Версiя для друку Обговорити в форумi

Вона - заповідник, майбутнє етнічне селище чи рекреаційний комплекс? Відповідь на це давно поставлене руба питання має дати 20 жовтня нинішня сесія Верховної Ради Криму.
І, врешті, зняти напруженість в одному з найчарівніших місць Східного Криму, не допустити ескалації конфлікту.
Ще з початку літа звичними стали на цьому узбережжі намети бажаючих оселитися тут колишніх депортованих кримських татар, топографічні зйомки й розмітки облюбованої території, перекриття трас, стихійні сходи місцевих громадян, виїзди кримських керівників й членів створеної узгоджувальної комісії із закликами не робити необдуманих кроків, доки це питання ще аналізується; неодноразові попередження: "за законом, будувати житло в унікальній місцині, яку потрібно зберегти для нащадків, не можна"; звернення до Президента країни з проханнями невідкладно вирішити питання про статус жаданої багатьма бухти.
Археологи свідчать: тут знаходяться малодосліджені руїни ранньосередньовічного поселення. Учені, у пору нинішніх ювілеїв -
90-річчя Карадазької біостанції й 25-ліття Карадазького заповідника, переконують: Тиха й Лисяча бухти, які оточують єдиний у Європі вулкан юрського періоду - гору Карадаг, це унікальні екосистеми з біорозмаїттям, що налічує біля семи тисяч рослин й тварин. Тому повинні стати біосферним заповідником. Екологи твердять: втручання людини в тендітну екосистему призведе до її загибелі. Рескомекоресурсів Криму підготував проект створення пам'ятки природи місцевого значення "Тиха бухта" на площі 535 га, який розглядає Верховна Рада АРК. Вона тричі (у травні, червні й вересні) відкладала розгляд цього проекту.
Тож улюблені туристами бухти досі не входять у територію заповідника, хоча й зарезервовані під заказники. Землі Лисячої скуповують крупні підприємці, узбережжя Тихої не збираються звільняти біля півтисячі сімей кримських татар. Їхнє наметове містечко розбито безпосередньо на території заповідних земель. Мотивом останніх збурень тут стало невиконання обіцянок урядовців наділити землею репатріантів до кінця літа та намагання пікетувальників почати тут будівельні роботи. Місцевий меджліс від участі в конфлікті формально самоусунувся. Уся відповідальність за періодичні хвилі актів непокори взяла на себе ініціативна група, (яка стримує емоції кримських татар, що приїхали сюди, здебільшого, із Джанкойського, Кіровського, Красноперекопського, Совєтського та інших степових районів), й заявила: землі, запропоновані за межами цієї перлини півострова (в Акмолуцькій долині й Мигдалевому гаю під Коктебелем), їм не підходять із багатьох причин й, зокрема, через віддаленість від моря.
На зібраннях схвильованої подіями слов'янської общини Коктебелю її активісти запропонували переглянути понад дві тисячі заяв репатріантів й вирішити земельне питання без відторгнення заповідної території, яку закликали "залишити у спадок дітям різних національностей".
Cерйозні сумніви у доцільності створення в районі Тихої бухти етнографічного селища висловили й урядовці. Вони акцентують на дорожнечі проекту, який оцінено щонайменше в 70 млн. грн. Адже у предковічній незайманій місцині доведеться облаштовувати всю інфраструктуру: водогони, електромережу, шляхи, каналізацію... Хоча на місці потенційного конфлікту кримські урядовці показали готовність розглядати найрізноманітніші пропозиції виходу з господарсько-правового тупика, переконати пікетників добровільно припинити акцію не вдається.
- Надто часто нас обдурювали, - говорять вони. - Землю, пропоновану кримським татарам, не раз уже було роздано не їм. Чи не для того, аби зіткнути людей за національною ознакою? Тому категорично проти вживання щодо їх дій терміну "самозахоплення". Воліють говорити "самоповернення". А істинним масовим захопленням багатьма жаданої кримської землі, називають продаж її за шалені гроші на "чорному ринку", все нові приклади зловживання землями узбережжя новоявлених нуворишів, дрібного й високопоставленого чиновництва. (Саме вони й провокують такі настрої серед населення різних націй півострова. Мовляв, чому їм можна, а нам - ні?)
Переконують: якраз ці місця цинічних самозахоплень й розбазарювання земель мають стати територію викривальних політичних акцій, головною темою мітингів, пікетів, інших форм виявів ставлення людей до неподобств. У такій само мірі, як і питання виділення землі репатріантам.
Бо що інше може вдіяти пересічна родина (яка часто не має ні свого помешкання, ні ділянки ґрунту, ні пристойної роботи), коли сотка землі біля моря коштує від 5 - 7 до 25 - 50 й більше тисяч доларів? Кількість таких соток й бажаючих мати "клаптик суші біля моря" все більшає. Укупі ж шматки кримського узбережжя оцінюються у 80 мільярдів доларів.
- Ще одна проблема, що стоїть перед нами, - це відчуження 800 га Ялтинського заповідника біля Ялти на користь фізичних осіб, які бажають забрати цю частину масиву, що належить усьому народу, й таким чином вивести його із загальнонаціонального обігу... Приблизна вартість земель, які сьогодні відчужуються на користь фізичних осіб шляхом певних маніпуляцій, складає біля півтора мільярда доларів (!). Комітету відомі прізвища осіб, що стоять за цими діями, - заявив, перебуваючи на півострові, голова Комітету ВР України з боротьби з оргзлочинністю й корупцією Володимир Стретович. Та істинна ціна цього питання ще дорожча: злагода на півострові.

P. S. ...У кінці листопада відповідний Комітет ВР України заслухає звіт керівництва Криму й силових структур регіону про виконання рішень Комітету, ухвалених за підсумками торішнього виїзного засідання в Сімферополі.

...За даними Рескомзему автономії, з 90-х років під індивідуальне житлове будівництво громадянам у Криму було виділено понад
82 тисячі земельних ділянок. З них 48,8 тисячі - депортованим: 1240 в Ялті, 1342 - в Алушті, 2444 - у Судаку, 1296 - у Феодосії. На 40% цих ділянок будівництво не почалося. Не освоєними залишилися 461 ділянка в Ялті, 606 - в Алушті, 961 - в Феодосії, 981 - в Судаку. Та заяв про надання нових ділянок не меншає.

...За статистикою Рескомзему, 70% отриманих ділянок перепродається кримчанами різних національностей.

...Уже прийнято політичне рішення про виділення під будівництво житла в селищі Коктебель 130 га землі - це біля 600 ділянок, з урахуванням прокладання комунікацій і проїздів. Та нарізатимуть землю там не скоро. Попереду чимало роботи: вивчення місцевості, визначення кордонів території, що виділяється.

...Державне підприємство "Кримський проектний інститут земельних реформ" почав інвентаризацію земель, у першу чергу, на Південному узбережжі. Нині договірні роботи в регіоні Ялти виконано на 65%, Алушти - на 70, Судака - на 30, Феодосії - на 20%. Потім почнеться інвентаризація земель несільськогосподарського призначення на понад 286 тис. га - 35,5% від їхньої загальної площі на півострові. Далі черга дійде до інвентаризації земель, що належали Міноборони, де така ж заплутаність у документації й натурі. Цих земель в автономії не менше 30 тисяч га.

...Про рівень роботи Рескомзему з встановлення меж, грошової оцінки землі й здійснення її продажу, свідчить той факт, що на завершення земельної реформи у повному обсязі потрібно 30 млн. грн., які не виділено досі. Лише днями з Києва надійшли перші
1,7 мільйона.

...Сьогодні в Криму понад 200 тисяч власників землі, 40% із яких уже готові її продати.

...За даними Рескомзему, жодне з уже існуючих на півострові судових рішень про знесення будов, зведених на захоплених землях, досі не виконано. Усього ж в автономії зареєстровано 1209 випадків самозахоплення земельних ділянок, із них 202 виявлено в серпні. Левова частка самозахоплень в Україні припадає на прибережні зони Криму. Тільки в Алушті на сьогодні зареєстровано 223 випадки присвоєння земель, із яких 42 було здійснено в серпні. На території Ялти, за інформацією Рескомзему, виявлено 144 самозахоплення, причому 17 ділянок привласнили за останній місяць...

...На одному із засідань кримського уряду голова Рескомітету земельних ресурсів Євген Жагорніков скаржився на те, що прокуратура автономії не порушила цього року жодної кримінальної справи. Хоча, за даними самої прокуратури нинішнього року їх порушено 13, зокрема, три - проти посадових осіб. У суди направлено понад 200 позовів із метою відшкодування збитків, спричинених нехтуванням діючого земельного законодавства. Порушено 21 кримінальну справу за фактами самозахоплення земельних ділянок...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #42 за 15.10.2004 > Тема "Крим - наш дім"