"Кримська Свiтлиця" > #24 за 16.06.2023 > Тема "Резонанс"
#24 за 16.06.2023
БЕРЛ╤Н. ОФ╤Ц╤ЙНО: РОС╤Я ╢ НАЙБ╤ЛЬШОЮ ЗАГРОЗОЮ МИРУ ТА БЕЗПЕЦ╤
ФРН оф╕ц╕йно визнала Рос╕ю основною загрозою демократичному св╕ту на осяжне майбутн╓. Це записано в перш╕й в ╕стор╕╖ держави Стратег╕╖ нацбезпеки, схвален╕й в середу урядом у Берл╕н╕.
Документ п╕д назвою «Стратег╕я нац╕онально╖ безпеки: ╤нтегрована безпека для Н╕меччини» презентували журнал╕стам особисто канцлер Олаф Шольц ╕ четверо його м╕н╕стр╕в – закордонних справ Анналена Бербок, ф╕нанс╕в Кр╕ст╕ан Л╕нднер, оборони Борис П╕стор╕ус ╕ внутр╕шн╕х справ Ненс╕ Фезер. Такий формат зустр╕ч╕ з журнал╕стами також став «прем’╓рним», на що звернув увагу Шольц.
«Це досить незвично, коли федеральний канцлер приходить на пресконференц╕ю разом з ╕ншими важливими м╕н╕страми. Але сьогодн╕ федеральний уряд прийняв незвичайне ╕ важливе р╕шення: вперше в ╕стор╕╖ нашо╖ кра╖ни ми розробили стратег╕ю нац╕онально╖ безпеки Федеративно╖ Республ╕ки Н╕меччина», – зауважив глава уряду, п╕дкресливши ╕сторичн╕сть под╕╖.
Питання суто оборонно╖ пол╕тики презентувалися в ФРН ╕ ран╕ше, у вигляд╕ «Б╕ло╖ книги». Але нин╕шн╕й документ його розробники вважають набагато б╕льш комплексним ╕ системним, «╕нтегрованим».
Щоправда, опоненти влади з такою оц╕нкою не погоджуються ╕ не квапляться критикувати.
Можна було би подумати, що Берл╕н став перейматися безпекою п╕сля початку ново╖ в╕йни в ╢вроп╕, але насправд╕ Стратег╕ю анонсували давно, ╖╖ розробка була прописана ще в коал╕ц╕йн╕й угод╕ нин╕шнього трипарт╕йного уряду, тобто 18 м╕сяц╕в тому. Вт╕м, рос╕йська в╕йна проти Укра╖ни, розпочата 24 лютого минулого року, якщо й не розгорнула фокус уваги на 180 градус╕в, то точно змусила переглянути багато акцент╕в.
«Це (початок роботи над Стратег╕╓ю) було до переломного моменту, до рос╕йського вторгнення в Укра╖ну, до жорстоко╖ загарбницько╖ в╕йни, яка в╕дтод╕ точиться в Укра╖н╕, ╕ до вибуху газопроводу «П╕вн╕чний пот╕к». Я наголошую на вс╕х цих под╕ях, щоб зрозум╕ти, наск╕льки зм╕нилося середовище пол╕тики безпеки Н╕меччини лише за останн╕ майже п╕втора року», – констатував канцлер.
ФАКТОР ЗАГРОЗИ – РОС╤Я
Саме Шольц ув╕в у пол╕тичний об╕г словосполучення «переломний момент». Це сталося 27 лютого 2022 року п╕д час екстраординарного виступу в нед╕лю у Бундестаз╕ з насправд╕ ╕сторичною та незвичайно р╕зкою для самого Шольца промовою. Цей момент став, без сумн╕ву, переломним ╕ для нього самого.
Для Укра╖ни це означало «зелене св╕тло» на постачання озбро╓нь: на початку – легких ╕ в невеликих к╕лькостях, але за ц╕ п╕втора року Н╕меччина стала другим за обсягом «збройним донором» для нашо╖ держави п╕сля США (хоча подекуди багатьох у нас ╕ драту╓ пов╕льн╕сть ╕ обережн╕сть, з якою ухвалюються вс╕ р╕шення).
Так радикально зм╕нити ставлення до багатор╕чно╖ пол╕тики непостачання збро╖ в зони конфл╕кту Берл╕н змусило усв╕домлення зрештою справжнього обличчя Рос╕╖, ╖╖ ╕мперських амб╕ц╕й, агресивно╖ сут╕, а також марн╕сть власних спод╕вань побудувати арх╕тектуру ╓вропейсько╖ безпеки разом з РФ.
«Сьогодн╕шня Рос╕я ╓ найб╕льшою загрозою для миру та безпеки в ╓вроатлантичному рег╕он╕ в осяжному майбутньому», – записано чорним по б╕лому в Стратег╕╖. Крапка.
Натом╕сть Китай, без згадки якого, зв╕сно, не могло об╕йтися в такому важливому документ╕, назива╓ться «партнером, конкурентом ╕ системним суперником, без якого неможливо вир╕шити багато найгостр╕ших глобальних виклик╕в».
Отже, якщо ран╕ше це про Рос╕ю говорили як про кра╖ну, без яко╖ не можна вир╕шувати м╕жнародн╕ кризи (закриваючи оч╕ на те, хто ╓ справжньою причиною тих криз), то тепер ус╕м усе зрозум╕ло, жодних «пол╕тес╕в», настав час називати реч╕ сво╖ми ╕менами. Рос╕я – загроза. Для всього демократичного св╕ту, по обидва боки Атлантики.
Загроза не лише в╕йськова, як зараз для Укра╖ни, але також ╕з точки зору вс╕х можливих г╕бридних – кампан╕й з дез╕нформац╕╖, к╕бератак, атак на критичну ╕нфраструктуру, енергетичного шантажу тощо.
Щоправда, останнього Н╕меччин╕ вдалося досить швидко ╕ з не такими вже великими втратами позбутися, на превеликий жаль Кремля.
«Ми припиня╓мо нашу залежн╕сть в╕д енергонос╕╖в з Рос╕╖. За кожен кубометр рос╕йського газу ми заплатили нац╕ональною безпекою подв╕йну та потр╕йну ц╕ну. В майбутньому ми будемо б╕льше зосереджуватися на безпец╕, коли мова йде про р╕шення щодо економ╕чно╖ пол╕тики», – заявила м╕н╕стерка закордонних справ Анналена Бербок ╕ згадала, що найб╕льш╕ сховища газу та нафти в Н╕меччин╕ опинилися станом на початок в╕йни у власност╕… рос╕йського «Газпрому». Прив╕т уряду Ангели Меркель…
БОЛЮЧ╤ ДВА В╤ДСОТКИ
До реч╕, саме в╕домство Бербок, а не, як можна було би оч╕кувати, м╕ноборони було головним розробником Стратег╕╖.
Вт╕м, ц╕лком зрозум╕ло, що питання оборони та арм╕╖ пос╕дають важливе м╕сце в Стратег╕╖.
«З огляду на переломний момент, який означа╓ загарбницька в╕йна Рос╕╖, ми вир╕шили нарешт╕ оснастити наш Бундесвер належним чином, щоб в╕н м╕г виконувати сво╓ головне завдання й у майбутньому: захищати нашу кра╖ну та наших союзник╕в в╕д ус╕х можливих напад╕в», – заявив Олаф Шольц.
Нагада╓мо, що останн╕ми роками (знову прив╕т пан╕ Меркель) Бундесвер якщо й не приходив у стан повно╖ бо╓неготовност╕, то точно значною м╕рою таку готовн╕сть утратив. Минулого року нав╕ть не стали оприлюднювати, як ран╕ше, дан╕ щодо того, ск╕льки чого в н╕мецьк╕й арм╕╖ не л╕та╓, не плава╓, не стр╕ля╓. Бо соромно. Те, що ФРН нада╓ Укра╖н╕ зараз ст╕льки озбро╓нь, у тому числ╕ з запас╕в Бундесверу, – це насправд╕ геро╖зм.
Шольц п╕дтвердив нам╕р довести витрати на оборону до 2% ВВП «протягом к╕лькох рок╕в» (так-так, це те саме зобов’язання, яке взяли на себе кра╖ни-члени НАТО на сам╕т╕ в Бухарест╕ у 2014 роц╕, а зараз кажуть, що й 2 в╕дсотк╕в замало). «К╕лька рок╕в» – це через 2 або б╕льше, уточнив м╕н╕стр ф╕нанс╕в.
Н╕меччина – найпотужн╕ша економ╕ка ╢вропи, але дос╕ в╕дста╓ в╕д багатьох ╕нших кра╖н ╕ н╕як не може досягти ц╕╓╖ мети, хоча регулярно об╕ця╓ виправитися.
Також Бундесвер, якому п╕сля початку рос╕йсько╖ в╕йни пооб╕цяли додатково 100 млрд ╓вро, плану╓ переоснащуватися, модерн╕зуватися, переозброюватися та координувати закуп╕вл╕ з ╓вропейськими партнерами. З ними ж – посилювати захист в╕д шпигунства та диверс╕й, адже Рос╕я останн╕м часом ще б╕льше посилила свою активн╕сть.
У Стратег╕╖ також прописано плани посилення к╕бербезпеки, запровадження Центру к╕берзахисту з функц╕ями координац╕╖ на нац╕ональному р╕вн╕; створення можливостей швидкого реагування на к╕бернетичн╕ надзвичайн╕ ситуац╕╖ в НАТО тощо. Наголошу╓ться на посиленн╕ функц╕й Федерального в╕домства з безпеки ╕нформац╕йних технолог╕й (BSI) та пост╕йному ╕нформац╕йному зв'язку з ц╕╓ю структурою компан╕й критично╖ ╕нфраструктури. Окр╕м того, плану╓ться посилення ╓вропейсько╖ сп╕впрац╕ у сфер╕ захисту критично╖ ╕нфраструктури, перегляд ланцюг╕в постачання сировини та створення ╖╖ стратег╕чних запас╕в.
Згаду╓ться в документ╕ також покращення гармон╕зац╕╖ контролю над ╓вропейським експортом збро╖.
РОС╤Я – ЯДЕРНИЙ ШАНТАЖИСТ
Сл╕д зауважити, що того ж дня, 14 червня 2023 року, Бундестаг обговорював щор╕чну допов╕дь федерального уряду про роззбро╓ння за 2022 р╕к.
У цьому документ╕ уряд Н╕меччини розгляда╓ напад Рос╕╖ на Укра╖ну як в╕дступ в╕д м╕жнародних зусиль щодо контролю над озбро╓ннями, роззбро╓ння та нерозповсюдження. У допов╕д╕ зазнача╓ться, що агресивна в╕йна Рос╕╖ проти Укра╖ни не лише принесла невимовн╕ страждання народу Укра╖ни, завдала серйозно╖ шкоди м╕жнародному мирному порядку, закр╕пленому в Статут╕ Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й, але також ╕ контролю над звичайними та ядерними озбро╓ннями в ╢вроп╕. З 24 лютого 2022 року Москва неодноразово робила безв╕дпов╕дальн╕ ядерн╕ погрози; сво╖м вторгненням вона грубо порушила гарант╕╖ Будапештського меморандуму, – нагаду╓ться в допов╕д╕.
«Кр╕м звичайних атак, РФ зд╕йснювала к╕бератаки та кампан╕╖ з дез╕нформац╕╖ в безпрецедентних масштабах. Це ставить п╕д загрозу мир ╕ безпеку в ╢вроп╕ та за ╖╖ межами. Це в╕дкида╓ ╓вропейськ╕ та м╕жнародн╕ зусилля з контролю над озбро╓ннями, роззбро╓ння та нерозповсюдження на роки назад», – заявля╓ уряд Н╕меччини, п╕дкреслюючи, що «дов╕ра до Рос╕╖ була втрачена в ╕сторичному масштаб╕»…
Д╕сталося Кремлю ╕ п╕д час обговорення того ж дня в Бундестаз╕ насл╕дк╕в п╕дриву Рос╕╓ю Каховсько╖ ГЕС. Вс╕ парт╕╖ парламенту, окр╕м Л╕вих ╕ правих з «Альтернативи для Н╕меччини», вважають те, що зробила Рос╕я, тероризмом ╕ екоцидом ╕ закликають не дати винним уникнути в╕дпов╕дальност╕.
Зв╕сно, на╖вно було би думати, що вс╕ в Н╕меччин╕ втратили романтичн╕ уявлення про «загадкову Рос╕ю». Так званих пут╕нферште╓р╕в (тих, хто розум╕╓ Пут╕на) тут ще вистача╓, ╕ рос╕йська пропаганда робить усе можливе, щоби п╕дживлювати так╕ настро╖. Запоб╕гання розколу в сусп╕льств╕ – це також питання нац╕онально╖ безпеки. ╤ уряд ФРН налаштований вт╕лювати свою Стратег╕ю, якою би поки недосконалою вона не була, в життя.
Ольга Танас╕йчук
Берл╕н
www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 16.06.2023 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25216
|