"Кримська Свiтлиця" > #37 за 10.09.2004 > Тема "З потоку життя"
#37 за 10.09.2004
Як живеться "сєвєрним" українцям?
Наталія Литвиненко-Орлова.
Нашого цвіту - по всьому світу...
"Тільки порожній колос угору пнеться, а важкий додолу гнеться". З цією мудрістю ніхто з нас в житті не розминувся, щоправда, усьому свій час... Сьогодні нам, українцям, настало громадити Державу, і мені щемно болить, аби мої земляки розпізнали серед полови те Благосне Родинне зерно, що має прорости зачатком Новітнього Родоводу - Провідником Нації і Українським Державотворцем. В Святому Письмі сказано: "По їхніх плодах ви пізнаєте їх". Отже, про плоди... Вибори в Україні, "ні сіло, ні впало", стали нагальною "загальноросійською" справою. "Товаріщі" не вагаючись, пихато-діловито пхають свого носа в наш український борщ, не обтяжуючи себе толерантністю та міжнародними правовими нормами. З російського телеекрану все частіше і бадьоріше по-домашньому посміхається пан кандидат від влади. А стомленим злиднями і брехнею людям як в Україні, так і в Росії, як російські, так і українські ЗМІ нав'язують хибну думку про те, що в разі новітньої злуки України з Росією хліб буде по 20 коп., ковбаса - надурняк, а з хмар горілкою поллє... То є нахабне лукавство! З абсолютною відповідальністю хочу засвідчити, що життя в Росії також не смакує салом з медом, а чи, бодай, картоплею, - досхочу... Потребуєте прикладів? Будь ласка! Від закінчення школи я аж до самого виходу на пенсію пропрацювала в перукарні. Тепер маю "сєвєрную" пенсію (тобто, йдемо на пенсію на п'ять років раніше, ніж у середній смузі і на півдні Росії та маємо полярний коефіцієнт). Моя "сєвєрная" пенсія сягає аж 2 тис. 740 російських рублів. (100 американських доларів = 3000 рос. рублів, а 1000 рос. рублів = 170 укр. гривень). А переважна більшість моряків після 25 - 30-літнього "ходіння" в море мають пенсію 2 300 - 2 500 руб., як на глум, меншу за берегову. А це ж люди екстремальних умов праці, які жартома кажуть самі про себе: "ні жінки, ні пряника". І як можна прожити на цю пенсію, коли плата за 2-кімнатну квартиру близько 1 600 рублів, телефон - 140 руб., електрика дорожуча. М'ясо і ковбаси (ті, що недобрі) - по 105 - 140 руб. за кг, пристойна ковбаса - 380 руб., 1 літр олії - 40 руб., молока - 15. Хліб - 10 - 12 руб., оселедці - 50 руб. за кг, борошно - 15 руб. за кг, цукор - 23 руб., яйця - 23 руб. за десяток, масло вершкове - 90 - 100 руб. за кг, пшоно 12 руб., риба-тріска, з нашого ж моря, - 95 - 120 руб. Серпневі ціни за 1 кг городини і фруктів такі: картопля 10 - 12 руб., морква 20 руб., цибуля 12 руб., помідори і яблука 28 - 35 руб., слива 30 - 40 руб., кавуни 10 руб. за кіло. Отож, іду по базару, все, що око бачить, все хочу, але зась... Позаглядала, як наїлася... Ото і все. В аптеках ціни, як у фільмі жахів. Скажімо, 1 упаковка пигулок "Пенталгіну", яким рятуюсь від мігрені, 75-98 руб. Звісна річ, що користаємо ж і пральні засоби, і одяг-взуття, якого на Півночі потрібно на всі сезони і погоди, їздимо в міському транспорті за 7 рублів, а місячний проїздний "непарований" білет, тобто, тільки на один вид транспорту, - 350 руб. Поштовий конверт в Україну 9 руб. Лікування зубів - 1-2 шт. на всю "сєвєрную" пенсію. Щоправда, я ще працюю в тій-таки перукарні і дістаю получку 4 160 рублів, тому живу трохи краще, ніж зовсім старші пенсіонери, бо цих, старших, добрячий відсоток товчеться біля смітникових контейнерів в пошуку порожньої пляшки або й хліба. В інших регіонах РФ, в "глибинці", живуть ще гірше, бо жирує й вигарцьовує з вихилясом тільки пихата Москва під особистим патронатом Ю. Лужкова, а хтось же повинен відробляти... Але й аптека з базаром - це ще не фільм жахів, порівняно з тим, що робиться на вулицях міст Росії: уже тяжко зрозуміти, хто й кого "мочить у сортирі", скільки випадає нам терактів на душу населення?! А скільки російських вояків гине в Ічкерії?! Тож благаю Вас, українські матері, батьки, не допустіть того, аби воювали й гинули наші українські хлопці за чужинські інтереси, щоб діти України примусово не стали московським воюючим легіоном, бо війна Росії проти кого-небудь ніколи не добігає кінця. Добренько подумайте, чи по дорозі вам з тими кандидатами в президенти, кому Москва "по-братськи" відкрила "крєдіт довєрія". А що потім? Не доведи, Боже, щоб за той "крєдіт" довелося знову розраховуватись Україні мовним, економічним, політичним, науковим, культурним, національним, церковним, демографічним, чорнобильським голокостами та будівництвом новітніх магаданів. Саме в такий спосіб, уклінно-плазуючи, складали подяку сталінському патріархатові українські галушко-правителі. Не допустіть, Сили Небесні, щоб моя Україна знову потрапила у зашморг! В ВР України вже понад дві "пятілєткі" щебечуть про "Програму закордонного українства". І Москва нам видала "фількіну" грамоту у вигляді "Федерального Закону про національно-культурні автономії". "Та чи буде там і діло?", - як любила казати моя покійна бабця Василина. Ви, панове українські урядовці, хоч раз поцікавились в московських "покоях" про працездатність і ефективність цього закону? "Шикують" вас у тій Москві московські "патрони", як хочуть, а Ви боїтеся навіть пару з вуст випустити, аби не розгнівити своїх господарів, то хіба ж вам до нас?! Як тут не пригадати українській владі, як у неї часто-густо "Людьми року" в Україні ставали люди з генетичним кодом нелюбові до всього українського, фарисеї і політичні приблуди! Краще б відзначили національною нагородою активістів українських громад Башкортостану або Татарстану, де малих діточок навчають української мови, і тим би вказали на корисний приклад любові до своєї Вітчизни. Але ж про таких свідомих українців навіть в Рік України в Росії не згадали, зрештою, - в Рік Росії в Україні - також. А мені це дряпнуло, бо й сама - з "биттям чолом об скелю" - борсаюся на вкраїнській громадській ниві Російського терену сім років і дуже добре обізнана про стан справ в українських громадах Росії. За усіх українців в Росії розкошує тільки один московський приймак на ім'я Вєрка Сердючка. А я, голова Проводу національно-культурної автономії українців Мурманської Півночі, за все літечко одненький раз скуштувавши того спокусливого кавунця, таки приощаджу грошенят зі своєї "сєвєрної" пенсії і знову спробую дати життя своєму новому творчому доробку, майбутньому красивому, українському, співочому театралізованому дійству "СТАРОСІЛЛЯ", як це було з аналогічним проектом "Сорочинський ярмарок", який став несподіваним подарунком для всіх українців Мурманська. Так, це було достойне українське свято, на якому почувалися українцями всі 56 учасників вистави і всі ті, хто аплодував нам в залі місцевого облдрамтеатру. Я певна, що українці зважать на здоровий глузд, на споконвічну українську мудрість і оберуть на посаду Провідника Держави Віктора Ющенка, а Віктор Андрійович, в свою чергу, не словом, а ДІЛОМ захистить весь український цвіт в Україні і на всіх світових теренах від ганьби і безбатченківства, аби кожен українець почувався сином надзвичайно красивої, працьовитої, духовної, невойовничо-шляхетної землі, - Європейської держави - Україна!
м. Мурманськ. Е-mail: talochka3-htz@yandex.ru
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 10.09.2004 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2408
|