"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2023 > Тема "Душі криниця"
#39 за 29.09.2023
НАД╤Я Й ОБЕР╤Г
1 (14) жовтня – велике церковне свято Покрови Пресвято╖ Богородиц╕. Водночас укра╖нц╕ ще й святкують День захисник╕в ╕ захисниць Укра╖ни, День укра╖нського козацтва, День створення УПА. В╕дзначають Покрову ╕ як народне свято…
День захисник╕в ╕ захисниць Укра╖ни – державне свято, яке започатковане 14 жовтня 2014 року президентським Указом п╕д назвою «День захисника Укра╖ни». 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала його на День захисник╕в ╕ захисниць Укра╖ни. Нагальна потреба у такому державному свят╕ особливо гостро постала п╕сля рос╕йсько╖ окупац╕╖ Криму та початку во╓нних д╕й на територ╕╖ Донецько╖ та Лугансько╖ областей. А нова хвиля вторгнення (24 лютого 2022 р.) т╕льки актуал╕зувала цю проблему. Неймов╕рн╕ зразки мужност╕ та в╕дваги, виявлен╕ нашими б╕йцями на передов╕й, в╕ддан╕ життя за Укра╖ну, р╕дну землю потребували ╕ потребують г╕дного вшанування з боку сусп╕льства й держави.
Починаючи з 1999 року на свято Покрови ми ще в╕дзнача╓мо ╕ День укра╖нського козацтва. З давн╕х давен Богородиця була покровителькою укра╖нських козак╕в й ус╕х укра╖нських збройних формувань. Саме т╕льки на свято Покрови в╕дбувалася Велика козацька рада, на як╕й обирали гетьмана ╕ визначали подальш╕ стратег╕ю ╕ тактику д╕й. Образ козака, як укра╖нського лицаря ╕ захисника р╕дно╖ земл╕ близький кожному серцю.
Козаки мали на С╕ч╕ церкву на честь Покрови Пресвято╖ Богородиц╕, ╖╖ ╕кону. ╤дучи в пох╕д, в╕дправляли молебн╕ до сво╓╖ Покровительки. А повернувшись щасливо з походу, складали ╖й подяку.
Уже у XX стол╕тт╕ козацьк╕ традиц╕╖ боротьби за незалежн╕сть Укра╖ни, волю укра╖нського народу в╕д чужоземного панування насл╕дували вояки Арм╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки та Укра╖нсько╖ Повстансько╖ Арм╕╖. ╤ знову не випадково днем створення УПА у 1942 роц╕ було обрано свято Покрови.
Геро╖чне минуле Укра╖ни по╓дналося з геро╖чним тепер╕шн╕м. А гасло «Слава Укра╖н╕! Героям Слава!» стало оф╕ц╕йним в╕танням укра╖нського в╕йська.
Саме свято Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ було введено у церковний календар т╕льки у Х стол╕тт╕. В його основ╕ – под╕я, яка сталася у Влахерн╕ (передм╕ст╕ Константинополя). На ту пору м╕сто й прилегл╕ територ╕╖ були оточен╕ ворогами. П╕д склеп╕нням храму на всен╕чн╕й служб╕ враз з’явилася Пресвята Богородиця з ангелами, пророками та апостолами. Вона накрила в╕рян сво╖м дивовижно╖ краси омофором. Це вид╕ння стало предв╕сником перемоги. Невдовз╕ ворог в╕дступив ╕ м╕сто було врятовано в╕д знищення.
З тих п╕р Покрова асоц╕ю╓ться з заступництвом ╕ захистом в╕д ворога як видимого так ╕ не видимого.
Кр╕м того, свято Покрови було надзвичайно шанованим серед укра╖нц╕в ще й тому, що з цього дня дозволялося справляти вес╕лля. А селянам до Покрови потр╕бно впоратися з╕ вс╕ма польовими роботами…
ПОВ╤ВАЙЛО
29 вересня вшановують преподобних ╢вфим╕ю, Купр╕яна ╕ Людмилу.
Колись в Галичин╕ ╕ на Волин╕ цього дня старш╕ люди стежили за напрямком в╕тру ╕ прогнозували:
-Якщо на ╢вфим╕ю ╕ Купр╕яна тривали час дме п╕вн╕чно-зах╕дний в╕тер (у народ╕ його називали Пов╕вайлом), розпочався вранц╕ ╕ до вечора не вщух, то в╕н принесе затяжн╕ дощ╕, а то й дощ╕ з мокрим сн╕гом.
-П╕вн╕чно-зах╕дний в╕тер ос╕нньо╖ пори завжди приносить опади.
-Чим дужчий (сильн╕ший) Пов╕вайло – тим рясн╕ша злива.
-Пов╕вайло дерева обтрусить – зима рано прийти мусить.
-Дощ на ╢вфим╕ю ╕ Купр╕яна – жовтень оч╕ку╓ться «гнилим».
Найг╕ршим для господар╕в було, коли Пов╕вайло пострушував на землю ще не зовс╕м досп╕л╕ яблука ╕ груш╕ (п╕зн╕, зимов╕ сорти). Аби зберегти плоди на зиму ╕ щоб вони не псувалися, не загнивали, сад╕вники ховали ╖х у ст╕жки соломи. Хоч у солом╕ вони «в╕длежувалися», але втрачали сво╖ смаков╕ якост╕.
СТАРТ НА ВЕЧОРНИЦ╤
Перш╕ дн╕ жовтня часто «знаменуються» проливними дощами. За пог╕дними умовами першо╖ декади жовтого м╕сяця осен╕ визначали яким буде Р╕здво Христове: теплим, з в╕длигами, чи холодним, з дошкульним морозом ╕ сн╕гопадами.
Якщо 5 жовтня (свято Фоки) листя з берез не опало, то сн╕г ляже п╕зно; а коли вчасно, то наприк╕нц╕ с╕чня в╕зьметься в╕длига.
У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни вже в жовтн╕ по селах починалися молод╕жн╕ вечорниц╕ та досв╕тки. Справляли масов╕ гуляння, ориг╕нальн╕ обрядов╕ д╕йства. Обирали ╕ розпорядника ус╕х наступних вечорниць, чи╓ слово було законом. Бо за таке порушення могли позбавити сп╕лкування у товариств╕. Зокрема, не можна було приходити нап╕дпитку, парубков╕ образити д╕вчину, зл╕сно покепкувати над нею.
Д╕вчата, як правило, влаштовували ворож╕ння на суджених. Наприклад, п╕д час вечер╕ з першою ложкою ╖ж╕ виходили на вулицю слухати собак: в якому кутку загавка╓, туди й зам╕ж п╕де. Тут же визначалася ╕ профес╕я майбутнього чолов╕ка. П╕д гавк╕т собак д╕вчина викидала з ложки страву за спину ╕ нагиналася, аби п╕дняти те, що п╕д руку попаде. А було ж темно!.. Якщо тр╕ска – за теслю п╕де зам╕ж; пап╕рець – чолов╕к буде канцеляристом; цвях – ковалем; грудка земл╕ – хл╕боробом…
СКУБУТЬ ГУСЕЙ…
У перших днях жовтня господин╕-селянки мають ще одну важливу роботу – скубти гусей. Часто таку «м╕с╕ю» пов’язують з╕ святом Апостола Кондрата (4 жовтня). Але це за старим стилем. За оновленим календарем – день ╢ротея. Однак дата залиша╓ться незм╕нною.
Р╕ч у т╕м, що т╕╓╖ пори гуси по-сво╓му «готуються» до зими: гублять старе п╕р’я, старий пух, натом╕сть на них виросте нове п╕р’ячко, тепл╕ше, густ╕ше. Отож час ╖х скубати. Як правило п╕р’я ╕ пух беруть з живота, бо вони найяк╕сн╕ш╕. А м’яка пухова подушка, тепла пухова ковдра завжди були у ц╕н╕. Хоч для само╖ гуски, погодьтесь, така процедура не ╓ при╓мною.
До зими у гусей густе, щ╕льне п╕р’я, теплий пух ще в╕дростуть, тому птиц╕ не буде холодно. (Тут спостер╕га╓мо ╕ прагматичне планування с╕льсько╖ прац╕, прагматичний розрахунок).
Перед тим, як скубати гусей, деяк╕ господин╕ виганяли ╖х на водойми, щоб т╕ скупалися. Але гуска ╕ без того птиця акуратна, вона ретельно догляда╓ за сво╖м п╕р’ям…
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 29.09.2023 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25494
|