"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.07.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
#30 за 28.07.2023
СВЯТО ХРЕЩЕННЯ: В╤Д СВЯТКУВАНЬ З КИРИЛОМ ДО УКРА╥НСЬКО╥ МОЛИТВИ В ЛАВР╤
28 липня Укра╖на святкуватиме 1035 рок╕в Хрещення Руси-Укра╖ни, “п╕дсилене” три роки тому ще й святом Укра╖нсько╖ державност╕. Ну ми звикли, що це свято три в одному: День пам’ят╕ Хрестителя святого Володимира, день Хрещення та День Укра╖нсько╖ Державност╕.
Ми святкуватимемо його 28 липня востанн╓, бо через календарну реформу ПЦУ, зм╕ни яко╖ влада врахувала та внесла в державний календар, вже з 2024 року святкування вс╕х трьох дат переносяться на 15 липня. За ц╕ п’ятнадцять рок╕в, в╕дколи День Хрещення ╕сну╓, як державне свято, воно по ходу стало чи не найяскрав╕шою ╕люстрац╕╓ю одн╕╓╖ з “битв за ╕дентичн╕сть”. Москва мало того, що усл╕д за Ки╓вом оголосила це ж свято державним, мало того, що Кирило чи не щороку при╖жджав його святкувати на територ╕ю Укра╖ни, але вони вклали неймов╕рну к╕льк╕сть зусиль, аби довести, що це свято одн╕╓╖ “три╓дино╖ держави”, “зб╕льшуючи” свою християнську ╕стор╕ю на 1000 рок╕в за наш рахунок. (У ц╕ дн╕ в ╤нтернет╕ гуляла см╕шна картинка: ╕кона р╕вноапостольного князя Володимира з надписом: “Я Москву не хрестив. Про який Московський патр╕архат ти говориш, синку?”
Так вийшло, що урочистост╕ Хрещення в Укра╖н╕ у ц╕ роки зб╕галися ╕з дуже з важливими ╕ з драматичними под╕ями. Ми вир╕шили розпов╕сти, як ц╕ п╕втора десятки роки Москва намагалася вкрасти разом з╕ святом святого Володимира укра╖нську християнську ╕стор╕ю, ╕ як ╖й це не вдалося.
2008: В╤ЗИТ ВАРФОЛОМ╤Я ТА КИРИЛО НА МАЙДАН╤
╤ от п╕сля того, як на веч╕рньому Майдан╕ на публ╕чному концерт╕ рос╕йський гурт ДДТ добре роз╕гр╕в публ╕ку, ╖╖ сол╕ст Шевчук представив наступного гостя: на той момент митрополита Кал╕н╕нградського та Смоленського Кирила.
“Доброго вечора, Ки╖в. З 1020-р╕ччям Хрещення Руси”, - проголосив майбутн╕й патр╕арх РПЦ, якого в Укра╖н╕ через 15 рок╕в називатимуть не ╕накше, як кривавим.
Майбутн╕й оч╕льник РПЦ, не зн╕маючи митрополичого головного убору, в стил╕ д╕джея у сво╓му прив╕танн╕ коротко виклав тези русского м╕ра: “Святая купель Хрещення народила прекрасний народ, до якого ми належимо. Рос╕я, Укра╖на, Б╕лорусь — це ╓ все святая Русь”. В╕н ритм╕чно в м╕крофон сказав це трич╕, так як повторюють трич╕ славосл╕в’я Тр╕йц╕, наче запроваджуючи новий догмат). А свята Русь, мовляв, це не ╕мпер╕я, це ╕деал добра, краси, сили, непереможност╕. ╤ це все ми з вами.
Те перше святкування хрещення Руси-Укра╖ни в Укра╖н╕ було дуже символ╕чним. Його запровадили указом В╕ктора Ющенка 2008 року якраз напередодн╕ в╕зиту до Укра╖ни патр╕арха Варфолом╕я.
Якщо ви пам’ята╓те, це був перший п╕дх╕д (перша спроба) вже у нов╕тн╕й час проголосити автокефал╕ю укра╖нсько╖ православно╖ церкви. Патр╕арха Варфолом╕я та й ╕нших представник╕в пом╕сних церков зустр╕чали на вищому р╕вн╕, при╖жджали оч╕льники та вагом╕ персони. Натом╕сть у (спочилого нин╕) патр╕арха РПЦ Алекс╕я було сво╓ вес╕лля. В╕н в аеропорту проголосив промову про непорушн╕сть зв’язку «трьох братн╕х народ╕в», а супроводжуючий його митрополит Кирило конкретизував це вже на вищезгаданому концерт╕. Мовляв, у хрещенськ╕й купел╕ народився один (ну три╓диний) народ, ми з вами. Що там було з три╓диним не зна╓мо, але перше державне свято хрещення для укра╖нського народу не вдалося. Тод╕ невизнан╕ церкви так ╕ не отримали автокефал╕ю.
Але ╕стор╕я свята Хрещення продовжилася.
ХРЕЩЕННЯ В ЧАСИ ЯНУКОВИЧА СТАЛО ВИКЛЮЧНО СВЯТОМ “СП╤ЛЬНО╥ КОЛИСКИ”
Усл╕д за Укра╖ною Рос╕йська Федерац╕я теж проголосила День Хрещення святом. 2010 р╕к став роком перемоги Януковича на президентських виборах. ╤ тод╕ укра╖нська влада почала святкувати цей день з ╕ншим акцентом ╕ в ╕ншому товариств╕. Хрещення з╕ свята християнизац╕╖ та ╓вропейського вибору Укра╖ни перетворилося виключно на святкування “сп╕льно╖ колиски трьох братн╕х народ╕в”.
З 2010 по 2013 роки на урочистост╕ при╖жджав Кирило (власне Кирило з 2008 року пост╕йно при╖жджав в Укра╖ну, де служив молебень на Хрещення та пост╕йно просував тезу про три╓дину Русь). Часом в╕н об’╖жджав ╕з «несвятою гастроллю» монастир╕ УПЦ МП, вручав церковн╕ нагороди пророс╕йським ол╕гархам Ф╕рташу та Бойко, служив молебн╕ в Лавр╕.
Апофеозом стало святкування Хрещення 2013 року у Криму. Там ╕ Янукович був, ╕ Пут╕н - перший сказав, що Хрещення виявля╓ться ╓ святом «╓днання рос╕йського та укра╖нського народ╕в», а другий, що свято нагаду╓ про «сп╕льне кор╕ння укра╖нц╕в та рос╕ян, зм╕цню╓ дух ╓дност╕ та змушу╓ рухатися дал╕»... А «дал╕» була анекс╕я Криму, яку Пут╕н пояснив тим, що саме в Криму охрестився ки╖вський князь. Купель Володимира Святославовича — чим не прив╕д в╕дторгнути територ╕ю? Тим б╕льше народи-то “братн╕”...
З ус╕х свят, ╕стор╕й, легенд, ╕нтерпретац╕й, якими вправно спекулювала Рос╕я, Хрещення було особливим. Хресн╕ ходи, запроваджен╕ в 2008 року для УПЦ МП стало демонстрац╕╓ю чисельно╖ переваги перед на той час невизнаними автокефальними укра╖нськими церквами. Хресн╕ ходи, по ╕де╖, мали проводитися у кожн╕й ╓парх╕╖ (церковн╕й област╕), вт╕м все перетворилося на велике шоу в столиц╕, з доставкою автобусами або “ п╕шим марширування” за участ╕ стареньких ╕ молодших, екзальтованих в╕рян МП до Ки╓ва. Хресний х╕д, який зак╕нчувався на Володимирськ╕й г╕рц╕ молебнем, призводив до величезного скупчення людей. Там досить було одн╕╓╖ димово╖ шашки, щоб спровокувати пан╕ку…
Хресн╕ ходи МП щедро оплачувалися орган╕заторами (транспорт, в деяких роках – грош╕ на харчування учасник╕в), ╕нформац╕йно все супроводжувалися пророс╕йськими каналами.
Головним руш╕╓м «мас московського патр╕архату» тод╕ був послух батюшц╕. На вс╕х молебнях шикувалися монахи, авторка подавала ╖м записки за упок╕й з укра╖нськими героями, просила помолитися, зазначивши, що ц╕ люди належали до автокефально╖ церкви. ╤ кожного року, починаючи з 2015-го, з трьох монах╕в т╕льки один погоджувався молитися за людей з тогочасного Ки╖вського патр╕архату.
Востанн╓ велика хода на свято Хрещення була у 2018 роц╕, перед отриманням Томосу новоствореною ПЦУ. Вадим Нов╕нський дуже тод╕ хот╕в продемонструвати масове небажання укра╖нц╕в отримати автокефал╕ю. Ц╕каво, що вже через чотири роки в╕ряни, як╕ тод╕ тримали в руках плакати «Варфолом╕й — ╓ретик», з такою ж безпосередн╕стю почнуть вимагати у свят╕йшого патр╕арха Варфолом╕я взяти ╖х у п╕дпорядкування, щоб не бути з Москвою, але й не до╓днуватися до ПЦУ...
ТОМОС, В╤ЙНА, РЕ╢ВАНГЕЛ╤ЗАЦ╤Я: Н╤КОЛИ ЗНОВУ З МОСКВОЮ
Насправд╕, останн╓ — сумна ╕стор╕я того, наск╕льки церква типу «не МП» ╓вангел╕зац╕╓ю та осв╕тою в╕рян не займалася. Зам╕сть просв╕тницьких проект╕в (по великому рахунку Хрещення цих земель великий багатор╕чний процес з╕ сво╖ми особливостями, ц╕кавими ╕стор╕ями) УПЦ МП, йдучи в р╕чищ╕ побажань Москви, орган╕зовувала щороку пропагандистську акц╕ю, нехай ╕ молитовну, але ╕з явними пол╕тичними п╕дтекстами. Хресн╕ ходи на Хрещення були й у автокефальних церков, менш чисельн╕, бо митропол╕╖ н╕коли не зациклювалися на тому, щоб вони були якомога б╕льш масовими. Але на тих ходах завжди були в╕йськов╕, волонтери, ╕нтел╕генц╕я, ╕ н╕коли в╕ряни не несли портрет╕в царсько╖ родини.
Вт╕м, для Укра╖ни це свято завжди було чимось на кшталт чи то самоп╕знання, чи Богоп╕знання, бо давало ╕мпульс мед╕а розпов╕сти про под╕╖. День хрещення — еталонний приклад, як Москва намагалася битися за символ╕чний спадок Рус╕-Укра╖ни ╕ як вона битву цю програла.
За п╕вроку до вторгнення 2022 року Президент Зеленський проголосив День Хрещення, День р╕вноапостольного князя Володимира днем, - ще й Днем Укра╖нсько╖ державност╕. Указ про святкування було п╕дписано у 30 р╕чницю Незалежност╕, 24 серпня 2021 року. Тод╕ на Майдан╕, на трибун╕ для почесних гостей п╕д час в╕йськового параду сид╕в Глава Церкви Матер╕, Вселенський патр╕арх Варфолом╕й.
А пот╕м було велике вторгнення, в╕йна, битва за столицю та зв╕льнення Ки╖вщини, початок демонтажу Моспатр╕архату та довгооч╕кувана календарна реформа. Вона, окр╕м астроном╕чно╖ лог╕ки, ще й розводить, нарешт╕, наш╕ дати рел╕г╕йних святкувань ╕з б╕снуватим сус╕дом.
…Вт╕м, у цьому роц╕ свято Хрещення й день Державност╕ востанн╓ святку╓ться 28 липня. Нещодавно, на прохання ПЦУ влада перенесла державн╕ свята, як╕ «вкор╕нен╕» в церковн╕ на два тижн╕, узгодивши ╖х з новоюл╕анським календарем.
Це останн╓ святкування теж символ╕чне, бо вперше в Успенському собор╕ Ки╓во-Печерсько╖ Лаври, вже майже зв╕льнено╖ в╕д МП, лунатиме молитва за Укра╖ну, за ╖╖ владу, за ЗСУ, за полонених, за волонтер╕в, за народ, за нашу Перемогу. Це свято — пер╕од неймов╕рно╖ ясност╕, коли на площ╕ б╕ля собору вже не стоятиме кривавий патр╕арх, який нин╕ чи не щодня благословля╓ вбивство укра╖нц╕в.
╤ цей день назавжди буде не лише святом христового просв╕тлення Укра╖ни, а святом битви за свободу та життя, за право усв╕домлювати себе спадко╓мцями великого минулого, в якому народився не “ад╕н народ”, а прабатьки славно╖ на весь св╕т, неймов╕рно╖ укра╖нсько╖ нац╕╖.
Лана Самохвалова
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.07.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25335
|