Версiя для друку Обговорити в форумi

Провідна неділя, Томина неділя, Неділя оновлення, Дарна (Дарча) неділя, Гробки, Могилки, Проводи, Радуниця… (яких тільки назв не існує) – традиційні поминки, що припадають на першу неділю після Великодня й наступний тиждень.

Всі родини збираються на кладовищі, щоб помолитися за близьких, які відійшли у Вічність. У різних регіонах України з цим святом пов’язані свої звичаї, але всіх християн єднає тверда віра у воскресіння та вічне життя.

Традиція поминати померлих сягає ще дохристиянського періоду. У сиву давнину наші предки з цього приводу влаштовували урочисту тризну з жертвоприношенням. Та й тепер поминають померлих за обіднім столом відразу після похорону, на дев’ятий, сороковий дні, на роковини, щоразу на Святий вечір…

Згодом у стародавніх слов’ян весняний час поминання називався Радуницею. Він поєднував увесь весняний цикл свят.

Після прийняття християнства Радуниця відзначалася лише один день – на другу неділю після Великодня. Однак за небіжчиків потрібно молитися повсякчас! Таке у церковнослужителів завжди на устах. Відправляють за померлими і в саме свято Воскресіння Христового. Роблять це священики здебільшого на прохання родичів покійних, які приїхали здалеку. Це не вважається порушенням церковних правил. Хай душі спочилих почують: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!».

Щодо самого ритуалу (обряду), то в день Проводів після Служби Божої в церкві священик і парафіяни з хоругвами, хрестами, іконами йдуть, співаючи, на кладовище, де відправляють загальну панахиду. Далі кожна родина запрошує священика на могили своїх предків, друзів, знайомих, щоб і там відслужити короткі панахиди.

Молитися за померлими ми можемо і зобов’язані самі, як молитвами з молитовника, так і власними словами, що але молитися від щирого серця!

СІВЕРКО

18 квітня - день вшанування святих мучеників Феодула й Агапофода.

Народні прикмети:

- До Феодула віє сіверко (холодний північний вітер), а з Феодула теплом тягне.

- Прийшов Феодул - теплом подув.

- Коли непогода на Феодула, то Феодул надовго губи надув. (Непогода триватиме кілька днів, а то й тижнів).

- На Феодула раніше вставай і віконниці відчиняй. (Забирай подвійні рами, які виставляють на зиму).

- На Феодула погожий день - на погоже літо. (І навпаки).

- Нема доброї погоди на Феодула, то й літо буде негожим.

- На Феодула хитка, непевна погода, то й літо буде хитким, непевним.

- Дощ на Феодула - початок травня буде дощовим, а літо буде мокрим.

Найбільше на Феодула боялися холодного дня і північного вітру (сіверка), бо тоді влітку тепла не чекай.

ГАДЮЧНИК

За давніми народними фенологічними спостереженнями, 21 квітня, у свято Руфа, прокидаються від тривалого зимового сну плазуни — вужі та гадюки. Пробуджує їх весняне потепління і змушує покинути кубла. Не на докір Святому Руфу (він аж ніяк не заслуговує на таке), але цей день у народі називають - Гадючником. Тому вважали, що на Руфа небезпечно ходили до лісу, бо змії стають особливо агресивними, непередбачуваними, можуть вжалити, тим паче, що у них почався шлюбний період.

Кажуть: «На Руфа земля рушиться, стає плодорідною». Відтак - проростають (рушаться) корінці, зернята рослин. А деякі вже проросли. Цієї пори бачимо, як молода зелена травичка вкрила благодатну землю, маленькими сонечками посміхається до нас цвіт мати-й-мачухи, зацвів барвінок. На полях хлібна злаки рушаться (рухаються) до сонця... Та й сама планета Земля рушиться до сонця, до літа. Отож, уже навіть не йдеться про ранні весняні квіти - проліски,підсніжники, які давно відцвіли.

У господинь були свої клопоти. Якщо рано вилупилися курчата, гусенята, індичата, то саме у свято Руфа господині виносили їх на сонечко погрітися, бодай на годинку-дві. Але виносили їх «наосліп», із зав'язаними очима, щоб потім шуліки не крали домашню птицю, не завдавали шкоди сороки-злодійки.

Народні прикмети:

- Якщо цього дня добра погода - буде погоже літо, а сльотава - літо буде дощове й холодне.

- Якщо наступного дня погода не встановиться, то рік буде сухий.

24 квітня – свято Антипа. Тут слід звернути особливу увагу на те, що за старим стилем цей день припадає на 11 квітня. Як би ми не змінювали календар, але природні цикли залишаються закономірними.

У народі кажуть: «Коли на Антипа не розтали льоди – буде кепське літо, на добрий врожай не сподівайся».

А от у Карпатах старі люди стверджують, що цього дня все залежить від ведмедя. Він має остаточно прокинутися від зимової сплячки і розтопити лід. (Це вже, мабуть, ідеться про найзавзятіших ведмедів-хропух). Якщо він вчасно не прокинеться, то й річки з ним подрімають, а згодом враз прийде велика повінь. Тому гуцули ходили до ліс «ведмедя будити».

Також говорили: коли цього дня загримить грім, слід підперти пліт плечами, тоді ніколи у вас не влучить блискавка.

Вважали, що Святий Антін лікує зуби. Аби вони не боліли, у його свято потрібно весь день ходити зі срібною монетою у роті…

У народі кажуть...

ТЕПЛА ЗЕМЛЯ

Тільки у другій половині квітня земля починає прогріватися весняним сонцем. З неї поступово «виходить зима», паморозь. Щоправда, де-не-де глибше копнеш лопаткою, то ще побачиш замерзлий ґрунт. Утім, дехто з господарів уже засіяв зернові культури, посадив частину ранньої городини... Невеличкий перепочинок, помилуйся цвітінням садів, а далі знову до праці.

- Сади цвітуть - час розпочинати городні роботи.

- Город орати і грядки копати - руками не махати.

- Овес любить хоч у воду, але впору.

- Почекай годинку, але посій жито в пісок.

- Лист дубовий розвертається - земля за свій рід приймається.

- Лист дубовий розвернувся - земля прийнялася за свій рід.

- Лист на дубі з п'ятак - бути ярині так!

- Дуб зеленіє раніше ясена - на сухе літо.

- Горлиця затуркоче - пора сіяти коноплю.

- Грім гримить перший раз з півдня - літо буде тепле; з півночі - холодне; з заходу - дощове; зі сходу - сухе.

- Де плуг господар, а борона господиня - там повні бочки і скриня.

- Зайці весною довго не линяють - чекай продовження холодної снігової погоди.

- Жайворонків не чути з самого світанку - на дощову погоду.

- Жайворонків багато і довго співають - на теплу ясну погоду.

- Ореш - плачеш; врожай збираєш - від радості скачеш.

- Перша роса холодна, як лід, а друга, як мід (мед).

- Павучки молоді появились - до теплої весняної погоди.

- Ластівки прилетіли рано- на щасливий врожайний рік.

- Молоко в дійниці піниться - будуть опади.

- Земля запарувала - берися до праці!

- Горобці гнізда в'ють - до погоди.

- Горобина рано цвіте - буде багато вівса.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 21.04.2023 > Тема "Душі криниця"