Версiя для друку Обговорити в форумi

2 квітня – свято Микити.

У давнину наші предки вважали, що саме цього дня після тривалого зимового сну прокидається Водяник – господар усіх водойм: річок, озер, ставків… А на берег він виходить разом з русалками – своїми названими дочками. Водяника просили, щоб не насилав паводків та повеней, не випускав з берегів рік, не рвав греблі, не підтоплював хати, не псував водяних млинів. Для цього власники млинів приносили йому пожертву у вигляді червоного півня. Щойно зарубаного птаха кидали поблизу млину.

Рибалки у своє свято (день Петра і Павла) також приносили своєрідну пожертву. Жінки сплітали їм вінки з петрового батога (цикорію), вінчали ними чоловікам голови, а потім ті пускали їх по воді.

До водойм приходили й пасічники. Вони теж задобрювали Водяника. Кидали в річку чи озеро мед і віск. Робили це для того, щоб уберегти вулики від повеней.

Вірили, що Водяник дозволяє людям ловити рибу, але не під час нересту. Не брати більше улову, ніж потрібно. Маленьку рибку наказує відпускати. (Зрештою, цього вимагають сучасні природоохоронні закони). За такі порушення Водяник може строго покарати – заховати рибу у таємних або недоступних місця, порвати сітки, перекинути човен чи пошкодити його, а людину навіть утопити.

Все ж народні прикмети, які завбачають погоду, стосуються церковного свята Микити. Кажуть:

- На Микити тепло оманливе, але далі квітень буде гожий.

- Буває, що на Микити ще потрібно кожуха пошити. Тоді довго тепла не чекай.

- За доброї погоди на Микити посадиш ранню картоплю – хороше (добре) вродить.

- Рясно розпустилася верба – вже не буде холоду.

ПОСІЄШ ВЧАСНО…

Що, де, і коли сіяти, садити весною?.. Що краще садити і сіяти кожної окремої весни, а що взагалі не сіяти і не садити?.. Інакше – праця буде марною…

У давнину відповіді на ці питання (погодьтесь, доволі складні, але завжди нагальні для «посівного календаря») селяни шукали у народних прогностичних прикметах та багатовікових фенологічних спостереженнях за погодою і змінами у природі. Такі глибокі народні знання, та ще й перевірені практикою, взяті з власного досвіду й інших господарів, передавалися усно від покоління до покоління. Головне – у них знаходили відповіді і поради! Та й тепер деякі селяни, особливо представники старшого покоління, часто орієнтуються на них. Отак і сформувався аграрний (посівний) календар українців.

Дещо з народних практичних порад, щоб було вдосталь хліба і до хліба:

-Жайворонок заспівав – виводь плуг у поле.

-Дні красні – сій пшеницю.

-Жито сій в золу.

-Овес сій у кожусі, а жито в брилі.

-Земля зігрілася – сій ярину.

-Весна холодна – для вівса; тепла – для гречки.

-Коли зацвітуть яблуні – сій овес. (Яблуні цвітуть і настає приходить похолодання).

-Голоблі обмокли при сіянні жита – полишай працю і йди додому.

-Ячмінь кидай в березні, коли на полі болото.

-Гречку сій, коли трава добра і роса добра.

-Гречку треба сіяти, пропустивши сорок морозів (похолодань) після Сорока святих 9 (22) березня.

-Не сій гречки, допоки соловейко не заспівав.

-Прилетіли ластівки – час сіяти просо.

-Льон сій, коли цвіте горобина.

-На вільсі багато бруньок – буде врожай на овес. (Можна сіяти).

-Горох сій в перші дні нового (молодого) місяця.

-Посієш горох при північному вітрі – буде кволий; при західному і південно-західному – дрібний, червивий. Отож чекай східного вітру!

-Підсніжники ледве спалахнули  різнокольоровою райдугою – настав час посіву в приміщеннях овочів (помідорів, перцю…).

-Верба козяча зацвіла – пора сіяти моркву, кріп, редиску і петрушку.

-До весняного дощу не сади картоплю, аж після перших дощів.

-Картоплю добре садити, коли цвіте черемха, співає соловейко, а перед тим випали дощі.

-На піщаних грунтах і в посушливих регіонах картоплю садять, коли розтанув сніг (добре, якщо його було багато) і земля трішечки прогрілася. Там і раніше збирають врожай картоплі.

У народі кажуть…

НА МАНІВЦІ…

У березні погода непередбачувана. І то здебільшого. Вона може змінитися сім разів на день. Березень хоч весну закликає,але зима її ще на поріг не пускає.

Коли у березні вирушаєш у дорогу, то, вважай, що йдеш на манівці, навмання. Не знаєш, чи то валянки, чи то чоботи, чи то черевики взути; чи то буде сніг, чи мороз, чи то дощ і болото.

Баба казала: «Перебула не печі зиму, а на марець виставлю на двір палець». Виставила і замерзла.

- Якщо лютий воду підпустить (відлига), то березень підбере (заморозить).

- Березень хліб похоронить у землі (ранні весняний засів), а серпень забере (завершення жнив).

- У березні заквакали жаби, то зима вже не ступить на поріг.

- Березень граків прилетіти змусить – весні бути!

- Прилетіли лелеки й журавлі, то ще похолодання (сніги і морози) на крилах принесуть, але весні дорогу дадуть.

- Рано прилетіли дикі качки і сіли на водойми – міцних морозів уже не буде.

- Чим пізніше прилетять дикі качки – тим пізніше прийде тепла весна.

- Якщо на початку березня місяць не виходить з туману, то очікуй тривалих снігопадів з мокрим дощем.

- Мокрий березень, вологий квітень і мокрий травень (май) – чекай достатку, буде врожай.

- У березні земля мокра, у травні волога – городина восени заповнить льох.

- Що посієш і посадиш весною, те будеш їсти зимою.

- Заєць шубу змінив – березень наступив (прийшов).

- Береза плаче тільки весною!..

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 29.03.2024 > Тема "Душі криниця"