Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста тридцять перший…


ЧИ ГОТОВ╤ УКРА╥НЦ╤ ДО ТЕРИТОР╤АЛЬНИХ ПОСТУПОК ЗАДЛЯ ЗАК╤НЧЕННЯ В╤ЙНИ
Якщо мова йде про оф╕ц╕йне визнання окремих територ╕й частиною Рос╕╖, то переважна б╕льш╕сть...


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста двадцять четвертий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста с╕мнадцятий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста десятий...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 21.10.2022 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 21.10.2022
ЩО ТАКЕ РАШИЗМ?

У Ки╓в╕ експону╓ться вулична виставка «Рашизм – це…». Останн╕ми роками ╕мпер╕ал╕стична пол╕тика Рос╕╖ отримала назву рашизм. Виставка висв╕тлю╓ еволюц╕ю цього явища ╕ характеризу╓ його. На стендах виставки представлено багато св╕тлин, цитати в╕домих людей, зокрема й рашист╕в.

 Повернення до тотал╕таризму

 У серпн╕ 1990 року голова Верховно╖ Ради РРФСР Бор╕с ╢льцин заявив республ╕кам Рос╕╖: «Бер╕ть ст╕льки суверен╕тету, ск╕льки зможете проковтнути». Татарстан ╕ Чечня захот╕ли стати незалежними державами. Восени 1991 року, ще до п╕дписання Б╕ловезьких угод, вони проголосили самост╕йн╕сть. У Чечн╕ влада перейшла до нац╕ональних антикомун╕стичних сил, а в жовтн╕ там всенародно обрали президента республ╕ки Джохара Дуда╓ва. Однак п╕сля розпаду СРСР ╢льцин забув про свою колишню щедр╕сть ╕ повернувся до ╕мперсько╖ практики збирання земель. Для Чечн╕ це означало дв╕ кровопролитн╕ в╕йни з регулярною рос╕йською арм╕╓ю, яка в усьому переважала чеченц╕в, кр╕м духу. Першу в╕йну Чечня у 1996 роц╕ виграла, змусивши Москву визнати поразку та вивести сво╖ в╕йська. Однак у 1999-му роц╕ Кремль розпочав нове п╕дкорення, що супроводжувалося во╓нними злочинами ╕ геноцидом.

 Рос╕йська правозахисниця Валер╕я Новодворська зазначала: «У рос╕йському сусп╕льств╕ визр╕в запит на реставрац╕ю тотал╕таризму, на бурхливу позолочену велич, бажання нав╕ювати страх, тобто на сов╓тськ╕ стандарти. Де завгодно, але дом╕нувати, де завгодно, але грати роль старшого брата, у кого завгодно, але щось нав╕ть несутт╓ве, забрати. У в╕дпов╕дь на ц╕ запити ╕ з’явився Пут╕н».

 Злочинна пропаганда

 Упродовж к╕лькох десятил╕ть населення Рос╕╖ обробляли пропагандою. Для цього, як ╕ ран╕ше, фальсиф╕кували ╕стор╕ю. Нав╕ть з╕ сво╖х в╕двертих поразок як програне Бород╕но, зданий Севастополь ╕ потоплений крейсер «Варяг» рос╕яни витворюють переможн╕ м╕фи.

 Одним ╕з головних ╕нструмент╕в пол╕тики в сучасн╕й РФ ╓ Рос╕йська православна церква. Для РПЦ нема╓ н╕чого дивного в освяченн╕ ракет «Сатана» чи зображенн╕ ╤суса Христа з мечем.

 Рос╕йський прото╕╓рей М╕трофанов влучно назвав цей деструктивний культ «поб╓доб╓с╕╓м».

 «Поб╓доб╓с╕╓» стало моральним фоном м╕л╕таризац╕╖ населення, яка в Рос╕╖ почина╓ться з пелюшок. 9 травня в РФ прийнято влаштовувати «паради» немовлят у в╕йськов╕й форм╕ радянських б╕йц╕в час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Д╕тей саджають у в╕зки, стил╕зован╕ п╕д танки, л╕таки, сан╕тарн╕ машини. Так╕ ж заходи влаштовують у дитячих садках ╕ початков╕й школ╕. Кр╕м в╕рш╕в та п╕сень т╕╓╖ пори д╕ти роз╕грують сценки з допитом полонених, катуваннями та розстр╕лами. Все це пода╓ться ╕з величезним пафосом п╕д гаслом: «Спасибо деду за Победу».

 Нин╕ головним об’╓днуючим м╕фом Рос╕╖ ╓ перемога над нацизмом у 1945-му. Забуваючи про ╕снування антиг╕тлер╕всько╖ коал╕ц╕╖ ╕ про внесок ╕нших нац╕й, рашисти привласнили звання народу-переможця, який самотужки «зв╕льнив ╢вропу в╕д коричнево╖ чуми».

 Зам╕сть близького вс╕м постраждалим в╕д глобально╖ в╕йни кра╖нам гасла «Н╕коли знову» Рос╕я, нехтуючи м╕льйонами власних жертв, бере на озбро╓ння зухвале «Можем повторить».

 Контроль над сусп╕льством

 Над сусп╕льством встановлено контроль. 12 серпня 2000 року корабл╕ та п╕дводн╕ човни П╕вн╕чного флоту, в тому числ╕ «Курськ», проводили навчання в Баренцевому мор╕. У четвертому торпедному апарат╕ субмарини «Курськ» вибухнула практична торпеда. П╕дводний човен р╕зко опустився на дно на глибину 108 метр╕в. Там стався другий вибух, який знищив носову частину човна. Пут╕н в╕дмовився в╕д пропозиц╕й британц╕в ╕ норвежц╕в допомогти з порятунком моряк╕в та намагався приховати ╖хню смерть. Загинули вс╕ 118 член╕в ек╕пажу. Атомний п╕дводний ракетний крейсер К-141 «Курськ» на той момент був одн╕╓ю з найсучасн╕ших субмарин ВМФ. Це була найб╕льша катастрофа в ╕стор╕╖ п╕дводного флоту Рос╕╖.

 Прийшовши до влади колишн╕й директор ФСБ Влад╕м╕р Пут╕н в╕дновив у Рос╕╖ тотал╕тарний режим, маскуючи його п╕д «керовану демократ╕ю».

 Замовчування правди про загибель атомного п╕дводного човна «Курськ» 12 серпня 2000 року стало початком брехн╕ сусп╕льству, поширення пропаганди ╕ фейк╕в, цензури, контролю над судовою та правоохоронною системами.

 Дал╕ були розправи над терористами ╕з заручниками. В Москв╕ на Дубровц╕ в 2002-му загинуло 130 заручник╕в, а жертвами б╕йн╕ у школ╕ в Беслан╕ в 2004 роц╕ стали 334 особи, ╕з яких – 186 д╕ти.

 1 вересня 2016 року, у 12-ту р╕чницю трагед╕╖ у Беслан╕ матер╕ Елла Кеса╓ва, Емма Бетрозова, Жанна Цир╕кова, Св╕тлана Марг╕╓ва та Ем╕л╕я Бзаров написами на футболках назвали Пут╕на катом ╖хн╕х д╕тей. Одна з них в╕дзначила, що саме верховний головнокомандував РФ дав наказ стр╕ляти. Трагед╕ю не розсл╕дували, винних не покарали. За акц╕ю протесту матер╕в оштрафували на 205 тисяч рубл╕в ╕ засудили до громадських роб╕т. ╢вропейський суд з прав людини у 2017 роц╕ визнав, що рос╕йська влада чотири рази порушили права заручник╕в на життя.

 Голову карельського «Мемор╕алу» ╕сторика Юр╕я Дмитр╕╓ва, який оприлюднив правду про розстр╕л в урочищ╕ Сандармох у 1937, ув’язнили на 15 рок╕в за надуманим приводом.

 На рос╕йському телебаченн╕ д╕ють два головних принципи, як╕ вписуються в загальн╕ п╕дходи пропаганди РФ. Перший – зняття табу, дозв╕л людям в╕дкрито проявляти зл╕сть, ненависть, бажання принижувати ╕нших. Важливу роль в╕д╕гра╓ тон. Рупор Кремля на рашистському телебаченн╕ Солов’йов сво╖м агресивним стилем ╕ манерою нормал╕зу╓ все, що ран╕ше було п╕д забороною. Другий принцип – консп╕ролог╕я зам╕нила ╕деолог╕ю. Виокремлення та протиставлення збира╓ народ: ╓ «вони», як╕ проти «нас». Весь св╕т змальовано як св╕т змов.

 Ман╕ю велич╕ рос╕ян п╕дсилю╓ характерна белетристика. Книжковий ринок РФ заповнений романами про «попаданц╕в» - мандр╕вник╕в у час╕, як╕ виправляють х╕д ╕стор╕╖. З ненависними бандер╕вцями, англосаксами, фашистами минулого розправляються брав╕ рос╕йськ╕ спецназ╕вц╕, озбро╓н╕ сучасними знаннями ╕ знаряддями.

 Рашистськ╕ ф╕льми та сер╕али, знят╕ в 2000-х, представляли укра╖нц╕в бандитами, колаборац╕он╕стами, жорстокими «бандер╕вцями», або ж як такий соб╕ п╕двид рос╕ян.

 В реальн╕й Рос╕╖ цькуванням ╕ пересл╕дуванням знищили легальну опозиц╕ю. Кремль тиснув на вс╕х, хто насм╕лився сказати правду. Тисяч╕ людей убито, арештовано й ув’язнено. Найб╕льш резонансними стали вбивства правозахисниц╕ Гал╕ни Старовойтово╖ (1998), журнал╕стки Анни Пол╕тковсько╖ (2006), яка викривала злочини Пут╕на у Чечн╕, пол╕тика Бор╕са Н╓мцова (2015), який досл╕джував рос╕йську г╕бридну в╕йну в Укра╖н╕. Антикорупц╕онера Олекс╕я Навального намагалися отру╖ти, а п╕сля повернення в Рос╕ю – кинули за грати.

 12 травня 2008 року створений Роскомнадзор – федеральний орган, який зд╕йсню╓ цензуру ЗМ╤. Ма╓ право блокувати публ╕кац╕╖, додатки, сайти, анулювати ре╓страц╕ю мед╕а.

 У 2010 роц╕ спецслужбам дозволили без вагомих п╕дстав пересл╕дувати людей для «попередження злочин╕в». У шпигунств╕, держзрад╕ та розголошенн╕ державно╖ та╓мниц╕ звинувачують учених, б╕знесмен╕в ╕ сп╕вроб╕тник╕в культурних центр╕в.

 6 травня 2012 року пол╕ц╕я та ОМОН роз╕гнали найб╕льший ╕з 1991-го опозиц╕йний м╕тинг на Болотн╕й площ╕ в Москв╕. П╕сля цього влада неприкрито стала на шлях придушення прав ╕ свобод громадян.

 24 червня 2016 року держдума прийняла так званий «Закон Ярово╖», який розширював повноваження рос╕йських силовик╕в ╕ встановлював жорстк╕ вимоги до оператор╕в зв'язку та ╕нтернет-провайдер╕в. Закон зобов’язу╓ оператор╕в зв’язку збер╕гати дзв╕нки й пов╕домлення абонент╕в, так що влада може отримати доступ до них у будь-який момент.

 Законодавчо введено поняття «╕ноземний агент». ╤з 20 липня 2012-го «╕ноземними агентами» можуть бути некомерц╕йн╕ орган╕зац╕╖, ╕з 25 листопада 2017 року ЗМ╤, ╕з 30 грудня 2020-го – ф╕зичн╕ особи. П╕д цим поняттям у Рос╕╖ розум╕ють особу, яка отриму╓ будь-яку п╕дтримку з-за кордону. Фактично закон поставив п╕д контроль влади громадський сектор. П╕д забороною опинилося м╕жнародне товариство «Мемор╕ал», яке досл╕джувало злочини радянського тотал╕таризму. В Рос╕╖ заборонен╕ мирн╕ м╕тинги та акц╕╖ протесту.

 Терор

 Ще одна характерна ознака рашизму – м╕жнародний тероризм.

 У листопад╕ 2006 року з ознаками гострого отру╓ння госп╕тал╕зували Ал╓ксандра Л╕тв╕н╓нка – колишнього радянського та рос╕йського сп╕вроб╕тника спецслужб, опонента Пут╕на, автора книги про причетн╕сть ФСБ до вибух╕в у рос╕йських м╕стах у 1999 роц╕. 23 листопада Л╕тв╕н╓нко помер, як згодом встановило сл╕дство в╕д отру╓ння рад╕ац╕йним полон╕╓м-210.

 4 березня 2018 року в британському м╕ст╕ Солсбер╕ були отру╓н╕ нервово-парал╕тичною речовиною з с╕мейства «Новичок» колишн╕й рос╕йський розв╕дник Серг╓й Скр╕паль та його дочка Юл╕я. Сл╕дч╕ Велико╖ Британ╕╖ д╕йшли висновку, що до замаху причетн╕ сп╕вроб╕тники рос╕йсько╖ розв╕дки Ал╓ксандр Петров (справжн╓ ╕м’я Ал╓ксандр М╕шк╕н) ╕ Руслан Баширов (Анатол╕й Чеп╕га).

 П╕сля початку друго╖ чеченсько╖ в╕йни в 1999 роц╕ колишн╕й в╕це-президент ╤чкер╕╖ Зейман Яндарб╕╓в виконував роль посланця воюючо╖ батьк╕вщини в мусульманських кра╖нах.

 13 лютого 2004 року в╕н загинув у сво╓му автомоб╕л╕ в╕д вибуху в столиц╕ Катару м╕ст╕ Доха. Влада Катару виявила та заарештувала вбивць. Ними виявилися сп╕вроб╕тники рос╕йських спецслужб,

 30 жовтня 2017 року поблизу зал╕зничного пере╖зду в Глевас╕ на Ки╖вщин╕ розстр╕ляли автомоб╕ль, в якому перебувало подружжя Адама Осма╓ва та Ам╕ни Оку╓во╖ – громадських актив╕ст╕в чеченського визвольного руху, укра╖нських в╕йськових. Внасл╕док теракту Оку╓ва загинула. З огляду на ╖хню пол╕тичну активн╕сть нема╓ сумн╕ву, що к╕лери працювали на замовлення пут╕нського режиму.

 Мета рашистського терору – пос╕яти страх серед незадоволених режимом. Страх, що на земн╕й кул╕ нема╓ жодного м╕сця, куди не д╕стали би кривав╕ руки пут╕нських злочинц╕в.

 Щоб реставрувати ╕мпер╕ю, пут╕нський режим в╕дновив всевладдя репресивно-силового блоку, управл╕нську вертикаль, однопарт╕йн╕сть, сировинну економ╕ку, цензуру, пропаганду. Це дало змогу в╕дсторонити в╕д участ╕ в житт╕ кра╖ни приватний кап╕тал, взяти п╕д контроль мед╕а, л╕кв╕дувати рег╕ональне самоврядування, монопол╕зувати владу всередин╕ кра╖ни ╕ перейти до зовн╕шнього п╕дкорення пострадянського простору.

 Москва використову╓ рег╕ональних сепаратист╕в, щоб стримати рух до незалежност╕ молдаван ╕ грузин╕в. У збройних конфл╕ктах 1990-х сепаратист╕в неоф╕ц╕йно ╕ г╕бридно п╕дтримувала рос╕йська арм╕я, а також р╕зношерст╕ найманц╕ – пророс╕йськ╕ добровольц╕. Так з’явилися н╕ким не визнан╕ кваз╕-утворення: Придн╕стровська Молдавська Республ╕ка, Абхаз╕я, П╕вденна Осет╕я. ╥хню в╕д╕рван╕сть в╕д батьк╕вщини забезпечували рос╕йськ╕ миротворц╕.

 Передус╕м Москву ц╕кавить Укра╖на, наш╕ матер╕альн╕ та людськ╕ ресурси, тисячол╕тня ╕стор╕я. Тому РФ понад 25 рок╕в нашо╖ незалежност╕ пробувала накинути нове ярмо п╕д вив╕сками СНД, ╢враз╕йський та Митний Союзи. Нас переконували у сп╕льн╕й ╕стор╕╖ ╕ культур╕. Нас робили залежними в╕д рос╕йського газу ╕ нафти.

 Диктатор Пут╕н та арм╕я пропагандист╕в у Рос╕╖ протягом десятил╕ть формували сусп╕льну думку, яка заперечувала ╕снування укра╖нц╕в. Численн╕ фейки, як╕ озвучують Пут╕н, Сурков, Медвед╓в зводяться до того, що рос╕яни та укра╖нц╕ начебто один народ, одне ц╕ле, що Укра╖ни не ╕сну╓, як ╕ укра╖нсько╖ нац╕╖, мови, культури.

 В Укра╖н╕ пров╕дником ц╕╓╖ ╕деолог╕╖ був, наприклад, м╕н╕стр осв╕ти Дмитро Табачник. В╕н, як прихильник рос╕йсько-радянсько╖ ╕сторично╖ парадигми викреслив з укра╖нського осв╕тнього простору УПА, дисидент╕в, Помаранчеву революц╕ю, натом╕сть повернув рос╕йську мову, «Велику В╕тчизняну в╕йну», гру «Зарн╕ца», кадетоман╕ю.

 Рос╕йська православна церква поширювала в Укра╖н╕ ╕деолог╕ю «руского м╕ра» через мережу орган╕зац╕й, як наприклад Всеукра╖нське православне братство Александра Невського. ╥х використовували для п╕дбурювання укра╖нських в╕рян проти державно╖ влади ╕ курсу на ╓вропейську та ╓вроатлантичну ╕нтеграц╕ю, як╕ оголошувалися зрадою православно╖ ╓дност╕ рос╕йського та укра╖нського народ╕в.

 Узявши п╕д контроль президента Укра╖ни В╕ктора Януковича та його пол╕тичну силу Парт╕ю рег╕он╕в Рос╕йська Федерац╕я домоглася п╕дписання 2010 року в Харков╕ угоди про продовження до 2042 року терм╕ну базування Чорноморського флоту Рос╕╖ у Криму в обм╕н на знижку на газ. Експерти назвали той догов╕р в╕дмовою Укра╖ни в╕д власно╖ безпеково╖ пол╕тики.

 Боротьба укра╖нц╕в

 У листопад╕ 2013 – лютому 2014-го укра╖нц╕ вийшли на Революц╕ю Г╕дност╕ за ╓вропейське майбутн╓, проти пророс╕йського режиму Януковича. Кремль ╕ Пут╕н не просто п╕дтримували його, а й ╕нвестували чималу суму рос╕йських нафтодолар╕в, ╕деолог╕в, пол╕толог╕в, шоу-б╕знесу. Руками Януковича Рос╕я мала забезпечити контроль над Укра╖ною.

 Щойно Революц╕я Г╕дност╕ завершилася перемогою ╕ вигнанням пророс╕йського режиму Януковича в лютому 2014 року, Кремль вдався до во╓нного захоплення Криму. Навесн╕ за п╕дтримки засланих Рос╕╓ю банд розпочався збройний заколот на сход╕ Укра╖ни. Москва п╕дтримувала г╕бридн╕ в╕йська збро╓ю, командуванням, а часто ╕ кадровою арм╕╓ю. Рос╕йськ╕ снаряди ╕ ракети сипалися на укра╖нськ╕ м╕ста та ╖х захисник╕в з ╕ншого боку державного кордону з РФ. Незважаючи на зухвалу незаконну анекс╕ю Криму, пут╕нський режим вдавав, що непричетний до розпалювання в╕йни. В╕н зум╕в нав’язати Укра╖н╕ М╕нськ╕ угоди, як╕ заморожували конфл╕кт. Тим часом на окупованих Рос╕╓ю територ╕ях з’явилися так зван╕ «народн╕ республ╕ки».

 В╕йна

 У липн╕ 2021 року в рос╕йських ЗМ╤ з’явилася стаття за п╕дписом Пут╕на «Про ╕сторичну ╓дн╕сть рос╕ян та укра╖нц╕в». У н╕й рос╕йський президент заперечу╓ право укра╖нського народу на нац╕ональну самобутн╕сть, самовизначення, суверен╕тет ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть.

 А наступного року розпочалася в╕дкрита агрес╕я рос╕йських в╕йськ п╕д лицем╕рною назвою «спец╕альна во╓нна операц╕я». Московський патр╕арх К╕р╕л (Гундя╓в) беззаперечно п╕дтримав широкомасштабне рос╕йське вторгнення в Укра╖ну.

 Рос╕йський пол╕ттехнолог Т╕моф╓й С╓рг╓йцев у статт╕ «Що Рос╕я ма╓ зробити з Укра╖ною» в╕дверто написав: «Денациф╕кац╕я неминуче ма╓ бути й деукра╖н╕зац╕╓ю».

 Моб╕льн╕ крематор╕╖ та 45 тисяч спец╕альних м╕шк╕в для труп╕в, з якими прийшла рос╕йська арм╕я, св╕дчать, якою мала бути ця деукра╖н╕зац╕я.

 Злочини рос╕йсько╖ арм╕╖ показали, що Рос╕я влаштувала в Укра╖н╕ геноцид.

 У Буч╕ на Ки╖вщин╕ виявлено к╕лька м╕сць масових поховань, куди окупанти скидали т╕ла людей з сл╕дами катувань, убитих постр╕лами в потилицю, з╕ зв’язаними руками.

 Понад 1500 цив╕льних були знищен╕ лише на територ╕╖ Ки╖всько╖ област╕ – у Буч╕, ╤рпен╕, Гостомел╕ ╕ Бородянц╕.

 Президент США Джозеф Байден зробив висновок: «Я назвав це геноцидом, оск╕льки ста╓ все очевидн╕шим, що Пут╕н намага╓ться знищити саму ╕дею бути укра╖нцем. ╤ доказ╕в цьому дедал╕ б╕льше. Наш╕ юристи матимуть можлив╕сть оц╕нити, як квал╕ф╕кувати ц╕ злочини на м╕жнародному р╕вн╕. Але для мене це саме так».

 У зв╕льненому в╕д рос╕йських окупант╕в ╤зюм╕ на Харк╕вщин╕, в л╕сосмуз╕ в╕днайдено м╕сце захоронення 450 т╕л цив╕льних з╕ сл╕дами насильницько╖ смерт╕.

 Взявши в облогу Черн╕г╕в рос╕йськ╕ окупанти позбавили м╕стян води, харч╕в, св╕тла. А ще можливост╕ поховання померлих ╕ загиблих на м╕ському цвинтар╕, який пост╕йно обстр╕лювали. У л╕сопарку «Ял╕вщина» п╕д час блокади м╕ста поховали понад 1000 людей.

 За ш╕сть м╕сяц╕в широкомасштабного вторгнення рос╕йська арм╕я завдала 300 удар╕в по в╕йськових ц╕лях ╕ понад 22 тисяч╕ – по цив╕льних, тобто у 73 рази б╕льше. Ворог знищив або зруйнував понад 2200 навчальних заклад╕в, близько 500 об’╓кт╕в культурно╖ спадщини, б╕льш як140 тисяч житлових будинк╕в, понад 840 установ охорони здоров’я.

 На тимчасово окупованих територ╕ях загарбники вилучають з б╕бл╕отек та шк╕л книги й п╕дручники з ╕стор╕╖ Укра╖ни, укра╖нську художню л╕тературу. Усе, що св╕дчить про укра╖нську ╕дентичн╕сть та витоки, знищу╓ться, оголошу╓ться «екстрем╕стським» за зм╕стом. Навчання в окупац╕╖ в╕дбува╓ться за рос╕йськими програмами та п╕дручниками. За окупац╕йними в╕йськами наступа╓ рос╕йська пропаганда. Нав’язуються рос╕йськ╕ «геро╖». В окупованому Мел╕топол╕ Запор╕зько╖ област╕ загарбники встановили пам’ятник Судоплатову, одному ╕з найв╕дом╕ших радянських терорист╕в, який керував орган╕зац╕╓ю замаху на Льва Троцького ╕ вбив л╕дера ОУН ╢вгена Коновальця. В Мел╕топол╕ одну ╕з вулиць перейменували на честь Судоплатова ╕ встановили б╕л-борд ╕з його зображенням ╕ написом: «Он знал, что делать с бандеровцами».

 На 2022 р╕к припав 300-л╕тн╕й юв╕лей знаменитого укра╖нського ф╕лософа ╕ богослова Григор╕я Сковороди. У н╕ч на 7 травня приц╕льний снаряд окупант╕в зруйнував Л╕тературно-мемор╕альний музей Григор╕я Сковороди в сел╕ Сковородин╕вка Богодух╕вського району на Харк╕вщин╕, де ф╕лософ жив останн╕ роки ╕ помер.

 Варварство

 У 1944 роц╕ практично вс╕ об’╓кти культурно╖ спадщини, пов’язан╕ з ╕стор╕╓ю ╕ культурою кримських татар були знищен╕. Залишився ╓диний у св╕т╕ зразок кримськотатарсько╖ палацово╖ арх╕тектури – палац правител╕в Кримського ханства – династ╕╖ Гера╖в.

 П╕сля окупац╕╖ в 2014 роц╕ Криму палац системно руйну╓ться, вже втрачено деяк╕ елементи 500-л╕тньо╖ буд╕вл╕. П╕д виглядом ремонтно-реставрац╕йних роб╕т, за твердженням колишньо╖ генерально╖ директорки Бахчисарайського запов╕дника Ельм╕ри Аблял╕мово╖, трива╓ св╕доме нищення пам’ятки. Це в╕дбува╓ться ювел╕рно непом╕тно для нас. Але насправд╕ ма╓мо справу з фактами культурного стирання щодо певно╖ групи людей, яка ╓ кор╕нним народом Укра╖ни – кримських татар. Схож╕ висновки щодо загрози культурн╕й спадщин╕ в╕д рос╕ян у Криму озвучило ЮНЕСКО у сво╖й допов╕д╕ за результатами досл╕дження у 2021 роц╕.

 Черн╕г╕вська б╕бл╕отека – ран╕ше будинок Василя Тарновського – зруйнована прямим попаданням бомби. Будинок управляючого Кен╕га – до в╕йни оф╕с Л╕содосл╕дно╖ станц╕╖ в Тростянц╕ на Сумщин╕ окупанти спалили п╕д час в╕дступу з м╕ста.

 Ще в часи Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ та радянсько╖ окупац╕╖ з Укра╖ни було вивезено величезну к╕льк╕сть пам’яток, як╕ збер╕гаються в рос╕йських музеях, найб╕льше – в Ерм╕таж╕, Рос╕йському музе╖ в Санкт-Петербурз╕, Збройн╕й палат╕ в Кремл╕, Третьяковськ╕й галере╖, Московському ╕сторичному музе╖ ╕ представляються як рос╕йське надбання.

 Крад╕жки продовжились з окупац╕╓ю Криму, ╕ тривають п╕сля повномасштабного вторгнення в Укра╖ну. У березн╕ загарбники знищили буд╕влю Художнього музею ╕мен╕ Архипа Ку╖ндж╕ в Мар╕упол╕, викрали його картини та роботи ╤вана Айвазовського.

 Фонд музею нараховував близько 2000 експонат╕в, зокрема, кр╕м згаданих, картини всесв╕тньо в╕домих митц╕в Миколи Глущенка, Тетяни Яблонсько╖, Михайла Дерегуса, доля яких тепер нев╕дома.

 У кв╕тн╕ з кра╓знавчого музею окупованого Мел╕тополя рашисти винесли ун╕кальну колекц╕ю ск╕фського золота й археолог╕чних знах╕док з мел╕топольського кургану. У 1950-х роках частину ╕з цих речей вивезли до рос╕йських музе╖в, нин╕ пограбували решту.

 Рашисти пер╕одично обстр╕люють Свято-Успенську лавру у Святог╕рську. Хоча у спальних прим╕щеннях монастиря знайшли прихисток близько 520 б╕женц╕в ╕з Харкова та ╤зюма. Н╕ на територ╕╖ монастиря, н╕ в м╕ст╕ не було жодних в╕йськових формувань. ╤рон╕я в тому, що Святог╕рська лавра належить Рос╕йськ╕й православн╕й церкв╕ в Укра╖н╕ й десятил╕ттями була осередком пропагування «руского м╕ра».

 Антидемократичн╕сть рашизму несе небезпеку для св╕ту не тому, що рос╕яни авторитарн╕, а тому, що вони хочуть нав’язати св╕й авторитаризм ╕ншим народам.

 Анатол╕й Зборовський

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 21.10.2022 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24593

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков