Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
Володимир Зеленський зустр╕вся з курсантами й л╕це╖стами в╕йськових навчальних заклад╕в та...


«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
Ахтем Се╕табла╓в показався ╕з Залужним та розпов╕в про ╖хню зустр╕ч…


УКРА╥НА В Н╤Ч НА 27 ЖОВТНЯ ВОСТАНН╢ МА╢ ПЕРЕЙТИ НА ЗИМОВИЙ ЧАС
Це передбачено ухваленим Верховною Радою законом, яким скасовано перех╕д з л╕тнього на зимовий...


ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
В╕д початку повномасштабного рос╕йського вторгнення загинуло майже 500 укра╖нських спортсмен╕в ╕...


ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
Управл╕ння Верховного ком╕сара ООН у справах б╕женц╕в (УВКБ ООН) розпочало свою д╕яльн╕сть в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 10.09.2004 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#37 за 10.09.2004
Як живеться "сєвєрним" українцям?
Наталія Литвиненко-Орлова.

Нашого цвіту - по всьому світу...

"Тільки порожній колос угору пнеться, а важкий додолу гнеться". З цією мудрістю ніхто з нас в житті не розминувся, щоправда, усьому свій час... Сьогодні нам, українцям, настало громадити Державу, і мені щемно болить, аби мої земляки розпізнали серед полови те Благосне Родинне зерно, що має прорости зачатком Новітнього Родоводу - Провідником Нації і Українським Державотворцем.
В Святому Письмі сказано: "По їхніх плодах ви пізнаєте їх". Отже, про плоди... Вибори в Україні, "ні сіло, ні впало", стали нагальною "загальноросійською" справою. "Товаріщі" не вагаючись, пихато-діловито пхають свого носа в наш український борщ, не обтяжуючи себе толерантністю та міжнародними правовими нормами. З російського телеекрану все частіше і бадьоріше по-домашньому посміхається пан кандидат від влади. А стомленим злиднями і брехнею людям як в Україні, так і в Росії, як російські, так і українські ЗМІ нав'язують хибну думку про те, що в разі новітньої злуки України з Росією хліб буде по 20 коп., ковбаса - надурняк, а з хмар горілкою поллє... То є нахабне лукавство! З абсолютною відповідальністю хочу засвідчити, що життя в Росії також не смакує салом з медом, а чи, бодай, картоплею, - досхочу...
Потребуєте прикладів? Будь ласка! Від закінчення школи я аж до самого виходу на пенсію пропрацювала в перукарні. Тепер маю "сєвєрную" пенсію (тобто, йдемо на пенсію на п'ять років раніше, ніж у середній смузі і на півдні Росії та маємо полярний коефіцієнт). Моя "сєвєрная" пенсія сягає аж 2 тис. 740 російських рублів. (100 американських доларів = 3000 рос. рублів, а 1000 рос.  рублів = 170 укр. гривень).
А переважна більшість моряків після 25 - 30-літнього "ходіння" в море мають пенсію 2 300 - 2 500 руб., як на глум, меншу за берегову. А це ж люди екстремальних умов праці, які жартома кажуть самі про себе: "ні жінки, ні пряника". І як можна прожити на цю пенсію, коли плата за 2-кімнатну квартиру близько 1 600 рублів, телефон - 140 руб., електрика дорожуча. М'ясо і ковбаси (ті, що недобрі) - по 105 - 140 руб. за кг, пристойна ковбаса - 380 руб., 1 літр олії - 40 руб., молока - 15.  Хліб - 10 - 12 руб., оселедці - 50 руб. за кг, борошно - 15 руб. за кг, цукор - 23 руб., яйця - 23 руб. за десяток, масло вершкове - 90 - 100 руб. за кг, пшоно 12 руб., риба-тріска, з нашого ж моря, - 95 - 120 руб.
Серпневі ціни за 1 кг городини і фруктів такі: картопля 10 - 12 руб., морква 20 руб., цибуля 12 руб., помідори і яблука 28 - 35 руб., слива 30 - 40 руб., кавуни 10 руб. за кіло. Отож, іду по базару, все, що око бачить, все хочу, але зась... Позаглядала, як наїлася... Ото і все.
В аптеках ціни, як у фільмі жахів. Скажімо, 1 упаковка пигулок "Пенталгіну", яким рятуюсь від мігрені, 75-98 руб. Звісна річ, що користаємо ж і пральні засоби, і одяг-взуття, якого на Півночі потрібно на всі  сезони і погоди, їздимо в міському транспорті за 7 рублів, а місячний проїздний "непарований" білет, тобто, тільки на один вид транспорту, - 350 руб. Поштовий конверт в Україну 9 руб. Лікування зубів - 1-2 шт. на всю "сєвєрную" пенсію. Щоправда, я ще працюю в тій-таки перукарні і дістаю получку 4 160 рублів, тому живу трохи краще, ніж зовсім старші пенсіонери, бо цих, старших, добрячий  відсоток товчеться біля смітникових контейнерів в пошуку порожньої пляшки або й хліба.
В інших регіонах РФ, в "глибинці", живуть ще гірше, бо жирує й вигарцьовує з вихилясом тільки пихата Москва під особистим патронатом Ю. Лужкова, а хтось же повинен відробляти... Але й аптека з базаром - це ще не фільм жахів, порівняно з тим, що робиться на вулицях міст Росії: уже  тяжко зрозуміти, хто й кого "мочить у сортирі", скільки випадає нам терактів на душу населення?! А скільки російських вояків гине в Ічкерії?!
Тож благаю Вас, українські матері, батьки, не допустіть того, аби воювали й гинули наші українські хлопці за чужинські інтереси, щоб діти України примусово не стали московським воюючим легіоном, бо війна Росії проти кого-небудь ніколи не добігає кінця. Добренько подумайте, чи по дорозі вам з тими кандидатами в президенти, кому Москва "по-братськи" відкрила "крєдіт довєрія". А що потім? Не доведи, Боже, щоб за той "крєдіт" довелося знову розраховуватись Україні мовним, економічним, політичним, науковим, культурним, національним, церковним, демографічним, чорнобильським голокостами та будівництвом новітніх магаданів. Саме в такий спосіб, уклінно-плазуючи, складали подяку сталінському патріархатові українські галушко-правителі. Не допустіть, Сили Небесні, щоб моя Україна знову потрапила у зашморг!
В ВР України вже понад дві "пятілєткі" щебечуть про "Програму закордонного українства". І Москва нам видала "фількіну" грамоту у вигляді "Федерального Закону про національно-культурні автономії". "Та чи буде там і діло?", - як любила казати моя покійна бабця Василина. Ви, панове українські урядовці, хоч раз поцікавились в московських "покоях" про працездатність і ефективність цього закону? "Шикують" вас у тій Москві московські "патрони", як хочуть, а Ви боїтеся навіть пару з вуст випустити, аби не розгнівити своїх господарів, то  хіба ж вам до нас?!
Як тут не пригадати українській владі, як у неї часто-густо "Людьми року" в Україні ставали люди з генетичним кодом нелюбові до  всього українського, фарисеї і політичні приблуди! Краще б  відзначили національною нагородою активістів українських громад Башкортостану або Татарстану, де малих діточок навчають української мови, і тим би вказали на корисний приклад любові до своєї Вітчизни. Але ж про таких свідомих українців навіть в Рік України в Росії не згадали, зрештою, - в Рік Росії в Україні - також. А мені це дряпнуло, бо й сама - з "биттям  чолом об скелю" - борсаюся на вкраїнській громадській ниві Російського терену сім років і дуже добре обізнана про стан справ в українських громадах Росії.
За усіх українців в Росії розкошує  тільки один московський приймак на ім'я Вєрка Сердючка. А я, голова Проводу національно-культурної автономії українців Мурманської Півночі, за все літечко одненький раз скуштувавши того спокусливого кавунця, таки приощаджу грошенят зі своєї "сєвєрної" пенсії і знову спробую дати життя своєму новому творчому доробку, майбутньому красивому, українському, співочому театралізованому дійству "СТАРОСІЛЛЯ", як це було з аналогічним проектом "Сорочинський ярмарок", який став несподіваним подарунком для  всіх українців Мурманська. Так, це було достойне українське свято, на якому почувалися українцями всі 56 учасників вистави і всі ті, хто аплодував нам в залі місцевого облдрамтеатру.
Я певна, що українці зважать на здоровий глузд, на споконвічну українську мудрість і оберуть на посаду Провідника Держави Віктора Ющенка, а Віктор Андрійович, в свою чергу, не словом, а ДІЛОМ захистить весь український цвіт в Україні і на всіх світових теренах від ганьби і безбатченківства, аби кожен українець почувався сином надзвичайно красивої, працьовитої, духовної, невойовничо-шляхетної землі, - Європейської держави - Україна!

м. Мурманськ.
Е-mail: talochka3-htz@yandex.ru

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 10.09.2004 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2408

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков