Версiя для друку Обговорити в форумi

 Видавництво Старого Лева у Львові випустило в світ антологію «Кримський інжир». Її уклали Алім Алієв і Анастасія Левкова. Видання є результатом четвертого письменницького перекладацького конкурсу «Кримський інжир» (2021-2022). У ній традиційно зібрано найкращі твори, подані на конкурс українською та кримськотатарською мовами. Ці твори надійшли з різних куточків України та світу, а деякі автори, зокрема перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, громадянський журналіст Сервер Мустафаєв, активіст Асем Ахтем перебувають нині за російськими гратами через надумані абсурдні звинувачення. Справжня мета російських звинувачувачів – придушити боротьбу кримськотатарського народу за свою землю і свободу.

 Поезія та проза, перекладні тексти дадуть змогу широкому колу читачів більше дізнатися про автентичну культуру Криму, ознайомитися з класиками й сучасними письменниками української та кримськотатарської літератур, відкрити для себе історії минувшини та сучасні реалії життя півострова.

 Новацією книжки є те, що твори кримськотатарською мовою в оригіналі написані кирилицею, паралельно подано й латинською графікою, оскільки нині кримськотатарська мова офіційно перейшла на цю графіку. У Криму вона фактично заборонена.

 У книзі опубліковано і текст лекції американського історика, професора Єльського університету Тімоті Снайдера. Він – фахівець з історії Східної Європи, зокрема історії України, автор книг «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним», «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь» та ін.

 Тімоті Снайдер звертає увагу, що Кримський ханат існував довше, ніж на сьогодні Сполучені Штати Америки. До 1699 року Москва платили данину Криму. Але коли Росія наприкінці ХVІІІ століття захопила Крим, то почала стирати з історії все про незалежність кримськотатарського народу. Третина кримчан втекла з Батьківщини. Ще більше корінних мешканців утекли під час Кримської війни в середині ХІХ століття. До початку ХХ століття кримські татари складали тільки половину населення Криму. Але більшовицькі лідери надали Криму статус автономної республіки в складі Росії, тим самим визнавши, що цей півострів є особливим. За Другої світової війни, в 1944 році Сталін виселив усе кримськотатарське населення в Узбекистан. Навіть радянські солдати кримськотатарської національності, які поверталися з фронту, де брали участь у штурмі Берліну, були депортовані. Після смерті Сталіна Крим передали Україні, щоб українці його відбудовували. Із України постачали воду і електрику.

 Кримські татари почали повертатися на батьківщину лише в останні роки правління Михайла Горбачова.

 А в 1991 році більше половини населення Криму проголосували за незалежність України. Усе це порушилося в 2014 році, коли Росія напала на Україну і окупувала Крим. Кримські татари знову були змушені тікати зі свого дому. Цього разу вони тікали на північ, на материкову Україну. Під Росією кримські татари втратили більшість громадянських прав, які мали в незалежній Україні. Десятки кримських татар стали політичними в’язнями за відкрите висловлювання власної думки. Багато кримськотатарських бранців отримали дуже великі строки ув’язнення в Російській Федерації. Коли Росія вторглася в Україну в 2022 році, ситуація стала ще гіршою. Кримські татари знову змушені тікати, боячись іще гірших речей – і небезпідставно. Російська влада вибірково мобілізує кримськотатарських чоловіків, сподіваючись, що вони загинуть в Україні.

 Тімоті Снайдер стверджує: «Ця війна – імперська. Теза про те, що Україна не існує – це жахлива колоніальна ідея. Теза, що українці та росіяни були єдиним народом – це жахлива колоніальна ідея. Якщо ми на якомусь рівні сприймемо тезу про те, що Крим не має власної історії, наступним кроком буде, що Україна не має власної історії. Але Україна і Крим мають власну історію. І українці та кримські татари мають право, щоб їх не трактували колонією, як це діється зараз».

 Засновник українсько-кримськотатарського літературного проекту «Кримський інжир» Алім Алієв у вступному слові до антології зазначає: «Це – екзистенційна війна, у якій стоїть питання нашого виживання – українців, кримських татар, громадян України, нашої країни загалом. І ця війна розпочалася у лютому 2014 року з тимчасової окупації Криму».

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #30 за 28.07.2023 > Тема "Душі криниця"