра╖нсько╖ мови, це п╕дкреслена лояльн╕сть при складанн╕ тест╕в (як╕ ╓ обов’язковими) та безкоштовн╕ курси з укра╖нсько╖. Зрештою, в╕домо, що чинний президент, який нараз╕ не висловився з приводу мовного закону, брав уроки укра╖нсько╖ у Олександра Авраменка, - одного з найб╕льш популярних, в╕домого на всю кра╖ну вчителя, чи╖ п╕дручники розходяться м╕льйонними накладами.
Якби не було потужного опонента, для якого мовне питання – ╕нструмент розколу, ми (укра╖нське сусп╕льство) давно б забули цю дискус╕ю, пов╕льно, але впевнено здобуваючи св╕й необх╕дний максимум чи м╕н╕мум укра╖нсько╖.

ЗА ТИЖДЕНЬ ДО ТОГО: ПОД╤╥ В КОНСТИТУЦ╤ЙНОМУ СУД╤
За тиждень до цього м╕тингу Велика палата Конституц╕йного суду розглядала конституц╕йне подання 59-ти депутат╕в ОПЗЖ, спрямоване проти Закону Укра╖ни «Про забезпечення функц╕онування укра╖нсько╖ мови як державно╖» в╕д 25.04.2019 року. ╤ це був другий фронт, в╕дкритий пророс╕йськими фракц╕ями для скасування закону про мову. Власне, подання про визнання деяких норм неконституц╕йними було зроблене пророс╕йськими фракц╕ями ще р╕к тому, але КС приступив до його розгляду зараз. Якщо ви дивилися в╕деозапис обох зас╕дань, то належно оц╕нили це д╕йство. ╤стор╕я в КС з переглядом норм закону про мову могла б стати сво╓р╕дним п╕дсумком того, чого вдалося досягнути Укра╖нськ╕й держав╕ чи то за тридцять рок╕в незалежност╕, чи то за сто рок╕в усв╕домлено╖ спроби державност╕.
Бо розгляд справи у Конституц╕йному Суд╕ не м╕г не викликати певно╖ гордост╕. Допов╕дачем у ц╕й справ╕ був один з батьк╕в-засновник╕в незалежно╖ Укра╖ни, юрист та ╕нтелектуал Серг╕й Головатий, який долучив до експертизи всю юридичну, мовну та л╕нгв╕стичну наукову сп╕льноту з ус╕х в╕домих виш╕в Укра╖ни, включно ╕з Харковом та Донецьком.
╤ мушу вам сказати, що ╕ Олександр Долженков, ╕ Вадим Нов╕нський, як╕ наполягали на тому, що мовний закон дискрим╕ну╓ рос╕ян, попри всю свою п╕дтримку та кошти, виглядали тут заблукалими прибульцями. Я слухала в онлайн╕ та була присутня особисто на сотнях дебат╕в з мовно╖ теми, ╕ чи не вперше потенц╕ал укра╖нсько╖ мови та ╕де╖ був представлений так високо.
- Скаж╕ть, як саме закон дискр╕мну╓ рос╕йську мову  ╕ ще сто мов, тим, що зазнача╓ пр╕оритетн╕сть мов ╢вросоюзу?
- У вас ╓ прост╕ приклади, в╕деоматер╕али, як порушуються мовн╕ права…
- Зацитуйте, будь ласка, частину 10  першо╖ статт╕ закону. ╥╖ не ╕сну╓ – ви хот╕ли ввести в оману Конституц╕йний Суд...
- Вам в╕домо про позитивну дискрим╕нац╕ю... Але це потр╕бно, щоб зд╕йснювати зобов’язання...
- Ви в╕дмовля╓те держав╕ у прав╕ захищати державну мову?
-  Чи в╕домо вам про факт ╕снування Асоц╕ац╕╖ Укра╖на-╢С?
- Чи в╕домо, що "захист рос╕йськомовного населення" - це частина доктрини Пут╕на?
Записи зас╕дань Конституц╕йного Суду збережен╕ на в╕деосерв╕сах, ╕ кожен охочий сам зможе побачити, чи здатн╕ представники пророс╕йських сил дати притомну в╕дпов╕дь на ц╕ запитання.  Яким буде р╕шення Суду, який ще певний час обговорюватиме це в закритому зас╕данн╕, – нев╕домо. Якщо брати його р╕шення про конституц╕йн╕сть закону про осв╕ту, а це був той самий склад КС, аналог╕чне подання, под╕бний склад автор╕в подання, - то оч╕ку╓мо на визнання закону про мову конституц╕йним.
До реч╕, я побачила ╕ почула ще один аргумент юрист╕в, який пот╕м ╕ншими словами повторив мовний омбудсмен: «Мовний закон допомага╓ держав╕ виконувати зобов’язання. Знання мови – це перспектива для ╖╖ нос╕я. Тож допомож╕ть (або не заважайте) держав╕ виконувати сво╖ зобов’язання”.

В. БОРОДЯНСЬКИЙ: НАМ БИ ЗБЕРЕГТИ ДЕРЖАВУ
Наприк╕нц╕ м╕тинга виступав укра╖нський гурт «От в╕нта». М╕тинги нац╕онал-патр╕от╕в в╕др╕зня╓ одночасно ╕ р╕шуч╕сть, ╕ душевн╕сть, так, з одного боку лунало гасло: «Заважа╓ мова – геть до Ростова». З ╕ншого: кер╕вник гурту пов╕домив, що в╕н тут ╕з друзями та ваг╕тною дружиною. Я вчергове ловлю себе на думц╕, що мова важлива дуже р╕зним людям. Наск╕льки строкатий склад парламенту - наст╕льки строкатий склад захисник╕в мови. Тут тоб╕ ╕ нац╕онал-демократи в особ╕ ╢С та "Голосу", ╕ непарламентськ╕ та несистемн╕ нац╕онал╕сти, ╕ члени провладно╖ фракц╕╖ "Слуга народу", як╕ виступили проти перегляду мовного закону, ╕ голова РНБО Олекс╕й Дан╕лов (який днями п╕дкреслив, що в Укра╖н╕ мають серйозно вивчатися укра╖нська та англ╕йська), ╕ академ╕ки, ╕ судд╕, ╕ богема, ╕ письменники...
Укра╖нське сусп╕льство все ще гостро реагу╓ на мовн╕ ситуац╕╖, хоча ми н╕коли не п╕дходили так близько до завершення мовного питання, до створення вс╕х умов для розвитку мови. Вже ╓ закон про засади функц╕онування державно╖ мови, ╓ ком╕с╕я з мовних стандарт╕в (тести з укра╖нсько╖ мови для чиновник╕в розробляються), ╕ Уповноважений ╕з захисту укра╖нсько╖ мови, призначений не для форми, а такий, що ма╓ репутац╕ю ╕ добрий доробок, ╕ мовозахисна сп╕льнота одна з найактивн╕ших.
Соф╕я Федина, харизматична сп╕керка "╢вросол╕дарност╕" пов╕домила, що сьогодн╕ мовного питання нема╓ в порядку денному ВР та запросила вс╕х приходити завтра. Я п╕шла Мар╕╖нським парком, щоб купити кави ╕ побачила колишнього оч╕льника М╕н╕стерства культури, молод╕ та спорту Володимира Бородянського.
- Як при╓мно бачити тут прихильник╕в мовного закону з числа колишн╕х можновладц╕в.
Володимир в╕джартову╓ться, що в╕н би вол╕в тут бачити ╕нший сорт революц╕онер╕в.
Ми з ексм╕н╕стром якийсь час ми╓мо к╕стки мед╕а-сп╕льнот╕, яка «збила» законопро╓кт про дез╕нформац╕ю ╕ таким чином допомогла розцв╕сти рос╕йськ╕й пропаганд╕.
- Володимире, то ви проти перегляду мовного закону?
- Я проти. Але нам би не лише мову зберегти. Нам би кра╖ну зберегти. Якщо н╕чого не зм╕ниться, то до влади можуть прийти надто пророс╕йськ╕ сили. Ви ж розум╕╓те?
Я не мала, що заперечити.
Лана Самохвалова
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22511

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков