Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 07.07.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 07.07.2023
ДАВН╢ СВЯТО

7 липня – церковне свято Р╕здво ╤вана Хрестителя. За народним календарем укра╖нц╕в ╤вана Купала. З огляду на прадавн╕ звича╖ та традиц╕╖ нашого народу, це – найромантичн╕ше свято липня, як ╕ Купальська н╕ч, що переду╓ йому.

Справд╕, воно прийшло до нас ╕з сиво╖ давнини. Купало (Купайло) – м╕фолог╕чний персонаж, божество наших далеких предк╕в-язичник╕в.

В╕дзначала свято переважно молодь. У Купальську (або ╤ванову) н╕ч палили багаття, стрибали через нього, щоб «очиститися», купалися у р╕чка та ставках, але «остер╕галися Русалок», як╕ мали влаштовувати сво╖ гуляння. Д╕вчата плели ╕ пускали на воду в╕нки, ворожили: чий в╕нок швидше пливе, то та д╕вчина швидше вийде зам╕ж. Або таке: ставили у в╕нок запалену воскову св╕чку; якщо св╕чка скоро згасне, то д╕вчина невдовз╕ помре… (Жах!). Зрештою, не дивно, коли сприйняти за в╕ру, що в н╕ч перед Купалом оживають ус╕ демон╕чн╕ сили…

Неодм╕нно сп╕вали купальських п╕сень ╕ водили хороводи навколо закв╕тчано╖ верби.

╤ван Купало символ╕зував плодоносн╕ сили природи. А саме по╓днання двох стих╕й – вогню (сонця) ╕ води, як╕ забезпечують житт╓дайн╕сть земл╕ (грунту) ╕ всього, що на н╕й росте, що на н╕й живе.

П╕сля Купальсько╖ ноч╕ дн╕ коротшають. Сонце все ран╕ше ╕ ран╕ше заходить за обр╕й ╕ п╕зн╕ше п╕дн╕ма╓ться над землею. Влада перебира╓ на себе Марена – богиня п╕тьми. Тому у Купальську н╕ч, щоб «упов╕льнити» х╕д часу, хлопц╕ ╕ д╕вчата топили у водоймах солом’яне опудало Марени. Почати траплявся ╕нший обряд: Марену не топили а спалювали на купальському вогн╕. Пот╕м поп╕л розсипали по грядках, «щоб добре родили».

У тепл╕й зорян╕ ноч╕ напередодн╕ ╤вана Купала люди вбачали щось особливо та╓мниче. А знахар╕ в╕рили у найб╕льшу ц╕лющу силу трав, скупаних у купальських росах.

Жила у далек╕ в╕ки й в╕ра у неймов╕рну здатн╕сть папорот╕ (чар-з╕лля) сповнити вс╕ людськ╕ бажання. От т╕льки у Купальську н╕ч потр╕бно побачити ╖╖ цв╕т. Тод╕ ╕ скарб знайдеш, ╕ розкриються тоб╕ вс╕ та╓мниц╕ природи, п╕зна╓ш мову зв╕р╕в, птах╕в, рослин, станеш в╕щуном…

З народних прикмет:

-Зоряна Купальська н╕ч – виросте багато гриб╕в ╕ добре вродять л╕сов╕ гор╕хи.

-Роса на ╤вана Купала – на врожай ог╕рк╕в.

 

ДОБРЕ ╥СТИ ПИРОГИ З ГРИБАМИ!

5 липня – свято ╢всев╕я Самосатського, ╓пископа, ревного оборонця Христово╖ В╕ри перед ╓ретиками-ар╕янами. Достойник загинув в╕д рук наймано╖ вбивц╕-ар╕янки приблизно 379 року.

Народн╕ прикмети:

-Якщо на ╢всев╕я густий туман – добре п╕дуть б╕л╕ гриби.

-До ╢всев╕я б╕лих гриб╕в краще не шукати.

-На ╢всев╕я волога погода ╕ багато шамп╕ньйон╕в – така погода протрима╓ться два тижн╕.

-На л╕сових стежках багато цв╕л╕ – шукай гриби.

-До дня ╢всев╕я чорниц╕ багато – гриб╕в може вродити мало, або вони будуть «др╕бними».

-До ╢всев╕я на пасовищах вигор╕ла трава – не чекай в╕д корови багато молока.

-Сух╕ стебла хл╕бних злак╕в – не барися з╕ жнивами, бо колос уже не буде наливатися, а зерна впадуть на землю.

-На ╢всев╕я небо чисте, сонячно, тепло – буде сприятлива погода для жнив.

-Дощ на ╢всев╕я – жнива «гнил╕». (Але йдеться про п╕вденн╕ рег╕они Укра╖ни. На П╕вн╕чн╕й Укра╖н╕, в Галичин╕, навпаки, дощ на ╢всев╕я ще додасть сили колосу).

-Був у черемхи врожай – так само ╕ на жито буде.

Жартують: «Добре ╖сти пироги з грибами! Та коли жниву╓ш, то забуть про гриби!..».

 

ОЙ НЕ ПАДАЙ, ДОЩИКУ!..

10 липня – свято преподобного Самсона.

…Сплива╓ Петр╕вка, невдовз╕ розпочнуться жнива. У давн╕ш╕ часи у селянина до свята Самсона вже були наготовлен╕ серпи ╕ коси. Та боялися, щоб у цей день не випав дощ, особливо рясний, тривалий, бо тод╕ дощитиме сорок дн╕в. А якщо на Петра ╕ Павла (12 липня) дощова погода посилиться, то Прок╕п (21 липня) «замочить с╕м к╕п». Тому у народ╕ преподобного Самсона називали – Мусоном, С╕ногно╓м. В╕рили, що в╕двернути стих╕ю, негоду може т╕льки ревна молитва. Нав╕ть замовляти Богослуж╕ння у церкв╕.

Вдавалися (не без того) ╕ до маг╕чних д╕й. Аби задобрити Самсона, варили йому на ╕менини п╕сний борщ з молодо╖ городини. П╕сний, бо ще трива╓ Петр╕в п╕ст.

У дитяч╕й п╕сеньц╕ сп╕ва╓ться навпаки:

-Падай, падай, дощику!

Зварю тоб╕ борщику…

А тут навпаки… Вт╕м, на грядки дощ потр╕бен… Отож, селянину н╕коли не догодиш погодою!..

З народних спостережень:

-Якщо на Самсона дощ – с╕м тижн╕в також.

-Дощ на Самсона, то ╕ бабине л╕то буде мокрим, ╕ до нього не краще.

-Спекотний Самсон – сух╕ жнива.

-На Самсона туман – будеш збирати б╕л╕ гриби.

-Уноч╕ нема╓ роси, а на долинах нема╓ туману – на негоду.

-Перед негодою птахи сильно кричать, але п╕сень не сп╕вають; багато й довго л╕тають, кружляють, обскубуються.

-Ворони п╕д хмари зал╕тають – до негоди.

-Мухи гудуть – на дощ.

 

У народ╕ кажуть…

ЛИПЕНЬ-ЛИПЕЦЬ

-Не потр╕бно грози в липн╕, коли жнива йдуть…

-Чорниця посп╕ла – посп╕ло ╕ жито.

-У липн╕ хмари стали ч╕плятися за л╕с – ╕ди за першими б╕лими грибами.

-Чайка с╕да╓ на воду – оч╕ку╓ться добра погода.

-Землян╕ черв’яки виповзають наверх – на негоду.

-Туман ╕ тепло – запасай зас╕ки ╕ коси на овес та ячм╕нь.

-Туман зника╓ п╕сля сходу сонця – ознака гарно╖ погоди.

-Перестояна трава – н╕ с╕но н╕ солома.

-Роса рясна – до погожо╖ днини; сухо – до дощу.

-Чим рясн╕ша веч╕рня роса – тим жарк╕шим буде завтрашн╕й день.

-Свин╕ невдоволено хрюкають – до негоди.

-Собака валя╓ться – до пог╕ршення погоди; ╖сть траву – на дощ.

-Корови важко сопуть у спеку – спека триватиме.

-Пшениця колоситься – життя веселиться.

-Птахи дружно ╕ весело сп╕вають – на сонячну погоду.

-Павук головн╕ нитки сво╓╖ павутини сну╓ особливо довгими ╕ розтяга╓ ╖х широко – тривалий час буде ясна погода; якщо головн╕ нитки коротк╕ – буде дощ.

-П╕вн╕ розсп╕валися – на дощ.

-Червона конюшина перед бурею, грозою витягу╓ стебельця вертикально.

-Кв╕ти бер╕зки скоро закриваються – буде дощ; розпускаються в похмуру погоду – будуть сонячн╕ дн╕.

-Календула розверта╓ сво╖ в╕ночки рано-вранц╕ – буде ясна погода; п╕зн╕ше – на дощ, грозу.

-Каня плаче – дощ буде.

-Веч╕р рум’яний – на хорошу погоду; с╕рий – на дощ.

-В яку сторону лягають спинами корови ╕ кон╕ – з ц╕╓╖ сторони чекай в╕тру.

-Гуси ╕ качки п╕рнають – на дощ.

-Жаби на болот╕ мовчать – на похолодання.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 07.07.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25278

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков