Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 16.05.2024
ДЕНЬ СВ╤ТЛЯЧКА

У народному календар╕ укра╖нц╕в ╕нколи зустр╕чаються дн╕ (╕ це конкретно визначен╕ дати) з довол╕ дивними назвами. Але за ними – багатов╕кове спостереження на природою ╕ кл╕матичними зм╕нами.

Наприклад, 18 травня – День св╕тлячка. Краще було б сказати – Н╕ч св╕тлячка. Адже вони н╕чн╕ комахи, верхн╕ крильця-панцери яких м╕стять фосфор. Тому вони св╕тяться у темряв╕ ноч╕, а особливо, коли повний м╕сяць ╕ багато ясних з╕рок на неб╕. Л╕тають, мерехтять, наче ╕скринки, що в╕д╕рвалися в╕д багаття. Але самого багаття н╕де не видно, н╕хто не розпалював його.

Справд╕, жучки-св╕тлячки починають активно л╕тати у друг╕й половин╕ травня. Оселяються у затишних ╕ в╕дносно еколог╕чно чистих м╕сцях. Для помешкання р╕й обира╓ здеб╕льшого дупла дерев. Тому найчаст╕ше ╖х можна побачити у л╕с╕, далеко в╕д насичених авто маг╕стралей. За ст╕йко╖ сприятливо╖ погоди ц╕ комахи сновигають у темряв╕ аж до вересня.

Наодн╕ прикмети:

-Уноч╕ л╕та╓ багато св╕тлячк╕в – наступний день буде сухим, без дощу.

-Чим б╕льше св╕тлячк╕в л╕та╓ – тим б╕льша посуха у роц╕.

-Якщо у звичному м╕сц╕ (де ви часто зустр╕чали цих комах) не бачите св╕тлячк╕в – оч╕куйте дощу.

-Суха н╕ч з╕ св╕тлячками, а ранок ураз став вологим (раптово випала роса ╕ довго не спада╓) – на грозу.

 

ВИБ╤ЛЮВАТИ ПОЛОТНО

20 травня – свято мученика Талалея, 18-р╕чного юнака, який загинув за Христову в╕ру 284 року. Його мужн╕й вчинок ╕ жертовн╕сть в ╕м’я Господа вважа╓ться прикладом ст╕йкост╕ ╕ непохитност╕ юних християн.

Зг╕дно народно╖ традиц╕╖ (та й з прагматичних розрахунк╕в), з цього дня вважалося доц╕льним вимочувати ╕ виб╕лювати на берегах чистих водойм п╕д лаг╕дним сонцем лляне чи конопляне полотно, суво╖ яких господин╕ наткали довгими зимовими вечорами. До тако╖ нескладно╖ прац╕ (але це лише на перший погляд), як правило, залучали д╕тей. Тут головне – бути пильним, стежити, щоб на полотн╕ не насл╕дили гуси чи качки, а ще к╕лька раз╕в протягом дня згортати його, змочувати у вод╕ ╕ знову розстеляти. Тим часом доросл╕ булий зайнят╕ роботою у пол╕ чи на город╕.

Народн╕ прикмети:

-Якщо вранц╕ цього дня випала рясна роса, а пот╕м встановилася тепла погода, яскраво св╕тить сонце – до раннього врожаю городини.

-Дощ╕ – городина буде швидко рости, але якщо не встановиться суха погода – буде гинути.

 

БОЛОТЯНИЙ

Як т╕льки в╕дшум╕ли перш╕ веснян╕ грози, ожива╓ господар бол╕т – Болотяний (Болотяник). З першими морозами в╕н засина╓, м╕цно спить протягом ус╕╓╖ п╕зньо╖ осен╕, зими, ранньо╖ холодно╖ весни. Отож, чека╓ сво╓╖ пори, коли в╕дступить мороз, розмерзнеться болото ╕ вдарить перший гр╕м, а за ним полл╓ рясний дощ. Тому день його вшанування не був конкретно визначеним у народному календар╕ укра╖нц╕в.

Болотяний – хитрий та п╕дступний д╕дусь. У давн╕ часи його «задобрювали». Робили це насамперед на Пол╕сс╕ (зокрема, на Волин╕), де багато торф’яних бол╕т. Це його улюблене м╕сце. Аби не спричинив лиха, його «пригощали» скибками хл╕ба, посипаними с╕ллю, як╕ просто кидали у болото.

Бо╖ться Болотяний хреста, свячено╖ води.

Вважали, що в╕н доводиться братом Водяному, але брудний, неохайний, н╕коли не вмива╓ться, не любить чисто╖ джерельно╖ води, приятелю╓ т╕льки з жабами та п’явками, ненавидить людей, так ╕ хоче затягти ╖х в болото, втопити.

Болотяний в народн╕й уяв╕ один, але ця ╕стота водночас скр╕зь ╕ всюди, де ╓ непрох╕дн╕ болота. Побуту╓ ╕ така малов╕дома етнограф╕чна верс╕я: дружиною Болотяному доводиться К╕кимора. Принаймн╕, так стверджували у п╕вн╕чних етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни. Але б╕льш╕сть науковц╕в говорять, що образ К╕кимори не ╓ укра╖нським, а запозиченим. Або: Болотяний ╕ К╕кимора – це одна ╕ та сама ╕стота, без означення стат╕.

М╕сця бол╕т, де гинули люди, зникали безв╕сти, намагалися оминати десятою дорогою. Тут остер╕галися заготовляти торф на паливо чи для п╕дживлення грунту, не збирали яг╕д журавлини, знахар╕ не ходили за ц╕лющими травами, чудод╕йним кор╕нням…

У народ╕ кажуть:

-Не йди до Болотяного, бо назавжди залишишся у болот╕!

-Болотяний у болот╕ вправно за ноги хапа╓ ╕ не в╕дпуска╓.

-У кожному болот╕ св╕й Болотяний.

-Не л╕зь у болото, бо Болотяний затягне!

-Подал╕ в╕д болота ╕ води, то не буде б╕ди!

Ц╕лком прагматичн╕ застереження: ╕дучи на болото, майте з╕ собою довгу та м╕цну палицю; одному краще на болото не йти; не забр╕дай у «чуже» болото; не знаючи броду, не л╕зь у воду (те ж ╕ про болото). Зв╕сно, Болотяний – пл╕д народно╖ уяви, у нього не варто в╕рити, але варто дотримуватися цих застережень!

 

У народ╕ кажуть…

ВЕСНЯН╤ ГРОЗИ

-Травнев╕ грози – зерна повн╕ вози.

-Травнев╕ грози, то не морози.

-Добре, коли травень прославився грозами, а не морозами.

-Перш╕ ласт╕вки прил╕тають з грозами.

-Зах╕д сонця чистий – дощу не буде; червоний – на дощ.

-Зах╕дн╕ в╕три у травн╕ – гн╕здо дощ╕в.

-Перший гр╕м у травн╕ при п╕вн╕чному в╕тров╕ – на холодне л╕то; як дме сх╕дний в╕тер – на сухе; зах╕дний – мокре; п╕вденний – тепле.

-Рясна роса – на рясний день.

-Багрян╕ зор╕ – на в╕тер.

-Хмари пливуть високо – день буде гарним.

-Кульбаба стуля╓ свою кульку – ознака негоди, що насува╓ться.

-Якщо з╕рочник не розтуля╓ сво╖ кв╕ти зранку ╕ трима╓ ╖х з╕мкнутими – чекай на опади.

-Навколо кв╕т╕в акац╕╖ кружля╓ багато комах – на дощову погоду.

-Гуска хова╓ голову п╕д крило – невдовз╕ похолода╓.

-Обложний дощ зранку – на весь день.

-Кв╕ти сильн╕ше пахнуть перед дощем.

-Засп╕вав соловейко – вода почина╓ спадати.

-Замовк соловейко – ячм╕нь колоситься.

-Листя на дуб╕ розвива╓ться – почина╓ться сильне клювання щуки.

-Рано кв╕тне горобина – на ранню ос╕нь; п╕зно – на п╕зню.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26059

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков