Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 24.09.2021 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 24.09.2021
ХРЕСТУ ТВО╢МУ ПОКЛОНЯ╢МОСЬ, ВЛАДИКО!..

27 вересня параф╕яни греко-католицько╖ церкви Воздвиження Чесного ╕ Животворящого Хреста Господнього с. Добрячин (тепер уже п╕сля утворення нових територ╕альних громад - Червоноградського району) в╕дзначатимуть храмове свято ╕ юв╕лей - 140 рок╕в в╕д часу завершення буд╕вництва та освячення церкви.
* * *
Перша згадка про церкву с. Добрячин дату╓ться 1689 роком. Це була дерев'яна церква Воскрес╕ння Христового на цегляному фундамент╕. Так╕ в╕домост╕ ще далекого 1896 року подав у «Книжочц╕ Мис╕йн╕й» кра╓знавець, просв╕тянин о.Василь Чарнецький (похований у с. С╕лець).
Буд╕вництво Божого Храму, який тепер возвиша╓ться у сел╕, завершили 1880 року, а урочистост╕ з нагоди освячення в╕дбулися 1881 року. ╤н╕ц╕атором буд╕вництва виступив о. Олександр Лаврецький, який очолював параф╕ю упродовж 1868-1886 рок╕в. Кр╕м того, в╕н активно займався науковою роботою у галуз╕ етнограф╕╖. З╕бран╕ матер╕али з писанкарства Добрячина, Борятина, Острова та ╕нших с╕л рег╕ону надсилав у НТШ у Львов╕. Могила родини Лаврецьких знаходиться на цвинтар╕ Добрячина. Вона завжди дбайливо прибрана, доглянута небайдужими мешканцями села.
Буд╕вництво велося на банк╕вськ╕ проценти в╕д церковно╖ казни. Деяк╕ мешканц╕ села продавали частки сво╖х пол╕в, а виручен╕ кошти в╕ддавали на потреби будови. Майстри ╕нколи в╕дмовлялися в╕д належно╖ ╖м плати, або дотримувалися принципу «десятини» - десяту частку платн╕ клали у церковну казну. Основним фундатором буд╕вництва виступила графська родина Д╕душицьких. За сво╖ми статками вона на той час не поступалася Потоцьким.
Попри р╕зн╕ катакл╕зми, духовне життя в Добрячин╕ н╕коли не завмирало. Останн╕м парохом села ще до руйнац╕╖ церкви був о. Михайло Вороб╕й (служив упродовж 1936-1945 рок╕в). В╕н займався не т╕льки духовно-виховною, а й культурно-виховною роботою, очолив осередок «Просв╕ти», заснував громадську читальню, багато працював з молоддю, д╕тьми.
1944 року внасл╕док бойових д╕й м╕ж радянськими та н╕мецькими в╕йськами церква зазнала значних руйнац╕й. В╕дправи у н╕й неможливо було зд╕йснювати. У пово╓нн╕ роки ╖╖ перетворили на радгоспний склад.
В╕дновлювати храм почали у 1989 роц╕. Перш╕ Богослуж╕ння в╕дбувалися у нап╕взруйнован╕й церкв╕ п╕д риштувальними стелажами, кр╕пленнями. У сел╕ правили ╕ православн╕, ╕ греко-католицьк╕ священики - отц╕ Роман Чолач, Михайло Гнат╕в, ╤ван Макух, Мар'ян Чорнега. Не обходилося без локальних м╕жконфес╕йних конфл╕кт╕в. Питання громада вир╕шила демократично - методом та╓много голосування. Б╕льш╕сть волевиявила, щоб храм належав до УГКЦ. В╕дтак - настав час примирення! Люди насамперед поверталися п╕д покров Духовно╖ Святин╕ свого села, а не за конфес╕йними переконаннями. Над нами - Один Бог!
Оп╕сля парохами села служили о. Мирослав Медв╕дь та о. Василь Б╕лецький. Тепер параф╕╓ю оп╕ку╓ться о. Роман Б╕лецький.
При церкв╕ д╕╓ Апостольство Молитви, катехитична школа для д╕тей, в╕дбуваються «Кан╕кули з Богом», церковний хор ще й виступа╓ з концертними програмами духовно-патр╕отичного характеру.
Тарас ЛЕХМАН
Льв╕вська область

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 24.09.2021 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23571

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков