Версiя для друку Обговорити в форумi

14 жовтня — свято Покрови Пресвятої Богородиці. Воно значне не тільки у східній церковній традиції, а й в українській народній, мало особливу шану серед козаків, українського війська. І тепер наші бійці схиляють голови під Покров Пресвятої Богородиці, просять заступництва і ласки у Неї. На честь свята в Україні побудовано чимало церков та створено ікон.

В його основі - реальна подія з X століття, яка сталася у Влахернах біля Царгороду. Місто взяли в облогу сарацини (араби). Християни молилися у храмі всю ніч. Враз з'явилася Богородиця і над головами присутніх простягнула свій омофор (покров). Це видовище бачили тільки двоє - Андрій і Єпіфаній. Але покров став добрим знаком майбутньої перемоги. Християни справді прорвали облогу і відтіснили вороже військо. Зазнавши багато втрат, сарацини змушені були відступити.

Починаючи з Покрови, масово справляли весілля.

День перед Покровою був останнім днем праці безземельних селян-наймитів. Великі землевласники винаймали їх для сільськогосподарських робіт зі свята Літнього Миколи (22 травня). А у свято Покрови розраховувалися з ними за працю, частували обідами, «укладали угоди» (усна домовленість) на наступний рік.

За фенологічними спостереженнями, на свято Покрови більшість дерев уже стоять безлистими. Хіба що дуб не поспішає розлучатися зі своїм поруділим нарядом. У цей день також може випасти сніг. Але він, як правило, довго не протримається. Тому кажуть:

- Покрова покриє землю листом і снігом.

- Якщо до цього дня не опаде листя з вишень - на теплу зиму; опаде - на холодну.

- Перший сніг на Покрови скоро розтане, зима забариться, але буде сніжною.

- Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді і грудні.

- Дощ у цей день обіцяє далі дощову осінь.

- Яка погода на Покрову - такою буде зима.

- Зранку вітер з півдня, а по обіді з півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає.

У КІПЦІ

19 жовтня - день пам'яті Святого апостола Томи (Фоми).

До цієї пори у доброго господаря вже вся городина зібрана. На городі, у полі де-не-де залишилися хіба що кормові буряки. Для більшості селян, які проживали навіть у різних регіонах України, кліматичних зонах, існувало золоте неписане правило:до свята Фоми потрібно було зібрати навіть ті ж буряки, поки земля остаточно не замерзла і не вкрилася снігом. Відтак мовили:

- На Фоми - не до корчми!

Якщо у господаря був малий льох, то він зберігав буряки (а інколи й картоплю, моркву...) у кіпцях. Для цього викопували широкі, довгі, але не вельми глибокі (по пояс) ями. Всередині обкладали їх дошками, вистеляли соломою, закладали у них городину, а зверху накривали тією ж соломою, бадиллям, опалим листям, поверх насипали невеликий шар землі.

Український селянин завжди планував свою роботу до деталей, найменших дрібниць. Тому й ретельно стежив за погодою, змінами у природі, життям рослин, поведінкою тварин і птахів... Кажуть:

- На Фоми любить бути приморозок.

- Іній на Фоми - зима забариться.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 14.10.2022 > Тема "Душі криниця"