"Кримська Свiтлиця" > #17 за 30.04.2021 > Тема "Душі криниця"
#17 за 30.04.2021
АТРИБУТ ВЕЛИКОДНЯ
Наш╕ традиц╕╖
Писанка — неодм╕нний атрибут Великодня. На жаль, етнограф╕чн╕ дов╕дники здеб╕льшого подають таке “сухе” тлумачення: фарбован╕ й орнаментован╕ куряч╕ яйця. ╥х освячують у церковне свято Воскрес╕ння Христового. Але, насправд╕, за цим сто╖ть значно глибший смисл... Яйце вважа╓ться символом життя. Виготовлення писанок пов'язують з дохристиянськими традиц╕ями, в╕домими ще з час╕в Трип╕льсько╖ культури (поминання померлих). У п╕зн╕ш╕ слов'янськ╕ язичницьк╕ часи - зустр╕ч весни. Згодом, з прийняттям християнства, писанку почали ототожнювати з Великоднем. Поступово втрачаючи сво╓ рел╕г╕йно-маг╕чне значення, вмотивування, звичай розписувати писанки набув естетичного характеру. Писанка - яскравий вз╕рець традиц╕йно╖ художньо╖ творчост╕. Кожен етнограф╕чний рег╕он Укра╖ни ма╓ сво╖ орнаментальн╕ мотиви та знаки, гаму кольор╕в. ╤сну╓ к╕лька тип╕в та стил╕в розпису писанок - геометричний, рослинний, ан╕мал╕стичний (зображення ф╕гур тварин, птах╕в), зод╕акальний... Сюжети завжди мають реал╕стичну основу (сонечка, рож╕, колоски, сороки, гусяч╕ лапки тощо). Попри, здавалося б, «канон╕чн╕сть» писанки, з'являються й нов╕ орнаменти, продиктован╕ сусп╕льними потребами, часом. Наприклад, малюють тризуб - Герб Укра╖ни. В╕н зам╕ню╓ тригвер - знак, який в╕домий ще з час╕в князя Володимира Великого. Небезп╕дставно вважають, що цей знак ма╓ значно давн╕шу ╕стор╕ю. Розписувати писанки починали з настанням Великого посту, а завершували у Чистий четвер. За цей час справжн╕ майстри намагалися розписати не менше сорока писанок. ╤нколи робили це на замовлення, на продаж. Але кожна писанка - р╕зна, орнаменти, мотиви не повторювалися. Люди з важкими недугами в╕рили: якщо розписати сорок писанок, то неодм╕нно одужа╓ш! До реч╕, таке заняття заспокою╓ нервову систему, покращу╓ координац╕ю рух╕в пальц╕в (варто звернути увагу тим, хто перен╕с ╕нсульт чи отримав важк╕ травми). Д╕тям воно допомага╓ зосередитися, бути уважними, розвива╓ мистецьк╕ смаки, зд╕бност╕, творчу фантаз╕ю. А це неабияк важливо для маленького художника, адже неодм╕нно позначиться на його майбутньому. На щастя, школи писанкарства тепер функц╕онують в Укра╖н╕. Однак, на жаль, не так уже й багато д╕тей займа╓ться у них. На Великдень писанками обм╕нювалися (особливо молодь) дарували один одному, також клали на могили померлих. Кому яку писанку подарувати - це вже окрема наука, вважайте, народна психолог╕я чи етнопсихолог╕я. Д╕тям дарували писанки св╕тлих кольор╕в, з метеликами, пташками, кв╕тами та ╕ншим рослинним орнаментом. Господарям (старшим людям) - баранцями, колосками тощо. Сво╖ вподобання та смаки мала й молодь. Головне знати, що кому до душ╕. Великодня легенда говорить: допоки писатимуть писанки, то лихий не зможе полонити св╕т.
ДОБРИЙ ЮР╤Й — ДОБРИЙ Р╤К
Свято Юр╕я (6 травня) подарувало багато ц╕кавих народних фенолог╕чних спостережень та прогностичних прикмет. Пов'язан╕ вони здеб╕льшого з аграрними роботами, з доглядом за домашн╕ми тваринами: - На свято Юра висохне баюра. - На Юра дощ ╕ гр╕м - буде рад╕сть с╕м. - Дощ на Юра - худоб╕ легкий р╕к. - Роса на Юра в╕дкри╓ оч╕ сл╕пому (потр╕бно у н╕й вмитися). - Святий Юр╕й почина╓ пасти кор╕в (перший виг╕н на пасовисько п╕сля зими). - Прийшов Юр╕й - овечки йдуть на полонини. - Редьку с╕й на Юра - буде соковитою. - Лист березовий на Юра в коп╕йку - на Успення (28 серпня) клади хл╕б у д╕жечку. - На Юр╕я мороз - буде просо, буде овес. - На Юр╕я роса - будуть добр╕ жнива. - Дощ на Юр╕я - буде хл╕б. - Зозуля ку╓ на Юр╕я - до неврожаю. - Ранок ясний на Юр╕я - рання с╕вба; ясний веч╕р - п╕зня. - Розсаду сади на Юр╕я - капусти буде довол╕. - Юр╕й нав╕ть з-п╕д сн╕гу зелену травичку д╕стане. - Юр╕й на пор╕г весну привол╕к (╕деться про повний розкв╕т весни). - Юр╕й хоробрий - зим╕ ворог лютий. Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 30.04.2021 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23216
|