Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4596)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4286)
Українці мої... (1717)
Резонанс (2367)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1462)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (476)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (282)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста с╕мнадцятий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста десятий...


ЧИМ УКРА╥НА ПЕРЕМАГА╢ РОС╤Ю НА МОР╤?
Безп╕лотн╕ корабл╕ зм╕нили баланс у ход╕ битви на Чорному мор╕ на користь Укра╖ни…


«ТРУБНА» ПАН╤КА: ЩО НАСПРАВД╤ В╤ДБУВА╢ТЬСЯ НА КУП'ЯНСЬКОМУ НАПРЯМКУ?
Розбира╓мося в чутках, тактиц╕ ворога та стратег╕чн╕й важливост╕ укра╖нського м╕ста-фортец╕ на...


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста трет╕й…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 19.08.2022 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 19.08.2022
Юр╕й Щербак: СЛ╤Д СТВОРЮВАТИ НОВУ ╤ДЕОЛОГ╤Ю ДЕРЖАВИ, ДЕ В╤ЙСЬКО В╤Д╤ГРАВАТИМЕ ВИЗНАЧАЛЬНУ РОЛЬ

╤ та ╕стор╕я, що поселилась у нас, крут╕ша за «Казино “Рояль”». Принаймн╕ книги Юр╕я Щербака точно дають ц╕ в╕дчуття. На вулицях Антоновича, на Бесарабськ╕й площ╕ чи в урядових кварталах в╕дбуваються под╕╖, як╕ дадуть фору найкрут╕шому сер╕алу.

Ран╕ше ми обговорювали пол╕тичн╕ антиутоп╕╖ Юр╕я Миколайовича. А цього разу ми ц╕кавилися романом письменника, який стосу╓ться в╕дновлення в Укра╖н╕ ядерно╖ збро╖.

МИ НАМАГАЛИСЯ ВЗЯТИ П╤Д КОНТРОЛЬ НАШУ ЯДЕРНУ ЗБРОЮ. АЛЕ ЦЕ НЕ МАЛО УСП╤ХУ

- У вашому роман╕ “Зброя судного дня” група в╕дставних в╕йськових, учених, силовик╕в збира╓ться, щоб створити п╕дп╕льно атомну зброю. Зв╕сно, що така справа потрапля╓ в сьогоденн╕ оч╕кування. ╤ ваш╕ симпат╕╖ як автора - на сторон╕ змовник╕в. А т╕, хто дозволив ╖╖ втратити, — антигеро╖. Але наск╕льки реально в 1991 роц╕ було втримати атомну зброю з огляду на наш╕ тяжк╕ залежност╕? Можливо, антигеро╖ д╕яли в рамках ╕сторично╖ ситуац╕╖?

- Спочатку хочу зробити два вступних уточнення. По-перше, коли рос╕я звинуватила Укра╖ну в тому, що вона хоче виробляти ядерну зброю, то я подумав, що ╓диним “доказом”, що Укра╖на готу╓ться в╕дновити ядерну зброю, м╕г би бути м╕й роман “Зброя судного дня”.

Б╕льше ан╕ доказ╕в, ан╕ п╕дстав для таких тверджень не було. Укра╖на не збиралася виробляти ядерну зброю. У мене був консультант п╕д час написання роману, людина глибоко компетентна у ц╕й сфер╕. Вона прекрасно зна╓, як серйозно контролюються наш╕ ядерн╕ станц╕╖. В Укра╖н╕ десятки рок╕в працювала американська м╕с╕я, яка контролю╓ кожен грам плутон╕ю. ╤ жодних можливостей та нам╕р╕в в╕дновити зброю не було.

А тепер повернемося до ваших запитань. Станом на 1991 р╕к в Укра╖н╕ ми мали два види ядерно╖ збро╖.  Перша — тактична. Це ракети з ядерними бо╓головками. Були розташован╕ в район╕ Карпат.

У мене були добр╕ та дов╕рлив╕ в╕дносини ╕з пок╕йним першим президентом Леон╕дом Кравчуком. ╤ в╕н розпов╕дав мен╕, що як т╕льки Укра╖на проголосила незалежн╕сть 24 серпня 1991 року, то з москви радянськ╕й арм╕╖ було дано наказ негайно вивезти з територ╕╖ Укра╖ни тактичну ядерну зброю.

Тактична ядерна зброя базу╓ться на ракетах, як╕ мають невелику в╕дстань для сво╓╖ д╕яльност╕ - 1000-2000 к╕лометр╕в, невелику потужн╕сть заряд╕в та моб╕льн╕сть. Фактично Укра╖н╕ була потр╕бна саме така — тактична ядерна зброя, яку дали можлив╕сть вивезти. ╤ жодно╖ можливост╕ затримати це ан╕ Леон╕д Кравчук, ан╕ молода Укра╖нська держава не мали.  Про те, що ядерну зброю почали сп╕шно вивозити з кра╖ни, Кравчук дов╕дався п╕зн╕ше. До реч╕, ядерна зброя була розм╕щена на територ╕╖ також Чехословаччини та Н╕мецько╖ Демократично╖ Республ╕ки. ╤ одним ╕з момент╕в конфронтац╕╖ було те, що в Чехословаччин╕ (так само, як ╕ у нас) були голоси, як╕ вимагали залишити зброю у себе в кра╖н╕. Але щоб уникнути спроб привласнити цю зброю, було в╕ддано наказ вивезти ╖╖ з Чехословаччини та Н╕мецько╖ Демократично╖ Республ╕ки. Таким чином, протягом року з територ╕╖ Укра╖ни була вивезена тактична ядерна зброя. ╤ на територ╕╖ Укра╖ни залишився ╕нший вид збро╖ — збро╖ Судного дня, яка при застосуванн╕ може призвести до кончини людства. Вона розм╕щувалася у великих шахтних прим╕щеннях на глибин╕ дванадцятиповерхового будинку. Кожна ракета мала ц╕ль ╕ була спрямована на США, Велику Британ╕ю та Н╕меччину. ╤ коли м╕н╕стр оборони США та його заступник в╕дв╕дали Укра╖ну ╕ побачили карту ракет, спрямованих на штати, в яких жили ╖хн╕ родини, вони жахнулися. Оця зброя, яка несла по ш╕сть бо╓головок з ядерним зарядом з дальн╕стю 8-10 тисяч к╕лометр╕в не була потр╕бна Укра╖н╕, бо Укра╖на не збиралася вести ядерну в╕йну, тим б╕льше з╕ США.

Вони були далекосяжн╕, не були потр╕бн╕ Укра╖н╕. Але Кравчук створив робочу групу для вивчення проблем ядерно╖ збро╖. ╤ вони пробували взяти ╖╖ п╕д контроль, та це не мало усп╕ху. Вони не знайшли ан╕ як в╕дкривати, ан╕ як контролювати ядерну зброю, контроль за ракетами зд╕йснював штаб стратег╕чних ракетних сил радянсько╖ арм╕╖ ╕ контролювався у Св╕товому океан╕ обладнанням, яке наводило ракети на ц╕ль. ╤ ц╕ корабл╕ не були п╕дпорядкован╕ Укра╖н╕. Тобто Укра╖на в раз╕ запуску тако╖ ракети не могла нею керувати ╕ не могла ╖╖ спрямувати туди, куди хот╕ла б. Тому вс╕ розмови про контроль нами збро╖ марн╕, бо ми не могли контролювати.

У 91-МУ БУЛИ ДОСТОВ╤РН╤ ДАН╤, ЩО НЕ ВИКЛЮЧЕНО СП╤ЛЬНИЙ АМЕРИКАНСЬКО-РОС╤ЙСЬКИЙ ДЕСАНТ НА НАШ╤ БАЗИ, ДЕ ЗБЕР╤ГАЛАСЯ ЗБРОЯ

- А якщо уявити, що тактична зброя у нас ╓, чи ми могли б завдати ядерний удар рос╕╖ у в╕дпов╕дь?

- Якщо б ми мали бодай к╕лька бо╓заряд╕в... (замислю╓ться - авт.), а ракети ми ма╓мо, ви зна╓те, П╕вденмаш виробляв потужн╕ ракети. ╤ нав╕ть при заборон╕ мати ракети дальн╕стю понад 400 к╕лометр╕в Укра╖на могла поставити бустер-двигуни, як╕ давали дальн╕сть лету в╕д одн╕╓╖ до двох тисяч к╕лометр╕в. ╤ така зброя могла б бути фактором в╕дстрашування рос╕╖ ╕ могла б бути корисною. Але тод╕ проти ядерного озбро╓ння Укра╖ни категорично виступали Сполучен╕ Штати та ╕нш╕ володар╕ ядерно╖ збро╖ - Рос╕я, Китай, Франц╕я, Велика Британ╕я. Весь клуб ядерних держав був категорично проти того, щоб Укра╖на мала ядерну зброю. Б╕льше того, були достов╕рн╕ дан╕, що не виключено сп╕льний американсько-рос╕йський десант на наш╕ бази, де збер╕галася зброя, у тому числ╕ шахтн╕ споруди, щоб сп╕льно контролювати ядерну зброю. Були так╕ погрози. Тому ми були п╕д сильним тиском великих держав, як╕, власне, ╕ запропонували Будапештський меморандум, аби Укра╖на в╕ддала ядерну зброю. Шанс╕в втримати ядерну зброю майже не було. Я в роман╕ хот╕в максимально близько до ╕стор╕╖ в╕дтворити ситуац╕ю тих рок╕в. ╤ ви зна╓те укра╖нську нац╕ональну звичку. О, сто╖ть танк близько, то сл╕д взяти у господарство. Тому легко продовжити цю фантаз╕ю вже у книз╕, що, мовляв, укра╖нц╕, як╕ в тем╕, могли б узяти неоподаткований та необл╕кований плутон╕й для того, щоб продовжувати робити бо╓головки. До реч╕, я згадую в роман╕ про те, як Янукович в╕ддав запаси плутон╕ю з Харк╕вського ╕нституту, яких вистачило б на створення одн╕╓╖-двох бо╓головок. В╕н в╕ддав за наказом рф.

- Янукович разом з Обамою “зв╕льнив” Укра╖ну в╕д збагаченого урану. Укра╖на була розчарована Обамою. У США зараз в╕дбувся розворот у б╕к п╕дтримки Укра╖ни. Наск╕льки стаб╕льною буде ця пол╕тика? Чи ми застрахован╕ в╕д подальших перезавантажень п╕сля Байдена?

- Що стосу╓ться Байдена, то в╕н не розверне пол╕тику США у ╕нший б╕к ╕ не стане на шлях розмов ╕з пут╕ним. В╕н не вважа╓ за можливе мати справи з ман╕яком та соц╕опатом, охопленим ненавистю до Укра╖ни, Польщ╕, ╕нших кра╖н в╕льного св╕ту. Байден не поверне. Натом╕сть вибори через два роки. ╤ хоча Трампа, най╕мов╕рн╕ше, не допустять, в╕н ма╓ сильну п╕дтримку. Економ╕чна ситуац╕я у США не ╓ доброю, що не дода╓ голос╕в ан╕ Байдену, ан╕ Демпарт╕╖. ╤сну╓ така небезпека, що президентом стане республ╕канець. З якого в╕н буде крила? Пом╕ркований республ╕канець?  Чи трамп╕ст? Нев╕домо. Якщо буде трамп╕стський попул╕ст, тод╕ ми не зна╓мо, як повернеться ситуац╕я. Чи не змушуватимуть вони нас приймати умови пут╕на, щоб перестати надавати нам допомогу. Зараз американська допомога становить 56 млрд дол., це неймов╕рна сума, яка може бути зб╕льшена. ╤ в╕йськова, ╕ ф╕нансова допомога — безпрецедентний факт в ╕стор╕╖ наших в╕дносин. Але що станеться через два роки, чи вигра╓ Байден та його прихильники — питання. Уже сьогодн╕ прогнозують, що в листопад╕ на пром╕жних виборах Конгресу та Сенату можуть виграти республ╕канц╕. Я не виключаю зм╕н, хоча прихильники ╕ демократ╕в, ╕ республ╕канц╕в запевняють нас: поки що збер╕га╓ться консенсус п╕дтримки Укра╖ни з боку тих двох парт╕й. Як надовго це буде, велике ╕ серйозне для нас питання.

- Але, закриваючи тему ядерно╖ збро╖, якщо говорити дуже-дуже г╕потетично, у нас ╓ м╕зков╕ ресурси для в╕дновлення тактично╖ ядерно╖ збро╖?

- Одним ╕з мотив╕в, який спонукав мене написати цей роман, була заява одного д╕яча про те, що Укра╖на не ма╓ техн╕чних можливостей створити ядерну зброю. Тод╕ я просто п╕дскочив ╕з кр╕сла: шлях би його трафив. Бо нав╕ть в╕д нього я чув, що ми могли б створити бомбу за р╕к. ╤, можливо, в╕н заявив ╕з пропагандистською метою. ╤ я взявся за роман, щоб показати, що ╓ люди, як╕ посл╕довн╕. ╤ я в╕рю, що так╕ люди ╓.

У ВС╤Х ПРОВ╤ДНИХ ╤ЗРА╥ЛЬСЬКИХ КОМПАН╤ЯХ, НАГЛЯДОВИХ РАДАХ, ДИРЕКТОРАТАХ ПРИСУТН╤ ПОЛКОВНИКИ ТА ГЕНЕРАЛИ ╤ЗРА╥ЛЬСЬКО╥ АРМ╤╥

- Ви не вперше порушу╓те питання доц╕льност╕ “в╕йськового керування”. Де правильний баланс м╕ж законн╕стю та ручним керуванням у поство╓нн╕й кра╖н╕?

- Моя головна пол╕тична ╕дея ╕ м╕й запов╕т, ╕ мо╓ бачення майбутнього: Укра╖на повинна пройти через пер╕од в╕йськового кер╕вництва кра╖ною для наведення бодай якогось порядку. В╕йна виявила брак кадрового потенц╕алу, к╕льк╕сть зрадник╕в у силових структурах, прокурорськ╕й систем╕. Сотн╕ д╕яч╕в, як╕ тримали в руках безпеку кра╖ни, виявилися агентами рос╕╖. ╤ не вс╕х ще викрито. Я ╕ зараз думаю, що в кер╕вництв╕ Укра╖ни ╓ симпатики пут╕на. Тож ц╕ люди, як╕ пройшли в╕йну та боролися за Укра╖ну, мають право створити основи ново╖ Укра╖ни, яка повинна постати п╕сля нашо╖ перемоги. Збройним силам Укра╖ни треба дати можлив╕сть виконувати свою роль по захисту держави ╕ в пол╕тиц╕. Тут повна аналог╕я з ╤зра╖лем, де в╕йськов╕ кола в╕д╕грають величезну роль у буд╕вництв╕ не лише арм╕╖. У вс╕х пров╕дних ╕зра╖льських компан╕ях, наглядових радах, директоратах присутн╕ полковники та генерали ╕зра╖льсько╖ арм╕╖. ╤сну╓ консенсус у сусп╕льств╕, в╕йськов╕ в╕д╕грають величезну роль. ╤ я не бачу чогось поганого, якщо на к╕лька рок╕в у нас буде встановлено прямий в╕йськовий режим, щоб привести до ладу розбурхане, анарх╕зоване, недисципл╕новане сусп╕льство ╕ виробити основн╕ правила державотворення, щоб не було ситуац╕╖, коли обирають злочинця чи когось, хто не ма╓ ц╕нностей.

Нам сл╕д Укра╖ну зробити укра╖нською. Без любов╕ до Укра╖ни ми не переможемо. А любов до Укра╖ни - це демократичний укра╖нський нац╕онал╕зм.

Сл╕д створювати нову ╕деолог╕ю держави, де в╕йсько в╕д╕граватиме нову визначальну роль.

Або, наприклад, генерал Ейзенхауер, який до в╕йни був у США нев╕домим полковником, а став видатним президентом США, який сприяв ╕нфраструктурному в╕дновленню США.

Нам потр╕бн╕ не дв╕ст╕-триста парт╕й. А дв╕-три могутн╕ парт╕╖ - соц╕ал-демократичного або лейбористського спрямування, нац╕онал-консервативного або л╕берального спрямування. Але вс╕ ц╕ парт╕╖ мають бути укра╖ноцентричними.

- Звучить привабливо. Але це т╕льки у ваших романах в╕йськов╕ диктатори йдуть за власним бажанням у прямому еф╕р╕ за к╕лька рок╕в... Чи захот╕ли б в╕йськов╕ в реал╕, зробивши свою справу, п╕ти?

- Бог зна╓, як буде. Але я не можу дивитися, як у пол╕тиц╕ розкручу╓ться то баз╕ка Хл╓стаков, який в╕ща╓ та подоба╓ться ж╕нкам певного в╕ку. То ще хтось - онука, друг, дружина - хтось порожн╕й. Що це таке? Ну чому п╕д час в╕йни починаються ц╕ ╕гри, зам╕сть думати про пово╓нну долю держави?! Ми не зна╓мо, якою буде перемога, чи не розд╕лимося ми, як Корея. Не наст╕льки я оптим╕ст, щоб думати, що ми на «абрамс╕» про╖демося Червоною площею. рос╕я — божев╕льна нац╕я, в╕йна ще триватиме. ╤ ми не зна╓мо, чи ми не втратимо частину територ╕╖. Але в жодному раз╕ ми не будемо втрачати Запор╕зьку область, оск╕льки це енергетичне серце Укра╖ни, ╕ не можна втрачати виходи на Чорне море, оск╕льки Укра╖на тод╕ перетвориться на кра╖ну у к╕льц╕ ворог╕в, що ма╓ вих╕д лише через Польщу та Румун╕ю на Зах╕д. Нам сл╕д розум╕ти, як╕ рамки перемоги та компром╕с╕в можуть бути, ╕ вже варто проводити дискус╕ю.

- Мен╕ зда╓ться, що ви часом протиставля╓те шароварник╕в та технар╕в. Останн╕ компетентн╕ш╕. Напевно, так ╕ ╓. Але вам не зда╓ться, що “туп╕” гуман╕тар╕╖ з ╖хн╕ми криками на захист мови, в╕ри, книжки, культури виявилися провидцями, як╕ захищали засаднич╕ реч╕? ╤ вс╕ намальован╕ ними “жахалки” щодо рф стали реальн╕стю?

- Це правда. Хоча часом, перечитуючи як╕сь стор╕нки з╕ сво╓╖ книжки, я думаю: ох, довбню, невже ти це написав. ╤ зараз думаю, що люди з математичним мисленням, представники фундаментальних наук важлив╕ держав╕.  Але тепер я розум╕ю, що розмови письменник╕в — нац╕онал╕ст╕в, що основний ворог — москов╕я, були правдою. Ми поблажливо ставилися до ╖х прогноз╕в, незважаючи на них, але забули, що Винниченко, не нац╕онал╕ст, казав: москов╕я в╕д самого початку сво╓╖ держави була найстрашн╕шим ворогом Укра╖ни. ╤ це десятки вислов╕в наших видатних мислител╕в ╕ минулого, ╕ сучасност╕, як╕ розум╕ли, що несе рос╕я та ╖╖ слуги. Все виявилося правдою, ви кажете правду. ╤ письменники, начебто романтичн╕ та застар╕л╕, казали правду про небезпеки, що несе в соб╕ ╕мпер╕я. То останн╕й сплеск ╕мпер╕╖, ╕сторичний процес ╓ невблаганний. Вона розвалиться, але якою ц╕ною… ╤ чи не постражда╓ Укра╖на, коли вона лет╕тиме у пр╕рву?

- У вашому роман╕ майже ц╕лковито в╕дсутня ╢вропа. Головн╕ геро╖ США та Укра╖на. Наск╕льки реальн╕сть скоригувала б ваше бачення рег╕онального контексту рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни? Наск╕льки неспод╕ваною для вас була позиц╕я Британ╕╖? Як би ви зм╕нили сво╖х геопол╕тичних геро╖в?

- Так. У мене в роман╕ в╕дсутня ╢вропа Шольца, ╢вропа Макрона. Це жалюг╕дн╕ д╕яч╕, як╕ приходять та йдуть.

Кремль розбещував ╢вропу, перетворюючи ╖╖ пол╕тик╕в на свою др╕бну кл╕╓нтуру. Приклад Шрьодера еталонний, як можна продати нац╕ональн╕ ╕нтереси. Шрьодер судиться з Бундестагом, власним парламентом, який забрав у нього канцлерськ╕ прив╕ле╖ через те, що той став лаке╓м пут╕на. ╤ таких пол╕тик╕в дуже багато, як╕ ладн╕ здати нас в режим пут╕на, не в╕дстоюючи ╕нтереси ╢С. Допомога в╕д них крапа╓, як крапельниця для тяжкохворо╖ людини.

╤нтереси ╢С в╕дстою╓ Литва, Польща ╕ к╕лька кра╖н, як╕ на передньому краю битви з пут╕ним.

╢вропа не в╕рила в нашу перемогу. Натом╕сть Америка була над╕йним партнером Польщ╕. Стратег╕чне партнерство м╕ж Польщею, Укра╖ною, Великою Британ╕╓ю та США це основа ╕ запорука нашо╖ перемоги у боротьб╕ з рф.

- Ви п╕дда╓те сумн╕ву М╕нськ╕ угоди...

- Це були мертвонароджен╕ документи, як╕ народила Меркель. Похмура постать, колишня комсомолка, мед╕а писали про ╖╖ зв’язки з╕ Штаз╕. ╤ ми до к╕нця не зна╓мо тонкощ╕в ╖╖ в╕дносин ╕з пут╕ним. Укра╖на була в траг╕чн╕й фаз╕. Ми програвали битву на Донбас╕. А вона диктувала М╕нськ╕ угоди. Вони були сконструйован╕ таким чином, що виконати ╖х було неможливо. Фактично троянський к╕нь, щоб знищити укра╖нську державу. Оголосити федерал╕зац╕ю та завести у Верховну Раду донбаських в╕дморозк╕в та пут╕нську агентуру. ╤ це б л╕кв╕дувало укра╖нську незалежн╕сть.

╤стор╕я ще скаже сво╓ слово про д╕яльн╕сть Меркель. Уже у Н╕меччин╕ лунають голоси: що вона наробила, так прив’язавши економ╕ку до рос╕йських енергонос╕╖в. Це були кап╕тулянтськ╕ угоди, як╕ ставили Укра╖ну в положення сторони, яка вже програла в╕йну. 

- У вас ╓ образ волонтерки, рок-сп╕вачки, яку абсолютно бездарно завербував рос╕йський гру-шник. Чому ви намалювали волонтерку саме такою? Для гостроти та “няшност╕” сюжету? Чи просто оцей ╖╖ шлях на╖вност╕ ╕ пад╕ння мав би показати соц╕альну нер╕вн╕сть?

- Деколи образи з’являються, як нашарування знань про арх╕тектуру або чи╖сь житейськ╕ ╕стор╕╖. Я люблю столичн╕ будинки, уявляючи, що в одному з них, попри неприкметн╕сть, може бути управл╕ння розв╕дки. У нього ╓ к╕лька виход╕в на р╕зн╕ вулиц╕. В ╕ншому - резидентура рос╕йська. Так ╕ з д╕вчиною. Я мав ╖╖ прототип. Так╕ д╕вчата не мають жодних переконань, позбавлен╕ мислення, кор╕ння. Але так╕ образи у книз╕ проживають сво╓ життя.

Це дал╕ фантаз╕╖ письменника.

- Ми бачилися перед в╕йною з вами. Чи ви д╕зналися щось нове про власний народ за ц╕ м╕сяц╕? Чи були у вас в╕дкриття?

- Так, я д╕знався. Це ╕ прекрасн╕ реч╕, ╕ г╕рк╕. Спочатку про непри╓мне. Коли наш╕ ж╕нки при╖хали до Польщ╕, ╖х зустр╕чали волонтери, як╕ говорили укра╖нською. Натом╕сть ц╕ ж╕нки говорили рос╕йською. Я думаю, що вони або полон╕зуються, або вимагатимуть школи рос╕йською. Так хочеться сказати: що ви робите? З нами ведуть в╕йну через рос╕йську мову, бо вас вважають рос╕янами, ╕ наших вбивають безпощадно. Я не мовний екстрем╕ст, але хоча б д╕тей вчили укра╖нською. Це мен╕ дуже болить.

╤ хороше: коли я ви╖жджав з Укра╖ни, то, минаючи села, бачив на блокпостах немолодих дядьк╕в, як╕ стоять ╕з коктейлями молотова та автоматами. ╤ я подумав: “Боже м╕й, за к╕лька дн╕в народ п╕днявся на визвольну боротьбу”. Во╕стину народна в╕йна. Народ не чекав р╕шень начальства. В╕н отримав ╕ тактичн╕, ╕ стратег╕чн╕ перемоги, в╕дстояли Ки╖в, в╕дстояли велик╕ м╕ста. Неймов╕рн╕ в╕дчуття ╕ коли бачиш ЗСУ та волонтер╕в. Я зрозум╕в, що нац╕я жива. ╤ ми станемо сильною державою у пово╓нн╕й ╢вроп╕.

Зараз я готую нову книгу, власн╕ роздуми, без екшен╕в. Чому я лишився сам. ╤ знову проходжу цикл третьо╖ св╕тово╖ в╕йни. Книга - мо╓ життя м╕ж двома в╕йнами.

Лана Самохвалова

www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 19.08.2022 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24424

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков