Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

26 вересня — вшанування Святого мученика Корнилія, римського сотника, згодом єпископа Кесарії, який загинув у I столітті.
Після Зішестя Святого Духа, коли апостоли почали проповідувати Христове вчення, Корнилій одним з перших прийняв Святу віру і став разом з ними поширювати Слово Боже. Про нього знаходимо відгуки у текстах Святих апостолів Луки і Павла.
Після мученицької смерті його мощі прославилися численними чудами. Люди молилися біля гробу Корнилія, аби зцілитися від недуг фізичних і духовних. Та згодом з різних причин про цей гріб забули. З Божого провидіння його віднайшли аж у IV столітті.
Церква назвала Корнилія рівноапостольним.
У народі кажуть:
- Після Корнилія корінь в землі не росте, мерзне.
- На Корнилія впала паморозь на квіти - бджолам не гудіти.
- До Корнилія відцвів верес - тепла не чекай.
- На Корнила густі хмари попливли по небу низько - буде дощ і холод аж до Покрови.

ХЛІБ МОЛОТИТИ...

27 вересня - свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього; у народі - Здвиження. За церковними постулатами - це строгий пісний день.
Зі свято народна традиція пов'язує особливі зміни в природі. Зокрема здвиг Землі з літа на зиму та поступове завмирання активного життя в лісах, на полях і лугах, у водоймах. Залягають на зимову сплячку звірі, плазуни. Доцвітають останні осінні квіти. Лише хризантеми, навіть у морози, ще будуть милувати людське око своїми барвами, тішити людське серце. Яких тільки кольорів вони не набувають! Птахи масово відлітають у вирій, а деякі вже давно покинули рідні терени. Першою полетіла зозуля. За народними уявленнями у неї зберігаються ключі від Вирію (Буян-Острова) - теплої країни, де живуть птахи взимку.
Колись цієї пори чоловіки домолочували на токах хліб. Тепер це відразу роблять комбайни - косять і молотять.
Починаються осінні поминки померлих. Давніше такі ритуальні дійства уособлювали з «проводами Природи на зиму».
До Воздвиження господарі намагалися зібрати на городі й у полі весь хмиз і спалити його (звісно, крім того, яким накривають кіпці з овочами - картоплею, буряком...). Таким прагненням хотіли «прогнати, спалити лихого».
У народі кажуть:
- Здвиження землю движить до зими.
- Мороз на Здвиження ще не обіцяє раннього приходу зими. Отож, мужику не біда!
- Дощ на Здвиження - буде мокрою друга половина жовтня.
- Ліс ліс раніше оголяється - тим буде тепліше взимку.
- Дерево тримає листя - чекай холодної зими.
- Прийшло Здвиження - думай про рукавиці.

ВІДЛІТАЮТЬ ЖУРАВЛІ

28 вересня вшановують Святого величкомученика Микиту — готського священика. Він виконував свою місію на берегах Дунаю і загинув за Христову віру 378 року.
Народні фенологічні спостереження підказують, що в цей день відлітають журавлі у вирій, принаймні, починають відлітати. Тому день Микити ще називають початком журавлиного лету і кажуть:
- Журавлі восени збираються на болотах - невдовзі відлетять.
- Микита і Ярина (її вшановують 1 жовтня) кличуть журлалів у вирій.
- Журавлі полетять на Микину - Покрова буде морозна; якщо не полетіли - зима прийде пізніше.
- Чим пізніше летять журавлі - тим пізніше прийде зима.
- Журавлі летять у дощову погоду - далі осінь буде дощовою; за теплої погоди - осінь буде теплою, приморозки забаряться.
- У небі чути голосне курликання журавлів (навіть за теплої сонячної погоди) - до дощу; тихе - буде добра погода.
- У дощовий день журавлі летять мовчки - невдовзі випогодиться (і навпаки).
- Журавлиний ключ широкий - на безвітряну погоду; вузький - буде вітер.
- Відлетіли журавлі - через три тижні чекай перших міцних морозів.
- Журавлі відлетіли, але ягоди журавлини на спомин лишили.
Українці з сумом проводжають журавлів у вирій і бажають їм щасливого повернення додому весною, бо люблять цих птахів. Невипадково вони оспівані у піснях, про них розповідається у казках, легендах. Образ журавля - це образ доброго, щирого, мудрого, розсудливого птаха, який палко любить свою землю.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #38 за 24.09.2021 > Тема "Душі криниця"