"Кримська Свiтлиця" > #13 за 01.04.2022 > Тема "Резонанс"
#13 за 01.04.2022
ВАЛЕНТИН БУТ: КРИМСЬКИЙ ПОГЛЯД НА СТАМБУЛЬСЬК╤ МАНЕВРИ
«В╕йна – ф╕гня. Головне – маневри»
(народна мудр╕сть час╕в совка)
Намагання укра╖нсько╖ влади завершити нав'язану нам в╕йну чимшвидше – ц╕лком зрозум╕ле ╕ виправдане, оск╕льки нема╓, дума╓ться, жодно╖ людини в Укра╖н╕, яка не хот╕ла б того ж. ╤ то ╓ правильним, адже кожен новий день в╕йни - то наступн╕ десятки й сотн╕ загиблих та покал╕чених, нов╕ десятки чи й сотн╕ тисяч з╕рваних з╕ сво╖х м╕сць, нов╕ руйнування м╕ст – ╕ то не лише житла, але й всього, що включа╓ в себе соц╕альна ╕нфраструктура: дитсадк╕в, шк╕л, л╕карень, наукових установ, заклад╕в культури ╕ т.п. Не менш страшн╕ втрати завда╓ в╕йна економ╕ц╕ Краю. Вже зруйнована велика к╕льк╕сть п╕дпри╓мств, понищено незл╕ченну к╕льк╕сть б╕знес╕в, як╕ забезпечували нашу житт╓д╕яльн╕сть, давали роботу, наповнювали державний бюджет. Все те не може не п╕дштовхувати укра╖нську владу до пошук╕в шлях╕в виходу з в╕йни.
Але якщо в 2019 роц╕ ╕н╕ц╕атором пошук╕в миру виступав Володимир Зеленський, то тепер, ледь не на другий день п╕сля початку навали, перемовин зажадала вже Москва. Притому, якщо спершу, на Б╕лоруському майданчику, ╖╖ представники ще пробували говорити ультиматумами, висуваючи ╕д╕отичн╕ вимоги щодо денациф╕кац╕╖ та дем╕л╕таризац╕╖, то в Стамбул╕ про те вже не згадувано. Б╕льш того, оч╕льник москов╕йсько╖ делегац╕╖ заявив журнал╕стам по зак╕нченн╕ зустр╕ч╕ про те, що «перемовини пройшли конструктивно» ╕ москов╕йська сторона отримала в╕д Укра╖ни зрозум╕ло сформульовану позиц╕ю для ╖╖ розгляду та включення до договору, а всл╕д за тим ╕ м╕н╕стерство в╕йни вустами генерала Рудського, першого заступника начальника Генштабу ЗС Москов╕╖, пов╕домило про кардинальне скорочення бойових д╕й на ки╖вському та черн╕г╕вському напрямках. Навряд чи треба пояснювати, що причина того «скорочення», як ╕ «поступливост╕» у питанн╕ «денациф╕кац╕╖», зовс╕м не у просв╕тл╕нн╕ св╕домост╕ агресора, а у т╕й зубодробильн╕й в╕дс╕ч╕, яку в╕н отримав. Наступного дня озвалося й тамтешн╓ м╕н╕стерство закордонних справ. Сам його оч╕льник стримано-позитивно в╕дзначив певний прогрес перемовин та те, що Укра╖на, мовляв, нарешт╕ визна╓ вир╕шен╕сть питання Криму.
Останн╕й той нюанс – а пропустити його було неможливо, бо ж повторювався щоп╕вгодини у випусках «маяковських» новин – не м╕г не зачепити. Воно, зв╕сно, не до ноч╕ згаданий пан ╓ визнаним фах╕вцем словоблуддя ╕ робить те не червон╕ючи, але одне вже стримано-позитивне ставлення Москов╕╖ до поданих укра╖нською стороною пропозиц╕й не може не насторожувати.
Не будучи консп╕рологом, не думаю, що хтось з укра╖нсько╖ влади м╕г дати московитам над╕ю на «вир╕шен╕сть кримського питання» на ╖хню користь. Навряд чи щось под╕бне було передано через shuttle-Абрамовича, а чи в час╕ зустр╕ч╕ tet a tet м╕ж головою москов╕йсько╖ делегац╕╖ та головою парламентсько╖ фракц╕╖ наших «слуг» (чомусь то був не пан Р╓зн╕ков) перед початком перемовин. До слова, що такого та╓много обговорювали т╕ панове, чого не можна було знати ╕ншим членам делегац╕й? Х╕ба така ута╓мничен╕сть не породжу╓ вже сама по соб╕ непотр╕бн╕ п╕дозри? Серйозн╕ справи такого значення мають вир╕шуватись максимально в╕дкрито, х╕ба н╕?
Але поверн╕мося до початку ╕ проанал╕зуймо, з чим при╖хали делегац╕╖.
Москов╕я, як ми вже згадували, вже не вимагала «денациф╕кац╕╖» та суду над «нацистськими злочинцями». Серед ╖╖ вимог залишалися:
а) законодавче закр╕плення позаблокового статусу Укра╖ни з повною забороною на розм╕щення на ╖╖ територ╕╖ в╕йськових баз НАТО та ударних збройних систем;
б) визнання Криму москов╕йським;
в) визнання ОРДЛО незалежними державами.
Пропозиц╕╖ укра╖нсько╖ сторони мали наступний вигляд:
а) перемовини про статус Криму та Севастополя сторони будуть вести упродовж 15 рок╕в, притому, сторони в╕дмовляються в╕д збройного способу вир╕шення цього питання;
б) питання про статус та долю район╕в, контрольованих так званими «народними республ╕ками», винесено до окремого пункту, який можуть обговорити президенти двох кра╖н на особист╕й зустр╕ч╕;
в) Укра╖на може погодитись на позаблоковий статус неядерно╖ держави за наявност╕ ч╕тких та жорстких гарант╕й в╕д низки кра╖н, як╕ мають бути закр╕плен╕ документально (формулювання «жорстк╕ гарант╕╖» та «документально» ╓ надто розпливчастим, як на мене: Будапештський меморандум теж був певного роду гарант╕╓ю, закр╕пленою документально. Ч╕тк╕ше з визначеннями, панове! В.Б.). Цей пункт (якщо домовлен╕сть щодо нього буде досягнута) фактично передбача╓, що на територ╕╖ Укра╖ни не розм╕щуватимуться ╕ноземн╕ в╕йськов╕ бази та в╕йськов╕ контингенти.
г) Укра╖на зобов'язу╓ться не вступати до жодних в╕йськово-пол╕тичних союз╕в. М╕жнародн╕ в╕йськов╕ навчання на територ╕╖ Укра╖ни зможуть проводитись лише за згодою кра╖н-гарант╕в. (Серед вимог Москов╕╖ про в╕йськов╕ навчання наче ж ╕ не йшлося? В.Б).
Перше, що тут впада╓ в око, це те, що вимоги Москви зменшилися лише на один пункт, який в будь-якому раз╕ не м╕г бути виконаним через просту в╕дсутн╕сть в Кра╖ клятих нацист╕в.
Решту вимог, так чи ╕накше, укра╖нська делегац╕я погоджувалась виконати.
– Хочете нашо╖ позаблоковост╕?
– Гаразд, не п╕демо в НАТО, тим б╕льше, що т╕ гордяки й не хочуть нас. Будемо позаблоковими, як ви того хочете.
– Не бажа╓те, аби ми розм╕щували на сво╖й територ╕╖ НАТОвськ╕ бази та ударн╕ системи? – Як скажете. Не пустимо ╖х на свою землю.
– Визнати ОРДЛО незалежними державами? – На розсуд президент╕в. Як скажуть, так ╕ буде.
– Визнати Кримваш? – А давайте обговорювати той темат рок╕в так з 15?
Як на мене, то п╕сля такого стримана реакц╕я москов╕йських бонз просто вража╓. Мали б тр╕умфувати. Фактично, отримали мало не все, чого хот╕ли.
– Кажете, на болотах результати перемовин сприймають як п╕длу зраду чи ганебну поразку?
– То в╕д надм╕ру квасного патр╕отизму. Та публ╕ка миттю зм╕нить св╕й гвалт на тр╕умфальн╕ в╕ншування, щойно ╖й скажуть, що то перемога.
Чув, що в наших Мережах под╕бна ж реакц╕я. Зрада, мовляв. Клят╕ ж…ди продають Укра╖ну. ╤ ц╕ недисципл╕нован╕. Але цим, на в╕дм╕ну в╕д тамтешн╕х, закрити рота не так просто, особливо ж, коли ╖х звати ╕д╕отами чи ще там як.
Так, ╕ тут багато хто не сприйма╓ позиц╕ю сво╖х перемовник╕в. Десь через зациклен╕сть на старих установках, де ми вже майже в НАТО. Десь через стару нелюбов до «ЗЕлених» нищеброд╕в. Десь через нерозум╕ння реал╕й та надм╕р тих же емоц╕й. Але десь ╕ з б╕льш серйозних п╕дстав.
Спершу слово на захист д╕й нашо╖ влади.
Думаю, мало хто зможе аргументовано заперечити той очевидний факт, що "ЗЕлена" команда ╕ сам Президент повелися в час╕ б╕ди ц╕лком г╕дно. На в╕дм╕ну в╕д "геро╖в" 2014 року, ц╕ не вдалися до г╕бридно╖ в╕дпов╕д╕ агресоров╕, зам╕сть ховатися за АТО, ц╕ нев╕дкладно запровадили во╓нний стан, оголосили моб╕л╕зац╕ю, сформували ╕ озбро╖ли тероборону, зам╕сть питати порад у заморських дядьк╕в, що ╖м робити, тисли на них, вимагаючи одного – збро╖. ╤ так – було тут ╕ г╕рке розчарування, коли ╕ НАТО, ╕ дядько Джо дали ясно зрозум╕ти, що ан╕ альянс, н╕ США ╕ пальцем не зворухнуть, аби, бодай, прикрити укра╖нське небо, а про вступ до П╕вн╕чноатлантичного альянсу найближчими десятил╕тями ╕ мови не ма╓.
В цьому сенс╕ ╕дея позаблокового статусу п╕д парасолькою кра╖н-гарантор╕в з юридично закр╕пленими зобов'язаннями останн╕х негайно ставати на захист нашого Краю в раз╕ вчинення проти нього агрес╕╖ вигляда╓ ц╕лком розумною, а в нашому випадку, схоже, ╕ ╓диною реальною альтернативою вступу до такого ще недавно бажаного НАТО. З цим ще багато роботи, але, судячи з того, що чимало кра╖н, яких Укра╖на хот╕ла б бачити серед гарантор╕в сво╓╖ безпеки, вже дали свою попередню згоду, сам напрям руху ╓ правильним.
Неправильним ╓ п╕дх╕д до кримського питання.
– В╕с╕м рок╕в про Крим не згадували, н╕чого не робили задля його повернення в Укра╖ну, – каже пан Подоляк. – А ми повернули його в пов╕стку денну.
Еге ж – на ц╕лих п'ятнадцять рок╕в. А чому не на двадцять, пане Подоляк? Чому не на сто п'ятдесят? Язик не в╕дпаде в╕д таких довгих перемовин? Власне ж, ╕ перемовлятися тут чи й ╓ про що. П╕востр╕в загарбаний збройною силою. Так само як Донеччина-Луганщина. Так само, як сьогодн╕ Херсонщина. А ще ж вчора москов╕йськ╕ в╕йська стояли ╕ п╕д самим Ки╖вом. Н╕кому ж не спало на думку залишити все як ╓ ╕, зам╕сть вибивати тих зайд, натом╕сть, рок╕в так з десять, вести з ними перемовини, сл╕зно переконуючи те кодло забратися з миром у сво╖ болотн╕ палестини? ╤ прописан╕сть Криму в тамтешн╕й Конституц╕╖ н╕ до чого. На те ╓ резолюц╕я ООН A/RES/68/262 в╕д 27 березня 2014 року.
П'ятнадцять рок╕в – то майже в╕чн╕сть. Разом з в╕сьмома вже прожитими в т╕н╕ двоголового хижака – то ц╕ле людське покол╕ння. Вже й за в╕с╕м рок╕в висмикали чимало з тих, кого тутешня влада вважа╓ неблагонад╕йними. Когось замордовано, когось викрадено з к╕нцями, когось за надуманими звинуваченнями засуджено, кинуто на десятил╕ття за грати.
За п'ятнадцять рок╕в укра╖нське поле Криму буде зачищене до основи. Залишаться лише т╕, як╕ на тод╕шньому рехверендум╕ одностайно голосуватимуть за москов╕йське от╓ч╓ство. Х╕ба ж це не зрозум╕ло? До слова, а як укра╖нським громадянам Криму голосувати на референдум╕, про який ви мовите? Але ж в╕н вир╕шуватиме ╖хню долю. Чи матиме силу той референдум без ╖хньо╖ участ╕, без участ╕ громадян на ╕нших окупованих територ╕ях?
Х╕ба ж не зрозум╕ло, панове-молодц╕, що п╕сля кривавопасторсько╖ зради-2014, пропонована перспектива товчення води в ступ╕ ще упродовж п’ятнадцяти рок╕в – то була б друга зрада укра╖нського Криму? Чи й не п╕дл╕ша… А тому н╕ про як╕ 15 рок╕в, нав╕ть про р╕к поступок Москов╕╖ тут не може бути мови. Не ма╓те змоги повернути вс╕ окупован╕ земл╕ нин╕, то залиште, бодай, як було, без жодних обумовлень часу, тим б╕льше, способу вир╕шення того питання.
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 01.04.2022 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24063
|